§ 3. Утворення держави Русі-України

• Пригадайте визначення терміна «держава». Назвіть ознаки держави. Що сприяло утворенню держав?

1. УТВОРЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ

У V-VIII ст. слов’янські племена активно об’єднувалися в племінні союзи, які сучасні історики характеризують як вождівства. Наприкінці IX ст. під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників розвиток слов’янських вождівств на теренах України завершився утворенням держави. Автор «Повісті минулих літ» називав її Руська земля. Михайло Грушевський запропонував називати цю державу Русь-Україна. Так її називають і сучасні українські історики.

Історичні подробиці

Якщо за часів вождівства князі, дружинники, старійшини, а також жерці (на Русі їх називали волхвами) спільно з іншими членами громади обробляли землю, займалися ремеслами, торгували, то в державі верхівка суспільства вже була відокремлена від одноплемінників: старійшини лише радили князю; князь видавав закони, очолював військо під час походу та чинив суд; дружинники воювали, а волхви закликали милість богів. Державу називали княжінням або князівством, тобто княжою власністю, яка мала переходити в спадок.

• Поясніть, як змінилося становище верхівки суспільства слов’ян з утворенням держави.

Свідчать документи

Літопис руський

У рік 6360 [852], ...коли почав Михайло цесарствувати, стала називатися [наша земля] — Руська земля. А про се ми довідалися [з того], що за сього цесаря приходила Русь на Цесароград, як ото писав [Георгій] у літописанні грецькому. Тим-то і звідси почнемо, і числа положимо.

• 1. Яким роком датує літописець появу Русі? Чим він обґрунтовує такий вибір?
• 2. Чому автори підручника мусили внести в джерело уточнення у квадратних дужках?

2. ЩО ОЗНАЧАЄ ТЕРМІН «РУСЬ»

Термін «Русь» давніший, ніж сучасна назва нашої країни — Україна, яка в писемних документах вперше згадується в 1187 р. Найдавніша згадка терміна «Русь» міститься в Бертинських анналах — хроніці франків IX ст. — під 839 роком. Єдиної думки щодо походження назви «Русь» серед учених немає.

Скандинавська теорія походження терміна «Русь» пов’язана зі спільнотою варягів, яка походила з узбережжя Балтійського моря. Більшість сучасних істориків ототожнюють варягів з норманами (предками сучасних шведів, данців, норвежців). Проте є вчені, які вважають варягів слов’янами із південного узбережжя Балтійського моря. З кінця VIII до середини XI ст. нормани здійснювали воєнні напади на різні країни Європи, не оминули вони і слов’янські землі.

З другої половини IX ст. варяги наймалися до княжої дружини. Саме вони збирали з місцевих племен данину, яка використовувалася для утримання князя і дружини, перепродажу на ромейських (візантійських) ринках.

Варто запам’ятати!

Данина — побори, вилучення у переможених майна на користь переможців. Данина була ранньою формою збирання податків у перехідний період від вождівства до князівств.

Свідчать документи

Ібн-Хордабде про руських купців (60-70-ті роки IX ст.)

Що ж стосується купців руських — вони ж суть плем’я зі слов’ян — вони вивозять хутра видри, хутра чорних лисиць і мечі з подальших кінців Славонії до Румського [Чорного] моря; і цар Рума [Імператор ромеїв] бере з них десятину. А якщо бажають, то ходять на кораблях річкою Славонії, проходять затокою хозарської столиці, де володар її бере з них десятину. Потім вони ходять морем Джурджана [Каспійське море] і виходять на будь-який їм берег — діаметр же цього моря 500 фарсангів. Іноді ж вони привозять свої товари на верблюдах у Багдад.

• 1. Про які історичні факти свідчить арабський мандрівник?
• 2. Знайдіть на карті згадані у джерелі географічні об’єкти. Які висновки про обізнаність русів з тогочасним світом можна зробити?

Історичні подробиці

Деякі люди змішують поняття «Русь» і «Росія», «руський» і «російський».

Що стосується території Русі-України, то нагадаємо, що в Х-ХІІ ст. вона перебувала в межах сучасних Київської, Чернігівської, Житомирської, частини Черкаської, Полтавської, Сумської, Вінницької областей. Мешканців цієї території — тобто представників племінних союзів полян, сіверян, деревлян — називали русами, або русинами. З XII ст. Руссю почали називати і західноукраїнські землі. Історично русини (руси) були предками українського народу.

Лише з середини XIII ст. назва «Русь» поширилася й на землі сучасної Росії. Підставою була належність цих земель до Київської руської митрополії та переїзд до Володимиро-Суздальського князівства Київського митрополита. Саме звідси походить назва росіян «русскій», що спочатку означало належність до «руської», тобто православної віри Київської митрополії. Місцеві жителі сучасної Росії насправді називалися або за етнічним походженням, наприклад «меря», або за державним, скажімо «московити». Політичного значення термін «русскіє» набув у XVIII ст., коли Московська держава стала називатися Російською імперією.

Ці факти і думки є важливими з огляду на те, що сучасні російські політики й історики, які з ними співпрацюють, намагаються представити історію Русі-України (інші назви у науковців — Київська держава, Київська Русь та ін.) як історію власне Росії; київських руських князів — як «російських».

• Поміркуйте, чому важливо розрізняти поняття «Русь» і «Росія», «руський» і «російський».

3. ПЕРШІ РУСЬКІ КНЯЗІ

Діємо: практичні завдання

Опрацюйте навчальний текст та історичні документи на с. 25-26.

Знайдіть відповіді на запитання:

• 1. Якими були причини, результати і наслідки походу русів на Константинополь у 860 р.?
• 2. Як літописець описує причини поразки русів? Чому він вважав цей факт важливим?
• 3. Поміркуйте, чи взаємовигідними були русько-візантійські відносини. Обґрунтуйте свою думку.
• 4. За легендами, на основі згаданого в Літописі руському сюжету постало популярне християнське свято, яке символізує покровительство Богородиці над людьми за допомогою свого одягу. Дізнайтеся, яку назву має це свято.
• 5. Чому деякі історики вважають, що художник зробив помилку, коли малював прапор русів (див. мініатюру на с. 26)? Чому вони так думають?

За свідченням «Повісті минулих літ», першими київськими князями були Аскольд і Дір. Попри спільну згадку про князів у літописах, історики вважають постать Діра напівлегендарною.

Аскольд, влада якого поширювалася найімовірніше на полян, намагався посилити свій вплив на підлеглій території. У 860 р. Аскольд із військом і невеликим флотом пішов на свого південного сусіда — могутню Імперію ромеїв (Візантію).

Скориставшись відсутністю візантійського імператора Михайла ІІІ, войовничі руси зруйнували околиці Константинополя і змусили візантійців укласти торговельний договір. Аскольд із дружиною, можливо, здійснив проти Візантії кілька походів. Невипадково в ті часи сучасне Чорне море почали називати Руським морем.

Руси й надалі залишалися язичниками. А ось князь Аскольд, якщо вірити літописцю, після походу 860 р. прийняв християнство. Втім масової християнізації Русі в ті часи не відбулося.

Князь київський Аскольд (мозаїка зі станції метро «Золоті ворота», м. Київ)

Розгляньте зображення як джерело історичної інформації. Що «повідомляє» мозаїка про князя Аскольда відвідувачам метро?

Свідчать документи

Літопис руський

Рушив Аскольд і Дір на Греків, і прийшов [туди] в чотирнадцятий рік [після першого походу Русі на] Михайла-цесаря. А цесар [Михайло тоді] був у поході на агарян. І коли дійшов він до Чорної ріки, єпарх [Орифа] послав йому вість, що русь іде на Цесароград. І вернувся цесар. А ці [руси] в середину Суда увійшовши, вчинили убивство багатьох християн і Цесароград двомастами кораблів оточили. Цесар же ледве в город увійшов, і з патріархом Фотієм у церкві святої Богородиці, що є у Влахернах, всю ніч молитву творили. А тоді, божественну ризу святої Богородиці зі співами винісши, у море вмочили [її] полу. Була тиша, і море заспокоїлось. [А тут] одразу знялася буря з вітром, і знову встали великі хвилі, і кораблі безбожної русі розметало, і до берега пригнало, і побило їх [так], що мало їх вибавилося з такої біди і до себе повернулося.

Похід Аскольда на Константинополь (мініатюра з Радзивіллівського літопису, XV ст.)

Думки істориків

Михайло Грушевський про наслідки походу 860 р. на Константинополь

Цей сміливий напад на саму столицю змусив візантійський уряд знову зайнятися Руссю. Було вислано послів до руських князів з багатими дарами, коштовними грецькими матеріями та одягом, шовковими, тканими золотом та сріблом. Вони уклали мирний трактат з князями, а єпископ, висланий з посольством, умовив багатьох хреститися. Греки розповідають, що й тут не обійшлося без дива. Русь, слухаючи розповідь єпископа, заявила бажання, щоб він і перед ними здійснив яке-небудь диво з тих, про які так багато їм розповідає: запропонували йому покласти у вогонь євангеліє, яке він тримав у руках, і якщо воно залишиться неушкодженим, ...тоді вони охрестяться. Єпископ поклав євангеліє у вогонь, і воно справді залишилось цілим, і тоді багато Русі хрестилося...

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю нове

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Утворення держави Русі-України».

Досліджую і аналізую

2. Розпочніть у робочому зошиті заповнювати подану таблицю. Визначте спільні й відмінні риси правління князів/княгинь.

Мислю творчо

3. Чому, на вашу думку, зберігається пам’ять про князя Аскольда в сучасній Україні? Дізнайтеся, яким ще історичним діячам присвячені пам’ятні монети України. Підготуйте творчий проєкт «Пам’ятні монети на честь князів Русі-України» (спільна презентація, лепбук тощо).

Срібна монета НБУ «Аскольд» (серія «Княжа Україна», 1999 р.; реверс)

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

• середина IX ст. утворення князівства Аскольда і Діра на землях полян
• 860 р. похід князя Аскольда на Константинополь; хрещення Аскольда