§ 13. Політична роздробленість Русі-України. Русь-Україна за правління Ярославичів

• Пригадайте, які настанови давав Ярослав Мудрий своїм синам у заповіті. Від яких загроз він намагався застерегти нащадків? За потреби скористайтеся документом на с. 59.

1. ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВИЧІВ

Читаємо й розуміємо

• 1. На основі навчального тексту визначте причини та наслідки політичної роздробленості Русі-України.
• 2. Визначте, до яких дій вдавалися князі, щоб подолати роздробленість. Наскільки їхні дії були успішними?
• 3. Результати своєї роботи оформіть у вигляді карти пам’яті.

За кілька років до своєї смерті Ярослав Мудрий розділив між своїми синами землі Русі на окремі князівства (уділи): Ізяславу віддав Київ і частину земель на півночі (Новгород, Туров, Псков); Святославу — Чернігів і Сіверську землю, Муром, Тмуторокань; Всеволоду — Переяслав з Південним Лівобережжям і Ростов; Ігорю — Володимир на Волині; В’ячеславу — Смоленськ.

Попри повчання батька, невдовзі по смерті Ярослава Мудрого розпочалися війни за владу (міжусобні війни) між його синами. Розуміючи, які нещастя несуть ці міжусобиці, три брати — Ізяслав, Святослав і Всеволод — уклали союз для спільного управління державою, який тривав понад п’ятнадцять років. Сучасні історики назвали такий спосіб правління тріумвіратом Ярославичів (від латинської «тріум» — три, «вір» — чоловік). Протягом 1054-1073 рр. брати спільно вирішували всі найголовніші питання управління державою.

У 1072 р. сини Ярослава Мудрого доповнили батьківську збірку «Руську правду» новими статтями. Ця збірка дістала назву «Правда Ярославичів». Статті «Правди Ярославичів» відобразили подальший розвиток суспільних відносин у Русі-Україні:

• заміна кровної помсти системою штрафів;
• захист передусім життя вищих верств суспільства та княжих службовців (штраф за вбивство тіуна — 80 гривень, а за вбивство княжого рядовича — 5 гривень);
• зафіксовано розуміння співучасті у скоєнні злочину та спробу визначення відповідальності кожного з учасників злочину;
• посилення ролі держави відобразилося у спрямуванні вири (штрафу за вбивство) до державної скарбниці, а не до постраждалих.

У цей час Русь стала об’єктом нападів нових ворогів — половців. Це були кочові племена, що в XI-XIV ст. панували у степах між Дунаєм і Волгою. Ярославичі здійснили спробу зупинити половців, які просувалися Лівобережжям на Переяслав. Однак битва на річці Альта 1068 р. завершилася нищівною поразкою війська тріумвірату Ярославичів.

Битва на річці Альта, 1068 р. (малюнок із Радзивіллівського літопису кінця XV ст.)

• Визначте на мініатюрі переможців і тих, хто зазнав поразки.

У 1073 р. брати посварилися, і тріумвірат Ярославичів розпався. Розпочалася нова хвиля міжусобиць. У боротьбу були втягнуті й сусіди Русі: Польща, половці, навіть Папа Римський. Ізяслав змушений був утекти до Польщі, а київським князем став Святослав. Після його смерті на престол зійшов Всеволод, який правив до 1093 р. Старший брат Ізяслав загинув під час чергової спроби повернути собі владу в Києві.

Історичні подробиці

Руські князі та Папа Римський

У пошуках допомоги Ізяслав звертався до Папи Римського Григорія VII. Послом князь відрядив свого сина Ярополка. Папа побачив у цій ситуації можливість поширити свій вплив на Русь на противагу константинопольському патріарху. 1075 р. Григорій VII коронував Ярополка Ізяславича та надав йому у володіння Руське королівство.

Христос коронує Ярополка та княгиню Кунігунду (мініатюра з Кодексу Гертруди (Трірський псалтир) — збірки молитов дружини Ізяслава Ярославина, XI ст.)

2. ЛЮБЕЦЬКИЙ З’ЇЗД КНЯЗІВ

Поміркуймо!

Поясніть, як впливали міжусобиці на становище в Русі-Україні. Який вихід із ситуації, що склалася, ви запропонували б князям?

Спільною справою для всіх князів у другій половині XI — на початку XII ст. була боротьба проти половців.

З метою подолання розбрату в 1097 р. з ініціативи Володимира Всеволодовича Мономаха в Любечі відбувся князівський з’їзд. У ньому взяли участь чернігівський, смоленський, волинський і теребовлянський князі. На з’їзді князі дійшли згоди з таких питань:

• закріпити за собою батьківські землі;
• припинити усобиці;
• об’єднатися для спільної боротьби з кочовиками-половцями.

Пам’ятник Любецькому з’їзду (селище Любеч на Чернігівщині, робота скульптора Геннадія Єршова, 1997 р.)

Поясніть символіку пам’ятника:

• 1. Що символізує головна постать пам’ятника?
• 2. Поміркуйте, кого автор зобразив у барельєфах на постаменті.
• 3. Які емоції і настрої учасників Любецького з’їзду намагався втілити в їхніх образах автор пам’ятника?

Свідчать документи

«Повість минулих літ» про Любецький з’їзд князів

...І зібралися [в городі] Любечі, щоб укласти мир. І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою...». І на цім вони цілували хреста: «А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест».

• Визначте за текстом підручника та уривком документа причини, рішення та наслідки Любецького з’їзду князів.

На деякий час усобиці справді припинилися, проте родичі швидко забули про свої обіцянки. Підставою до нової ворожнечі стало осліплення теребовлянського князя Василька Ростиславича. Щоб припинити чвари, з ініціативи Володимира Мономаха в 1100 та 1103 рр. були скликані нові князівські з’їзди. Тимчасове примирення князів дало можливість об’єднати сили для боротьби з ворогами. У 1103 р. відбувся переможний похід під командуванням Святополка Ізяславича та Володимира Мономаха проти половців.

Думки істориків

Через те, що держава була поділена на частини, київський князь не мав давнього авторитету. Питання державного значення можна було провести тільки за спільною згодою всіх князів. Так княжі з’їзди стали постійною установою — свого роду державною радою, до якої належали всі найважливіші рішення.

Іван Крип’якевич «Історія України»

• Як, згідно з баченням історика, змінилася система управління Русі-України після Любецького з’їзду?

Отже, після смерті Ярослава Мудрого руська держава втратила єдність. Причинами цього був розвиток нових центрів ремесла і торгівлі, які конкурували між собою, а також боротьба за владу і землі між руськими князями. Князівські міжусобиці значно послаблювали Русь. Розуміючи це, князі намагалися домовитися на князівських з’їздах. Під час зібрань спільно вирішували питання управління землями, зовнішньої політики, протистояння ворогам.

Вправа «Правління Ярославичів»

qr.orioncentr.com.ua/gJyHe

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю нове

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Політична роздробленість Русі-України. Русь-Україна за правління Ярославичів».

2. Історія в ребусах. Розгадайте ребуси й утворіть логічні пари із закодованих у ребусах слів та їхніх пояснень.

• А Місто, у якому був скликаний князівський з’їзд з метою подолання усобиць та організації відсічі ворогам
• Б Частини Русі-України, якими наділив Ярослав Мудрий своїх синів
• В Річка, на берегах якої в 1068 р. Ярославичі зазнали першої поразки від половців

Досліджую і аналізую

3. Поміркуйте, чи можна було уникнути князівських усобиць після смерті Ярослава Мудрого.

Мислю творчо

4. Уявіть себе впливовим нащадком Ярослава Мудрого. Запропонуйте власну стратегію протистояння зовнішнім ворогам.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

• 1097 р. Любецький з’їзд князів