§ 31. Правобережжя і Західна Україна в останній третині XVIII ст.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

В останній третині XVIII ст. Річ Посполита зазнала поділів унаслідок втручання більш сильних сусідів.

За картою визначте, які держави взяли участь у поділах Речі Посполитої. Скільки поділів відбулося? Якою була доля Речі Посполитої та українських земель? Перевірте ваші припущення під час уроку.

1. ЯК ВІДБУВАЛИСЯ ПОДІЛИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

ПОМІРКУЙТЕ

Коли і за яких обставин відбулися поділи Речі Посполитої? Які наслідки це мало для українських земель?

Наприкінці XVIII ст. внаслідок загальної кризи та ослаблення міжнародного впливу Річ Посполита переживала занепад. Сусідні держави — Пруссія, Російська імперія і Австрійська монархія, користуючись її слабкістю, вирішили розчленувати Польщу та розширити за рахунок її територій свої володіння.

Виправдовуючи ці кроки, Катерина II писала: «Немає потреби згадувати про причини, що спонукали Нас приєднати до імперії Нашої... землі, що з давніх-давен Росії належали, міста російськими князями створені і народи спільного з росіянами походження і Нам єдиновірні». Приблизно так само пояснювали свої дії й інші держави.

У 1772 р. відбувся перший поділ Польщі.

ДОСЛІДІТЬ

Правителів яких держав відтворено на карикатурі? Як ви гадаєте, що хотів сказати автор зображення? На основі твору Яна Матейка поясніть, як до цієї події поставилися поляки.

1 — Перший поділ Польщі. Карикатура XVIII ст.;

2 — Ян Матейко. Рейган на сеймі 1773 року, 1866 р. (Шляхтич Тадеуш Рейган, щоб не допустити затвердження першого поділу Речі Посполитої, ліг перед виходом зі словами: «Убийте мене, не вбивайте Вітчизну!»)

Приводом до другого поділу Польщі стало те, що сейм розпочав у країні реформи, зокрема прийняв Конституцію, у якій відобразилися ідеї Великої французької революції 1789 р. Але магнати і шляхта були проти цих змін, оскільки ті обмежували їхні права. Вони звернулися по допомогу до сусідів, які не забарилися. 1793 р. Росія і Пруссія підписали конвенцію про другий поділ Польщі.

Другий поділ Польщі викликав національно-визвольне повстання під проводом Тадеуша Костюшка. У Правобережній Україні розповсюджувалися листи і прокламації із закликами приєднання до повстання. Проте популярності тут вони не набули. Урешті-решт російські війська придушили повстання, після якого в 1795 р. було здійснено третій поділ Польщі.

Усього Росія отримала 62 % території і 45 % населення колишньої Речі Посполитої. Близько 80 % українського населення опинилося у складі Російської імперії.

Австрія, скориставшись ослабленням Туреччини в російсько-турецьких війнах, у 1775 р. приєднала Буковину. Відтепер у складі Австрійської монархії Габсбургів опинилися Східна Галичина, Закарпаття і Північна Буковина.

У Правобережній Україні після її приєднання до Росії було запроваджено загальноросійський адміністративний поділ: було створено Київську губернію (центр Київ), Волинську (Новоград-Волинський) і Подільську (Кам’янець-Подільський).

ПОМІРКУЙТЕ

1. Як змінилися території українських земель у складі Російської імперії? Відповідь сформулюй на основі наведеної карти.

Україна наприкінці XVIII ст.

2. Як ви розумієте напис на пам’ятній медалі Катерини II? Як особисто ви ставитеся до цих подій?

Пам’ятна медаль Катерини II із приводу приєднання Правобережжя. На лицьовому боці медалі було зображено профіль російської самодержавиці, на зворотному — карта приєднаних земель із написом «Отторженная возвратихъ» — «Відторгнене — повернуто».

2. ЯК ЗМІНИЛОСЯ СТАНОВИЩЕ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

ПОМІРКУЙТЕ

Як змінився адміністративний устрій Правобережжя? Які зміни відбулися в житті різних верств населення?

Приєднані 1793 р. землі Правобережної України проголошувалися «споконвіку російськими», а керівні посади й землі надавалися росіянам та полякам, які підтримували імперію. Польські шляхтичі урівнювалися у правах з російськими дворянами лише за умови прийняття присяги на вірність російській імператриці та державі. Тоді шляхта отримувала свободу віросповідання і шляхетське самоврядування, звільнялася від сплати державних податків та військової служби, а її майно визнавалося недоторканним.

Водночас якщо хтось зі шляхти не бажав присягати, йому дозволялося продати нерухомість і у тримісячний термін залишити територію імперії. Поступово у краї розпочались адміністративні зміни. Керівні посади й конфісковані в опозиційної шляхти та католицької церкви землі надавалися росіянам і полякам, які підтримували імперію.

Для українського селянства, що становило більшість населення Правобережжя та найбільше потерпало від сваволі місцевих панів, ніяких змін не відбулося. До правобережних селян застосовувалося кріпосне право російського зразка.

Як зазначав історик Володимир Антонович, поляки втратили юридичну владу над селянами, характерну для часів Речі Посполитої, але їхнє економічне панування було повністю визнане й захищене законом та міцною владою.

ПОМІРКУЙТЕ

До кого було звернено указ? За чим мали стежити керівники губерній і священники? Які права мали селяни?

З указу імператора Павла І від 1797 р. «Про належну слухняність селян своїм поміщикам у повинностях і про обов’язки щодо цього губернського начальства та парафіяльних священників»

...Усі селяни, які належать поміщикам, мають бути слухняні поміщикам своїм у сплаті оброку, роботах і всякого роду селянських повинностях, побоюючись за непослух і свавілля неминучого суворого законного покарання.

За даними істориків, у 1795 р. серед правобережних селян поміщицькі кріпаки становили 85,2 %, а державні селяни — 14,8 %, тоді як у цілому по Росії — 60 % і 40 % відповідно. Поміщицькі селяни перебували в особистій залежності від своїх власників. Закон забороняв їм отримувати на своє ім’я землю, будинок, позичати гроші під заставу, залишати помістя, скаржитися на власника. В обов’язок поміщицьких селян входило виконання повинностей на користь держави (платити подушну подать і поставляти солдатів) та поміщиків (відробляти панщину і платити оброк).

ПОМІРКУЙТЕ

Яким залишилося становище селян після переходу під владу Російської імперії? Що змінилося?

Історик Дмитро Дорошенко про становище у Правобережжі наприкінці XVIII ст.

Російський уряд залишив без змін соціально-економічний лад, що був під Польщею. Кріпацтво... наприкінці XVIII ст. досягло в Польщі найбільшого розвитку... дістало від російського уряду повну підтримку... Селянська маса, яка сподівалася, що перехід під владу православної Росії принесе їй полегшення, розчарувалась.

Єдине, що змінилося супроти давніших порядків, це свобода повернення від церковної унії до православія. Російська влада навіть спонукала до цього. Але й це не поліпшило долі української кріпацької маси, а скасування уніятської церкви з її культурними установами привело тільки до ослаблення культурних впливів.

Ознакою імперської влади була присутність в Україні російської армії. Її загони розміщувалися по всій території, а командири обкладали населення повинностями. Найтяжчою з них став призов до армії. Термін служби становив 25 років. Через часті війни це вважалося рівнозначним смертному вироку. Нерідко пани карали непокірних кріпаків відправленням до армії.

Водночас правобережним містам дозволялося витрачати прибутки від торгівлі на потреби міського господарства. Створювалися нові митниці поблизу прикордонних міст, налагоджувався регулярний поштовий зв’язок, школи передавались у підпорядкування місцевій адміністрації, а в навчанні запроваджувалася російська мова.

3. ЯКИМ БУЛО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ПІД ВЛАДОЮ АВСТРІЇ

ПОМІРКУЙТЕ

Як змінився адміністративний устрій західноукраїнських земель? Чим характеризувалося життя різних верств населення?

Після трьох поділів Речі Посполитої значна частина українських земель опинилася під владою австрійських Габсбургів і адміністративно належала до різних частин монархії. Більшість західних українців жили в Галичині, Закарпаття належало Угорському королівству, а Північна Буковина виділялася в окрему адміністративну одиницю.

ДОСЛІДІТЬ

Розкажіть, коли західноукраїнські землі опинились у складі Австрійської імперії, та покажіть їх на карті (с. 249).

Дві третини (66 %) населення Галичини становили українці. Майже 20 % — поляки й приблизно 10 % — євреї, причому українці населяли переважно Східну Галичину, а поляки — Західну. Панівним станом тут була польська шляхта. У Буковині, де українців налічувалося до 75 % населення, провідні позиції займали румунські бояри, а в Закарпатті (40 % українців) — угорські поміщики. Більшість українців у всіх трьох регіонах, підконтрольних Австрії, була сільським населенням.

З отриманих унаслідок поділу Речі Посполитої земель Австрійська імперія утворила Королівство Галіції та Лодомерії із центром у Львові. Усю владу у своїх руках зосереджував намісник, призначений австрійським імператором. Щоб схилити на свій бік галицьку верхівку, Відень дозволив магнатам, шляхті та духівництву обирати становий сейм. Окремим округом цього «королівства» стала Буковина із центром у місті Чернівці.

Основною галуззю економіки було сільське господарство, проте рівень його виробництва залишався надзвичайно низьким. Селяни користувалися земельними наділами, пасовищами й луками, незначною частиною лісів. За все вони мусили нести повинності, відпрацьовувати панщину, а також сплачувати податки державі та церкві. Урешті-решт селянинові з того прибутку лишалося 15-30 %. Перехід поміщицьких господарств до товарно-грошових відносин призводив до зростання панщини.

ДОСЛІДІТЬ

Як характеризує становище селянства історик? Що було причиною такого становища?

Історик Орест Субтельний про становище селянства

Умови життя в населених українцями землях імперії Габсбургів характеризувалися одним словом: бідність. Горбистий рельєф та невеликі наділи ускладнювали обробку землі, а постійний гніт польської шляхти доводив селян до повного виснаження.

Фільваркові маєтки, заможні селянські господарства володіли водними млинами й вітряками та поставляли свою продукцію не лише на внутрішній ринок, а й за кордон. В останній чверті XVIII ст., окрім пшениці, жита і ячменю, у західноукраїнських землях почала з’являтися кукурудза, картопля, цукровий буряк і технічні культури — тютюн, льон, коноплі, хміль.

Магнатські господарства ставали багатогалузевими та орієнтувалися на потреби ринку. Це мотивувало господарів привозити породистих корів з Голландії, коней — з Італії, Туреччини та Іспанії, овець — з Валахії. Господарники засновували молочарні, овечі ферми, кінні «заводи», ферми з вирощування свиней.

У Північній Буковині головними культурами в сільському господарстві ставали кукурудза та картопля. У цьому регіоні було мало землі, придатної для землеробства, тому поширювалося розведення великої рогатої худоби й овець.

Міське життя в Західній Україні розвивалося повільно. Єдиним великим містом був Львів із тридцятьма тисячами жителів. Більшість містян становили поляки, німці, євреї, вірмени.

ПОМІРКУЙТЕ

Як оцінюють економічний стан Галичини історики? Із чим вони пов’язують занепад економіки краю? (на основі документа на с. 254)

Історики про становище західноукраїнських міст

Дмитро Дорошенко

До рук австрійської влади Галичина перейшла в стані економічного занепаду. Шведські війни, російська окупація, боротьба магнатів між собою, занепад зовнішньої торгівлі — усе це довело край до зубожіння. Особливо тяжким було становище української людності, яка становила головну масу населення.

Орест Субтельний

Після поділів Польщі галицькі міста було відрізано від традиційних ринків в Україні, їхня й без того тяжка доля стала ще тяжчою. Не дивно, що Галичина мала репутацію однієї з найбільш відсталих частин імперії... українці мали обмежений доступ до політичної влади через відсутність дворянства. Не маючи міського населення, вони лишалися поза цариною торгівлі та промисловості.

На Закарпатті налічувалося 27 міст і містечок, на промисловий і торговий центр краю поступово перетворювався Ужгород. Однак економічний розвиток міст гальмувався їхньою залежністю від феодалів. Жителі багатьох закарпатських міст нарівні із селянами-кріпаками відбували панщину та сплачували натуральну данину.

У другій половині XVIII ст. в західноукраїнських землях почали з’являтися перші мануфактури з виробництва сукна та полотна. Проте переважним залишалося ремісниче виробництво. Габсбурги мало опікувалися економічним розвитком окраїн своєї імперії.

4. ЯК НА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ВПЛИНУЛИ РЕФОРМИ МАРІЇ-ТЕРЕЗІЇ І ЙОСИФА II

ПОМІРКУЙТЕ

Які реформи запроваджувала австрійська влада? Чи були вони важливими для українського населення? Чому?

Входження українських земель до складу Австрійської імперії збіглося в часі з реформами в державі Габсбургів, які проводили імператриця Марія-Терезія та її син — Йосиф II.

ДОСЛІДІТЬ

Які реформи було запроваджено? Чи стосувалися вони українського населення? Як впливали на нього?

Основні реформи Марії-Терезії та Йосифа II

У регіонах ці реформи впроваджувалися по-різному, до прикладу, найменше вони торкнулися буковинських селян. Однак усі ці реформи залишили великі землеволодіння та панщину. Лише 4 % усіх земель належали державі, церкві, міським громадам і вільним селянам. Та все ж, за словами Івана Франка, «після австрійських законів хлоп не був уже панська власність і ґрунт його не був панська власність».

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які українські землі перейшли під владу Російської імперії наприкінці XVIII ст.?

2. Які адміністративні та соціально-політичні зміни було запроваджено на початку російського панування на Правобережжі?

3. Чим характеризувався соціально-економічний стан західноукраїнських земель наприкінці XVIII ст.?

4. Назви основні реформи Марії-Терезії і Йосифа II.

5. Чи погоджуєшся ти з міркуваннями Катерини II щодо повернення «споконвічних відторгнених земель» у результаті поділів Речі Посполитої?

6. Як ти думаєш, чому російська влада у своїй соціальній політиці спиралася на католицьку польську шляхту, а не на православне українське селянство, яке становило більшість населення Правобережжя?

7. У чому виявилася прогресивність, а в чому — обмеженість реформ австрійської влади?

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Склади план «Наслідки поділів Польщі для українських земель».

Виконай завдання 31.1, 31.3 і 31.4 в е-додатку.