Навігація сайтом

Популярні підручники

Підручник » 11 клас » Історія України 11 клас » Культура та духовне життя в УРСР

Культура та духовне життя в УРСР

§ 10. Культура та духовне життя в УРСР

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109233

НАВЧАЛЬНА МЕТА: охарактеризувати особливості розвитку культури й духовного життя УРСР у період хрущовської «відлиги».

ПРИГАДАЙТЕ

1. Наведіть основні характеристики періоду хрущовської «відлиги» в УРСР. 2. Які події в історії України та світу впливали на культурну і духовну сферу в цей час? 3. Висловіть припущення, як змінювалися культурні й духовні цінності під впливом політичних реформ та ідей влади М. Хрущова. 4. Укажіть здобутки культури України періоду хрущовської «відлиги», уже відомі вам за курсами інших навчальних дисциплін.

1. ОСВІТА. У грудні 1958 р. було започатковано реформу шкільної освіти у СРСР. Запроваджували обов’язкову 8-річну освіту, 10-річні середні школи перетворювали на 11-річні. Передбачалася також політехнізація освіти, тобто одночасно з отриманням 11-річної освіти учнівство шкіл мало опановувати одну з робітничих професій.

З’ясуйте, як вплинула освітня політика компартійної влади в УРСР на розвиток освіти й культури в другій половині 1950-х рр. (зокрема, через упровадження нових законів щодо шкільної освіти, мовного режиму та ідеологічний вплив).

Значного суспільного резонансу в УРСР набуло положення нового закону про обов’язковість вивчення російської мови й факультативне вивчення української мови (за бажанням батьків). Фактично це означало поступове повне зросійщення населення УРСР. Нововведення спричинило значний суспільний резонанс, проти нього виступали представники творчої інтелігенції, але марно. Кількість шкіл з українською мовою навчання в Україні наприкінці 1950 — у 1960-х рр. скоротилася, а кількість російських шкіл відповідно зросла.

Представники різних верств українського суспільства виступили проти російщення освіти в УРСР. У більшості міст півдня та сходу України залишилося по кілька невеликих українських шкіл «для статистики». При цьому на одну російську школу в середньому припадало 524 учні, а на українську — 190.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ

Із листа В. Стуса, який працював учителем у місті Горлівка (Донецька область), до А. Малишка (1962 р.)

...На Донбасі (та й чи тільки) читати українську мову в російській школі — одне недоумство. Треба мати якісь моральні травми, щоб це робити. Одна усна заява батьків — і діти не будуть вивчати мови народу, який виростив цих батьків. Обов’язково — німецьку, французьку, англійську мову, крім рідної.

Іноді видається, що діячі нашої культури роблять даремну справу. Вони співають, коли дерево, на якому вони сидять, ритмічно здригається од сокири. Як можна зрозуміти їхній спокій? Як можна зрозуміти слабосилі зітхання, кволі піклування про долю хутора Надії, слабенькі нарікання, коли мусить бути гнів, і гнів, і гнів!?

Парна робота в класі. Обговоріть і дайте відповіді на запитання. 1. Які факти викликали в автора занепокоєння? 2. У чому він убачав їхню небезпеку для розвитку України?

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

15 листопада 1946 р. Рада міністрів УРСР запровадила новий український правопис. Його узгодили з російським, щоб «забезпечити єдність із правописами братніх народів Радянського Союзу, особливо російського». Стилістика та граматика цього правопису були наближені до російських правил написання та вимови слів. З українського алфавіту вилучили літеру «ґ». Цей правопис проіснував до 2019 р. Незначні зміни було внесено в 1960, 1990 та 1993 рр.

ПРАЦЮЄМО ІЗ ДЖЕРЕЛОМ

Український письменник В. Шумило про розвиток української мови (1956 р.)

На жаль, ще є люди, які нехтують мовою українського народу. Декому з них здається, що українська мова недовговічна. Мине, мовляв, небагато часу, і українська мова зникне, а її замінить мова російська... Це абсолютно ворожі нам, радянським людям, думки. Ніяка мова не повинна витискувати іншу мову. У тому суть і рівноправність націй. Зі зникненням мови зникає, гине і нація.

Групова робота в класі. 1. Якої думки щодо української мови дотримувався автор? 2. Як можна оцінити позицію автора, ураховуючи обмеженість його можливостей для критики в умовах радянської дійсності? 3. За допомогою методу «Барометр» визначте своє ставлення до висловленої думки.

Під час реформування шкільної освіти прискорився процес перетворення звичайних шкіл на школи-інтернати. У 1956—1957 рр. у республіці було створено 50 таких закладів освіти, а на середину 1960-х рр. їхня кількість збільшилася в 10 разів. Особливо зручним новий тип закладів освіти був для сільської місцевості, оскільки в більшості невеликих сіл діяли лише початкові школи. Варто звернути увагу, що цілодобове перебування в цих закладах дозволяло краще здійснювати ідеологічну обробку молоді. Із 1960 р. почали діяти школи продовженого дня.

Порівняно з 1950-ми рр. у першій половині 1960-х рр. в УРСР у 1,5 разу збільшилася кількість професійних училищ, де готували працівників масових робітничих професій.

Під контролем тоталітарного режиму розвивалася система вищої освіти. У 1958 р. в УРСР у 140 закладах вищої освіти навчалося понад 380 тис. студентів. Часто працівники підприємств здобували вечірню і заочну вищу освіту без відриву від виробництва. Так, у 1950—1958 рр. кількість студентства закладів вищої освіти денної форми навчання зросла у 2 рази, а вечірніх і заочних відділень — у 3—7 разів. За офіційними даними, на початку 1960-х рр. на 10 тис. населення УРСР припадало 129 студентів (більше, ніж у деяких розвинених країнах світу).

2. НАУКА. Поступове усвідомлення союзним керівництвом змін, пов’язаних із розгортанням у світі НТР, певною мірою сприяло розвитку науки. При цьому контроль компартійних органів над науковими установами не слабшав. Хоча бюджетні витрати на наукові дослідження радянська влада збільшила, достатнє фінансування отримували лише установи, що працювали на військово-промисловий комплекс. Щоб мати доступ до інформації про передові розробки й наукові досягнення, радянська влада дозволила вченим виїздити за кордон (але під наглядом спецслужб).

Охарактеризуйте досягнення та виклики української науки під час хрущовської «відлиги». Чи вдалося науці втілити свої досягнення в реальність в умовах тоталітарного режиму?

Головними офіційними центрами наукових досліджень залишалися інститути Академії наук УРСР, президентом якої до 1962 р. був біохімік О. Палладін. У 1962 р. її очолив Б. Патон.

Борис Патон. 1950-ті рр.

Електронно-обчислювальна машина «МІР-1». 1964 р.

Штучні алмази

Доба хрущовської «відлиги» стала досить успішним періодом у розвитку української науки. У цей час у республіці виникло декілька нових наукових центрів: Українська сільськогосподарська академія, Академія будівництва й архітектури тощо. Було відкрито й чимало нових установ, що мали розвивати важливі для потреб військово-промислового комплексу напрями. У 1957 р. у складі Академії наук УРСР розпочав роботу Обчислювальний центр, який очолив математик Віктор Глушков. Українські інженери та вчені створили цифрову машину «Київ» (1960 р.), першу в СРСР напівпроводникову керуючу електронно-обчислювальну машину широкого призначення «Дніпро» (1961 р.), електронно-обчислювальні машини «Промінь» (1962 р.), «МІР» (1964 р.) тощо. У 1962 р. Обчислювальний центр було перейменовано на Інститут кібернетики Академії наук УРСР.

У 1961 р. в Науково-дослідному конструкторсько-технологічному інституті синтетичних надтвердих матеріалів Академії наук УРСР виготовили перші штучні алмази. Насамперед з військовою тематикою був пов’язаний розвиток найстарішої наукової установи — Інституту механіки Академії наук УРСР. Його вчені працювали над проблемами гасіння вібрацій в елементах міжконтинентальних ракет, створили теорію конструктивної міцності пластмас, що також застосовували передусім у ракетній техніці. Фізико-технічний інститут у Харкові працював над програмою розвитку атомної енергетики, якою керував Ігор Курчатов.

У 1955 р. в республіці відкрили Інститут проблем матеріалознавства, де розробляли технології порошкової металургії. Вчені Інституту металофізики створили жароміцні сплави на основі титану для реактивної техніки. У 1958 р. виник Інститут проблем лиття, що розробляв новітні технології для чорної металургії. Вагомі досягнення мав Інститут електрозварювання імені Є. Патона, який із 1953 р. очолював його син Б. Патон. Розроблені вченими Інституту технології електрошлакового зварювання та зварювання під флюсом дозволили СРСР вийти на перше місце у світі за цією технологією.

Здобутки радянського ракетобудівництва були пов’язані з діяльністю інженера-конструктора авіакосмічної техніки Михайла Янгеля, який у 1954—1971 рр. очолював Конструкторське бюро «Південне» у Дніпропетровську. Під його керівництвом було створено радянські стратегічні бойові ракети.

Ювілейна монета з нагоди 50-річчя Конструкторського бюро «Південне». 2004 р.

За додатковими джерелами дізнайтеся про здобутки в діяльності Конструкторського бюро «Південне» у цей період.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

За доби хрущовської «відлиги» партійні органи, як і раніше, уважно стежили за тематикою публікацій, щоб не допустити жодної критики політики компартійного режиму, а також згадок заборонених тем і прізвищ. Інколи українським вченим удавалося долати ці перешкоди. Так, у лютому 1963 р. у Києві відбулася наукова конференція з питань культури української мови, у якій взяли участь понад 800 осіб. На ній пролунала критика мовної ситуації в УРСР. Доповідачі викривали принизливе становище української мови в республіці, наголошували на необхідності усунення обмежень для її застосування в державному житті тощо.

Деяких успіхів досягла в цей період українська медицина. У середині 1950-х рр. під керівництвом кардіохірурга Миколи Амосова було розпочато розробку та впровадження нових методів лікування хвороб серця.

У 1956 р. уродженець Житомира Сергій Корольов став генеральним конструктором, а через два роки очолив ракетну програму СРСР. Під його керівництвом, зокрема, запустили першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, здійснили перший політ та вихід людини в космос. С. Корольов започаткував практичну космонавтику.

Лібералізація суспільно-політичного життя в СРСР сприяла деякому пожвавленню суспільних наук. Історики отримали доступ до окремих заборонених раніше архівних матеріалів радянської доби. Із 1957 р. в республіці почали видавати журнали академічних установ: «Радянське право», «Український історичний журнал», «Економіка радянської України», «Народна творчість та етнографія». Вийшла друком Українська радянська енциклопедія в 16 томах.

3. ЛІТЕРАТУРА. Поштовхом до пожвавлення літературного життя стала поява в червні 1955 р. в «Літературній газеті» статті «Мистецтво живопису і сучасність» О. Довженка, який першим закликав митців «розширювати творчі межі соціалістичного реалізму». У 1959 р. О. Довженко отримав (посмертно) від компартійної влади премію в галузі літератури за досить далекий від принципів соціалістичного реалізму кіносценарій «Поема про море».

Поясніть, як політика соціалістичного реалізму та тоталітарного режиму вплинула на розвиток української літератури в 1950—1960-х рр.

У цей період В. Сосюра написав автобіографічну повість «Третя рота», поеми «Розстріляне безсмертя» і «Мазепа». Проте видати їх в умовах тоталітарного режиму він не зміг. Серед відомих авторів 1950—1960-х рр. були М. Стельмах (романи «Кров людська — не водиця», «Хліб і сіль»), Г. Тютюнник (роман «Вир»), Олесь Гончар (роман «Тронка»), Леонід Первомайський (роман «Дикий мед» і збірка новел «Материн солодкий хліб»).

«Проміння землі» — перша збірка молодої поетеси Ліни Костенко. 1957 р.

ЦІКАВІ ФАКТИ

У 1950-ті рр. розпочалося творче життя української поетеси Ліни Костенко. Три її перші збірки поезій — «Проміння землі», «Вітрила» та «Мандрівки серця» — продемонстрували здатність авторки поєднувати в поетичних рядках філософські роздуми, оригінальні думки й художнє слово. Проте після завершення «відлиги» твори Ліни Костенко тривалий час не видавали, хоча вона продовжувала плідно працювати.

Відзнаки лауреатів Шевченківської премії в різні часи (від 1962 р. до наших днів)

П. Тичина, О. Гончар і П. Майборода (зліва направо) під час вручення їм Шевченківської премії. 1962 р.

Під час «відлиги» до української літератури прийшла талановита молодь «шістдесятників»: Р. Іваничук, Є. Гуцало, М. Вінграновський, Д. Павличко, В. Шевчук, І. Драч, В. Коротич, М. Руденко, Б. Олійник, І. Чендей, В. Симоненко, Ліна Костенко, Р. Лубківський та інші.

У період лібералізації тоталітарного режиму до літературного життя повернулися українські письменники, які змогли вижити в ГУЛАГу: Б. Антоненко-Давидович, І. Багмут, М. Гаско, Н. Забіла, О. Ковінька, З. Тулуб, Г. Хоткевич та інші.

Колективна робота в класі. За допомогою методу «Кубик Блума» запропонуйте систему запитань до теми «Освіта, наука і література УРСР 1950—1960-х рр.».

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Знаковою подією в культурному житті тогочасної України стало запровадження в 1962 р. щорічної Шевченківської премії — державної нагороди за визначні досягнення в літературі, журналістиці, мистецтві та архітектурі. Першими Диплом і Почесний знак лауреата (викарбуваний із золота) здобули Павло Тичина й Олесь Гончар у галузі літератури, Платон Майборода в галузі музики. Премію присуджують митцям дотепер.

4. МИСТЕЦТВО. Деякі зміни на краще відбулися і в мистецькому житті України. У травні 1958 р. з’явилося компартійне рішення, яким визнавали безпідставними звинувачення в ідейних помилках у період «ждановщини» автора опери «Велика дружба» В. Мураделі, українських композиторів К. Данькевича (опера «Богдан Хмельницький») і Г. Жуковського (опера «Від щирого серця»). Водночас комуністичні ідеологи наголошували на необхідності продовжувати «боротися проти вдаваного “новаторства”, зараженого впливом реакційного буржуазного мистецтва».

Відомими українськими композиторами цього періоду також були С. Людкевич, Б. Лятошинський, брати Г. і П. Майбороди, Ю. Мейтус, Л. Ревуцький, А. Штогаренко та інші.

ІСТОРИЧНІ ПЕРСОНАЛІЇ

Із рухом «шістдесятників» у цей період була пов’язана творчість талановитої художниці Тетяни Яблонської. На противагу соціалістичному реалізму, що фактично ставав натуралізмом, вона створювала образи за давніми традиціями українського народного живопису (картини «Фольклорна сюїта», «Травень» тощо). Разом із В. Зарецьким та іншими художниками- «шістдесятниками» Т. Яблонська стала засновницею фольклорного напряму в українському образотворчому мистецтві. Він розвивався і в наступні роки, незважаючи на перешкоди радянської влади.

Ескіз вітража «Шевченко. Мати» у Київському державному університеті. Художники А. Горська, О. Заливаха, Л. Семикіна, Г. Севрук, Г. Зубченко. 1964 р.

ЦІКАВІ ФАКТИ

У 1964 р. А. Горська, О. Заливаха, Л. Семикіна, Г. Севрук, Г. Зубченко з нагоди відзначення 150-річчя від дня народження Т. Шевченка створили вітраж із зображенням молодого поета й розмістили його у вестибюлі Київського державного університету. Однією рукою поет пригортав скривджену жінку, яка символізувала Україну, а другу простягав угору, тримаючи в ній книгу. Композицію супроводжували слова Т. Шевченка: «...Возвеличу малих отих рабів німих, я на сторожі коло них поставлю слово». І зображення, і цитата, на думку компартійних чиновників, були ідеологічно небезпечними для влади. На їхню вимогу вітраж довелося знищити.

Успішно працювали композитори-пісенники О. Білаш, А. Філіпенко та І. Шамо. У жанрі оперети здобули визнання О. Сандлер, А. Кос-Анатольський, Я. Цегляр. Новаторською була авангардна музика композиторів-«шістдесятників» Л. Грабовського, В. Годзяцького, В. Сильвестрова і В. Загоруєва.

У цей період відбулися зміни у ставленні населення республіки до українського радянського мистецтва театру й кіно. Кількість відвідувачів театрів постійно зростала і в 1965 р. досягла 15,5 млн осіб. Визнаними майстрами тогочасної театральної сцени в Україні були А. Бучма, Н. Ужвій, Г. Юра, К. Хохлов, В. Добровольський, М. Крушельницький та інші. Однак загалом театр, на відміну від кіно, не був масовим мистецтвом. Кількість кіноглядачів в Україні більш ніж у 40 разів перевищувала відвідувачів театрів і в 1958 р. досягла 656 млн осіб. В УРСР працювали три кіностудії — у Києві, Одесі та Ялті, там створювали 15—20 кінофільмів на рік. Популярною була також продукція Української студії хронікально-документальних фільмів і Київської студії науково-документальних фільмів. В українському кінематографі з’явилися нові імена: Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Леонід Осика. Так, кінорежисер С. Параджанов створив фільми «Наталія Ужвій», «Золоті руки», «Думка», «Перший хлопець», «Українська рапсодія», «Квітка на камені». Міжнародне визнання здобула його екранізація в 1964 р. повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків», яка отримала 16 призів на міжнародних кінофестивалях.

Абстракціонізм — напрям у мистецтві, прибічники якого відмовилися від наближеного до дійсності зображення форм у живописі та скульптурі.

Прообраз мозаїчного панно «Боривітер» А. Горської, створеного на початку 1960-х рр. для ресторану «Україна» в Маріуполі. Мозаїку було знищено у 2022 р. внаслідок широкомасштабного вторгнення Росії в Україну

Скарбницю українського образотворчого мистецтва в цей час поповнили своїми творами Т. Яблонська, М. Дерегус, В. Касіян, К. Трохименко, В. Бородай. Плідно працювали в жанрі декоративно-ужиткового мистецтва народні майстрині К. Білокур, М. Примаченко, Г. Василащук. Нові шляхи в мистецтві шукали художники-«шістдесятники» О. Заливаха, А. Горська, В. Кушнір, В. Зарецький.

Однак компартійно-радянське керівництво ретельно стежило за дотриманням митцями усталених принципів соціалістичного реалізму. Твори, що викликали в них підозру в схильності до так званого українського «буржуазного націоналізму», забороняли. Організовувалися кампанії засудження «проявів формалізму та абстракціонізму» в мистецтві.

В умовах лібералізації суспільного життя новими творами збагатили культуру українські скульптори. У 1964 р. у Львові було споруджено пам’ятник І. Франку. З’явилися нові твори майстрів станкової скульптури — Г. Петрашевича («Дитина моя»), М. Рябініна і В. Сколоздри («Олекса Довбуш»).

Олекса Довбуш. Скульптори М. Рябінін і В. Сколоздра. 1951 р.

«Динамо» (Київ) зі своїм першим кубком СРСР. 1954 р.

5. РОЗВИТОК СПОРТУ. Доба «відлиги» сприяла розвитку фізкультури та спорту. Розпочалася активна кампанія, спрямована на поширення здорового способу життя. На території лише Полтавської області налічувалося 44 стадіони, 369 футбольних, 272 баскетбольних та 2150 волейбольних майданчиків. У спортивних змаганнях на території області щорічно брали участь близько 400 тис. осіб.

Визначте, як вплинув період хрущовської «відлиги» на розвиток фізкультури та спорту в Україні в 1950—1960-х рр.

Успіхи радянських спортсменів на змаганнях різного рівня використовували як рекламу радянського режиму. У цей період чемпіонами і призерами Олімпійських ігор стали кілька українців: легкоатлет Л. Бартенєв, стрілець В. Романенко, плавець Г. Прокопенко.

Успішно розвивався футбол. У 1954 р. футбольний клуб «Динамо» (Київ) уперше завоював Кубок СРСР із футболу. У 1961 р. Кубок СРСР здобув футбольний клуб «Шахтар» (Сталіно). Цього року «Динамо» (Київ) стало чемпіоном СРСР із футболу.

Проте керівництво СРСР докладало зусиль насамперед до розвитку перспективних видів спорту, які могли дати дивовижні результати, а інші залишалися занедбаними.

6. КУЛЬТУРНІ ЗДОБУТКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ в 1953—1964 рр. У цей період продовжувала розвиватися культура української діаспори.

Визначте культурні здобутки тогочасної української діаспори.

У 1954 р. у Нью-Йорку (США) відкрили об’єднання українських письменників в еміграції «Слово». Серед його засновників були Василь Барка, Іван Багряний, Тодось Осьмачка, Улас Самчук та інші.

Знайомству англомовного світу з українською поезією сприяла перекладацька діяльність Костянтина Андрусишина та Вотсона Кірконела. У 1963 р. вони видали англійською мовою збірку «Українські поети 1189—1962 рр.», яка охоплювала період від «Слова о полку Ігоревім» до сучасності. Наступного року завдяки їхнім зусиллям було видано «Кобзар» Т. Шевченка англійською мовою.

У Торонто (Канада) у 1956 р. виникла Українська спілка образотворчого мистецтва. За її сприяння через два роки в тому ж місті було відкрито українську мистецьку галерею «Ми і світ», де представили понад 200 картин митців-українців Європи й Канади.

Відомий у світі український живописець з Канади Василь Курилик написав понад 7 тис. картин. У серії «Український піонер» митець відтворив історію українських канадців. Будівлю канадського парламенту прикрашають виконані ним чотири панно, які символізують творчу працю українських поселенців, їхній внесок у суспільне й культурне життя Канади.

Український піонер № 6. Художник В. Курилик. 1971 р.

Світове визнання здобув й український скульптор із Канади Леонід Молодожанин (псевдонім Лео Мол). У 1961 р. було встановлено створений ним пам’ятник Т. Шевченку в місті Вінніпег (Канада), а через три роки — у Вашингтоні (США). Раніше, до виїзду в еміграцію в 1941 р., він допомагав скульптору М. Манізеру в роботі над пам’ятником Т. Шевченку в Києві.

У науковому доробку української діаспори чільне місце посідала «Енциклопедія українознавства». Із 1954 р. у ній оглядові статті змінилися словниковими. З’явилася її англомовна версія. Це зробило історію української спільноти доступною широкому загалу й науковцям країн Заходу. Серед істориків української діаспори чільне місце посідала Наталія Полонська-Василенко, яка в 1955 р. видала «Історію Української академії наук». Історик Олександр Оглоблин переїхав до США, де в 1954 р. до річниці Переяславської угоди 1654 р. видав низку праць, присвячених аналізу цієї події. У 1959 р. було надруковано його збірку нарисів про видатних українців минулого («Люди старої України»). Через рік дослідник видав у США працю «Гетьман Іван Мазепа та його доба».

Пам’ятник Тарасу Шевченку в місті Вінніпег (Канада). Скульптор Лео Мол. 1961 р.

Опишіть зображений пам’ятник.

7. ДЕРЖАВА І ЦЕРКВА. АНТИРЕЛІГІЙНА КАМПАНІЯ. Через обмежену лібералізацію комуністичного режиму в УРСР в умовах «відлиги» відбулися деякі зміни в церковному житті. З осені 1955 р. до західних областей почали повертатися репресовані компартійною владою греко-католицькі священники. Віряни мріяли відновити традиційну для регіону греко-католицьку церкву. Однак Рада у справах Російської православної церкви при союзному уряді в цьому їм категорично відмовила. У 1957 р. греко-католицьких єпископів Олександра Хіру та Миколу Муранію, що повернулися із заслання до Закарпаття, спочатку заарештували, а потім вислали за межі України.

Поясніть, як релігійна політика вплинула на відносини між церквою та державою і яким чином влада спрямовувала населення до атеїзму.

Особливо пильно органи державної безпеки стежили за тими, хто контактував із греко-католицьким митрополитом Йосипом Сліпим, якого було засуджено до примусового поселення на території Росії. Навіть після спливу терміну його покарання радянська влада не давала діячу повернутися до України. Органи державної безпеки СРСР вважали, що він таємно керував процесом відновлення греко-католицької церкви. Лише в 1963 р. за клопотанням Папи Римського Йосип Сліпий зміг залишити поселення. Радянське керівництво змусило його виїхати за кордон і заборонило повертатися до України. До самої смерті в 1984 р. Йосип Сліпий жив у Ватикані.

Українська мистецька галерея «Ми і світ» у Торонто (Канада)

У листопаді 1958 р. М. Хрущов заявив про зміну компартійної політики щодо релігії та церкви через те, що вони начебто «заважали побудові комунізму». У пресі розгорнули чергову кампанію проти релігії та церкви під гаслом «змінити боротьбу проти ворожої ідеології». Церковні громади звинувачували в порушенні радянської законності й підриві економіки СРСР (ішлося про утримання вірян від робіт у дні великих релігійних свят). У межах запроваджених «обмежувальних заходів» примусово закривали монастирі, церкви, костели, синагоги, молитовні будинки тощо. Загалом протягом 1957—1964 рр. майже половину церковних громад в УРСР позбавили храмів, припинили свою діяльність дві третини монастирів.

Водночас М. Хрущов зробив нову заяву, що будь-які витрати на реставраційні роботи в давніх культових спорудах є марним використанням народних коштів. У 1961 р. провели «уточнення списку пам’ятників архітектури», за результатами якого з обліку зняли 740 пам’ятників архітектури минулих століть, більшість із яких мали культове походження.

Попри зусилля радянської влади антирелігійна кампанія, примусове насадження атеїзму не знайшли широкої підтримки населення.

Атеїзм — світогляд, для якого характерна відсутність віри в існування богів або будь-яких надприродних істот, що можуть впливати на розвиток світу та життя людей.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

розвиток культури й духовного життя УРСР у постсталінський період обмеженої лібералізації в умовах перебування у складі комуністичної тоталітарної імперії;
культурні здобутки української діаспори 1950 — початку 1960-х рр.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

1954 р. — створення в США об’єднання українських письменників в еміграції «Слово».

1962 р. — заснування Шевченківської премії за досягнення в літературі, журналістиці, мистецтві та архітектурі.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Який кінорежисер створив фільм «Тіні забутих предків»? 2. У чому полягала сутність імперської політики російщення? 3. Які наукові напрями набули найбільшого розвитку в період хрущовської «відлиги»? 4. Який художник став засновником фольклорного напряму в українському образотворчому мистецтві? 5. Як називається напрям у літературі та мистецтві, що визнає пріоритетність зовнішньої форми над змістом творчості? 6. Як називається напрям у мистецтві, прибічники якого відмовилися від наближеного до дійсності зображення форм у живописі та скульптурі? 7. Назвіть досягнення українських спортсменів цього періоду.

8. Поясніть, як російщення освіти позначилося на кількості українських шкіл і їхній популярності. 9. Як обов’язковість вивчення російської мови в школах вплинула на суспільство? 10. Покажіть на карті атласу центри розвитку тогочасної культури України та поясніть, із яким напрямом вони пов’язані. 11. Завдання з хронології. 1) Складіть перелік подій зі всесвітньої історії, які відбулися в рік запровадження в Україні Шевченківської премії. 2) З’ясуйте імена лауреатів Шевченківської премії, які отримали її в незалежній Україні у два-три останні роки. 12. Опишіть теми та проблеми, які порушували в українській літературі того часу. 13. Наведіть історичні факти, які демонструють зв’язок між розвитком культури, освіти, науки та внутрішньополітичними процесами в Україні.

14. За допомогою методу «Фішбоун» розкрийте тему «Причини, прояви, наслідки політики російщення українського суспільства». 15. Доведіть, що ідеологічні обмеження впливали на розвиток культури. 16. Охарактеризуйте політику тоталітарного комуністичного режиму щодо церковного життя. 17. Парна робота в класі. Складіть таблицю «Розвиток культури і духовного життя УРСР в період “відлиги”». Чи можна стверджувати, що відбулося культурне і духовне відродження?

18. Колективна робота в класі. Проведіть дискусію за запитанням «Чи можна назвати період хрущовської “відлиги” “золотим віком” української культури?». 19. Підготуйте повідомлення про одного з представників науки України цього періоду (на вибір): Борис Патон, Віктор Глушков, Михайло Янгель, Сергій Корольов.

Англомовна версія «Енциклопедії українознавства»

Коли розпочалося видання «Енциклопедії українознавства»?

Узагальнення знань за розділом ІІ. Україна в умовах десталінізації

І ВАРІАНТ

1. Складіть перелік подій з історії України 1953—1964 рр., які ви вважаєте найважливішими. Аргументуйте свій вибір.

2. Поясніть значення термінів і понять: «культ особи», «відлига», лібералізація, реабілітація, «шістдесятники», раднаргоспи, децентралізація, російщення, формалізм, абстракціонізм.

3. Назвіть імена тогочасних видатних українських діячів і діячок. У чому ви вбачаєте їхній внесок в історію України?

4. Визначте наслідки процесу лібералізації тоталітарного комуністичного режиму для українського суспільства.

5. За додатковими джерелами ознайомтеся з думками різних дослідників щодо процесів лібералізації в УРСР у цей період. Порівняйте їх і дайте власну оцінку.

6. Проаналізуйте тенденції та суперечності реформування економіки республіки в другій половині 1950 — першій половині 1960-х рр.

7. Визначте особливості дисидентського руху в УРСР у період його зародження.

8. Укажіть характерні риси «шістдесятництва» як явища культурного й суспільного життя тогочасної України.

9. У чому, на вашу думку, полягає взаємозв’язок між розвитком культури, освіти, науки і внутрішньополітичними процесами в державі? Поясніть свою думку.

10. Наведіть факти, що свідчать про вплив процесів лібералізації в СРСР за доби хрущовської «відлиги» на зростання національної самосвідомості українців.

11. Проаналізуйте сутність, прояви та наслідки здійснення компартійною владою російщення в тогочасній Україні.

12. Наведіть аргументовані висновки щодо політичного, економічного і соціокультурного розвитку УРСР під союзною владою в другій половині 1950 — першій половині 1960-х рр.