§ 7. Князь Володимир Великий. Упровадження християнства

1. Пригадайте, коли зародилося християнство. Які його особливості як релігії? 2. Хто з перших правителів Русі приймав хрещення? 3. Яку роль відігравало християнство у створенні середньовічних держав Європи?

Діємо: практичні завдання

Розпочніть заповнювати у своєму робочому зошиті подану таблицю.

1. ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ВОЛОДИМИРА СВЯТОСЛАВИЧА (980-1015 рр.)

Піднесення політичної і економічної могутності Русі-України пов’язане з правлінням князя Володимира Святославича (названого згодом Великим) і його сина Ярослава Володимировича (Мудрого).

Ще малим хлопцем Володимир був намісником Новгорода від імені батька — князя Святослава. По смерті Святослава між його трьома синами — Ярополком, Олегом та Володимиром — розгорнулася боротьба за одноосібне правління країною. У ході боротьби Олег загинув, і київський престол спочатку посів Ярополк, а Володимир втік «за море», найімовірніше у Скандинавію. Проте через деякий час він повернувся і з допомогою варязьких найманців повернув собі Новгород, а в 980 р. захопив і Київ. Ярополк же загинув.

Читаємо й розуміємо

Під час знайомства з діяльністю князя Володимира доберіть у тексті параграфа інформацію, що лягла в основу такого зображення князя.

Мозаїчна ікона святого Володимира (робота художника Уго Маццеї, собор Святого Петра у Ватикані, 1989 р.)

Ще під час походу з Новгорода на Київ Володимир захопив Полоцьке князівство, підкорив кривичів, дреговичів і сіверян. Підкорив Володимир і плем’я білих хорватів у Прикарпатті. Верхню Наддністрянщину було остаточно включено до складу Русі. Князь також підкорив племена в’ятичів і радимичів.

Головною метою князя стало посилення князівської влади та розширення кордонів держави. Тому Володимир розпочав реформи.

Володимир усунув від влади всіх князів слов’янських племінних союзів, ліквідувавши племінні княжіння. Частину князів разом з їхнім оточенням переселив на південні кордони Русі для захисту від кочовиків — печенігів. Володимир поділив державу на землі (округи), де правили його сини. Такі зміни сучасні історики називають адміністративною реформою.

За правління Володимира розпочалася активна розбудова фортець і міст, що були центрами князівської влади над підкореними племенами: Чернігова, Володимира на Волині, Переяслава та Василіва (нині Васильків).

Свідчать документи

Літопис руський про будівничу діяльність Володимира Святославича (90-ті роки X ст.)

[...] І сказав Володимир: «Се недобре є, [що] мало городів довкола Києва». І став він городи зводити по Десні, і по Остру, і по Трубежу, і по Сулі, і по Стугні. І став він набирати мужів ліпших із словен, і з кривичів, і з чуді, і з в’ятичів і ними населив він городи, бо була війна з печенігами. І воював він із ними, і одолівав їх. [...]

• 1. По яких річках Володимир Святославич наказав будувати фортеці?
• 2. Яка мета будівництва фортець?
• 3. Яким чином відбувалося заселення новозбудованих фортець? Як ви розумієте поняття «ліпші мужі»?

Була проведена військова реформа. Раніше дружинники отримували за службу частку від данини. Володимир Святославич замінив племінну організацію війська на найману. Дружинникам надавали земельні наділи в умовне землеволодіння за службу князю. Податки із селян, що жили на цій землі, йшли дружиннику на його власні потреби, озброєння, коней тощо. Князь мав повне право забрати земельний наділ і передати його іншому власнику за службу.

Вправа «Внутрішня політика Володимира Святославича»

qr.orioncentr.com.ua/XjUy0

Золото та срібло, які накопичувалися у князя, перекарбовували на монети — срібники та златники. Історики умовно називають таку реформу фінансовою. На златниках і срібниках було зображено князя Володимира Святославича за образом ромейського імператора та особистий знак Володимира — тризуб. Є здогадки істориків про впровадження перших усних законів, які дістали умовну назву «Устав земляний».

Після хрещення Русі-України князь розмежував єпископський і міський суди — так було проведено судову реформу.

Поміркуймо!

Златник та срібники Володимира Великого

• 1. З якою метою, на вашу думку, Володимира Святославича зображували на монетах подібно до імператора ромеїв?
• 2. Як можна пояснити напис на срібнику: «Володимир на столі, а се його срібло»?

2. УПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА

Важливе значення для Русі-України мала релігійна реформа князя Володимира. Спочатку князь намагався об’єднати державу через язичницьку релігію. Він поставив перед своїм палацом ідолів головних богів племінних об’єднань, що мали символізувати єдність народів Русі. Однак це не об’єднало руські землі, і кожне плем’я продовжувало шанувати своїх богів.

Язичництво гальмувало розвиток держави, і вибір було зроблено на користь християнства. Літописець зберіг для нащадків легенду про вибір віри князем. За нею, Володимир обирав серед трьох релігій — християнства, мусульманства (ісламу) і юдаїзму.

Діємо: практичні завдання

Дізнайтеся з тексту «Повісті минулих літ», як літописець пояснював, чому з-поміж інших релігій Володимир обрав саме християнство.

Приводом(подією, що підштовхнула) до хрещення були події навколо візантійського м. Херсонеса у Криму (Корсунь у руських літописах). Історикам лише відомо, що князь підтримав імператора ромеїв Василія II в боротьбі за владу в імперії. В обмін імператор обіцяв видати заміж за Володимира свою сестру — принцесу Анну. Але обіцянку не виконав, що спричинило похід руської дружини на Корсунь. Облога Корсуня військом князя Володимира тривала три місяці, місто було захоплене, пограбоване та спалене. Саме в Корсуні, за літописом, Володимир Святославич охрестився, а також отримав «руку і серце» ромейської принцеси. Охрестився Володимир під іменем Василій (із грец. «базілей» — імператор), що показало його прагнення перетворити свою владу на законну і, можливо, рівну владі ромейського імператора. Після повернення князя до Києва 988 р. було здійснено хрещення киян і християнство проголошено державною релігією.

Свідчать документи

Літопис руський про хрещення киян 988 р.

у літо 6496 [988]. І коли [Володимир] прибув [з Корсуня], повелів він поскидати кумирів [дерев’яні статуї язичницьких богів] — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому [узвозу] на ручай.

[...]

Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде». І, це почувши, люди з радістю йшли й говорили: «Якби се не добре було, князь і бояри сього б не прийняли». А назавтра вийшов Володимир [...] на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж [не відходили] од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили [у воді], а попи, стоячи, молитви творили.

Хрещення Володимира Святославича (малюнок із Радзивіллівського літопису кінця XV ст.)

• 1. Яка доля спіткала язичницьких ідолів після хрещення Володимира?
• 2. Чому, на вашу думку, літописець пише, що кияни раділи хрещенню?
• 3. Які слова свідчать про рішучість Володимира остаточно подолати язичництво?

За наказом київського князя в центрі міста була побудована перша кам’яна церква, присвячена успінню (смерті) Богородиці. Вона залишилася в історії під назвою Десятинна церкві , оскільки на неї Володимир виділив десяту частину свого майна.

Вправа «Причини і наслідки хрещення Русі-України»

qr.orioncentr.com.ua/55ddu

Протягом тривалого часу в Русі християнство співіснувало з язичництвом. Таку ситуацію історики навіть назвали «двовір’ям». Зокрема, й до сьогодні дожило літнє язичницьке свято Івана Купала.

3. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ВОЛОДИМИРА СВЯТОСЛАВИЧА

Володимир Святославич проводив активну зовнішню політику. Уже на початку свого правління він включив у межі держави Волинь, Червенські міста (фортеці на лівому березі річки Буг на межі Русі й Польщі). Волинь остаточно увійшла до складу Русі, а ось за Червенські міста боротьба з Польщею тривала ще пів століття. На деякий час було приєднано балтські племена ятвягів, проте боротьба з ними тривала ще й у середині XIII ст.

Володимир здійснив похід на Волзьку Булгарію, внаслідок якого на тривалий час було встановлено взаємовигідний мир. Це відкрило шлях руським купцям річкою Волгою на Південь. Рушивши вниз Волгою, Володимир підкорив і обклав даниною залишки Хозарського каганату. Саме в цей час під владу Києва потрапив Таманський півострів із містом Тмуторокань.

Однією з головних проблем Русі-України була боротьба з кочовиками — печенігами. Вони неодноразово нападали на руські міста і села. З їхнім нападом на Київ пов’язана легенда про Кирила Кожум’яку, який переміг печенізького велетня. На цьому місці Володимир Святославич заснував м. Переяслав, де Кирило «переяв (перейняв) славу» печеніга, тобто поборов його.

Князь Володимир започаткував явище, яке ми сьогодні називаємо шлюбною дипломатією.

Варто запам’ятати!

Шлюбна дипломатія — укладення шлюбів між представниками держав з метою підтримки добросусідських відносин.

Син Святополк був одружений з донькою польського князя Болеслава, Ярослав — з донькою шведського короля, донька Доброніга стала дружиною польського князя Казимира І, а Прямислава — угорського герцога Ласло. Дружні зв’язки Володимир Святославич підтримував із Візантією, Священною Римською імперією, Вірменією, Угорщиною, а також із Папою Римським.

Історичні подробиці

Для захисту від кочовиків на південних руських землях уздовж південних кордонів Русі обабіч річки Дніпро споруджували захисні вали із землі та дерева — Змієві вали, будували фортеці. Саме сюди, на південь, Володимир переселяв «лучших мужів» із підкорених племен. Таким чином він і укріплював кордони професійними воїнами, і залишав без власних керманичів упокорені ним племена, щоб ті не могли чинити спротив. Змієві вали та укріплення по річках на південь від Києва дали можливість відсунути загрозу нападу кочовиків.

Змієві вали (реконструкція)

• Опишіть за уявою процес будівництва Змієвих валів.

Завдяки діяльності Володимира Русь стала однією з найбільших країн Європи, що охопила майже половину Східної Європи. Русь-Україна була великим торговельним посередником між Сходом і Заходом, Півднем і Північчю Європи.

Завдяки успішній діяльності образ Володимира міцно зберігся в історичній пам’яті народу. Деякі дослідники та дослідниці вважають, що Василь і Маланка українських обрядових пісень новорічного циклу є образами Володимира (у хрещенні — Василя) і його матері Малки. Князь також став прообразом епічних пісень — «билин», де він відомий як Володимир «Красне Сонечко». Православні та католики вшановують Володимира Святославича як рівноапостольного святого.

Діємо: практичні завдання

Опрацюйте історичну карту на с. 61 і виконайте завдання.

• 1. Покажіть на карті територію Русі-України на початку князювання Володимира Великого, а також приєднані князем землі.
• 2. Назвіть і покажіть сусідні з Руссю-Україною держави та народи за часів правління Володимира Великого.

4. ТРИЗУБ - РОДОВИЙ ЗНАК ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО

Тризуб — один із трьох державних символів України (пригадайте, які ще є державні символи). Він презентує нашу країну як суверенну незалежну державу, є офіційною емблемою, що зображується на офіційних документах, печатках, грошах.

Тризуб є давнім символом. Його найдавніше зображення, віднайдене археологами в Україні, датується X ст. У Русі-Україні тризуб був особистим знаком представників князівського роду. Його численні зображення зустрічаються на тогочасних монетах (срібниках і златниках), печатках, посуді, цеглі тощо. Тризуб як символ влади переходив із покоління в покоління. Від X ст. до першої половини XIII ст. знак тризуба набув поширення у всіх князівствах Русі-України. Особливо багато артефактів знаходять від часів князювання Володимира Святославича. Тому тризуб і вважається знаком князя Володимира Великого.

Фрагмент плінфи з відбитком знака Володимира Великого з Десятинної церкви в Києві (кінець Х ст.)

Срібник князя Володимира Великого

Срібник Ярослава Мудрого

Кістяний виріб, орнаментований тризубом (кінець X — початок XI ст., походить із Жовнинського городища в заплаві Сули, на колишньому шляху «з варягів у греки», сучасна межа Черкащини і Полтавщини)

Вірчий знак князя Володимира Великого з його власним символом

Обушок (бойова гиря), оздоблений тризубом (матеріал — свинець, перша половина XII ст.)

• Розгляньте ілюстрації на с. 51-52. Визначте, у яких сферах життя Русі-України використовували представлені речові джерела.

Єдиної думки щодо походження тризуба немає. Дослідники розглядали цей знак як монограму, вважаючи, що це перші літери імені Володимир. Останнім часом популярності набули тлумачення тризуба як символу триєдинства світу та поєднання символів поширених колись культів сонця і якоря. Тож тризуб продовжує спонукати до пошуків таємниць наших предків. Для нас, громадян незалежної України, тризуб передусім — елемент малого герба України та знак, який нас пов’язує з Руссю-Україною.

Діємо: практичні завдання

Малий Державний Герб України (розроблений групою українських геральдистів — Андрієм Гречилом, Олексієм Коханом та Іваном Турецьким, затверджений 1992 р.)

Малий герб Української Народної Республіки (художник — Василь Кричевський, 1918 р.)

Нарукавний знак 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу Збройних Сил України

Пам’ятник Володимиру Великому у м. Торонто (Канада)

• Продовжте візуальний ряд. Підготуйте презентацію на тему «Сучасність княжого знака Володимира Великого».

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю нове

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Князь Володимир Великий. Упровадження християнства».

Досліджую і аналізую

2. Порівняйте діяльність князя Володимира Великого і правителів середньовічних держав Європи — Карла Великого, Оттона І. Що в них спільного?

Мислю творчо

3. Розгляньте монету із зображенням Володимира Великого. Які епізоди його діяльності представлено в сюжетах монети? Створіть свій дизайн монети або поштової марки, присвяченої правлінню Володимира Великого. Представте проєкт у класі.

Срібна монета НБУ «Київський князь Володимир Великий» (серія «Княжа Україна, 2015 р.; реверс)

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

• 980-1015 рр. правління Володимира Святославича (Великого)
• 988 р. хрещення Русі-України, впровадження християнства як державної релігії