§ 16. Галицьке і Волинське князівства у другій половині ХІІ ст. Кочові народи та Крим у Х — першій половині XIII ст.

• Назвіть і покажіть на карті (с. 93) князівства, що сформувалися в часи роздроблення Русі. З якими проблемами доводилося боротися жителям руських земель? Оцініть за допомогою карти географічне положення Галицької і Волинської земель.

1. ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО

На захід від Києва розташовувалися Галицьке та Волинське князівства. Князівства тісно контактували з Угорським і Польським королівствами. Через ці землі проходили важливі торговельні шляхи, тут залягали великі родовища солі, на яку був величезний попит у Європі.

Одним із центрів державності на початку XII ст. був Галич. Галицьку землю населяли білі хорвати та тиверці, яких приєднали до Русі за правління Володимира Великого. Центрами князівств-волостей були Перемишль, Звенигород, Теребовль. Наприкінці XI ст. при владі тут зміцнилася династія Ростиславичів — онуків Ярослава Мудрого.

Макет «Святині Давнього Галича» (Національний заповідник «Давній Галич» в Івано-Франківській області)

• Опишіть за малюнком м. Галич. Схарактеризуйте призначення споруд міста.

Діємо: практичні завдання

• За уривком із праці Михайла Грушевського визначте, що сприяло піднесенню Галицького князівства в середині XII ст. Хто був конкурентом князя в боротьбі за вплив на населення?

Галичина і без того була великою і багатою областю, бо її не зачіпали ні половецькі напади, ні князівські чвари, і тому багато народу переходило сюди з інших українських земель. Тепер же, зібрана в одних руках, вона зробилася найсильнішою з українських земель... Але зате більшу силу в Галичині забрали бояри, даючи про себе знати й населенню, і самим князям.

Михайло Грушевський «Ілюстрована історія України»

Пам’ятник Ярославу Осмомислу у м. Володимирі на Волині (робота скульптора Любомира Яремчука, 1988 р.)

Наймогутнішим князем Галичини був Ярослав Осмомисл (1153-1187 рр.), якого оспівує «Слово про похід Ігорів»:

Галицький Осмомисле Ярославе!

Високо сидиш ти

На своїм золотокованім престолі,

Підперши гори угорські

Своїми залізними військами,

Заступивши королеві дорогу,

Зачинивши ворота на Дунаї,

Через хмари каміння кидаючи,

Суд по Дунай рядячи.

Свідчать документи

Літопис руський про Ярослава Осмомисла

Був же він князь і мудрий, і красномовний, і богобійний, і поважний в усіх землях, і славен військами, — бо де була йому обидь, то сам він не ходив полками своїми, а посилав їх з воєводами. Він бо навів лад у землі своїй і милостиню щедру роздавав, прочан люблячи і жебраків годуючи. Чорноризький чин люблячи і честь їм воздаючи од могутності своєї, він в усьому сповняв закон Божий, до церковників сам приходячи і дбаючи добре про них.

• 1. Визначте, якими рисами характеру наділила Ярослава Осмомисла літописна традиція.
• 2. Назвіть досягнення і слабкі сторони правління Ярослава Осмомисла.

Історичні подробиці

У Галичині боярство формувалося здебільшого з місцевої родоплемінної верхівки. Бояри здобували свої маєтки не від князя, а привласнюючи громадські землі, і тому були незалежними від князів. Галицьке боярство мало великий вплив на політичне життя Галицького князівства, а згодом і Волинсько-Галицької держави.

Волинська земля, заселена дулібами (їх ще звали волинянами або бужанами), увійшла до складу Русі за часів князя Володимира Великого — наприкінці X ст. Центром князівства було м. Володимир, побудоване Володимиром Святославичем. Центрами князівств-волостей були Луцьк, Дорогобуж, Пересопниця, Белз, Червен, Берестя, Дорогочин, Бузьк. На півночі волиняни постійно конфліктували за території з литовськими племенами.

Пам’ятна дошка князю Романові Мстиславичу на Свято-Успенському кафедральному соборі в м. Володимирі на Волині

Тут князювала династія Мстиславичів, які були нащадками Володимира Мономаха і вели свій родовід від Мстислава Великого. Серед інших князів особливою активністю вирізнявся Роман Мстиславич, який став князем м. Володимира на Волині з 1170 р. Його матір’ю була польська принцеса. Молодий князь розумів небезпеку боярського свавілля, тому створив сильне військо, спирався на підтримку жителів міста й духовенства.

Тим часом Галицьке князівство після смерті Ярослава Осмомисла послабилося, відтак склалися передумови до об’єднання обох князівств під владою молодого й енергійного Романа Мстиславича.

2. КОЧОВІ НАРОДИ СТЕПІВ УКРАЇНИ в Х-ХІІ ст.

• Пригадайте з вивченого, з якими кочовими народами сусідила Русь-Україна протягом історії. Якими були взаємини з цими сусідами?

Помітний слід в історії Русі-України залишили кочові народи, які змінювали один одного протягом Х-ХІІ ст. Частина з їх представників, зокрема ремісники, осідала в степових містах і містечках. Так, столиця половців Шарукань складалася з осілої частини поселення та тимчасових стоянок кочовиків. Степовики продавали жителям Русі велику рогату худобу, овець і коней, а купували у них продукти землеробства. Русь і степовики укладали між собою угоди, воювали один з одним, разом виступали проти спільних ворогів. Через династичні шлюби князі родичалися з половецькою елітою. Частина кочовиків осідала в прикордонних землях Русі та винаймалась охороняти кордони від нападів інших кочовиків. Степовики були частими учасниками міжусобних війн, а після замирення князів могли стати об’єктами їх спільного нападу.

Заселяючи Північне Причорномор’я, кочовики впродовж тривалого часу впливали на матеріальну й духовну культуру населення українських земель.

Половці кочують у пересувних вежах — юртах на возах (малюнок з Радзивіллівського літопису кінця XV ст.)

Діємо: практичні завдання

Уважно розгляньте малюнок, опрацюйте схему на с. 102 та виконайте завдання.

• 1. Визначте, кого зображено на мініатюрі.
• 2. Поміркуйте, чим відрізнявся спосіб життя кочових сусідів Русі-України від способу життя слов’ян. Що на ілюстрації вказує на ці відмінності?
• 3. Визначте (за схемою), як складалися відносини між Руссю-Україною і кочовими народами. Які з контактів були взаємовигідними, а які — ні?
• 4. Зверніться до слів Сергія Плохія на с. 11 і наведіть аргументи до його суджень на основі здобутих знань про контакти Русі-України з кочовиками.

Діємо: практичні завдання

Зіставте дані схеми з відомими вам фактами історії Русі- — України та назвіть князів, які в зазначені в схемі періоди воювали з кочовиками.

КОЧОВІ НАРОДИ НА ПІВДНІ РУСІ-УКРАЇНИ

Печеніги

• «У рік 6423 [915] уперше прийшли печеніги на Руську землю, вчинивши мир з Ігорем, пішли до Дунаю»;
• печеніги виступали союзниками в походах проти Імперії ромеїв;
• вчиняли напади в період ослаблення влади київського князя і в періоди усобиць;
• продавали Русі велику рогату худобу, коней, овець;
• для захисту від них Володимир Великий збудував Посульську оборонну лінію;
• 1036 р. — розгромлені Ярославом Мудрим;
• середина XII ст. — остання літописна згадка про печенігів у середовищі «чорних клобуків»

Торки

• Належали до кочових тюркомовних племен, які в другій половині X — першій половині XI ст. прийшли в причорноморські степи з північно-східного Прикаспію;
• у 1060 р. об’єднані війська руських князів розгромили торків;
• під тиском половців вимушені були звернутися за захистом до Русі та, отримавши його, оселилися разом з угрупованнями печенігів і берендеїв у Пороссі, увійшовши до Чорноклобукського об’єднання

Половці

• «У рік 6563 [1055]. Того ж року приходив [хан] Блуш із половцями»;
• угруповання племен, відоме в західних джерелах під назвою «куманів», у другій половині XI ст. прийшло в причорноморські степи з північно-західного Казахстану;
• 1068 р. — поразка Ярославичів від половців у битві на річці Альта;
• «половецька земля» — контрольовані половцями землі півдня Русі-України;
• 1103, 1107, 1109 та 1111 рр. — переможні походи княжих військ проти половців;
• для утворення політичних союзів застосовувалася система династичних княжих і ханських родин;
• є дані, що на початку XII ст. частина половців прийняла християнство;
• у середині XIII ст. частина половців підкорена монголами, а частина мігрувала на землі сусідніх народів

3. КРИМ у X — першій половині XIII ст.

Діємо: практичні завдання

• 1. Схарактеризуйте за допомогою карти (с. 93) географічне положення Криму. Як воно впливало на історію Криму в давні часи?
• 2. Пригадайте, які з відомих вам подій історії України пов’язані з Кримом. Скористайтеся допомогою хмаринки слів.

Незважаючи на те, що середньовічні пам’ятки Криму привертають увагу вчених протягом тривалого періоду, в історії півострова доби Середньовіччя залишається багато білих плям. Писемні джерела досить бідно й нерівномірно розповідають нам історію Криму.

З розвитком торгівлі між Сходом і Заходом, що здійснювалася через Чорне море, посилювалося і військово-стратегічне значення суходільних і суднохідних шляхів півострова. Зручне географічне положення робило Крим привабливим для іноземців. Для всього періоду середньовічної історії Криму є характерним цілковите панування в степовій частині півострова кочових народів: гунів, печенігів, половців та ін. Родючі гірські долини й узбережні території в цей час займало досить строкате за етнічним складом хліборобське осіле населення, що перебувало під сильним культурним впливом Риму, а пізніше — Імперії ромеїв, Генуї і Золотої Орди. Протягом доби Середньовіччя Крим привертав увагу Імперії ромеїв, Хозарського каганату, Русі-України й інших держав.

До другої половини X ст. (походів Святослава Хороброго) Крим входив до складу Хозарського каганату, хоча південно-західна частина формально була складовою Імперії ромеїв. Однак уже в другій половині X — першій половині XIII ст. Імперія ромеїв відновила контроль над південною частиною півострова. З 1204 р. південний Крим входив до складу Трапезундської імперії, а північний Крим залишався у володінні кочовиків.

Трапезундська імперія — держава, що виникла внаслідок тимчасового падіння Імперії ромеїв під час четвертого хрестового походу (1204 р.) та проіснувала до підкорення османами в 1461 р.

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю нове

Самооцінювання

1. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Галицьке і Волинське князівства у другій половині XII ст. Кочові народи та Крим у X - першій половині XIII ст.».

2. Упорядкуйте хронологічну послідовність. Складіть задачі на лічбу часу, використовуючи події лінії часу та схеми на с. 102.

3. Завершіть роботу з укладання синхронізованої таблиці «Ключові події історії удільних князівств Русі в другій половині XI — у XII ст.» (с. 94). Визначте за таблицею спільні та відмінні риси розвитку князівств.

4. Виконайте тренувальні онлайн-вправи.

Вправа «Кочові народи на півдні Русі-України»

qr.orioncentr.com.ua/wGvy7

«Діяльність князя Ярослава Осмомисла»

qr.orioncentr.com.ua/YmPej

Досліджую і аналізую

5. Поясніть, які чинники сприяли зміцненню Волинського й Галицького князівств у другій половині XII ст.

Мислю творчо

6. Укладіть історичний портрет галицького князя Ярослава Осмомисла (скористайтеся пам’яткою на с. 191).

7. Дослідіть, хто з видатних історичних діячів світу жив одночасно з Ярославом Осмомислом. Виконайте творчий проєкт «Сучасники Ярослава Осмомисла».