Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.

У 1867 р. Австрія перетворилася на Австро-Угорщину — дуалістичну (двоєдину) державу До австрійської частини увійшли Галичина та Буковина, а до угорської — Закарпаття. Процеси, характерні для промислового перевороту, на українських землях Австро-Угорщини відбувалися повільно. Ще й влада запроваджувала податкові та інші пільги, чим стимулювала індустріальний розвиток лише власне австрійських та угорських земель і зовсім не приділяла уваги...

Практична робота. Особливості українського національного відродження (на основі творів діячів українського руху)

• Визначте, на які суспільні виклики відповідало українське національне відродження. У чому були його сильні і слабкі сторони? Олександр Салтовський: «Під впливом ідей німецького мислителя Й. Гердера, який звертав особливу увагу на націотворчу роль мови, фольклору, народних звичаїв і побуту селянства у Європі в 30—40-х роках XIX сторіччя, революційні сили згуртувались у нових таємних товариствах. Всі вони ставили собі єдину стратегічну мету і...

Суспільно-політичні рухи в Наддніпрянській Україні в 90-х роках XIX ст.

Свідома молодь прагнула активної політичної діяльності. Так, у 1891 р. харківські студенти на чолі з Іваном Липою та студентом Київського університету Віталієм Боровиком, працюючи під час канікул у комісії з перепису нерухомого майна Полтавської губернії, відвідали Канів і заснували національну українську таємну організацію «Братство тарасівців». Його учасники співпрацювали з просвітницьким гуртком Софії та Олександра Русових, поширювали свої...

Український національний рух у 1870-1890-х роках

Товариство трималося осторонь від політичної діяльності та зв’язків із революційними організаціями. Але члени Старої громади все одно впливали на розвиток громадського життя в Україні, бо значна частина її членів працювала в установах земського та міського самоврядування й активно обороняла потреби українства. Окрім цього, Стара громада налагодила тісні зв’язки з подібними організаціями в Харкові, Одесі, Чернігові, Полтаві. Однак нова генерація...

Суспільно-політичне життя Наддніпрянщини наприкінці 50 — на початку 60-х років XIX ст.

Одним із проявів громадівського руху став рух хлопоманів у Києві (від польського chlор — «селянин») — кількісно невелике відгалуження українського культурно-національного руху Правобережної України кінця 1850 — початку 1860-х років. Здебільшого студенти-хлопомани походили з польських і спольщених українських шляхетських родин. Вони одягалися в народний одяг, спілкувалися й писали українською мовою, дотримували народних звичаїв, брали участь у...

Модернізація у промисловості і сільському господарстві. Соціальна структура населення в пореформену добу

Реформи другої половини XIX ст. активізували розвиток ринкових відносин, сприяли завершенню промислового перевороту в Україні. Так, зросла кількість промислових підприємств, сформувався ринок найманої робочої сили, розширилася сфера дії товарно-грошових відносин. Особливо швидкими темпами розвивалися вугільна, залізорудна і металургійна промисловості. Вже наприкінці 1890-х років Україна давала понад половину загальноімперської виплавки чавуну,...

Ліквідація кріпацтва та реформи 1860—1870-х років

Поразка у Східній війні змусила царат розпочати соціально-економічні реформи. Так, нагальним питанням було реформування аграрних відносин, насамперед ліквідація кріпацтва, за яке виступали різні верстви суспільства. • Чому поміщик Олександр Кошелєв вважає скасування кріпацтва необхідним для подальшого соціально-економічного розвитку імперії? «Слідкуючи за станом поміщицьких господарств і кріпосницького побуту, прислуховуючись до слів дворян,...

Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна (Кримська) війна 1853-1856 рр. на українських землях

У другій половині XIX ст. українські землі залишались об’єктом дипломатичних і воєнно-політичних інтересів багатьох європейських держав. Цьому сприяло вигідне геополітичне положення України та багаті ресурси. Про увагу сусідніх країн свідчать описи західноєвропейських, насамперед німецьких дослідників і мандрівників, які висвітлювали її історію та культуру і зауважували на окремішності її від Російської імперії й етнічних росіян. Ті, хто...

Розвиток музики, театру, образотворчого мистецтва й архітектури наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

За свідченнями мистецтвознавця Василя Кука, матеріали справи Веделя «свідчать лише про розправу над композитором та надто тяжке покарання. Суті справи вони не розкривають, за що і чому знищили саме його, Веделя, не висвітлюють... За документами формально Веделя ніхто не арештовував... немає акта звинувачення, ні протоколів допиту звинуваченого. Усе відбувалося без участі “сумасшедшего отставного капитана” і без нього вирішується його доля». У...

Розвиток української літератури наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

У першій третині XIX ст. перед письменниками, які писали українською мовою, постало два складних завдання: відстояти право на розвиток літератури рідною мовою і визначити шляхи її розвитку. Адже літераторам доводилось витримувати не лише утиски самодержавства, а й скептичне ставлення до самої можливості творити українською. Німецький філософ Гердер вважав, що мова є найважливішим компонентом національної ідентичності: «Чи має нація щось дорожче,...