§ 11. Наростання кризових явищ тоталітарного режиму в суспільно-політичному житті СРСР

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109234

НАВЧАЛЬНА МЕТА: охарактеризувати особливості суспільно-політичного життя УРСР за часів керівництва П. Шелеста та В. Щербицького.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке десталінізація? 2. Які реформи та зміни в суспільстві відбулися під час десталінізації в УРСР? 3. Які наслідки десталінізації залишилися в історії та пам’яті українського народу? 4. Поясніть, як ви розумієте термін «застій» та вислів «кризові явища в суспільно-політичному житті». Наведіть декілька прикладів прояву кризових явищ.

1. ІДЕОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ. У 1964—1982 рр. керівництво СРСР очолював Леонід Брежнєв. Для цього періоду, що дістав назву «застій», були характерні такі основні ознаки:

• відмова влади від будь-яких реформ у суспільно-політичному житті;
• курс на збереження стабільності в державі;
• жорстоке придушення будь-яких проявів інакодумства й критики політичного курсу СРСР;
• дефіцит більшості товарів.

Визначте, які виклики поставали перед УРСР під час спроб побудувати комуністичне суспільство в умовах «застою».

У тогочасному політичному житті влада застосовувала методи керівництва, які назвали неосталінізм.

УРСР продовжувала рухатися до нереальної мети — побудови комуністичного суспільства. При цьому посилювалося відставання від провідних країн Заходу. У суспільстві швидко накопичувалися проблеми.

Сформоване з противників десталінізації керівництво СРСР заперечувало необхідність лібералізації режиму. У 1967 р. компартійні ідеологи запровадили термін «розвинений соціалізм» — невизначений у часі період переходу до комунізму та поступового вдосконалення суспільно-політичного життя.

«Застій» — назва періоду СРСР у 1965—1985 рр., за якого поглиблювалися кризові явища в усіх сферах життя. Офіційна назва цього періоду в комуністичній пропаганді — «розвинений соціалізм».

Дефіцит (товарний) — перевищення сукупного попиту над сукупною пропозицією.

Депутати Верховної Ради УРСР голосують за нову Конституцію. 1978 р.

За допомогою додаткових джерел з’ясуйте, які положення Конституції 1978 р. були принципово новими порівняно з попередньою Конституцією 1937 р.

Неосталінізм — термін, яким називали сталінізм, пристосований до пізніших, постсталінських часів у державному житті соціалістичних країн. У його основі лежали адміністративно-командна система, ідеологічний тиск, репресії, придушення опозиції (дисидентства).

«Розвинений соціалізм» — ідеологічний термін щодо невизначеного в часі періоду переходу до нового «комуністичного суспільства».

У 1977 р. в СРСР прийняли нову Конституцію, а наступного 1978 р. затвердили відповідну до неї Конституцію УРСР. У ній уперше закріпили панівну роль Комуністичної партії (КПРС) у політичній системі СРСР. Стаття 6, яка містила цю норму, стала об’єктом критики всіх опозиційних сил в Україні та за її межами. Фактично було легалізовано комуністичний тоталітаризм.

2. ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ П. ШЕЛЕСТА НА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ УРСР. У 1963—1972 рр. республіканську компартійну організацію очолював Петро Шелест. У своїй діяльності він доволі суперечливо поєднував вірність компартійній ідеології та радянській тоталітарній моделі розвитку з поміркованим українофільством. Так, П. Шелест придушував будь-які прояви дисидентського руху та антикомуністичні настрої в УРСР. Саме він ініціював дві великі хвилі арештів українських дисидентів у 1965 та 1972 рр. Серед затриманих були І. Світличний, В. Чорновіл, брати М. і Б. Горині, В. Стус та інші. Для того щоб перешкодити поширенню інформації про становище ув’язнених дисидентів, П. Шелест наклав заборону на їхні побачення з родичами у виправно-трудових таборах.

У чому полягав вплив діяльності П. Шелеста під час його керівництва республіканською компартійною організацією на суспільно-політичне життя УРСР?

До питання повернення до Криму репресованих владою кримських татар П. Шелест ставився негативно. Під час подій «Празької весни» у 1968 р., коли в Чехословаччині відбулися виступи проти сталінської тоталітарної моделі соціалізму, він сприяв введенню туди військ країн — учасників Варшавського договору для придушення протестів.

Проте період перебування П. Шелеста на посаді Першого секретаря компартійної організації республіки став, на думку багатьох істориків, добою найвищого прояву автономістських тенденцій в українському радянському керівництві. Він навіть намагався певною мірою захищати економічні інтереси УРСР, виступав за надання їй більших прав у внутрішній і зовнішній політиці, опирався політиці російщення.

За сприяння П. Шелеста з’явилися нові українськомовні газети, збільшилася кількість телевізійних програм українською мовою, нею почали дублювати фільми та дозволили видавати наукову літературу. Він захищав від звинувачень у націоналізмі письменників Олеся Гончара та І. Дзюбу. П. Шелест виступав за переведення діловодства в УРСР на українську мову та українізацію управлінського апарату. Так, за П. Шелеста три чверті посад у партійно-державному апараті посіли українці, а з 33 вищих посадовців вони становили 30 осіб.

Петро Шелест. 1960-ті рр.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

У 1966 р. П. Шелест у промові на з’їзді письменників України заявив про доцільність захисту української мови: «Слід дбайливо, із повагою ставитися до нашої рідної чудової української мови. Це наш скарб, велика спадщина, який кожний з нас і насамперед ви, письменники, повинні берегти й розвивати».

ЦІКАВІ ФАКТИ

У 1970 р. П. Шелест видав книгу «Україно наша Радянська». Багатьох здивувало, що керівник компартійної організації республіки писав про забуті за радянського режиму сторінки української історії. Пригадуючи своє козацьке походження, П. Шелест зазначав: «Запорозькі козаки були героїчними захисниками українського народу. Козацькі звитяги вражали весь тодішній світ. У запеклих боях із польськими й татаро-турецькими загарбниками запорозькі козаки вкрили себе невмирущою славою».

У квітні 1973 р. в журналі «Комуніст України» з’явилася нищівна критика на цю книгу. П. Шелеста звинуватили в пропаганді націоналізму. Колишньому керівнику компартійної організації приписали ідеалізацію українського козацтва й Запорозької Січі, недооцінювання ролі та значення єдиного загальносоюзного народногосподарського комплексу, недостатню увагу до «братерської дружби» українського й російського народів. П. Шелеста відправили на пенсію за станом здоров’я. При цьому йому заборонили оселитися в Україні, і він під постійним наглядом жив у Росії. Книгу «Україно наша Радянська» вилучили з магазинів та бібліотек.

У березні 1972 р. П. Шелест та підпорядковане йому керівництво республіканської компартійної організації зазнали критики за «недоліки у справі інтернаціонального виховання трудящих і примиренське ставлення до проявів націоналізму».

Новим керівником УРСР став Володимир Щербицький.

3. ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ В. ЩЕРБИЦЬКОГО НА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ РЕСПУБЛІКИ. В. Щербицький розпочав свою діяльність із показової ідеологічної «чистки» партійно-державного апарату від прибічників П. Шелеста та його українофільського курсу. Провідником цієї політики став новий компартійний ідеолог Валентин Маланчук, для якого інтерес до історії України та української мови був достатньою підставою для звинувачень у націоналізмі. Новим завданням українських суспільствознавців стала «наукова розробка таких соціально-психологічних категорій, як загальнонаціональна гордість радянських людей».

Визначте особливості суспільно-політичного життя республіки за В. Щербицького.

Поширення уявлень про необхідність протидії так званому українському «буржуазному націоналізму» призвело до того, що в 1970-х рр. на вулицях столиці України з підозрою дивилися на людину, яка розмовляла українською мовою.

З ім’ям В. Щербицького в історії України цього періоду пов’язане посилення російщення під приводом реалізації нежиттєздатної комуністичної ідеї про «злиття націй» і переслідування українського дисидентства, що фактично знищило його. Діяльність партійно-державного апарату УРСР здійснювалася тільки російською мовою.

В. Щербицький очолював компартійну організацію республіки протягом 1972—1989 рр. Він повністю підтримував думку союзного центру про УРСР як «другу серед рівних». Через таку відданість владі він зміг обіймати посаду найдовше.

СРСР поступово заглиблювався в системну кризу, що відображала приреченість радянської тоталітарної моделі розвитку.

Видання «Історія міст і сіл УРСР», що почало виходити друком у 1962 р. і налічувало 26 томів. Це була перша фундаментальна історична праця, кожний том якої висвітлював історію населених пунктів окремих областей УРСР (на той час — майже 40 тис. міст і сіл)

Системна криза — розлад, занепад, загострення суперечностей (політичних. економічних, соціальних), що порушують стабільність певної системи та створюють передумови до її розпаду або заміни.

CФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• прояви системної кризи комуністичного тоталітарного режиму в суспільно-політичному житті УРСР.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

1978 р. — прийняття в УРСР нової Конституції, яка легалізувала комуністичний тоталітаризм.

1972—1989 рр. — посилення російщення УРСР за керівництва В. Щербицького.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Якою в СРСР була офіційна назва періоду «застою»? 2. Коли в УРСР ухвалили нову Конституцію, яка легалізувала комуністичний тоталітаризм? 3. Коли П. Шелест очолював ЦК КПУ? 4. Сформулюйте визначення поняття «розвинений соціалізм».

5. Наведіть ключові слова, які розкривають зміст понять «застій», «розвинений соціалізм», «неосталінізм». 6. Завдання з хронології. Складіть перелік подій у західних демократичних країнах, що були пов’язані зі становленням там постіндустріального інформаційного суспільства, у той час як Україна перебувала у складі охопленого системною кризою СРСР. 7. Опишіть і поясніть: 1) як П. Шелест ставився до українського націоналізму; 2) які кроки він робив для посилення української ідентичності; 3) як П. Шелест ставився до дисидентського руху; 4) що спричинило відставку П. Шелеста з посади Першого секретаря ЦК КПУ; 5) які ключові політичні події відбулися в УРСР за головування В. Щербицького; 6) які кроки він робив для посилення російщення України.

8. Доведіть, що діяльність П. Шелеста як провідника союзної влади в УРСР мала суперечливий характер. 9. Проаналізуйте діяльність В. Щербицького на посаді Першого секретаря ЦК КПУ та розкрийте її особливості. 10. Дослідіть процес реалізації політики російщення та встановіть, у чому полягав його вплив на ставлення в суспільстві до української мови й культурних символів. 11. Доведіть закономірність системної кризи СРСР як тоталітарної імперії. Укажіть, як вона проявлялася в УРСР. 12. Чи погоджуєтесь ви з тим, що з появою терміна «розвинений соціалізм» тоталітарний режим намагався замаскувати безперспективність розвитку суспільства? Поясніть свою думку. 13. Сучасний канадський історик українського походження Орест Субтельний писав: «Не підлягає сумніву, що як Шелест, так і Щербицький бачили майбутнє у світлі комуністичної ідеології та в контексті радянської системи... і кожен являв собою яскравий приклад того жорсткого контролю, що його здійснювала Москва під керівництвом КПУ...». Складіть усний або письмовий перелік фактів, що підтверджують цю характеристику. 14. Висловіть думку щодо чинників, які вплинули на формування політики П. Шелеста та В. Щербицького. 15. За додатковими джерелами проаналізуйте взаємодію між центром і республікою в контексті політичної діяльності В. Щербицького. 16. За допомогою методу «Кола Венна» проаналізуйте та визначте, що було спільного й відмінного в діяльності П. Шелеста та В. Щербицького.