Декілька років поспіль вони не могли прописатися і отримати документи, які би підтверджували, що вони дійсно мешкають на півострові на офіційних підставах. “Більше того, декілька років поспіль ми мали великі шанси бути депортованими ще раз. На той час представники місцевої влади вишукували тих кримських татар, які повернулися в Крим, і примусово вивозили за межі півострова. Кожного разу, коли ми чули, що до нас можуть прийти, — адже чутки...

Друга половина 1950-х і перша половина 1960-х років — це період стрімкого злету української науки, особливо в її академічних формах. Створення десятків нових установ, які швидко виходили на європейський і світовий рівні, істотно збагатило інтелектуальний потенціал нації, сприяло підвищенню авторитету української науки. У національно-культурному житті особливе місце належало українській літературі та мистецтву. Послаблення ідеологічного тиску...

Нонконформізм (незгода) у широкому значенні — активне неприйняття усталеного ладу, норм, цінностей, традицій або законів. Протилежність: конформізм — настанова на те, щоб бути «як усі». «Якось одного чудового дня сиділи ми у великій залі інституту, осіб п’ятдесят-шістдесят, аж раптом відчиняються двері й заходить великий гурт екстравагантних молодих людей: художники! Привела їх Алла Горська. Висока, коси хвилями, білий светр, сині брюки...

Лібералізація суспільно-політичного життя мала наслідком появу громадян, які, не йдучи на прямий конфлікт із владою, обстоювали активну життєву позицію, сподіваючись, що їм вдасться своєю працею змінити суспільство на краще. Вони вимагали радикальніших перетворень, стаючи в опозицію не до влади як такої, а до тих консервативних сил, які перешкоджали реформам. Таких активістів побільшало в 1960-ті роки. Звідси походить їхня назва —...

Злочин масової депортації кримськотатарського народу, здійснений радянською владою, мав далекосяжні соціально-економічні наслідки. На початку 1950-х років економічне становище Криму було катастрофічним. Унаслідок депортації корінного населення господарство півострова занепало, а традиційні економічні зв’язки було втрачено. Щоб виправити становище, радянський уряд одразу після вигнання нацистських окупантів почав заселяти степові та гірські...

У середині 1950-х років керівництво СРСР перейшло до нового курсу економічної та соціальної політики. Ішлося передусім про пристосування країни до науково-технічної революції (НТР), яка почалася на Заході. Через специфіку радянської системи господарювання досягнення науково-технічного прогресу доводилося примусово запроваджувати у виробництво. Оскільки командна економіка насправді залишалася мертвою, державні структури впроваджували потрібні їм...

Смерть Й. Сталіна поклала край одноосібній диктатурі, що панувала в Радянському Союзі чверть століття. Тому в політичному житті країни, яке не регулювалося конституційним шляхом, розгорнулися непередбачувані події. На верхівці радянської владної піраміди закріпився М. Хрущов. Період його керівництва країною письменники та журналісти назвали «відлигою». У сталінську добу Україна зазнавала найбільш жорстоких репресій. Зі смертю диктатора її...

З аналітичного огляду ОУН «Шахтарі Донбасу — чорні невільники сталінського режиму» (1948): «Переважна більшість шахтарів — це люди приїжджі, привезені, які гніздяться у великій тісноті по гуртожитках (попідпираних з усіх боків стовпами, щоб не розвалилися), — харчуються в більшості по шахтарських їдальнях. Це довгі похмурі бараки з декількома столами та поламаними стільцями, де варять баланду з кислої капусти, буряка та зелених помідорів. Часом...

Культурне життя УРСР у повоєнний період було складним і суперечливим. Давалися взнаки занепад господарства й матеріальна скрута, колосальні руйнування, величезні втрати людського потенціалу, втрачені або вивезені культурні та наукові цінності. Водночас розвиткові культури перешкоджала атмосфера ідеологічної нетерпимості, гоніння за творчий пошук, переслідування інодумців. Відповідно до партійних настанов багатьох українських письменників,...

Попри трагічні наслідки Другої світової війни (колосальні людські втрати, зруйнований економічний потенціал), Радянський Союз у стислий термін відновив довоєнний рівень виробництва. Щоправда, це мало позначилося на добробуті громадян: життя радянських людей минало в тяжкій і виснажливій праці, злиденному й напівголодному побуті. Влада не поспішала розв’язувати гострі соціальні проблеми. Саме в перші повоєнні роки остаточно вкорінився на довгі...