§ 16. Велике переселення народів. Розселення слов’ян

Пригадайте. За яких обставин виникли кочовики? Що визначало їхній спосіб життя та господарювання? У чому головні відмінності кочового та осілого способів життя?

1. СВІТ ЦИВІЛІЗАЦІЙ І СВІТ ВАРВАРІВ

Більшість людей Стародавнього світу проживала за межами стародавніх цивілізацій. Це були племена, що продовжували існувати в умовах родового ладу. Греки і римляни називали їх варварами. Варвари займалися переважно скотарством і полюванням, землеробство у них тільки зароджувалось. Вони не мали міст і писемності. У них ще зберігалась майнова і соціальна рівність та «військова демократія» — вождів і старійшин обирали всі чоловіки-воїни. Отже, держави у них також не було.

Так поруч співіснувало два світи — світ цивілізацій і світ варварів. Вони перебували у постійному спілкуванні та змаганні. Варвари нападали на сусідні держави, іноді навіть знищували їх, а іноді їх самих підкоряли могутні імперії. Але у будь-якому випадку варвари зазнавали впливу цивілізацій, їхніх культур, мови, господарських навичок. Особливо це помітно на прикладі відносин варварів з Римом. Саме під римським впливом варварські племена стали поширювати землеробство та переходити до осілого способу життя, вдосконалювати знаряддя праці, займатися торгівлею. Вони спілкувалися з купцями і воїнами з Риму, місцева знать переймала спосіб життя римських аристократів.

З іншого боку, варвари також впливали на Римську імперію — цілими загонами вони наймалися до римського війська, часто займаючи командні посади. Під проводом полководців-варварів римські підрозділи воювали проти інших варварів — ворогів імперії. Навіть римські аристократи стали переймати у варварів побутові звички: кулінарію, одяг та взуття, довге волосся та бороди.

Таким чином, два світи поступово зближувалися. При цьому світ цивілізацій розширювався.

Поміркуймо!

Охарактеризуйте уклад життя варварських племен. Порівняйте два світи: цивілізацій та варварів. Визначте чинники, що сприяли їхньому зближенню.

Діємо: практичні завдання

Які образи варварів пропонує нам сучасний світ? Прокоментуйте образи варварського та цивілізованого світів, які зображують сучасні комп’ютерні ігри. Чи можна вважати такі образи історичними?

qr.orioncentr.com.ua/yIeIz

2. СУСІДИ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

На європейських кордонах Римської імперії проживали три великих групи варварських племен — кельти, германці і слов’яни. Найдавніше у Європі розселилися кельти. Вони заселяли Центральну та Західну Європу. Найбільше дошкуляли римлянам галли — війни з ними на території сучасної Франції тривали кілька століть. Поступово галли перейняли мову та звичаї римлян і розчинилися серед них. Іншим осередком кельтів були Британські острови. Назву їм дало саме кельтське плем’я бриттів. Нащадки кельтів і сьогодні живуть в Ірландії, Шотландії, Уельсі та на заході Франції — у Бретані.

На Сході Європи жили наші предки — племена слов’ян. Унаслідок віддаленості території їх проживання контактів з Римом вони мали менше.

На північний схід від римських кордонів розселилися племена германців, які прийшли зі Скандинавії та узбережжя Балтики. Різке похолодання у цьому регіоні спричинило їхнє переселення на південь, де вони почали посувати кельтів.

Робота з картою

Розгляньте карту, подану в е-додатку. Відшукайте групи варварських племен. Назвіть сучасні держави, на місці яких розселялися варварські племена.

Германські племена готів прийшли у причорноморські степи, на землі сучасної України. Вони підкорили сарматів та інші місцеві племена і протягом двох століть здійснювали вдалі походи на римські провінції на Балканах і в Малій Азії. Особливо відчутний слід готи залишили в Криму: готська мова зберігалася там до XVI ст., а північно-західну частину Криму до середини XIX ст. називали Готією.

Германці зберігали племінний устрій, іноді вони утворювали союзи племен. Головні питання життя племені вирішували народні збори — тінг за участю всіх дорослих чоловіків-воїнів. Поступово була сформована племінна знать, та виникла майнова нерівність.

Перше зіткнення германців з римлянами сталося у 113 р. до н. е., коли плем’я тевтонів вдерлося до Італії. Римське військо розгромило нападників, але такі вторгнення з часом стали постійними. У І ст. н. е. кордон між Римською імперією і германцями встановився по річках Рейн і Дунай. Уздовж нього була збудована лінія укріплень та військових таборів — лімес. Були засновані римські фортеці. Деякі з них дали початок містам, що існують і сьогодні — Колонія Агрипіна (Кельн), Бонна (Бонн), Віндобона (Відень) та ін. Але кордон був прозорим — ширилася торгівля, германці вступали на військову службу, переселялись на землі імперії. До V ст. н. е. чіткі кордони між двома світами як такі зникли.

3. ПОЧАТОК ВЕЛИКОГО ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ. ЗАГИБЕЛЬ ЗАХІДНОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Варто запам’ятати!

Велике переселення народів — умовна назва в сучасній історіографії руху племен і народів Європи у IV—VIІ ст. в різних напрямках, що розпочався у 375 р. н. е. з причин зростання населення, нестачі вільної землі, зміни клімату тощо. Наслідком Великого переселення племен стало виникнення на теренах Європи нових народів та держав.

Робота з картою

Скориставшись матеріалом параграфа та картою «Велике переселення народів», поданою на шмуці до розділу (с. 79), укладіть хронологічну таблицю за темою: «Велике переселення народів».

Велике переселення народів розпочалося з появи в Європі нових переселенців з Великого Степу — кочових племен гунів. У степу почалася чергова посуха, і гуни, в пошуках нових пасовищ, рушили з Центральної Азії на захід. У 375 р. вони перейшли Дон і завдали поразки готам у Північному Причорномор’ї на теренах сучасної України. Готи не змогли протистояти, і найбільш войовнича частина з них була змушена поступово відійти на захід — вони отримують назву вестготи. Решта — остготи — певний час залишалась на місці. Частина з них невдовзі змішалася з місцевими племенами, з часом розчинившись серед слов’ян.

Вестготи перейшли на землі Римської імперії і у 378 р. завдали поразки римлянам біля міста Адріанополь. Східний кордон імперії став незахищеним, через нього рушили нові хвилі германців, що відступали під тиском гунів. У 395 р. Римська імперія поділилася на Західну з центром у Римі та Східну (Візантійську) зі столицею у Константинополі.

Імператор Східної Римської імперії відкупився від вестготів і спрямував їх далі на захід. Під проводом вождя Аларіха вестготи перейшли до Італії і в 410 р. взяли Рим, пограбувавши його. Могутності Західної Римської імперії настав кінець.

А тим часом гуни зайняли територію вздовж Дунаю і вийшли на римські кордони. У 444 р. правителем гунів став Аттіла. Перелякані європейці назвуть його «карою Господнею». Візантійські правителі знову відкупилися від нападників і в 451 р. Аттіла рушив на захід, у Галлію.

Ежен Делакруа. Аттіла зневажає Італію та Мистецтва (фрагмент фрески, 1840)

Римляни, не маючи достатніх сил для спротиву, уклали союз із місцевими варварами — вестготами, франками і бургундами. На чолі спільного війська був поставлений римський полководець Аецій, який завдав поразки гунам у битві на Каталаунських полях (територія сучасної Франції). Але загроза остаточно не зникла — наступного року Аттіла вдерся до Італії, і тільки великий викуп врятував Рим від захоплення. На щастя для європейців, у 453 р. Аттіла помер, а Гунський союз розпався.

Це не врятувало Західну Римську імперію від катастрофи. Наступними нападниками стали вандали — германське плем’я, яке на той час уже створило королівство у Північній Африці. У 455 р. їх військо під проводом короля Гейзеріха взяло Рим та розграбило його. Протягом двох тижнів була знищена більшість пам’яток античної культури.

Поміркуймо!

Поміркуйте, звідки походить і що означає поняття «вандалізм». Як цей термін пов’язаний з описаними історичними подіями?

У 475 р. імператором був проголошений підліток Ромул Августул, який вже не мав жодної реальної влади. Наступного року один із командирів римського війська, германець Одоакр, скинув його з престолу, заявивши, що західна частина імперії не потребує імператора — треба визнати владу єдиного імператора у Константинополі. Туди і були відіслані знаки імператорської влади. Так у 476 р. Західна Римська імперія припинила своє існування.

4. ВАРВАРСЬКІ КОРОЛІВСТВА В ЄВРОПІ

Велике переселення народів радикально змінило карту Європи. В імператора Візантії не було можливостей для реального контролю над західними провінціями, тож там стали виникати нові державні утворення — варварські королівства.

У 489 р. в Італію прийшли остготи — їх туди спрямував візантійській імператор, владі якого вони стали загрожувати. Вождь остготів Теодоріх у 493 р. усунув Одоакра та утвердився як самостійний правитель у новій державі зі столицею в місті Равенна. Держава остготів стала сильною і стабільною. Теодоріх залучив до управління знатних римлян, відновив дію римських законів, став відбудовувати міста, сприяти збереженню культурних досягнень. Його держава проіснувала до 555 р.

Невдовзі до Італії вдерлися ще одні завойовники — лангобарди. Вони захопили майже всю Північну Італію. А на півночі Європи германські племена англів, саксів та ютів захопили частину Британії, витіснувши кельтів у її західні та північні райони — до Ірландії, Шотландії та Уельсу.

Таким чином, протягом V-VI ст. на теренах колишньої Західної Римської імперії виникла низка варварських королівств.

Робота з картою

Розгляньте карту «Варварські королівства кінця V ст.», подану в е-додатку. Визначте території на яких виникли: королівство вестготів, королівство остготів, королівство лангобардів, королівство бургундів, королівство вандалів, королівство франків та королівство англосаксів.

Найбільш тривалим за часом існування та визначним для подальшої історії Європи стало Королівство франків.

5. ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ’ЯН

Варто запам’ятати!

Велике переселення слов’ян — розселення слов’ян у Центральній та Східній Європі у V-VII ст. під час Великого переселення народів.

Велике переселення народів вплинуло і на долю давніх слов’ян. Зі своєї «прабатьківщини», якою більшість дослідників вважають територію між річками Вісла і Дніпро, слов’яни розселилися у кількох напрямках. На схід їх племена заселили весь басейн Дніпра, крім північного узбережжя Чорного моря, та дісталися до верхньої течії Волги. На захід — залюднили землі між Віслою та Одером (Одрою) і дійшли до Ельби (Лаби). На південь — дійшли до Дунаю і розселилися у північній частині Балканського півострова.

На півночі сусідами слов’ян стали племена балтів — прусси, ятвяги, лати. На захід від Лаби вони межували з германцями, на півдні — з Імперією ромеїв. А на сході доводилось мати справу з різноманітними кочовими племенами Великого Степу. Цей кордон був найнебезпечнішим.

У Подніпров’ї та Північному Причорномор’ї слов’яни жил під владою готів, а із 375 р. — гунів. Саме у складі гунського союзу вони просунулись на Дунай і Балкани, а після його розпаду — на землі Східної Римської імперії. Слов’яни стали предками 15 сучасних європейських народів, у тому числі й українського.

Слов’янські племена утворили союзи племен. На території сучасної України це були поляни, деревляни, дуліби, сіверяни, уличі, тиверці та білі хорвати. У них існувала звичайна для варварів система «військової демократії», вища влада належала народним зборам, які мали назву віче. Обиралися старійшини та військові керівники — вожді.

Займалися перелоговим землеробством та осілим тваринництвом. Значну роль зберігали промисли — мисливство, рибальство, бортництво — збирання дикого меду. Серед ремесел були поширені ткацтво, гончарна справа та обробка металів. Слов’яни мали зародки обмінної торгівлі з сусідами.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте навчальне відео «Велике розселення слов’ян» на каналі «Цей день в історії». За матеріалами параграфа та відео створіть ментальну карту.

qr.orioncentr.com.ua/An3GY

Отже, Велике переселення народів заклало початок нового розподілу територій в Європі та створило умови для формування нових народів і держав. Починався наступний період історії — Середньовіччя.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Дайте визначення понять: «варвари», «варварське королівство», «Велике переселення народів», «Велике переселення слов’ян».
• 2. Виконайте інтерактивну вправу, упорядковуючи місце розселення східних слов’ян на карті.
• 3. Які обставини спричинили падіння Західної Римської імперії? Чи можна було уникнути цього процесу?

ІІ. Обговоріть у групі

• 1. На початку V ст. н. е. місто Рим уже не мало великого стратегічного значення. Чому захоплення Рима варварами було розцінене як катастрофа не лише самими римлянами, а й представниками інших народів?
• 2. Чому падіння Західної Римської імперії вважається закінченням періоду давньої історії?

ІІІ. Мислю творчо

Проаналізуйте уривок із праці римського історика і дайте відповіді на запитання.

«Готи розсіялися по всьому берегу Фракії та йшли обережно вперед, причому ті їхні земляки або бранці, що самі здалися римлянам, вказували на багаті селища самі... Не говорячи вже про природжену силу зухвалості, великою допомогою було для них те, що день у день до них приєднувалося безліч земляків з тих, що в перші дні переходу на римську землю через голод продавали себе за ковток кепського вина або за жалюгідний шматок хліба. До них приєдналося багато робітників з золотих копалень, що не могли знести тягар оброків...».

• Хто й чому приєднувався до готів та допомагав їм у боротьбі проти римлян?

• Чи можна стверджувати, що перемога готів ознаменувала переміщення центру життя до сучасної Європи?

• Чи можна дати однозначну оцінку подіям, описаним в уривку?