§ 13. Демографічні й соціальні зміни. Життєвий рівень населення

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109236

НАВЧАЛЬНА МЕТА: охарактеризувати демографічні, соціальні зміни та життєвий рівень населення УРСР періоду «застою».

ПРИГАДАЙТЕ

1. Як змінювалася кількість населення в УРСР протягом 1950—1960-х рр.? Які основні чинники вплинули на ці зміни? 2. Як виглядали міграційні потоки в цей період і як вони впливали на демографічну структуру населення? 3. Якими були особливості соціальної мобільності в цей період? 4. Як змінювався рівень життя людей в умовах гноблення комуністичним режимом під час повоєнної відбудови? 5. Які нові соціальні явища виникли за обмеженої лібералізації в постсталінський період? 6. За курсом географії пригадайте значення понять «демографічна політика», «демографічний вибух», «урбанізація», «міграція», «мегаполіс».

1. ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОБЛЕМИ. Упродовж 30 років (між переписами 1959 і 1989 рр.) кількість населення УРСР збільшилася із 42,3 млн до 51,7 млн осіб. За цим показником республіка посіла шосте місце в Європі після РРФСР, Німеччини, Італії, Великої Британії та Франції. Однак приріст населення щороку зменшувався через переважання смертності над народжуваністю. Україна опинилася перед загрозою депопуляції. Темпи природного приросту населення в цей період порівняно з попередніми роками знизилися в 4 рази. За смертністю населення УРСР посіла третє місце серед радянських республік.

Визначте, у чому полягали демографічні проблеми УРСР у період системної кризи СРСР.

Україна була однією з небагатьох республік СРСР, де кількість осіб, що переїздили сюди на постійне проживання, перевищувала кількість осіб, які виїздили. Унаслідок цього у складі населення УРСР зменшувалася кількість українців, натомість зростала частка росіян. Водночас меншою ставала кількість єврейського населення, якому влада СРСР під тиском країн Заходу була вимушена дозволити еміграцію. Також в УРСР у цей час скорочувалася частка сільського населення. Склад сільських сімей у 1979 р. фактично зрівнявся з міським (три особи).

ПРИРОДНИЙ ПРИРІСТ НАСЕЛЕННЯ УРСР у 1959—1989 рр. (тис. осіб)

Парна робота в класі. Обговоріть і дайте відповіді на запитання. 1. Які зміни відбувалися в прирості населення УРСР у зазначений період? 2. Як змінювався національний склад населення?

Депопуляція — систематичне зменшення кількості населення певної країни або регіону, що відображається в переважанні показників смертності над показниками народжуваності.

Небезпечні для української спільноти зміни в національному складі населення УРСР періоду системної кризи створили сприятливі умови для розгортання російщення. Зокрема, російська мова майже витіснила з повсякденного спілкування українську в південних і східних областях республіки. Однак, за даними переписів, їхні жителі все одно вважали себе українцями, хоча й послуговувалися російською мовою в побуті та на роботі.

2. ЗМІНИ В СОЦІАЛЬНІЙ СТРУКТУРІ. Соціальна структура тогочасного суспільства УРСР також відображала кризовий стан тоталітарного режиму. Привілейоване становище належало групі керівних працівників різних рівнів, або компартійній (партійно-державній) номенклатурі. Порівняно з довоєнним періодом її кількість зросла вдвічі й досягла 6 % населення.

Складіть схему, яка демонструє соціальну структуру тогочасного суспільства.

У період системної кризи тоталітарного режиму в промисловості УРСР зростала кількість робітництва. Передусім це було обумовлене збільшенням кількості промислових підприємств і неможливістю здійснити інтенсифікацію виробництва. Так, у 1965 р. кількість промислового робітництва становила половину від усієї кількості зайнятих у господарстві, а на 1985 р. цей показник збільшився до 60 %. У 1980-х рр. в УРСР спостерігалася нестача працівників, зокрема, через значне використання ручної праці порівняно з країнами Заходу.

Як і раніше, більшість людей, зайнятих у промисловості, працювали в галузях групи «А». Серед них переважали підприємства військово-промислового комплексу та ті, що забезпечували його всім необхідним. Галузі групи «Б», спрямовані на забезпечення потреб населення, залишалися малорозвиненими, їхньої продукції не вистачало.

За роки «застою» в УРСР суттєвих змін зазнало співвідношення між сільським і міським населенням. Оскільки із сіл виїздила переважно молодь, тут разом зі зменшенням кількості населення спостерігалося його старіння. Якщо в 1960 р. селянство становило половину населення республіки, то в 1985 р. — лише третину. Це загострило проблему нестачі трудових ресурсів в аграрному секторі.

Збирати врожай примусово відправляли жителів міст (переважно з-поміж службовців та інтелігенції). Проте некваліфікована праця не могла збільшити ефективність кризової галузі господарства.

Містяни збирають урожай. 1960-ті рр.

Яке кризове явище радянської дійсності відображає фотографія?

Радянська карикатура. Написи: «Овочева база», «НДІ (науково-дослідний інститут)». Підпис під карикатурою: «Щоб шефи далеко не їздили, овочеву базу побудували навколо інституту!». Художник В. Уборевич-Боровський. 1980-ті рр.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

У середині 1960-х рр. дещо збільшили посадові оклади працівникам охорони здоров’я, освіти, житлово-комунального господарства, торгівлі й громадського харчування. У 1972 р. на 20—30 % було підвищено заробітну плату працівникам дитячих дошкільних установ, учителям, лікарям та стипендії студентству.

Відповідно до уявлень компартійних ідеологів про структуру суспільства інтелігенція була прошарком між «свідомим» робітництвом і селянством. Їй відводили другорядну роль у системі суспільних відносин.

Колективна робота в класі. За допомогою методу «ПРЕС» підготуйте аргументи, які підтверджують тезу, що соціальні та демографічні зміни в суспільстві УРСР 1950—1960-х рр. були відображенням кризового стану комуністичного режиму.

3. СТАНОВИЩЕ В СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ. Протягом 1965—1985 рр. національний дохід в УРСР зріс у 2,5 разу та досяг 96,6 млрд руб. Із цієї суми, за офіційними даними, 80 % начебто використовували на задоволення матеріальних потреб населення через суспільні фонди споживання, видатки на спорудження та утримання житла, лікарень, навчальних, спортивних, культурних закладів тощо.

Доведіть, що кризові явища в соціальній сфері впливали на становище населення.

Коштом суспільних фондів виплачували стипендії учням технікумів і студентам закладів вищої освіти, забезпечували пільги різним категоріям населення. Протягом 1968—1985 рр. в УРСР сума виплат із суспільних фондів збільшилася майже в 5 разів. Проте рівень життя за тоталітарного режиму був набагато нижчим, ніж у демократичних країнах Заходу.

Згортання економічної реформи 1965 р. і подальше падіння темпів виробництва призвели до зменшення національного доходу. Як наслідок на задоволення матеріальних потреб населення виділяли значно менше коштів. Керівництво почало використовувати для закупівлі споживчих товарів і харчових продуктів так звані «нафтодолари» — прибутки, отримані від продажу за кордон природного газу та нафти. Однак такий крок не вирішував економічних проблем, а навпаки, сприяв їх накопиченню та ускладненню.

У роки «застою» в УРСР відбулося певне підвищення заробітної плати. Мінімальну заробітну плату збільшили із 40—50 руб. у 1965 р. до 70 руб. у 1977 р., скасували податки з неї. Середньомісячна заробітна плата робітників і службовців зросла із 78 руб. у 1960 р. до 155 руб. у 1980 р., але це все одно не забезпечувало гідний рівень життя.

До того ж в оплаті праці з кінця 1960-х рр. спостерігалася так звана «зрівнялівка». Так, заробітна плата людей усіх професій була майже однаковою.

Мотиваційний плакат для робітників УРСР. 1970-ті рр.

Мікрорайон «Сонячний» у Дніпропетровську. 1970-ті рр.

Заселення нового будинку. Харків. 1975 р.

Доходи висококваліфікованого та малокваліфікованого робітництва мало чим різнилися. Усе це негативно впливало на зацікавленість у результатах праці, перешкоджало професійному зростанню. Із 1983 р. дещо збільшили надбавки до пенсій за неперервний стаж роботи на одному підприємстві та за віком. Однак розміри пенсій більшості населення залишалися вкрай низькими.

У 1966 р. всі колгоспи й радгоспи перевели на гарантовану грошову оплату. Загалом зросла середньомісячна оплата праці, значно скоротився розрив в оплаті праці селянства й робітництва. Реальні доходи селян могли перевищувати доходи робітників і службовців, але незадовільні побутові умови й важка фізична праця спричиняли відплив населення із сіл.

Попри заходи зі збільшення оплати праці УРСР та інші радянські республіки за цим показником значно поступалися демократичним країнам Заходу.

До середини 1980-х рр. в УРСР зберігалися високі темпи будівництва, з’явилося понад 7 млн нових квартир. Проте це житло часто мало низьку якість і зручність.

Новим явищем у радянському житловому будівництві стала поява житлових кооперативів, що будували житло коштами громадян, які до них належали.

Стела на честь заснування міста Вільногірськ. 12 серпня 1956 р.

ЦІКАВІ ФАКТИ

У 1950—1970-х рр. в УРСР постали нові міста: Українка (Київська область), Вільногірськ (Дніпропетровська область), Нововолинськ (Волинська область), Світловодськ (Кіровоградська область), Придніпровськ (Дніпропетровська область) та інші.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Проявом кризових явищ у житловому будівництві, як і в інших сферах життя за радянських часів, стало постійне зниження обсягів уведення в експлуатацію нового житла. Так, якщо в 1966—1970 рр. в УРСР житлові умови поліпшили 8,9 млн осіб, то в 1981—1985 рр. — лише 7,7 млн осіб. При цьому система розподілу нового безплатного житла порушувала проголошувані принципи соціальної справедливості. За тоталітарного режиму компартійно-радянська номенклатура, військові, представники міліції та органів державної безпеки мали першочергове право на житло.

Із 1965 р. в УРСР почали створювати експериментально-показові села як взірець процвітання за комуністичного режиму. У наступні десять років з’явилося близько 44 таких населених пунктів. У 1970 р. керівництво УРСР оголосило про початок реалізації програм із реконструкції старих сіл. Через це зникло чимало сіл, які влада визнала «неперспективними».

Разом із тим для розв’язання житлової проблеми УРСР не мала відповідних ресурсів: на початку 1980-х рр. кожна п’ята міська сім’я стояла в черзі на поліпшення житлових умов.

4. ЖИТТЄВИЙ РІВЕНЬ НАСЕЛЕННЯ. Стан медичного обслуговування населення як один із показників рівня життя за радянських часів значно поступався демократичним країнам Заходу. В УРСР діяли 15 вищих і десятки середніх спеціальних медичних навчальних закладів. Завдяки цьому лише в 1960—1975 рр. кількість медичних працівників збільшилася приблизно в 1,5 разу, і на 300 жителів УРСР припадали один лікар і три медсестри. Щоправда, кваліфікація медичних працівників часто не відповідала тогочасному рівню розвитку медичних знань.

Визначте рідкісні явища радянського повсякдення цього періоду.

Набула поширення система відомчих медичних установ для компартійно-радянської номенклатури, де якість послуг і технічне забезпечення були набагато вищими.

Через системну кризу в економіці спостерігалася значна невідповідність між надходженнями до державного бюджету та видатками. Долаючи її, держава час від часу випускала в обіг нові, не забезпечені товарною масою гроші. У 1971—1985 рр. кількість грошей в обігу збільшилася втричі, а виробництво товарів народного споживання — удвічі.

Грошова маса накопичувалася в населення, а товарів не вистачало, тому в УРСР, як і в інших радянських республіках, збільшувався дефіцит товарів і послуг. Як наслідок були поширені черги. Іноді людям роками й навіть десятиліттями доводилося чекати, щоб купити меблі, автомобілі тощо.

Серед тогочасних здобутків у сфері торгівлі була поява універмагів і магазинів самообслуговування, набула поширення виїзна торгівля (обслуговування працівниками торгівлі селянства під час польових робіт). Попри дефіцит і черги населення УРСР у цей період більше, ніж раніше, використовувало побутову техніку: пральні машини, пилососи, холодильники, радіоприймачі, телевізори тощо.

Радянська фабрика кольорових телевізорів. 1970-ті рр.

Черги та дефіцит — характерні ознаки часів «застою». Напис на фотографії (праворуч): «Чоловіче взуття». Харків. 1970-ті рр.

Які явища радянської дійсності відображають ілюстрації? Чому асортимент продукції був малим?

Слід зазначити, що проблемою стала не лише нестача вітчизняних товарів, але і їхня низька якість. Виробництво мало орієнтувалося на потреби й замовлення споживачів, оскільки за умов дефіциту все одно був попит. Також продукцію часто виготовляли не пристосовані для цього підприємства військово-промислового комплексу. До цього додавалося незначне, але постійне зростання роздрібних цін. Загалом у 1975—1985 рр. темпи зростання реальних доходів населення УРСР порівняно з попереднім десятиліттям знизилися на 10 %.

У цей період поширювалися різноманітні підприємства з надання послуг населенню: побутові комбінати, фірми побутових послуг, будинки побуту тощо. Однією з перших у СРСР стала київська фірма побутових послуг «Світанок», яка надавала послуги з вивчення іноземних мов, навчання музики, машинопису, перекладу, догляду за хворими й дітьми, пошиття одягу, ремонту квартир тощо. Так, якщо в 1960-х рр. українському населенню, за офіційними даними, надавали 60—80 видів послуг, то станом на 1975 р. — уже понад 600 видів.

Інтер’єр однокімнатної квартири («гостинки»). 1980-ті рр.

Наявність численних привілеїв для компартійно-радянської номенклатури не афішували, але всі знали про це. Українське суспільство опинилося у стані глибокої моральної кризи через розрив між гаслами пропаганди та порушенням законів і зловживаннями.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• прояви системної кризи радянського режиму в житті населення УРСР.

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

1989 р. — кількість населення УРСР становила 51,7 млн осіб.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Коли в УРСР провели перепис, за яким кількість населення досягла 51,7 млн осіб? 2. Як називається систематичне зменшення кількості населення певної країни або регіону, що відображається в переважанні показників смертності над показниками народжуваності?

3. Опишіть демографічні проблеми УРСР, які поглибилися в період системної кризи СРСР. 4. Поясніть, як кризові явища в економіці впливали на соціальне життя. 5. Виділіть ключові слова до змісту поняття «депопуляція». Створіть за ним «хмару слів». 6. Складіть перелік явищ, що характеризують феномен радянського повсякдення періоду «застою». 7. Охарактеризуйте етносоціальні зміни в УРСР у період «застою». Із чим це було пов’язане? 8. Поясніть, як змінювався життєвий рівень населення УРСР протягом 1970—1980-х рр.

Радянська карикатура: «Що з того, що ми з тобою на різних дошках, усе одно зарплати однакові!». Написи: «Дошка пошани», «Не проходьте повз! Сидоров — прогульник». Художник В. Добровольський. 1984 р.

На яку проблему вказував автор карикатури?

9. Парна робота в класі. Обговоріть і доведіть, що ситуація в соціальній сфері УРСР у період «застою» унаочнювала нездатність комуністичного (тоталітарного) режиму забезпечити сталий економічний розвиток. Доберіть аргументи. 10. Запропонуйте показники для порівняння та складіть порівняльну таблицю «Демографічні й соціальні зміни в УРСР і країнах Європи в 1970—1980-ті рр.». 11. Дослідіть і продемонструйте у вигляді інфографіки, як змінювалися структура суспільства та рівень соціальної мобільності в цей період. 12. Розробіть систему відкритих запитань для проведення усного історичного дослідження за темою «Стратегії виживання українського населення в період “застою”». 13. Колективна робота в класі. За допомогою методу «Коло ідей» обговоріть, які наслідки демографічних змін для українського суспільства 1970—1980-х рр. ми відчуваємо сьогодні. 14. Знайдіть інформацію щодо основних показників життєвого рівня населення (доходи, споживання, житлові умови) періоду «застою» та сьогодення. Результати роботи подайте у вигляді графіків. 15. Групова робота в класі. Створіть мем, який розкриває явища радянського повсякдення.