§ 12. Економічна ситуація в УРСР

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109235

НАВЧАЛЬНА МЕТА: визначити та охарактеризувати, у чому проявилися кризові явища в економіці УРСР періоду «застою».

ПРИГАДАЙТЕ

1. Укажіть особливості економічного розвитку УРСР у другій половині 1950 — 1960-х рр. 2. Які чинники вплинули на темпи та структуру економічного зростання? 3. Які галузі промисловості мали пріоритетний розвиток? 4. Що передбачає екстенсивний шлях розвитку економіки? 5. Які проблеми стояли перед тогочасною українською економікою?

1. ПЕРШІ РІШЕННЯ НОВОГО КОМПАРТІЙНОГО КЕРІВНИЦТВА СРСР З ЕКОНОМІЧНИХ ПИТАНЬ. Керівництво, що прийшло до влади після відставки М. Хрущова, відмовилося від деяких його нововведень. На початку листопада 1964 р. в УРСР укази, що обмежували розвиток особистих підсобних господарств, втратили чинність. Більшу частину землі, відібраної в населення в роки перетворень М. Хрущова, повернули колишнім власникам.

З’ясуйте, які основні зміни у сфері сільського господарства та особистих господарств в УРСР відбулися за нового керівництва СРСР після відставки М. Хрущова.

Уряд розумів, що ці заходи полегшать проблему із забезпечення міського населення продукцією тваринництва, а селянству дадуть можливість мати підробіток. Однак майже одночасно з’явився указ, згідно з яким селянам, які не належали до колгоспів, забороняли мати більше однієї корови, однієї свині та 20 бджолиних вуликів на сім’ю.

2. ЕКОНОМІЧНА РЕФОРМА В ПРОМИСЛОВОСТІ СРСР. У вересні 1965 р. влада визначила заходи з реформування економіки. Відповідно до них було ліквідовано раднаргоспи, і в державі поверталися до вертикальної галузевої системи управління промисловістю через союзні та союзно-республіканські міністерства та відомства. Переважна частка промислового потенціалу УРСР знову повернулася в підпорядкування союзного центру. Через це Україна почала більше залежати від центру. Змінилися й методи планування, а для економічного стимулювання на підприємствах було впроваджено госпрозрахунок.

На початку жовтня 1965 р. розширили права підприємств у веденні господарської діяльності, а кількість обов’язкових планових показників зменшили. Основним плановим показником замість обсягу валової продукції став обсяг реалізованої продукції.

Із доходу підприємств формувалися фонди: розвитку виробництва, матеріального заохочення і житлового будівництва. Тобто влада намагалася додати до командно-адміністративної системи господарювання елементи ринкової економіки. Від діяльності підприємств вимагали прибуток, а не просто випуск продукції. Ці зміни дістали назву «реформи О. Косигіна» за прізвищем голови уряду СРСР. У 1970 р. реформа поширилася на 80 % українських підприємств.

Госпрозрахунок — система господарювання, за якої підприємства отримують певну самостійність, відшкодовують витрати на виробництво продукції своїми доходами, розпоряджаються прибутком, матеріально стимулюють якісну працю робітництва. За радянських часів цю систему впроваджували тричі: у 1921, 1965, 1986 рр.

Працівники шахти № 4 «Великомостівська». 1970-ті рр.

Харківський турбінний завод. 1970-ті рр.

ЦІКАВІ ФАКТИ

У 1968 р. в УРСР присадибні ділянки мали 5,2 млн сімей колгоспників, 1,8 млн сімей робітників і службовців у сільській місцевості та 2 млн сімей робітників і службовців у містах. Незважаючи на відсутність техніки, на цих ділянках (загалом вони становили 7,7 % від усіх орних площ) вирощували чверть загального обсягу споживаних в УРСР овочів, фруктів, понад половину картоплі. Ці дані свідчать про неефективність колгоспно-радгоспної системи в радянській тоталітарній моделі розвитку.

Зміни позитивно вплинули на виконання планових показників восьмої п’ятирічки (1966—1970 рр.), яка стала найуспішнішою з усіх. Обсяг промислового виробництва в УРСР зріс на 50 %. Національний прибуток збільшився на 38 %. Однак загалом радянська економіка залишалася командно-адміністративною. Саме тому запроваджений на підприємствах госпрозрахунок за тоталітарного режиму став лише штучним замінником принципів функціонування ринкової економіки.

За реформою радянської планової економіки показники на наступний рік установлювали за результатами поточного року. Із часом союзні міністерства були змушені повернутися до звичних методів планування. Тобто що краще працювало підприємство, то складніші умови чекали на нього наступного року.

Наприкінці 1960-х рр. всі позитивні зрушення було зведено нанівець. Влада почала відновлювати в економіці методи, притаманні комуністичному режиму.

Колективна робота в класі. За допомогою методу «Т-таблиця» проаналізуйте заходи економічної реформи в промисловості та зміни в сільському господарстві в 1960-х рр.

3. НАРОСТАННЯ КРИЗОВИХ ЯВИЩ У ПРОМИСЛОВОСТІ. Наприкінці 1960-х рр. економічна реформа фактично припинилася, натрапивши на опір адміністративно-командної системи управління господарством. У 1970 — на початку 1980-х рр. промисловість УРСР розвивалася переважно екстенсивним шляхом, тобто через залучення додаткової кількості сировини й робочої сили, створення нових потужностей за старими зразками. За відсутності конкуренції виробництво майже не оновлювали. Однак можливості залучати додаткову робочу силу й сировину до виробничого процесу поступово вичерпувалися, і темпи розвитку промисловості падали.

Визначте чинники, які призвели до наростання кризових явищ у промисловості УРСР протягом 1966—1985 рр.

Радянський плакат «Будні планової економіки». Написи на плакаті: «План (за валом). Не радій, Вово... Брак не обнова!». 1965 р.

Висловіть припущення, чому, розуміючи й висміюючи проблему, радянська влада не змогла розробити ефективні заходи з її усунення.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

За доби «застою» в УРСР розпочали виробництво нових літаків, морських суден, тепловозів, тракторів, буряко- та кукурудзозбиральних комбайнів. У машинобудуванні запроваджували нові методи виробництва. Так, станом на 1975 р. на 100 підприємствах і в 6 тис. цехів та дільниць стали до ладу нові механізовані лінії конвеєрного виробництва. На Харківському турбінному заводі було розпочато виробництво турбін потужністю 500 тис. кВт. На Дніпропетровському металургійному заводі запрацював створений українськими конструкторами прокатний стан для виробництва вагонних осей.

У 1975 р. в республіці розпочалася промислова експлуатація 26 нових нафтових і газових родовищ. Запрацювали нові теплота гідроелектростанції — Запорізька, Вуглегірська, Криворізька, Придніпровська, Зміївська, Бурштинська тощо. У 1980 р. дали струм два останні агрегати ДніпроГЕС-2 у Запоріжжі. Виникла нова галузь промисловості — мікробіологічна.

Із 1970-х рр. СРСР зосередив увагу на розвитку східних регіонів. Це знизило обсяги капіталовкладень у промисловість України й відповідно темпи зростання. Винятком була електроенергетика, де будували нові потужності, орієнтуючись на задоволення потреб інших соціалістичних країн. В УРСР збудували 40 % усіх атомних енергоблоків СРСР. При цьому атомні електростанції, без належного наукового обґрунтування, зводили в густонаселених регіонах.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Під час спорудження гідроелектростанцій було затоплено 2,5 тис. сіл і 156 містечок (загальною площею майже 500 тис. га). Із власних домівок переселили понад 3 млн осіб.

ДніпроГЕС-2 із правого берега. 1970-ті рр.

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УРСР У ПЕРІОД ВОСЬМОЇ—ОДИНАДЦЯТОЇ П’ЯТИРІЧОК (у %)

Групова робота в класі. Проаналізуйте наведені дані. Який висновок ви можете зробити про процеси, що відбувалися в економіці УРСР у цей період?

В Україні зріс видобуток залізної руди. Проте поступово зменшувалися показники видобутку вугілля на Донбасі та зростала його собівартість. Однією з причин було те, що легкі для видобутку шари вугілля вичерпалися, а технічна оснащеність шахт залишалася недостатньою. Праця шахтарів ставала дедалі небезпечнішою.

Помітно зросла матеріаломісткість виробництва. Періодичні кампанії та окремі заходи з економії ресурсів не могли суттєво змінити ситуацію у промисловості, зорієнтованій на екстенсивний розвиток. Якість продукції щороку знижувалася.

Загалом показники розвитку промисловості УРСР за 1966—1985 рр., як і економічного розвитку СРСР, постійно погіршувалися. Зростання національного доходу майже не впливало на рівень життя населення. Частка промисловості групи «А» в загальному обсязі валової продукції промисловості України в 1970—1985 рр. становила 71—72 %, а групи «Б» — 28—29 %. При цьому в демократичних країнах Заходу частка галузей, що виробляли товари народного споживання, у загальному обсязі валової продукції сягала 50—60 %.

Рівненська АЕС, будівництво якої розпочали в 1970-х рр. (спочатку вона мала назву Західноукраїнська АЕС). Сучасний вигляд

4. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. У роки «застою» сільське господарство УРСР загалом задовольняло власні потреби й давало вагому частку у виробництві продовольчої продукції СРСР. На теренах України в цей період виробляли 60 % загальносоюзного обсягу цукру, 44 % соняшнику, 36 % плодів і ягід, 30 % овочів, 23 % м’яса, 24 % птиці, 26 % тваринного масла, 20 % сиру тощо.

Охарактеризуйте основні причини й наслідки негативного впливу радянської тоталітарної моделі розвитку на сільське господарство УРСР у 1966—1985 рр.

Нагрудний знак «Ударник одинадцятої п’ятирічки» СРСР, яким нагороджували осіб, що досягли найвищих показників у праці. 1981 р.

Темпи приросту продукції сільського господарства постійно знижувалися. Ні виділення коштів колгоспам і радгоспам, ні списування їхніх боргів, ні пільгові ціни на споживання електроенергії не могли змінити ситуацію. Колгоспи й радгоспи, незважаючи на величезні капіталовкладення та зусилля держави, не ставали прибутковими. Це показувало неможливість покращення ситуації за умови збереження такої моделі розвитку.

На початку 1980-х рр. на одинадцяту п’ятирічку в УРСР планували щороку збирати 51—52 млн т зерна і 57 млн т цукрового буряку. Проте за фактом збирали лише 39,3 млн т зерна і 53,9 млн т цукрового буряку. Не було виконано заплановані завдання й за іншими показниками.

У 1982 р. було ухвалено спеціальну Продовольчу програму, яка мала забезпечити зростання виробництва сільськогосподарської продукції.

Визначальними напрямами розвитку сільського господарства УРСР оголосили його електрифікацію, хімізацію, меліорацію та механізацію. Однак це теж не покращило ситуацію. Найродючішу на континенті смугу придніпровських чорноземів перетворили на дно шести штучних морів уздовж Дніпра. Меліоровані ґрунти засолонювалися або заболочувалися. Насичені хімікатами сільськогосподарські продукти ставали небезпечними для здоров’я.

Щоб задовольняти попит, влада СРСР орієнтувалася на кількісні, а не якісні показники. В УРСР у період «застою» постійно зростали посівні площі. Ступінь розораності сільськогосподарських угідь досяг 80 % (проти 25 % у США). Це спричиняло ерозію ґрунтів, від якої знижувалася родючість. Стало очевидним, що подолати кризу сільського господарства УРСР було неможливо без ліквідації колгоспно-радгоспної системи.

Колективна робота в класі. За допомогою методу «SWOT-аналіз» визначте сильні й слабкі сторони, можливості та загрози розвитку промисловості й сільського господарства УРСР.

Збирання лаванди на плантаціях ефіроолійного радгоспу-заводу «Сімферопольський». Кримська область. 1982 р.

CФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• прояви кризових явищ в економіці УРСР періоду «застою».

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

1965 р. — початок економічної реформи в СРСР.

1982 р. — прийняття в СРСР Продовольчої програми.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Укажіть хронологічні межі періоду «застою». 2. Реалізація якої п’ятирічки була в СРСР найуспішнішою? 3. Коли відбулася економічна реформа в промисловості СРСР? 4. У якому році була схвалена Продовольча програма? 5. Яким галузям промисловості надавали пріоритет у часи «застою»?

6. Визначте основні складові економічної реформи на початку 1960-х рр. в УРСР. 7. Наведіть факти, які підтверджують тезу, що восьма п’ятирічка була найуспішнішою з усіх. 8. Покажіть на карті атласу географічні об’єкти, згадані в параграфі. 9. Поясніть, чому командно-адміністративна система стримувала економічне зростання. 10. Визначте, які наслідки для промисловості УРСР мав перерозподіл інвестицій і капіталу в різні регіони СРСР. 11. Перелічіть чинники, які обмежували ефективність колгоспів і радгоспів. 12. Опишіть, як змінилася продуктивність сільського господарства протягом періоду «застою». 13. Сформулюйте сутність Продовольчої програми 1982 р.

Радянська карикатура. Напис: «Текстильній фабриці потрібні: покупці». Художник І. Семенов. 1960-ті рр.

Поміркуйте, чому підприємству знадобилися покупці.

14. Висловіть думку, чи можна вважати економічну реформу 1965 р. в СРСР кроком до ліквідації тоталітарної моделі розвитку. Аргументуйте свою відповідь. 15. Парна робота в класі. Складіть рейтинг причин, що призвели до економічного «застою». 16. Охарактеризуйте причини переважання екстенсивного шляху розвитку промисловості в СРСР. 17. Проаналізуйте основні результати Продовольчої програми 1982 р. та доведіть, що вона виявилася неефективною. 18. Чи погоджуєтесь ви з тим, що союзний центр відверто ігнорував інтереси республік і своїми перетвореннями перешкоджав їхньому розвитку? Поясніть свою думку. 19. Доберіть статистичну інформацію та створіть інфографіку, яка демонструє проблему дефіциту в період «застою». 20. Колективна робота в класі. Обговоріть, у чому полягала взаємозалежність суспільно-політичного та економічного життя УРСР у період загострення системної кризи СРСР. 21. Установіть, як атомна енергетика впливала на промисловий розвиток УРСР. Поясніть, чи враховували принцип екологічності під час будівництва та експлуатації атомних електростанцій. 22. Проведіть опитування представників старшого покоління за темою «Умови праці та захист прав працівників на підприємстві або в колгоспі (радгоспі) у 1970—1980-х рр.». Результати роботи презентуйте на наступних уроках.