§ 27. Русь-Україна: від Аскольда до Святослава

Пригадайте. Коли почалося Велике розселення слов’ян? Які причини спонукали слов’янські народи до переміщення?

1. ОСОБЛИВОСТІ РОЗТАШУВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

В результаті Великого розселення слов’ян їх племена зайняли більшість території Центральної та Східної Європи. В особливу ситуацію потрапили ті, хто на сході і півдні дістався меж Великого Степу. Тут їхніми сусідами були не германці та кельти, а степові кочовики.

Сусідство Степу перетворило землі сучасної України на зону постійних військових чи мирних контактів різних народів та культур. Тут утворився Великий кордон — історики ще називають його фронтиром — зоною пограниччя різних цивілізацій. Тут проходило відразу кілька кордонів: між степом і лісом; між басейнами Чорного і Балтійського морів; між осілим хліборобством та кочовим скотарством; між слов’янами та тюрками. Пізніше до цих поділів додається ще релігійний кордон — між християнами та язичниками, а згодом мусульманами. Так саме українськими землями пройшов цивілізаційний фронтир між цивілізаціями Європи й Азії. У стародавні часи кордоном Європи вважали лінію, що проходила на північ від річки Дон.

Цей кордон був рухливим, людність по його боки змінювалась, переміщувалася, щось запозичувала у сусідів. Тут склався окремий спосіб життя, що поєднував осіле землеробство, відгінне скотарство та традиційні промисли (полювання, рибальство, збиральництво); розвинуте господарство та войовничість; різні культурні та мовні традиції.

Не менш важливим було і сусідство на півдні з Візантійською імперією — наймогутнішою, а головне — найкультурнішою державою тогочасного світу. Поширилися контакти і з сусідами-варварами — германцями, насамперед норманами та балтами. Отже, слов’янський світ формувався на межі з Великим Степом на сході, Візантією на півдні, Франкською імперією на заході та світом норманів на півночі.

2. ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ «РУСЬ» ТА ВАРЯГИ

На жаль, вивчення історії наших предків ускладнене нестачею історичних джерел. Давні слов’яни жили поза межами римського світу, тож не мали традиції складання історичних хронік.

Знаменитий літопис, відомий як «Повість минулих літ», був складений тільки на початку XII ст., тож його відомості про стародавні часи є швидше переказом старовинних легенд. Він розповідає про розселення слов’янських союзів племен: полян, деревлян, сіверян, волинян (дулібів), дреговичів, уличів, тиверців, білих хорватів, радимичів та в’ятичів. Але ця «географія» розселення є дуже непевною.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Українська історикиня Наталя Яковенко:

«Заплутує справу тенденційність літописця-киянина, який виокремлює полян як «найцивілізованіших» серед решти... Пояснюючи це, історики схиляються до думки, що «цивілізованість» полян знадобилася авторові, аби вмотивувати — чому саме тут, у Києві, утвердилося християнське благочестя... Стосовно ж самих полян, то їх сьогоднішні фахівці схильні вважати не окремим племенем, а мішаниною людності, що концентрувалася навколо Києва у спільних військово-торговельних заняттях...»

• У чому дослідниця бачить складність роботи зі стародавніми історичними джерелами? Пригадайте правила аналізу історичного джерела.

Заснування міста Києва літопис пов’язує з ім’ям полянського вождя Кия, його братів Щека і Хорива та сестри Либідь. Частина істориків вважають його реальною особою, а частина — легендарним персонажем. До засновників Києва відносять і сарматів, і готів, і хазар. Як би там не було — очевидно, що основне населення Подніпров’я складали слов’яни.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте зображення пам’ятника засновникам Києва (скульптор Василь Бородай, 1982). Послуговуючись додатковими джерелами інформації, проведіть уявну екскурсію з детальним описом зазначеного монументу. Скориставшись QR-кодом або покликанням і знаннями з історії, отриманими у попередніх класах, спробуйте навести аргументи, які свідчать, що заснування Києва братами Києм, Щеком та Хоривом є історичним фактом, або навпаки — спростуйте це твердження.

https://cutt.ly/SwXXXKUs

В IX ст. у цьому регіоні з’явилися нормани, яких слов’яни називали варягами. Це найменування позначало воїна, вказуючи швидше на рід занять, а не на племінну назву. У Східній Європі вони шукали нових торговельних шляхів між Північною Європою та Середземномор’ям, тому рухалися вздовж річок, що з’єднували Балтійське і Чорне моря.

В Західній Європі у цей час постала Франкська імперія, а на Півдні Арабський Халіфат. Виникли умови для активізації торгівлі між Північчю та Півднем, а оскільки у ті часи вона могла здійснюватись лише водними шляхами, то на ній стали заробляти вправні мореплавці — нормани. Перший з таких шляхів у Східній Європі пролягав Волгою — з Балтики через Каспійське море до Багдада. У ІX ст. в міру послаблення Халіфату він втратив своє значення, і основна увага була перенесена на шлях по Дніпру — «з варяг у греки», тобто з Балтики до Візантії. Цей шлях проходив через землі слов’ян.

Так на слов’янських землях з’явилися русь — військово-торговельні загони варягів, що згодом перетворилися на справжні торгові корпорації, які також називали руси або роси. Саме слово походило від фінського слова «ruotsi» — веслувальники, яким позначали мореплавців — вікінгів. Перша згадка про «росів з народу свеонів (шведів)» міститься у франкській хроніці 839 р. Приблизно в той самий час про них згадують візантійські та арабські джерела.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте зображення. Які висновки про норманів можна зробити? З якою метою вони здійснювали походи не землі слов’ян? Використайте сучасні комп’ютерні ігри про варягів і створіть власний колаж на основі зображень з таких ігор. Чи є сучасні ігрові образи достовірними? Якими уявляєте собі варягів ви?

Стоп. Фейк

Прочитайте уривки з праці російського історика Μ. Н. Тихомирова щодо походження назви «Русь». Наведіть аргументи, які підтверджують спотворення російськими дослідниками історичних фактів, та доведіть, що подане твердження Μ. Н. Тихомирова можна вважати фейком (переклад тексту українською — Н. Власова):

«В історичній науці давно вже відомо, що назва «Русь» означала цілком конкретну територію — власне Київську землю... Навіть Галицька земля, що особливо важливо, також являлася Руссю... Можна з великою вірогідністю стверджувати, що на початку Руссю називалася тільки Київська земля, а трохи пізніше ця назва розповсюдилася на всі інші території східних слов ’ян... Київське князівство являло ж собою тільки частину загальної Руської землі, тобто Росії...»

Відправним пунктом шляху «з варяг у греки» на півночі став Новгород, а провідного значення набув Київ. Володіння Києвом давало змогу контролювати весь Дніпровський шлях. Створюючи опорні торгові пункти вздовж Дніпра, варяги або підкорювали місцеві племена, або вступали з ними у союзи, пропонуючи військовий захист від кочовиків. Щороку взимку варязький загін на чолі з вождем, якого називали князем, виходив на полюддя — круговий об’їзд підконтрольних територій для збирання данини, а навесні він перетворювався на купецьку флотилію та сплавляв здобуте майно і рабів до візантійських ринків. Це була така собі «держава без території», яку за назвою панівної верстви почали називати Русь. Середньовічні володарі визначалися за родом занять та статусом, а не за походженням.

Робота з картою

Розгляньте карту «Київська держава за перших князів», подану в е-додатку, та визначте, як проходив шлях «з варяг у греки». Скориставшись QR-кодом або покликанням, перейдіть до додатка ГуглКарти й за допомогою вчителя / вчительки прокладіть цей шлях сучасною територією. Які держави він охоплює? Яка його протяжність? Поміркуйте, чому шляху «з варягу греки» історики надають таке велике значення у розвитку тогочасної Київської держави.

qr.orioncentr.com.ua/As0FB

Діємо: практичні завдання

За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, які теорії походження назви Русь сьогодні існують. Чому саме «норманська» версія вважається найбільш аргументованою?

3. ПЕРШІ КИЇВСЬКІ КНЯЗІ - МІЖ ІСТОРІЄЮ ТА ЛЕГЕНДОЮ

Влада перших київських князів нічим не відрізнялася від влади «рексів» чи «конунгів» у Західній Європі. Це були військові ватажки, які очолювали військовий загін — дружину і надавали військовий захист населенню в обмін на сплату щорічної данини. Згідно з літописом слов’яни начебто запросили до правління варязького вождя Рюрика та його братів Синеуса і Трувора. Ця оповідь є сумнівною, а існування Рюрика не підтверджується іншими джерелами, хоча саме за його ім’ям майбутня династія отримає назву Рюриковичів.

Першими відомими київськими князями були Аскольд і Дір. За легендою, вони були варязькими ватажками, які взяли під контроль Київ. За Аскольда було здійснено кілька грабіжницьких походів на Візантію — під час першого з них у 860 р. він разом з частиною дружини, за переказами, прийняв християнство. Цей факт не справив впливу на руські землі, залишившись особистою справою князя. У 875 р. йому начебто вдалося укласти торговельний договір з імперією.

Робота з джерелом

З «Повісті минулих літ»:

«І прийшов до гір Київських, і побачив Олег, що Аскольд і Дір княжать, і заховав воїв у лодіях, а інших позаду залишив, а сам пішов, несучи Ігоря малого, І підійшов під Угорське [І тут] заховав воїв своїх. І послав до Аскольда і Діра, кажучи: «Купці ми, ідемо до греків від Ольга і від Ігоря-княжича; Приходьте до роду свого, до нас». Аскольд же і Дір прийшли. І вискочили всі із лодій, і рече Ольг до Аскольда і Діра: «Не князі ви і не княжого роду, але я княжого роду». І виніс Ігоря: «А це син Рюриків». І убили Аскольда і Діра, і віднесли на гору, що й нині зветься Угорське, і де тепер Ольмин двір».

• Про яку подію пише літописець? Які історичні постаті / території згадуються в історичному джерелі?

У 882 р. Аскольд (можливо, разом з Діром) був убитий прибулим з Новгорода варязьким очільником Олегом (скандинавською — Хельг). За літописом, він діяв від імені Рюрика та був опікуном його малолітнього сина Ігоря (Інгвар). З правління Олега (882-912 рр.) історики ведуть відлік існування Руської держави з центром у Києві. Він здійснив вдалий похід на Візантію в 911 р., уклавши в результаті вигідний договір про торгові пільги для торгівлі русів. Територія, населення якої сплачувало данину Києву, була розширена на північ, а вплив Хозарського каганату був обмежений. Як і багатьом стародавнім правителям, традиція приписувала Олегу чаклунські здібності, завдяки чому князь отримав прізвисько «Віщий».

За наступника Олега — князя Ігоря (Інгвара) данину Києву почала платити більшість слов’янських племен, владу князя визнали Новгород, Смоленськ і Полоцьк. У 944 р. внаслідок чергового походу був відновлений договір з Візантією — за сприятливі умови торгівлі князь взяв зобов’язання надавати імперії військову допомогу в боротьбі з кочовиками. Але в 945 р. під час збору чергового полюддя Ігор був убитий повсталими деревлянами.

Пам’ятник князям Олегу та Ігорю, установлений 2010 р. у м. Любеч Чернігівської області

Після смерті Ігоря, за малолітства його сина, тимчасову владу перебрала вдова князя — княгиня Ольга (Хельга). Це свідчило про важливу річ: практики обрання князів на той час вже не існувало, влада мала залишатися у межах однієї родини, тобто держава розглядалася як приватне володіння князівського роду. Ольга (945-964 рр.) жорстоко придушила спротив деревлян, але одночасно вжила заходів для впорядкування процедури збирання данини: був запроваджений його чіткий порядок — устави, заздалегідь обумовлені обсяги виплат — уроки та місця їх збору — погости.

Близько 946 р. княгиня відвідала Константинополь з мирним візитом та уклала ще один договір про торгівлю і військову допомогу імперії з боку Русі. Княгиня була християнкою. Запровадити християнство на Русі вона не наважилась, але контакти з християнським світом підтримувала. У 961 р. на її прохання імператор Оттон І відрядив до Києва християнську місію єпископа Адальберта — Ольга намагалася спілкуватись не тільки з Візантією, а і з Заходом.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте інфографіку, подану в е-додатку. За допомогою матеріалів параграфа доповніть інфографіку відомостями про діяльність княгині Ольги. Укладіть коротку довідку про правління Ольги для української Вікіпедії.

Завершує перелік легендарних князів син Ігоря та Ольги Святослав, якого називають «останнім вікінгом» (964-972 рр.). Усе своє нетривале правління він провів у військових походах — у 964 р. остаточно розгромив Хозарський каганат, успішно воював з Волзькою Булгарією та племенами Північного Кавказу. Ліквідація каганату невдовзі завдасть великої шкоди Русі — на її землі буде відкритий шлях новим кочовикам зі Сходу — печенігам. Князь змусив платити данину Києву останнє з іще непідкорених племен — в’ятичів на півночі.

Літопис змальовує Святослава ідеальним воїном-лицарем, але участі в управлінні Руссю він майже не брав: території були розподілені між його синами. У Києві княжив Ярополк, у землі деревлян — Олег, а в Новгороді — Володимир. Сам князь у пошуках воїнської звитяги спочатку здійснив два походи на Болгарське царство, допомагаючи візантійському імператору придушити болгар, і навіть мав плани перенесення столиці з Києва до болгарського міста Переяславець.

Згодом його амбіції призвели до війни з самою Візантією, у якій князь зазнав поразки в 971 р. Наступного року, повертаючись до Києва з Дунаю, руська дружина зазнала нападу печенігів на Дніпровських порогах — князь був убитий.

Робота з картою

Розгляньте в е-додатку карту «Київська держава за перших князів». Як змінилася територія Київської держави за правління Ольги та Святослава? Укладіть у зошиті або нотатнику таблицю «Походи київських князів» (Олега, Ігоря, Святослава). Дізнайтеся про походження крилатого вислову «Іду на ви».

Отже, наприкінці X ст. син Інгвара і Хельги став першим князем, який мав слов’янське ім’я Святослав. Під владою київського князя стала утворюватися багатоплемінна Руська земля зі складним сполученням слов’янського, скандинавського, тюркського, іранського, готського населення та держава Русь. Назва Русь, чи Руська земля до XIII ст. вживалася для позначення лише Середнього Подніпров’я з центром у Києві — Київщини, Чернігівщини та Переяславщини. Коли люди з Новгорода чи Полоцька збирались відвідати ці землі, вони казали «їдемо на Русь», свої терени «Руссю» вони не вважали. В іншому сенсі під «Руссю» розуміли всі володіння князівського роду Рюриковичів. Історики називають їх Руською державою. Оскільки саме тут пізніше сформується український етнос, можна використовувати також назву Русь-Україна.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Дайте визначення понять: «фронтир», «варяги», «полюддя», «урок», «погост».
• 2. Які реформи здійснила за своє правління княгиня Ольга?
• З. Звідки походить назва «Русь»? До яких територій слід застосовувати цю назву?

ІІ. Обговоріть у групі

1. Об’єднайтеся у групи. Обговоріть постать князя Олега як історичного діяча. Займіть позицію «за» або «проти» щодо твердження: «Князь Олег прийшов до влади шляхом узурпації (захоплення) влади і не мав законних прав на княжіння». Свою позицію обґрунтуйте.

2. Скориставшись матеріалами параграфа, заповніть у зошиті або нотатнику порівняльну таблицю.

ІІІ. Мислю творчо

Розгляньте мем. Визначте, діяльність якого князя він ілюструє? Серед істориків побутує чимало думок про те, за яких обставин була заснована династія Рюриковичів на київському столі. Існують версії про те, що засновником нової династії міг бути сам Олег Віщий, який об’єднав східних слов’ян і фактично заснував Державу. Підготуйте творчий проєкт: «Віщий Олег: цікаві факти про князя».