Становлення Русі-України за Олега та Ігоря

§ 4. Становлення Русі-України за Олега та Ігоря

• Поміркуйте, чому походи руських князів були спрямовані саме на Константинополь. Пригадайте, які наслідки для Русі мали перші контакти з Візантією.

1. ВНУТРІШНЯ І ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА КНЯЗЯ ОЛЕГА (882-912 рр.)

Діємо^: практичні завдання

Продовжте в робочому зошиті заповнювати таблицю «Політика перших руських князів (у другій половині IX — наприкінці X ст.)» (с. 27).

У «Повісті минулих літ» автор розповідає легенду про варязького князя Рюрика, який у середині IX ст. заволодів Новгородом. Його начебто «призвали» на правління місцеві слов’яни.

Нині очевидно, що дані літопису недостовірні, оскільки, за даними археології, у IX ст. Новгорода біля озера Ільмень ще не було.

На південь, за наказом описаного літописцем Рюрика, річками в пошуках Константинополя рушив загін літописного Олега (це старошведське ім’я походить від Helgi — віщий; той, хто пророкує майбутнє). Більшість сучасних істориків вважає особу Олега теж легендарною (як і Рюрика), — такою, якої насправді не було. Найімовірніше, літописець, який писав на початку XII ст., мало що знав про події кінця IX ст. і об’єднав кількох князів під одним іменем — Олег. У будь-якому разі в джерелах сусідніх із Руссю держав Олега не згадують. Водночас із літописним Олегом до Києва прибув малолітній син легендарного Рюрика Ігор, який є історичною особою.

Найвірогідніше, у Києві відбувся переворот на користь князя-зайди, язичника Олега. Під час перевороту місцеве населення, яке не було прихильне до князя-християнина Аскольда, підтримало князя-язичника.

Свідчать документи

«Повість минулих літ» про похід князя Олега на Київ (882 р.)

У рік 6390 [882]. Вирушив у похід Олег, взявши з собою багато воїнів: варягів, чудь, слов’ян, мерю, весь, кривичів [...]. І прийшли до гір київських, і довідався Олег, що княжать тут Аскольд і Дір. Сховав він одних воїнів у човнах, а інших позаду, а сам пішов до гір, несучи дитину Ігоря. [...] І послав до Аскольда і Діра, кажучи їм, що, мовляв: «Ми, купці, йдемо до греків від Олега і од Ігоря-княжича. Прийдіть до нас, до родичів своїх».

Коли Аскольд і Дір прийшли, всі воїни, які поховалися, вискочили з човнів, і сказав Олег Аскольду й Діру: «Не князі ви і не княжого роду, але я княжого роду», а коли винесли Ігоря, додав: «Ось він син Рюрика». І вбили Аскольда і Діра, віднесли на гору і поховали: Аскольда — на горі, яка називається нині Угорське [...]; на тій могилі [стоїть церква] Святого Миколая; а Дірова могила — за церквою Святої Ірини. І сів Олег княжити в Києві, і мовив Олег: «Хай буде се мати городам руським». І були у нього варяги, і слов’яни, і інші, що прозвалися Руссю [...].

Аскольдова могила (нині церква Святого Миколая в Києві; малюнок письменника і художника Тараса Шевченка, 1846 р.)

1. Яким чином Олегові, за літописом, вдалося захопити Київ?
2. Якою була доля Аскольда і Діра?

Таким чином, за літописом, у 882 р. відбулося об’єднання північних і південних руських земель Олегом. Проте насправді сучасні історики припускають, що Олег об’єднав під своєю владою деякі слов’янські племінні союзи, взяв під контроль важливий торговельний центр — Київ.

Свідчать документи

Літопис руський про княжіння Олега в Києві і приєднання деревлян, сіверян, уличів, радимичів і тиверців до Русі (80-ті роки IX ст.)

У рік 6391 [883]. Почав Олег воювати проти деревлян і, примучивши їх, став із них данину брати по чорній куниці.

У рік 6392 [884]. Пішов Олег на сіверян, і побідив сіверян, і наклав на них данину легку. І не велів він їм хозарам данину давати, сказавши: «Я їм противник, і вам нічого давати».

У рік 6393 [885]. Послав Олег [послів] до радимичів, питаючи: «Кому ви данину даєте?». Вони ж сказали: «Хозарам». І мовив їм Олег: «Не давайте хозарам, а мені давайте». І дали вони Олегові по шелягу (срібна чи золота монета), як ото й хозарам давали.

1. Які племена підкорив Олег?
2. Яку інформацію про відносини слов’ян із сусідами можна довідатися з літопису?
3. Уявіть себе дослідником/дослідницею історичних документів — поясніть, чому до років літопису історики дали уточнення за сучасним літочисленям у квадратних дужках.

Русь-Україна за перших князів

1. Якими територіями, за літописом, володів Олег?
2. Чому саме Київ став столицею держави?
3. Покажіть торговельний шлях «із варягів у греки».
4. Які факти з історії Русі-України «повідомляє» карта?

Усі підвладні князю племена платили йому данину, головною формою якої було полюдді . Розмір данини точно не встановлювався, що могло призводити до зловживань. Полюддя було головним засобом існування князя і дружини. Надлишок зібраного князі через купців перепродували в Імперії ромеїв та інших країнах. Це давало їм можливість придбавати для себе дороге іноземне озброєння, гарних коней, одяг та обладунки.

Варто запам’ятати!

Полюддя (від «ходіння по людях») — збирання натуральної данини з підлеглого населення Русі, яке провадив щозими київський князь або його намісник.

Великі прибутки Київ отримував не тільки з підкорених племен. Київський князь контролював обидва великі торговельні шляхи, що проходили через Київ, — шлях із півночі на південь «із варягів у греки» та зі сходу на захід (частина арабського «срібного шляху»). Це приносило величезні прибутки, оскільки всі купці, що доставляли товар водою або суходолом, платили торговельний збір — мито.

З іменем Олега пов’язують легендарний морський похід 907 р. на Константинополь. Кмітливому Олегу вдалося досягти успіху.

Свідчать документи

Літопис руський про похід Олега на Константинополь (907 р.)

У рік 6415 [907]. Пішов Олег на греків, Ігоря зоставивши в Києві. Узяв же він множество варягів, і словен, і чуді, і кривичів, і мері, і полян, і сіверян, і деревлян, і радимичів, і хорватів, і дулібів, і тиверців [...].

Штурм Олегом Царгорода (малюнок із Радзивіллівського літопису кінця XV ст.)

І прибув він до Цесарограда, а греки замкнули Суд і город заперли. І вийшов Олег на берег, і повелів воям виволокти кораблі на берег. І попустошив він довкола города [...].

І повелів Олег воям своїм колеса зробити і поставити кораблі на колеса. А коли настав попутний вітер, напнули вони вітрила, [рушили] з поля, і пішов [Олег] до города.

1. Як Олегові вдалося досягти успіху в поході?
2. Які слов’янські племінні союзи брали участь у штурмі Константинополя?
3. Про що свідчить наявність неслов’янських племен серед Олегового війська?
4. Чи можливо здійснити сухопутну подорож під вітрилами? Які фізичні умови, на вашу думку, для цього необхідні?

Наслідком походу стала вигідна для русів торговельна угода 911 р., зміст якої зберігся лише в «Повісті минулих літ». Літописець зазначає, що руським купцям:

надавалося право безмитної торгівлі в Константинополі;
дозволялося жити поблизу столиці Імперії ромеїв, а ромеї постачали їм все необхідне для морських переходів.

У часи Олега руські загони ходили походами і на Каспійське море проти Арабського халіфату. Можливо, в одному з них і загинув Олег. Хоча, за літописом, він помер від укусу змії.

2. ПРАВЛІННЯ КНЯЗЯ ІГОРЯ (912-945 рр.)

Після смерті Олега київським князем став Ігор. Це реальна історична особа, яка зафіксована не лише в руських літописах. У набагато пізніші часи була придумана легенда про «династію Рюриковичів». Натомість у літописних джерелах згадки про Рюриковичів немає, хоча описуються Ольговичі, Володимировичі, Романовичі, Ярославичі тощо.

До успіхів князя Ігоря можна віднести союз із печенігами — новими кочовиками причорноморських степів.

Князь Ігор Старий (мозаїка зі станції метро «Золоті ворота», м. Київ)

А от похід на Імперію ромеїв у 941 р. закінчився поразкою руського флоту біля містечка Ієрон. Ромеї спалили руський флот за допомогою «грецького вогню» — легкозаймистої суміші на основі смоли, сірки, селітри та нафти. Вона горіла й на воді. Метали її з труб-сифонів, укріплених у позолоченій пащі лева, встановленій на носі візантійського корабля.

У 944 р. Ігор здійснив більш вдалий похід на Імперію ромеїв і домігся укладення нової угоди. Щоправда, вона була не такою вигідною, як попередня — руси мали сплачувати мито. Ромеї обмежували кількість руських товарів на своєму ринку.

Ігор намагався зберегти прибутки, збільшуючи розмір полюддя. Так, він кілька разів поспіль зібрав його з деревлян. Наслідком цього стало повстання деревлян і загибель князя Ігоря у 945 р.

Археологічні розкопки підтверджують і розширюють наші знання про повстання: саме в 940-950-х роках було спалено велику кількість слов’янських городищ від Дніпра до Дністра. Отже, проти князя повстали не лише деревляни, а й уличі.

Свідчать документи

Літопис руський про убивство деревлянами київського князя Ігоря (945 р.)

У рік 6453 [945]. У той рік сказала дружина Ігореві: «[...] Підемо, княже, з нами по данину, та й ти здобудеш, і ми». І послухав їх Ігор — пішов до деревлян за даниною, і додав до колишньої данини нову, і творили насильство над ними мужі його. [...] Коли ж ішов він назад, порозмислив, сказав своїй дружині: «Ідіте з даниною додому, я повернуся і позбираю ще». І відпустив він дружину свою додому, а сам з малою частиною дружини повернувся, бажаючи більшого багатства. Деревляни ж, почувши, що йде знову, радилися з князем своїм Малом: «Якщо внадиться вовк по вівці, то виносе все стадо, якщо не уб’ють його. Так і цей: якщо не вб’ємо його, то всіх нас погубить». [...] І деревляни, вийшовши з міста Іскоростеня, [...] вбили Ігоря, і дружину його, оскільки було їх мало.