§ 15. Роздробленість Русі-України (середина ХІІ — перша половина ХІІІ ст.). Київське, Чернігівське та Переяславське князівства

• Коли виникла проблема єдності руських земель? Що вам відомо про причини роздробленості Русі-України? Яких заходів уживали князі для збереження єдності держави?

1. РУСЬ-УКРАЇНА в середині XII — на початку XIII ст.

Із середини XII ст. Русь розпалася на ряд князівств. Спочатку їх було близько десяти, з часом внаслідок дроблення їхня кількість лише зростала. Пригадаймо, що подібні процеси роздробленості за доби Середньовіччя відбувалися і в інших європейських країнах. Тісно пов’язаними між собою залишалися Київське, Чернігівське, Турово-Пінське, Переяславське, Галицьке та Волинське князівства. Саме на цій території відбувалося формування українського народу. Закарпаття, заселене слов’янами, ще із середини XIII ст. входило до Угорщини, а на території Причорномор’я і Приазов’я жили половці.

Діємо: практичні завдання

Простежте територіальні зміни на давньоруських землях за доби роздробленості.

Київське, Переяславське, Чернігівське, Галицьке і Волинське князівства та їх сусіди у XII — першій половині XIII ст.

• Розкажіть про зміни територій князівств протягом другої половини XІІ — початку XIII ст. Висловте припущення, чим вони були зумовлені.

Роздробленість політично і військово послабила Русь, але сприяла розвитку економіки й культури в князівствах. Центром великокнязівської влади та духовним осередком руських земель залишався Київ.

У кожному князівстві правив удільний князь. Він очолював військо, чинив суд, видавав закони, збирав податки. Князь управляв своїм уділом за допомогою бояр і дружинників, яких призначав на різні посади (посадники, тисяцькі, вірники, тивуни). Для вирішення важливих питань скликали боярську раду або народне віче. Свою владу удільні князі намагалися передати у спадок.

Діємо: практичні завдання

Започаткуйте укладання синхронізованої таблиці подій. Роботу виконуйте, працюючи з § 15-16.

2. КИЇВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО в середині XII — першій половині XIII ст.

Київська земля була одним із найбільш заселених та економічно розвинених князівств. Окрім Києва, помітну роль відігравали міста Вишгород, Білгород, Василів (сучасний Васильків), Юр’їв (сучасна Біла Церква), які стали центрами дрібних князівств-волостей.

На південних кордонах князівства ще з початку XI ст. київські князі розселяли дружні племена кочовиків. Найчастіше в літописах згадувався союз «чорних клобуків» (торки, берендеї, печеніги, ковуї та інші). Ці племена несли прикордонну службу, а також становили легку кінноту князівського війська.

Збройна боротьба за великокнязівський престол призводила до поступового ослаблення Києва. Деякі князі намагалися позбавити Київ статусу політичного й духовного центру Русі. Так вчинив у 1169 р. онук Володимира Мономаха володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський. Збірне військо муромських, смоленських, полоцьких, чернігівських і дорогобузьких князів напало на Київ і впродовж трьох днів грабувало його.

Свідчать документи

• Працюючи з уривком з літопису, визначте, що було метою погрому Києва. Дайте оцінку діям війська Андрія Боголюбського.

З Іпатіївського літопису

І грабували вони два дні весь город — Поділ, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн вбивали, а інших в’язали, дружин вели в полон, силоміць розлучаючи з чоловіками їх, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І узяли вони майна множина, і церкви оголили від ікон, і книг..

3. ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКА ЗЕМЛЯ

Чернігово-Сіверська земля була найбільшим удільним князівством. Правила в князівстві династія Ольговичів — нащадки князя Олега Святославича, онука Ярослава Мудрого. З кінця XI ст. виокремилося фактично незалежне Новгород-Сіверське князівство. Місцеві князі часто вступали в союзи з половцями для боротьби проти інших князів. Але інколи самі з ними воювали. У 1185 р. новгород-сіверський князь Ігор Святославич на чолі нечисленних військ вирушив у похід проти половців, однак зазнав нищівної поразки в битві біля річки Каяли (Калки). Історія походу описана у визначній пам’ятці — поемі «Слово про похід Ігорів».

Свідчать документи

Із «Слова про похід Ігорів»

(Уривок. Переклад з давньоруської мови Максима Рильського)

Перестали князі невірних воювати,

Стали один одному казати:

«Се моє, а се теж моє, брате!»

Стали вони діла дрібні

Вважати за великі,

На себе самих підіймати чвари, —

А невірні з усіх сторін находили,

Землю Руську долали.

«За землю Руську» (ілюстрація художника Василя Лопати до «Слова про похід Ігорів», 1981-1982 рр.)

• 1. Опишіть ілюстрацію. Зверніть увагу на символіку фону. Хто, на вашу думку, і чому зображений на гравюрі?
• 2. Як автор «Слова про похід Ігорів» пояснює причини поразок від половців?

4. ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

Переяславське князівство — прикордонне князівство, яке межувало зі степом. Воно постійно перебувало під загрозою вторгнення кочовиків. Столиця князівства — місто Переяслав — була могутньою фортецею і центром ремесла й торгівлі. Важливими були також фортеці Баруч, Прилуки, Лубни, Жовнин та ін. Його правителі завжди багато уваги приділяли боротьбі із зовнішніми ворогами.

Саме із переяславськими землями пов’язана перша в історії згадка назви «Україна» в літописі під 1187 р.

Після смерті князя Володимира Глібовича Переяславське князівство перебувало в залежності від київських князів.

Свідчать документи

Із Літопису руського про переяславського князя Володимира Глібовича

У зв’язку зі смертю Володимира Глібовича в 1187 р. літописець писав: «Бо любив він дружину, і золота не збирав, майна не жалів, а давав дружині; був же він князь доблесний і сильний в бою, і мужністю кріпкою відзначався, і всякими доброчесностями [був] сповнений. За ним же УКРАЇНА багато потужила».

Історичні подробиці

Найімовірніше, слово «Україна» означало «територія», «країна», «батьківщина». Після захоплення Русі-України монголами це слово на довгий період забулося.

Пам’ятник Володимиру Глібовичу в м. Переяславі на Київщині (робота скульптора Бориса Климушка, 2000 р.). Володимир Глібович (1169-1187 рр.) брав участь у боротьбі з половцями.

• Визначте, яку інформацію про добу Русі-України можна довідатися, споглядаючи пам’ятник.

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю нове

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Роздробленість Русі-України (середина XII — перша половина XIII ст.). Київське, Чернігівське та Переяславське князівства».

2. Утворіть логічні пари.

1 Київське князівство

2 Чернігівське князівство / Новгород-Сіверське князівство

3 Переяславське князівство

• А Похід 1185 р. князя Ігоря Святославича проти половців, оспіваний у поемі «Слово про похід Ігорів»
• Б Перша згадка назви «Україна» в літописі
• В Розграбування 1169 р. військом Андрія Боголюбського

Досліджую і аналізую

3. За матеріалами параграфів 13-15 та додатковими джерелами проведіть мінідослідження «Механізми протистояння руських князів половцям». У ході дослідження з’ясуйте, до яких засобів, окрім воєнних походів, вдавалися правителі руських земель. Чи були ці засоби ефективними?

Мислю творчо

4. Поміркуйте, чи закономірним був розпад Русі-України.

5. Розробіть ескіз логотипу-дудла для стартової сторінки пошукової системи Google до 850-річчя першої згадки назви «Україна». Визначте, у якому році буде цей ювілей.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

• 1187 р. перша літописна згадка назви «Україна»