§ 8. Русь-Україна за Ярослава Мудрого. «Руська правда»

• 1. Поясніть значення слів і дат історичної хмаринки. Про які зміни за часів Володимира Великого в розвитку Русі-України вони свідчать? 2. Які загрози могли постати перед країною внаслідок смерті князя?

Діємо: практичні завдання

Продовжте заповнювати у своєму робочому зошиті таблицю «Діяльність руських князів наприкінці X — у першій половині XI ст.» (с. 44).

1. ПРИХІД ДО ВЛАДИ ЯРОСЛАВА ВОЛОДИМИРОВИЧА

Дорога до влади над Києвом і Руссю-Україною майбутнього князя Ярослава Володимировича тривала чотири роки: від 1015 до 1019 р. Батько посадив його намісником у м. Новгороді.

Після смерті київського князя Володимира Святославича (Великого) між його синами розпочалася жорстока боротьба за батьківський престол. Під час неї четверо синів Володимира загинули: Борис і Гліб (перші руські святі), Святополк і Святослав. Автор «Повісті минулих літ» звинуватив у вбивстві Бориса та Гліба їхнього старшого брата Святополка, який у літописі дістав прізвисько «Окаянний», проте не всі сучасні історики погоджуються саме з такою версією подій.

Проти Святополка з Новгорода виступив Ярослав, який і переміг у боротьбі та посів престол у Києві.

Оскільки переможений Святополк був зятем польського князя Болеслава, то тесть на короткий час відвоював для Святополка Київ. Ярослав утік до Новгорода, набрав дружину з варягів і силою повернув собі київський престол.

Після поразки Святополка у Ярослава залишився ще один потужний конкурент — брат Мстислав, тмутороканський князь. Унаслідок перемоги війська Мстислава над військом Ярослава в Лиственській битві Ярослав був змушений віддати Мстиславу весь лівий берег Дніпра. Після угоди 1026 р. між братами запанував мир: Ярослав допомагав Мстиславу в його походах на Кавказ, а Мстислав — брату в походах проти поляків і балтських народів. Для характеристики цього періоду в історії Русі історики використовують термін «дуумвірат»(співправління двох володарів).

Після смерті брата в 1036 р. Ярослав об’єднав обидві частини держави і став єдиним правителем Русі-України.

2. ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВА В КИЄВІ (1019-1054 рр.)

Часи князювання Ярослава Володимировича — період піднесення і розквіту Русі-України.

Головну увагу князь зосередив на зміцненні держави. Взявши за взірець Константинополь, Ярослав почав розширювати межі Києва. Так «місто Володимира» розширилося до «міста Ярослава».

Діємо: практичні завдання

Літопис руський про внесок Ярослава Мудрого в розбудову Русі та розвиток її культури (перша половина XI ст.)

У рік 6545 [1037]. Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву Святої Софії, премудрості Божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах [...]

Отець бо його Володимир землю зорав і розм’якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаєм, учення приймаючи книжнеє.

Велика бо користь буває людині од учення книжного.

Ярослав же сей, як ото ми сказали, любив книги і, многі списавши, положив [їх] у церкві Святої Софії...

Золоті ворота із церквою Благовіщення — парадний в’їзд до Києва (сучасна реконструкція)

Опрацюйте історичне джерело й дайте відповіді на запитання.

• 1. Перевірте за допомогою тексту параграфа, чи всі названі в літописі споруди були побудовані Ярославом Володимировичем.
• 2. Як літописець оцінює «учення книжне»?
• 3. Яка, за літописом, заслуга князів Володимира і Ярослава? Чи згодні ви з точкою зору літописця? Обґрунтуйте свою думку.

«Місто Ярослава» справді стало центром життя Русі-України й окрасою Києва. Серцем Києва, перлиною архітектури є Софійський собор — величний храм, присвячений Мудрості Божій. Його спорудження розпочав Володимир Великий 1011 р., а освячення відбулося за Ярослава Володимировича.

Варто запам’ятати!

Собор — у християнстві особлива церква (храм), де розміщений центр релігійного управління.

Митрополія — область, що перебуває під релігійною владою митрополита.

З часів хрещення релігійне життя Русі підпорядковувалося Імперії ромеїв. Саме звідти призначали в Київську митрополію митрополитів-греків. Авторитет і влада Ярослава Мудрого у світських і церковних колах були такими великими, що митрополитом Київським, усупереч усталеній традиції, став русин — священник церкви Спаса на Берестові Іларіон (1051 р.): високоосвічений ерудит, блискучий промовець і патріот Русі, автор твору «Слово про закон і благодать».

Срібник Ярослава Мудрого (початок XI ст.)

За часів Ярослава Мудрого було створено перший писаний збірник законів Русі-України — «Руську правду» («Правду Ярослава»). Цей збірник став основою законодавства в ХІ-ХІІІ ст., а згодом — цінним джерелом вивчення державної організації Русі, господарства й побуту тих часів.

Діємо: практичні завдання

• Опрацюйте уривок із «Руської правди» про вири (відшкодування, штрафи) за злочин і знайдіть докази, що в збірнику законів закріплювалася соціальна нерівність руського суспільства. За потреби зверніться до схеми на с. 56.

11. Про князівського отрока. Якщо за (вбивство) князівського отрока або за конюха, або за кухаря, то «вира» — 40 гривен.

12. А за тіуна огнищного і за конюха — 80 гривен.

13. А за тіуна князівського сільського або керуючого орними роботами — 12 гривен.

16. А за смерда і холопа — 5 гривен, а за раба — 6 гривен.

3. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ЯРОСЛАВА ВОЛОДИМИРОВИЧА

Ярослав Володимирович у зовнішній політиці продовжував курс Володимира Великого. Кордони Русі-України розширилися.

Ярослав уклав військові угоди з німецькими королями Генріхом II та Генріхом III, мав добрі відносини зі Скандинавією, де набирав найманців для свого війська.

Скориставшись смертю короля Болеслава й усобицями в Польщі, Ярослав Мудрий повернув Червенські міста, зокрема Белз та Перемишль. Зміцненню відносин між Руссю-Україною та Польщею мав посприяти шлюб Ярославової сестри Марії-Доброніги з польським королем Казимиром І. Казимир визнав установлений Ярославом кордон, а руси допомогли повернути полякам Мазовію.

У 1036 р. об’єднані війська київської і новгородської дружин вщент розгромили печенігів, які відступили на Балкани. На їхнє місце прийшли нові кочовики — торки, а пізніше — половці. Щоправда, Ярославу вдалося залучити деякі роди печенігів і торків до охорони південного кордону Русі.

Свідчать документи

Літопис руський про розгром печенігів (1036 р.)

А було ж печенігів без числа. Ярослав тоді виступив із города, приготував до бою дружину. І поставив він варягів посередині, а на правій стороні — киян, а на лівім крилі — новгородців, і стали вони перед городом. А печеніги почали йти на приступ, і зступилися вони на [тім] місці, де ото є нині Свята Софія, митрополія руська; бо тоді [це] було поле поза городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки.

• 1. Де відбулася битва з печенігами?
• 2. Кого залучив Ярослав до війська в боротьбі з печенігами?

За Ярослава ускладнилися відносини Русі з Імперією ромеїв. 1043 р. навіть дійшло до невдалої для русів війни. За кілька років було укладено мир, за яким імператор видав свою дочку за сина Ярослава Мудрого — Всеволода.

Відносини із західноєвропейськими державами Ярослав налагоджував за допомогою династичних шлюбів, за що отримав прізвисько «тесть Європи».

Історичні подробиці

Доньку Ярослава Мудрого Анну Ярославну, що стала дружиною французького короля, називають прабабцею 30 французьких королів.

У 2016 р. відкриттям пам’ятника королеві Анні Ярославні в Києві, на Львівській площі, розпочався Міжнародний проєкт «Шлях королеви», який передбачав установлення пам’ятників Анні Київській уздовж усього шляху, який вона подолала від Києва до Парижа.

Пам’ятник Анні Ярославні в Києві (робота скульптора Костянтина Скритуцького, 2016 р.)

Автограф і підпис Анни

• За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, у яких містах під час проєкту «Шлях королеви» установлено пам’ятники Анні Київській.

Династичні зв’язки сприяли залученню Русі до європейської політики. Київ став перехрестям культурних і політичних шляхів тогочасного світу.

В останній рік життя Ярослав склав для своїх синів заповіт, де зробив настанови щодо управління країною після своєї смерті. Князь сподівався, що заповіт убереже його синів від боротьби за владу в Києві.

Ярослав Мудрий помер у Вишгороді у віці 76 років (рідкісне явище в ті часи — дожити до такого похилого віку) і похований у Софійському соборі в мармуровому саркофазі, який зберігся і до сьогодні. Щоправда, останки князя в роки Другої світової війни зникли.

Мармуровий саркофаг князя Ярослава Мудрого

Свідчать документи

Літопис руський про «Заповіт Ярослава»

У РІК 6562 [1054]. Преставився великий князь руський Ярослав. А коли ще він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму, брату вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а Ігорю — Володимир, а Вячеславу — Смоленськ».

І так розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу, ні згонити брата свого [зі стола, і] сказавши Ізяславу: «Якщо хто схоче зобидити свого брата, так ти помагай тому, кого скривдять». І так наставив він синів своїх пробувати в любові.

Сам же [Ярослав] був слабий. А коли прибув він до Вишгорода, [то] розболівся вельми. Ізяслав тоді в Турові княжив, а Святослав у Володимирі, а Всеволод тоді перебував у отця, бо любив його отець більше од усіх братів і мав його завше у себе.

• 1. Яку пораду давав своїм синам Ярослав Мудрий?
• 2. Покажіть на карті (с. 61) міста, вказані в заповіті.
• 3. Поміркуйте, чому Ярослав чітко визначив міста правління для синів.

Загадка в історії

Яким на вигляд був Ярослав Мудрий? Відповідь на це запитання можна отримати за допомогою наукових реконструкцій образу князя. Сьогодні відомо два варіанти реконструкції обличчя Ярослава Мудрого. Зіставте зображення, опрацюйте закодовану в QR-коді інформацію і поясніть, чому зовнішній вигляд князя в обох реконструкціях істотно відрізняється. Якій із реконструкцій ви довіряєте більше? Обґрунтуйте свою думку.

Ярослав Мудрий (реконструкція Михайла Герасимова на основі скелетних залишків)

3D-реконструкція обличчя Ярослава Мудрого за методикою суб’єктивного мистецтвознавчого портрета

Стаття «Новий образ Ярослава Мудрого»

qr.orioncentr.com.ua/53MWM

Діємо: практичні завдання

Проаналізуйте поштові знаки, присвячені Ярославу Мудрому, як джерела історичної інформації. Визначте, які факти з історії Русі-України вони «повідомляють». Коли були введені в обіг? Чим зумовлений вибір року випуску цих поштових знаків?

Поштові знаки України (художники: 1 — Олексій Штанко, 2 — Микола Кочубей)

Русь-Україна за князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого

• Покажіть на карті територію Русі-України за часів Ярослава Мудрого.

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю нове

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Русь-Україна за Ярослава Мудрого. “Руська правда”».

2. Виконайте тренувальні онлайн-вправи.

«Зовнішня політика Ярослава Володимировича»

qr.orioncentr.com.ua/Fn8NK

«Правління князя Ярослава Мудрого»

qr.orioncentr.com.ua/lez6D

Досліджую і аналізую

3. Завершіть роботу з таблицею «Діяльність руських князів наприкінці X — у першій половині XI ст.» (с. 44). Обговоріть у класі результати роботи: порівняйте політику Володимира Великого і Ярослава Мудрого та зробіть висновки.

Мислю творчо

4. За часів Середньовіччя у Європі існували імперії: Ромейська (Східна Римська, або Візантійська), Франкська імперія Карла Великого, Священна Римська імперія. Чи можна вважати Русь-Україну імперією? Обґрунтуйте власну точку зору.

5. Створіть ескіз гугл-дудла з нагоди ювілею Ярослава Мудрого. Ескіз має відображати основні досягнення Ярослава як державного діяча.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

• 1019-1054 рр. правління Ярослава Мудрого
• 1036 р. розгром печенігів під Києвом