§ 18. Релігії Cтародавнього світу

Пригадайте. Які обставини сприяли зародженню перших релігійних уявлень? Яку роль відігравала релігія у житті суспільства упродовж історії? Які світові релігії ви знаєте?

1. ПОЛІТЕЇСТИЧНІ РЕЛІГІЇ ІНДІЇ. ІНДУЇЗМ

У VIII—II ст. до н. е. з міфології почали формуватися релігії у сучасному сенсі слова. Найперше це відбулося на Сході — в Індії, Китаї, Персії та Палестині.

Усі нові релігії мали спільні ознаки. Вони виходили з усвідомлення страждань як природної частини людського життя, засіб подолання яких бачили в особистому дотриманні людиною моральних настанов. Ретельного дотримання ритуалів ставало недостатньо. Необхідного впливу набувала моральна поведінка у повсякденному житті, яка передбачала повагу до інших людей, співчуття та справедливість, недопущення насильства тощо.

У Стародавній Індії шанувалися боги природних стихій: Агні — бог вогню та Варуна — бог неба. Богом-творцем світу вважався Брахма, тому ці уявлення інколи називають «брахманізмом». Брахма встановив правила існування природи й суспільства, розділив людей на варни. В пантеоні богів важливу роль відігравали Вішну — бог-охоронець і Шива — бог-руйнівник, що мав карати за порушення правил. Богинею кохання та краси була Лакшмі, а богинею жаху та занепокоєння — дружина Шиви Калі. У Давній Індії шанували також Індру — бога дощу та блискавки. Була написана збірка релігійних віршів та гімнів — Веди. Ритуали здійснювали жерці-брахмани, головним серед яких вважалося жертвоприношення.

Діємо: практичні завдання

У кожній культурі люди намагалися зображувати богів, наділяючи їх відповідними зовнішніми характеристиками. Скориставшись додатковими джерелами інформації, спробуйте визначити Роздивіться зображення богів, поданих в е-додатку. Поясніть свій вибір.

У І тис. до н. е. у Стародавній Індії зароджується індуїзм, який зберігає віру у трьох головних богів — Брахму, Вішну та Шиву. Духовний розвиток жителів Стародавньої Індії був тісно пов’язаний з медитацією — системою духовних і фізичних вправ. Прихильники індуїзму вірили також у переродження душі — реінкарнацію, яка залежала від карми — сукупності добрих і поганих справ, вчинених упродовж людського життя.

Результатом реінкарнації має бути не досягнення чогось конкретного, а усвідомлення того, що все вже досягнуто.

Байдужість до реального світу позбавила суспільство стимулів для господарського та політичного розвитку. Але при цьому індуїзм сприяв розвитку толерантності, ненасильства, доброти і давав людям духовну втіху.

2. БУДДИЗМ

У VI ст. до н. е. в Індії виникає нова релігія — буддизм. Її творцем став Сиддхардха Гаутама, який згодом узяв титул Будда — «просвітлений».

За вченням Будди, людське життя є постійним стражданням. Причина їх — у людських бажаннях, більшості з яких неможливо досягти. Отже, для позбавлення від страждань людина має позбавитись бажань — треба змінити не обставини, а ставлення до них. Позбавившись бажань, людина досягне стану Просвітлення — нірвани. Шляхом до цього є медитація, система вправ для тренування мислення і керування емоціями. Ідеалом має бути досягнення стану бодхісатви — людини, що увійшла в нірвану, але може з неї повертатися задля допомоги іншим людям.

Великий Будда у позі медитації

Стоп. Фейк

Перейдіть за QR-кодом або покликанням і перегляньте відео. Перевірте інформацію з відеосюжету за допомогою ШІ та інтернет-мережі. Чи можна їй повністю довіряти?

qr.orioncentr.com.ua/85tvp

На відміну від інших релігій, у буддизмі відсутні уявлення про богів. Буддизм пропонує людині спасіння шляхом віри та вимагає дотримання моральних настанов — ненасильства, чесності, допомоги ближнім. У сучасному світі буддизм є однією з трьох світових релігій.

3. РЕЛІГІЇ СТАРОДАВНЬОГО КИТАЮ

Міфологія Стародавнього Китаю була позбавлена розвиненого пантеону богів. Провідне місце у ній займав культ предків. Китайці вважали, що світ створений двома могутніми духами — Інь (уособлення чоловічої сили) та Янь (уособлення жіночої сили) з первісного хаосу. Існувало чимало оповідей про царство мертвих та потойбічне життя.

Жителі Стародавнього Китаю неухильно дотримувалися традицій та звичаїв своїх предків і чітко виконували обов’язки у громаді. На цьому ґрунтувалося учення мудреця Конфуція. Своїм завданням Конфуцій вважав розробити норми моралі, яких необхідно дотримуватися для збереження гармонії у суспільстві. Основним правилом мудреця, викладеним у «Вченні про досконалу людину», було: «Людина честі вимагає з себе, людина без честі вимагає з інших».

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте відео від Ютуб-каналу «Таємниці життя» — «Конфуцій. Вислови та цитати». За матеріалами відео складіть коротку розповідь про філософію конфуціанства. Які висновки ви змогли зробити, спираючись на цитати мудреця?

qr.orioncentr.com.ua/2EQt8

Поряд із конфуціанством у Стародавньому Китаї існувало інше учення — даосизм (з китайської «дао» — шлях). Його творцем був мудрець Лао-цзи. Даосити розглядали світ як єдине ціле, що не має прірви між життям та смертю. Шляхом до безсмертя є невтручання в події, пасивність, нейтральність, відсутність бажань та почуття гумору.

На відміну від конфуціанства, значного поширення даосизм не набув, але все ж багато хто шукав у ньому втілення ідей про рівність та справедливість у суспільстві.

4. РЕЛІГІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ПЕРСІЇ. ЗОРОАСТРИЗМ

Міфологія стародавніх персів оповита таємницями. Існує припущення, що перські кочовики поклонялися вогню і священним тваринам, мали духів: добрих (ахура) і злих (девів). Богом світла перси вважали Ахура-Мазда, а сил темряви — Ангро-Манью.

Релігійний розвиток персів пов’язаний з ім’ям загадкового пророка Заратустри (або Зороастра). Вважають, що він був автором священної книги персів — Авеста, написаній у VI ст. до н. е. Релігія персів отримала назву зороастризм, у центрі якого була ідея про існування у світі рівних по силі сил Добра на чолі з Ахура-Маздою та сил Зла на чолі з Ангро-Манью. Всесвіт уважався полем постійної битви між цими силами. Такий світогляд має назву дуалізм (від лат. «дуос» — «подвійний»). Кожна людина мусить зробити вільний вибір між добром і злом, а потім відповідати за нього у потойбічному житті на суді богів. Від вибору більшості залежить перемога добра або зла у світі.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте колаж, поданий в е-додатку. За допомогою матеріалів параграфа та додаткових джерел інформації, дізнайтеся, які символи зороастризму існують та яким є їхнє значення / походження.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Італійський дослідник Антоніо Пальяро:

«Фактором, що відіграв величезну роль у формуванні іранської цивілізації... стала релігія. Якщо іранські племена, які прийняли зороастризм... організували і змогли підтримувати власну державу на кордонах греко-римського світу, то споріднені їм племена Центральної Азії, що залишилися осторонь цієї релігії, загубились в морі кочових і варварських народів, яким у давнину дали колективну назву скіфів».

• Спираючись на думку історика, спробуйте пояснити зв’язок між поняттями «релігія», «цивілізація» та «держава».

5. ЗАРОДЖЕННЯ МОНОТЕЇЗМУ. ЮДАЇЗМ

Політеїзм не заперечував існування вищого бога — творця, що заклав закони Всесвіту. За його уявленням, ця вища сила байдужа до бажань, проблем та турбот людей, марно просити у неї дощу, одужання чи перемоги у війні. Тому, головну увагу людей привертають більш «практичні» боги, на чию допомогу можна сподіватися у земних справах. Оскільки їх багато, то світогляд політеїстів дивовижно толерантний — віруючи в одних богів, вони легко припускають існування та ефективність інших. Навіть могутні імперії не вимагали від підкорених народів відмовлятись від місцевих богів та ритуалів.

Але з часом у деяких племен виникає думка, що саме їх бог є вищою силою Всесвіту, більш того — він є єдиним Богом, інших просто не існує. Водночас цей Бог не є відстороненим від людей, він керує їх повсякденним життям і з ним можна укладати угоди. Так народилися монотеїстичні релігії.

Варто запам’ятати!

Монотеїзм (від грец. monos — «єдиний» та theos — «бог»; єдинобожжя) — віровчення про існування єдиного Бога, Творця Всесвіту, творіннями якого є всі інші істоти, як духовні, так і фізичні.

Першою спробою запровадження єдинобожжя можна вважати проголошення єгипетським фараоном Аменхотепом IV релігійної реформи. Правитель скасував поклоніння богам і запровадив замість них єдиного бога Атона — уособлення Сонця. Атон зображувався у вигляді сонячного диска, не маючи людської подоби. Це підкреслювало його надзвичайний статус. Себе Аменхотеп IV проголосив сином Атона та змінив ім’я на Ехнатон, створивши нову столицю у місті Ахетатон. Але після смерті Ехнатона релігійна реформа була скасована.

Утвердження монотеїзму відбулося в іншого народу Стародавнього Сходу — стародавніх євреїв. За однією з версій, вплив на їхній світогляд справила саме реформа Ехнатона. Але могутній і пристрасний Бог Яхве дуже відрізнявся від далекого, відстороненого сонячного диска. В уявленнях євреїв він уклав з їхнім родоначальником Авраамом Заповіт — угоду про надання єврейським племенам Святої Землі в обмін на поклоніння йому як єдиному Богу. Так євреї стали народом, який «обраний Богом», а їхня релігія отримала назву юдаїзм.

Крісло з гробниці — експонат Каїрського музею із зображенням Атона над царською парою Тутанхамона та Анхсенамун

За переказами, Бог допоміг євреям звільнитися з єгипетського полону та дарував Десять заповідей — кодекс поведінки віруючого юдея, сповіщений пророку Мойсею на горі Синай. Перші чотири заповіді стосуються відносин юдеїв з Богом: сувора заборона мати інших богів, не творити ідолів, святкувати щосуботи шабат — день шанування Бога. Наступні шість регулюють відносини між людьми — шанувати батьків, не вбивати, не красти, не бажати чужого, дотримуватися доброчесності та вірності у шлюбі.

Ці заповіді стали основою юдейського Закону — на відміну від законів інших держав і народів, автором їх для юдеїв є Бог.

Отже, юдаїзм проголошує існування єдиного Бога та протиставляє його розмаїттю богів сусідніх племен. Цей Бог не має людської подоби і фізичних ознак — він всемогутній та повсюдний. Тому його не можна зображувати і навіть його ім’я — Яхве — вимовляти заборонено. Бог не виявляє людських емоцій та упереджень — він суворий, але справедливий і милосердний.

За часів царя Соломона, в Єрусалимі був збудований Храм — місце постійного перебування Бога та зберігання головної реліквії юдеїв — Ковчега Заповіту — ларця, у якому зберігаються кам’яні плити з текстом Декалога. Високий статус мали юдейські священники, до того ж він був спадковим. У VI ст. до н. е. Юдейське царство було захоплено Нововавилонським царством. Єрусалимський Храм знищили, а значну частину юдеїв виселили до Месопотамії. Саме у вигнанні вони почали записувати священну книгу юдеїв — Тору. У 538 р. до н. е. перський цар Кір підкорив Вавилон та дозволив юдеям повернутися до Палестини і відбудувати Храм. Під час Вавилонського вигнання в юдаїзмі стає важливим уявлення про Месію («помазаник») — обрану Богом людину, яка у майбутньому стане керівником єврейського народу, відбудує Храм та встановить на Землі царство справедливості, загальний мир і добробут, без хвороб, стихійних лих та інших негараздів. Цей обранець Бога має бути нащадком царя Давида, людиною надзвичайної святості та вченості.

Подальша історія юдеїв була багата на трагічні події. Після зруйнування Перської імперії Александром Македонським та швидкого розпаду його держави Юдея опинилася в елліністичній державі Селевкідів. Єрусалим вони намагались перетворити у грецьке місто, а юдеїв почали переслідувати. Причина переслідувань була зрозуміла — язичники-греки спочатку не заперечували юдейського Бога, але очікували від євреїв так само поваги до своїх богів. Коли юдеї рішуче відмовились визнати грецьких богів, греки відреагували гоніннями. Після низки повстань і війн Юдея відновилась як держава, але в 57 р. до н. е. її захопили римляни і включили до складу Римської імперії.

Вимоги римлян вклонятися їхнім богам, а тим більше намагання розповсюдити на Юдею культ імператора, були неприйнятні для юдеїв. У них загострилося очікування Месії, який має врятувати обраний Богом народ. Весь час римського панування перетворився на суцільний спротив, що у І ст. н. е. призвело до запеклої Юдейської війни. У 70 р. н. е. римляни, після тривалої облоги, взяли Єрусалим. Захоплені повстанці були жорстоко покарані, а головне — був знову зруйнований Храм. Юдеям було заборонено відбудовувати його, а згодом і взагалі жити у Палестині. Почалося юдейське розселення світом — період діаспори.

Юдаїзм мав надзвичайний вплив на релігійну історію людства — він вперше відкинув культ Природи, відділив божественне від людського і поставив Бога над усім Всесвітом. Держави, спільноти, громади — все мало бути підкорене волі єдиного Бога.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Дайте визначення поняття «монотеїзм». Поясніть причини переходу релігії від політеїзму до монотеїзму.
• 2. Які з релігій Стародавнього світу передбачають реінкарнацію (переродження) душі, а які — ні? Чому?
• 3. Назвіть спільні та відмінні риси в індуїзмі та буддизмі.

II. Обговоріть у групі

1. Уявіть себе розробником кросвордів. Об’єднайтесь в команди і, за мате ріалами параграфа, укладіть кросворди на теми: «Індуїзм», «Буддизм» «Конфуціанство», «Зороастризм», «Юдаїзм».

2. Історичне лото. Уважно розгляньте ілюстрації. За допомогою додаткових джерел інформації визначте, елементом якої релігії вони є. Складіть коротку розповідь про кожну з представлених релігій.

III. Мислю творчо

Опрацюйте матеріал, поданий в електронному додатку, і дайте відповіді на запитання.

• Які спільні риси має переказ про створення 7 творінь Агурою Маздою та біблійні оповіді про творення світу?

• Чому в зороастризмі та деяких інших політеїстичних релігіях існує чимало культів, присвячених поклонінню вогню?

• Як ви розумієте вислів релігієзнавця Скота Нельсона: «Безсмертних святих можна трактувати по-різному. По суті, вони ніби характеристики Бога, описують його. Це ніби його світло, яке Агура Мазда кидає на людей, аби показати їм правильний шлях»?