«В українській визвольній боротьбі часів революції Петлюра був історичною особою. Він був головним творцем української армії. Це він своїм ентузіазмом, енергією і глибокою вірою в українську справу більше, як хто інший з тодішніх українських провідників, допоміг відродити століттями приспане національне почуття і дух боротьби за власну державність у нашім народі. І в смутній добі найбільшого політичного хаосу на Україні, на початку 1919 р., коли...

Одним із основних для радянської влади було гасло культурної революції. Газети щодня друкували короткі зведення про культурне будівництво, що розглядали як фронт - не менш важливий, ніж продовольчий, вугільний, металургійний тощо. Проте назвати революційними культурні здобутки комуністичної доби було би помилковим. Передусім через сталінські репресії. Однією рукою режим розгортав культурне будівництво, створював умови для розкриття народних...

Терор голодом 1932-1933 рр. шокував багатьох представників більшовицької керівної ланки. Не бажаючи бути учасниками злочинної структури, що на неї перероджувалася компартійно-радянська олігархія на чолі з І. Сталіним, вони почали шукати шляхів до виправлення становища. У січні 1934 р. на XVII з’їзді ВКП(б) за результатами таємного голосування в І. Сталіна виявилося менше голосів, ніж в інших кандидатів. Найбільшу підтримку делегатів отримав С....

«Розглянувши в порядку касаційному справу з вироком Дніпропетровського облсуду від 15 жовтня 1932 р. про Кліменко Анастасію Матвіївну, 55 років, селянку, міцну середнячку, засуджену за арт. 54 КК (артикул — застаріла назва статті або розділу будь-якого закону, розпорядження тощо) та за постановою ЦВК та РНК Союзу з 7.VIII.1932 р. до позбавлення волі в далеких місцях ув'язнення на 10 років з конфіскацією майна, з обмеженням у правах на 5 років....

Колективізація селянських господарств для сталінського режиму була найскладнішим етапом у створенні командної економіки. Перетворення мільйонів селян-власників на пролетаризованих робітників, які мали працювати за командою, здійснювали брутальною силою. Селяни реагували на державний примус опором. Унаслідок колективізації держава могла вилучати будь-яку частку колгоспного врожаю. Вона користалася цим, щоб привласнити майже всю вироблену в...

Зосередивши усю повноту влади у своїх руках, Сталін відмовився від нової економічної політики й почав примусовими засобами витискувати із сільськогосподарської галузі додаткові кошти для форсованої індустріалізації. У державі було створено господарський механізм, цілком заснований на директивному плануванні. Велику промисловість України віддали у підпорядкування загальносоюзним наркоматам. Господарників і спеціалістів, які звикли до ринкових...

Нова економічна політика означала перехід від обов’язкової праці до системи вільного наймання робочої сили, від розподілу продуктів за картками до ринкової торгівлі, від інфляційного «радзнаку» до стабільного червінця, а також децентралізацію управління підприємствами, переведення їх на госпрозрахунок, свободу підприємницької діяльності тощо. Однак запозичені від капіталістичного господарювання в роки непу зовнішні форми організації виробництва...

Внутрішнє становище України після семи років майже безперервних воєнних дій було тяжким. Народне господарство на початку 1921 р. зазнало істотних, а подекуди й нищівних пошкоджень: були підірвані домни, затоплені ґрунтовими водами шахти, зруйновані залізничні мости, понівечені пожежами заводські будівлі... Чисельність промислових робітників скоротилася наполовину. Гостро відчувався брак продовольства: пайок у містах скоротили до ста грамів...

Окупанти й далі бомбардують українські міста, знищуючи все довкола. Ми вже розповідали, як треба поводитися під час повітряної тривоги, та ознайомили з головними правилами виживання на війні. У новому матеріалі сфокусуємося на правильному облаштуванні дому. Вікна можуть стати як першою лінією захисту під час обстрілу будинку, так і додатковим джерелом небезпеки. Все залежатиме від їхньої підготовки. Щоб вікно стало хоч якимось захистом, його...

Культурна діяльність Центральної Ради, Гетьманату та Директорії УНР. попри деяку декларативність, була послідовною й мала історичну тяглість. Найсприятливіші умови для розвитку культури склалися в Українській Державі П. Скоропадського. Комуністична партія намагалася використати народжене революцією культурне піднесення в інтересах зміцнення своєї диктатури. Надаючи матеріальну підтримку митцям, ученим, працівникам народної освіти, вона водночас...