§ 3. Внутрішньополітична та економічна ситуація в УРСР

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109510

НАВЧАЛЬНА МЕТА: проаналізувати вплив на соціально-економічний розвиток перебування українських земель у складі тоталітарної імперії.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Що таке відбудова? У яких країнах, коли і як її здійснювали? 2. За курсом економічної та соціальної географії України пригадайте особливості економічного районування УРСР у середині XX ст. 3. Укажіть причини, особливості й наслідки Голодомору в Україні в 1932—1933 рр. 4. Назвіть характерні риси життя й побуту населення УРСР у 1930-х рр.

1. Умови початку відбудови

• За яких умов розпочалася відбудова?

Фронт відсунувся на захід. В УРСР відновлювалися радянська влада та притаманна їй система управління і господарства. Загальні збитки, завдані економіці, у 5 разів перевищували суму, витрачену на нове будівництво в 1920—1941 рр. Важким залишалося становище сільського господарства, яке в 1945 р. дало лише третину довоєнного річного врожаю.

Демографічні втрати були жахливими, а побутові умови тих, хто вижив, — катастрофічними: близько 10 млн осіб залишилися без житла. Різко скоротився обсяг трудових ресурсів.

До кінця 1945 р. загалом відновили 44% довоєнних потужностей машинобудівної і 30% — легкої промисловості, увели в дію 123 великі та 506 дрібних шахт Донбасу. Частково було відбудовано житловий фонд, розпочали роботу більшість шкіл, закладів вищої освіти, медичних установ.

Відновлювали діяльність органи радянської влади. Для цього були проведені вибори до Верховної Ради СРСР, Верховної Ради УРСР і місцевих органів влади. Ліквідували органи надзвичайного управління, які діяли у воєнний час. Змінилася система управління промисловістю та сільським господарством. У 1946 р. Раду народних комісарів перейменували на Раду міністрів УРСР. На підприємствах та в установах режим дозволив повернути 8-годинний робочий день, відпустки, скасував понаднормову неоплачувану працю. Зменшувалися витрати на оборонні потреби.

Навчальний фільм

rnk.com.ua/109544

Перегляньте відеоролик «Українці у Другій світовій війні» і виконайте завдання до нього.

Відбудова центральної частини Полтави. 1946 р.

Яку інформацію про здійснення відбудови Полтави можна отримати за ілюстрацією?

Відбудована Дніпровська ГЕС (ДніпроГЕС). Сучасний вигляд

Процеси відбудови були нелегкими, ще й ускладнювалися політичними переслідуваннями. Комуністична влада влаштовувала репресії проти військових, компартійних чиновників, лікарів, творчої інтелігенції, селянства. Проводили й кампанію проти єврейства. Раніше звільнених осіб, що вже відбули покарання, відправляли в нові заслання як «небезпечних своїми антирадянськими зв’язками і ворожою діяльністю».

У 1952 р. велику групу так званих «інженерів-шкідників» металургійного комбінату в місті Сталіно, більшість яких становили євреї, заарештували, судили й розстріляли.

У наступних параграфах ви дізнаєтеся про репресії тоталітарної влади в західних областях УРСР та переслідування діячів культури.

Працюємо в малих групах. За допомогою методу «Синтез думок» охарактеризуйте умови, за яких відбувалася відбудова.

2. Відбудова та її особливості в УРСР

• Які зміни відбулися в Україні в період відбудови?

Задля відбудови економіки в СРСР прийняли п’ятирічний план на 1946—1950 рр. Він спирався на радянську командно-адміністративну систему і передбачав продовження політики індустріалізації, започаткованої наприкінці 1920-х рр., але на перше місце висувалося задоволення військових потреб імперії для її протистояння з країнами демократичного Заходу.

А•Я Словник

Відбудова — термін, застосований керівництвом СРСР для визначення заходів з відновлення зруйнованого господарства.

Цікаві факти

Для відбудови СРСР використовували репарації, отримані від Німеччини та її союзників (у розмірі 22,6 млрд дол., із яких для відбудови України було використано від 10 до 30%). Також було залучено частину ресурсів, награбованих і вивезених до СРСР із держав Центрально-Східної Європи (за оцінками експертів, загалом на суму приблизно 12 млрд дол.). Крім того, для відбудови використовували працю військовополонених німців, угорців, румунів. Також СРСР активно залучав вивезених із Німеччини та інших держав Центрально-Східної Європи інженерно-технічних працівників. Загалом ці ресурси перевищували масштаби допомоги державам Європи за «планом Маршалла».

Жінки розвантажують зерно на пункті «Заготзерна». 1946 р. У 1947 р. лише у вугільній і металургійній промисловості жінки становили 35% від загальної кількості робітництва

Будівельниці на відбудові вулиці Хрещатик у Києві. 1940-ві рр.

Чим можна пояснити велику частку жінок на фізично важких роботах?

Відбудова господарства УРСР, як і СРСР загалом, передбачала розвиток економіки екстенсивним шляхом. При цьому відновлювалися довоєнні потужності, оновлення яких майже не відбувалося.

А•Я Словник

Екстенсивний шлях розвитку — спосіб збільшення обсягів виробництва продукції завдяки залученню більших ресурсів без якісних змін в організації виробництва.

Відбудова в УРСР мала такі особливості:

• ситуацію суттєво ускладнювало те, що з евакуації на схід СРСР повернули лише 15% підприємств, а відшкодування із загальносоюзного бюджету за втрачене майно республіка не отримала;
• масштаби відбудовчих робіт були більшими, ніж у будь-якій країні Європи, через значні втрати і руйнування;
• «холодна війна» унеможливила використання фінансової та технічної допомоги країн Заходу, перш за все США;
• відбудова в західних областях України відбувалася одночасно з процесом радянізації і придушенням збройного опору УПА і підпілля ОУН;
• основну увагу приділяли розвитку важкої промисловості та енергетики (80 % капіталовкладень), нехтуючи розвитком легкої промисловості, соціальної сфери та сільського господарства (на сільське господарство виділяли лише 6,5% капіталовкладень);
• економіку УРСР відбудовували не як самостійний і самодостатній комплекс, а як частину системи СРСР.

Структура капіталовкладень в економіку УРСР під час четвертої п’ятирічки відбудови (1946—1950 рр.)

Проаналізуйте діаграму. Яким галузям господарства віддавали перевагу? Висловіть припущення, чому саме їм. Як пріоритетність позначалася на добробуті населення?

Крім того, унаслідок розвитку нових промислових центрів СРСР за Уралом та в Казахстані частка України в 1945 р. в загальносоюзному виробництві знизилася порівняно з довоєнним періодом із 18 до 7%;

• посилювалися командно-адміністративні методи управління, що давали змогу режиму мобілізовувати й зосереджувати значні матеріальні та людські ресурси для відновлення господарства;
• значну роль комуністичний режим відводив ідеологічній обробці, що проявлялося в масштабних мобілізаційно-пропагандистських заходах — соціалістичних змаганнях, рухах передовиків і новаторів тощо;
• відбудову ускладнив спричинений політикою тоталітарної імперії масовий штучний голод 1946—1947 рр.;
• гостро відчувалася нестача робочої сили, особливо кваліфікованої, сучасного обладнання і технологій;
• використання праці людей, примусово мобілізованих на об’єкти промисловості, військовополонених, в’язнів виправно-трудових таборів.

Результати відбудови виявилися неоднозначними. З одного боку, було відновлено промисловість УРСР. Її обсяг виробництва на 1950 р. перевищив рівень 1940 р. на 15 % (проте обсяг виробництва легкої промисловості в 1950 р. зменшився порівняно з довоєнним станом на 20 %). З іншого боку, ціна відбудови для людей через жорсткі методи її проведення виявилася зависокою: замість економічного розвитку та підвищення добробуту людей було відновлено неефективну імперську модель економіки СРСР.

Особливо тяжким залишалося становище селян. Вони отримували мізерний дохід, сплачували великі податки за присадибні ділянки, фруктові дерева, не мали паспортів, а відповідно й можливості вільно пересуватися. До колгоспників сталінське керівництво застосовувало примус та репресивні методи. Так, у 1948 р. з’явився указ «Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві й ведуть антигромадський, паразитичний спосіб життя». Після цього з республіки виселили близько 12 тис. членів колгоспу.

Радянські пропагандистські плакати часів відбудови. Написи на плакатах: 1) «Нова п’ятирічка — п’ятирічка великого будівництва. Відновимо, побудуємо і введемо в дію за 1946—1950 рр. 5900 підприємств»; 2) «Відновимо!»

1. Чи нагадує вам зображення на плакаті 1 пропаганду часів індустріалізації? Що було спільного між процесами відбудови та індустріалізації? 2. Висловіть припущення, чому на плакаті 2 використали образ російського селянина.

Відбудова Києва. 1940-ві рр.

Висловіть припущення, чому під час відбудови Києва не застосовували техніку.

Німецькі військовополонені відбудовують залізничні колії в Проскурові (зараз Хмельницький). 1940-ві рр.

Цікаві факти

У роки відбудови в західних областях УРСР активно розвивали нафтогазову галузь. Були введені в дію газові промисли на Дашавському й Опарському родовищах. У жовтні 1948 р. завершили будівництво газопроводу «Дашава—Київ». На 1950 р. УРСР давала чверть загальносоюзного видобутку природного газу.

Ситуацію в сільському господарстві ускладнювали занедбаність земель за роки війни й відсутність придатної для роботи техніки та навіть найпростіших землеробських знарядь, тягла. У плуг доводилося впрягати корів, а подекуди його тягнули самі колгоспниці, ставши основною м’язовою силою повоєнного села.

Незважаючи на вимоги влади й зусилля селянства, у сільському господарстві УРСР до кінця п’ятирічки так і не вдалося досягти показників довоєнного розвитку. Так, у 1950 р. валовий збір зернових становив лише 85 % довоєнного рівня.

3. Масовий штучний голод 1946-1947 рр., його причини, масштаби й наслідки

• Які факти свідчать про те, що масовий штучний голод 1946—1947 рр. став навмисним злочином влади тоталітарної імперії проти українців?

У повоєнний час у сільському господарстві склалося вкрай несприятливе становище. Однак комуністичний режим не збирався проводити будь-які зміни, село для нього залишалося лише одним із джерел ресурсів для відбудови промисловості. Під тиском союзного керівництва уряд УРСР планував у 1946 р. збільшити посівні площі, урожайність і хлібозаготівлю. Однак навесні-влітку 1946 р. 16 областей республіки охопила посуха. Озимі та ярові посіви загинули. Урожайність зернових склала 2—3 ц/га (для порівняння: у 1940 р. вона становила 14,6 ц/га, у 1944 р. — 10,8 ц/га). Посуха загострила проблему кормів для худоби, почався її падіж. Влада дозволила здавати худобу на забій понад планові норми. Це призвело до того, що в деяких областях план здачі м’яса було перевиконано вдвічі. Проте подальший розвиток тваринництва опинився під загрозою. Керівники деяких областей наполегливо зверталися до уряду з проханням зменшити планові завдання хлібозаготівлі, які в липні 1946 р. були збільшені з 340 до 360 млн пудів (1 пуд ≈ 16 кг). Відповіддю тоталітарного режиму на це стали репресивні заходи. Тільки за перші місяці 1947 р. до кримінальної відповідальності притягли 1,5 тис. голів колгоспів, а 6 тис. комуністів отримали дисциплінарні стягнення за невиконання вказівок партії.

А•Я Словник

Голод 1946—1947 рр. — масовий штучний голод, організований керівництвом Комуністичної партії та урядом СРСР; масова загибель людей від голоду на території УРСР, спричинена зумисними діями сталінського режиму (надмірне вилучення хлібних запасів), наслідками розрухи сільського господарства від тривалих бойових дій, посухою.

Хліб. Художниця Т. Яблонська. 1949 р.

Оранка в колгоспі «Більшовик» на Полтавщині. 1946 р.

Чим різнилися реальна і пропагандистська картини повоєнного села?

Селяни тікали від можливої голодної смерті в інші райони (наприклад, до західних областей України), у міста. Щоб уникнути знелюднення сіл, спеціальні каральні органи відшукували й повертали втікачів. І все одно зерна вдалося зібрати лише 60% від запланованого, хоча було вилучено навіть насіннєвий фонд.

Разом із цим у 1946—1947 рр. СРСР для створення свого позитивного образу експортував до Європи 2,5 млн т зерна.

Цікаві факти

У 1949 р. Т. Яблонська написала свою найвідомішу чотириметрову картину «Хліб». На її створення художницю надихнули досягнення села Летава Кам’янець-Подільської області у зборі зернових. Т. Яблонську вразило, що 717 із 765 працездатних осіб там становили жінки.

Зверніть увагу

За неповними даними, від масового штучного голоду 1946—1947 рр. у містах і селах УРСР померло понад 1 млн осіб. Представники української експертної спільноти з питань Голодомору наголошують, що «переважна кількість убитих голодом — українці й перш за все селяни».

Кухонне начиння в київській квартирі. 1940—1950-ті рр. Фотографія Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву України

Поміркуйте, як на такій кухні можна було приготувати обід. Складіть розповідь.

В республіці почався голод 1946—1947 рр. Керівництво УРСР на чолі з Микитою Хрущовим намагалося зменшити масштаби катастрофи, залучивши ресурси західних областей. М. Хрущов звернувся по допомогу до союзного керівництва. Проте Й. Сталін заявив: «Ти м’якотілий! Тебе обдурюють, вони грають на твоїй сентиментальності. Вони хочуть, щоб ми витратили наші державні запаси». У березні 1947 р. М. Хрущова змінив Лазар Каганович.

Проте для проведення посівної кампанії для УРСР виділили як позику 35 млн пудів насіння. Головним винуватцем третього масового штучного голоду в Україні став тоталітарний режим в особі сталінського керівництва, яке нехтувало долею мільйонів українців заради союзних інтересів.

4. Зміни в демографічній ситуації. Рівень життя населення

• Які зміни відбувалися в демографії, рівні життя та побуті українського населення в цей період?

За роки Другої світової війни понад 3—4 млн громадян республіки загинуло на фронтах або в полоні та понад 5 млн осіб — на територіях, зайнятих німецькою армією. До цього варто додати понад 2,5 млн осіб, вивезених на роботи до Німеччини, із яких значна частина з різних причин не повернулися. Чимало з них побоювалися, що можуть опинитися в ГУЛАГу.

Завершення війни дало поштовх значним міграційним процесам.

До рідних домівок повернулися близько 2,2 млн осіб, демобілізованих з лав радянської армії, сотні тисяч вивезених під час евакуації на схід, ті, хто перебував на примусових роботах або в полоні за межами України. Також за розпорядженням союзної влади до України прислали велику кількість спеціалістів та партійних діячів з інших республік СРСР для участі у відбудові господарства й радянізації західних областей. Відбудова й подальший розвиток промисловості прискорили процес урбанізації та призвели до скорочення кількості сільських жителів.

Унаслідок цих процесів населення республіки в 1951 р. становило 37,2 млн осіб, що було на 4,1 млн менше, ніж у довоєнному 1940 р. Значно змінився й етнічний склад населення УРСР.

А•Я Словник

ГУЛАГ (ГУТАБ) — Головне управління виправно-трудових таборів, трудових поселень і місць утримання, що діяло в СРСР у 1934—1956 рр.

Крамниця у Львові. Кінець 1940-х рр.

Висловіть припущення, чому влада вдавалася до таких акцій.

Радянський пропагандистський малюнок, який мав показати поліпшення рівня життя. Написи на малюнку: «Із 1 квітня 1953 р. ціни знижено», «Ціни на всі продукти знижено»

Зменшилася кількість єврейської, польської, німецької та інших національних меншин, натомість збільшилася частка росіян.

Через війну й повоєнну розруху значно знизився рівень життя населення. Не вистачало продовольства й найнеобхідніших речей. Гостро постали проблеми житла, безпритульних дітей, злочинності тощо. Проте на їх вирішення за планом четвертої п’ятирічки комуністичний режим виділяв незначні ресурси.

У грудні 1947 р. уряд СРСР із метою пропаганди прийняв постанову про скасування карток на продовольчі й промислові товари та перехід до продажу цих товарів у відкритій торгівлі за єдиними державними роздрібними цінами. Разом із цим було проведено грошову реформу, що мала на меті впорядкувати фінансову систему в повоєнний період.

Здійснені режимом заходи мали суперечливі наслідки. Так, скасування карткової системи свідчило про певну стабілізацію економіки. Однак після 1947 р. заробітна плата більшості населення, що зросла лише в 1,5 разу порівняно з довоєнним рівнем, суттєво відставала від нових державних цін, які майже втричі перевищували довоєнний рівень. Спостерігалася така ситуація: на полицях магазинів були товари, але люди не мали змоги їх купити.

Зовнішній вигляд купюри 1 «новий» карбованець 1947 р.

Радянський пропагандистський плакат. Напис на плакаті: «Добре працювати — хліб уродить!». 1947 р.

Висловіть припущення, чому радянська пропаганда використовувала неправдиві образи. Як цей плакат спотворював дійсність?

Не поліпшила життєвий рівень населення і грошова реформа. Обсяг грошової маси, що перебувала в обігу, почав відповідати потребам господарства, але водночас було вилучено гроші в тих, хто власною працею і зусиллями заощадив певні суми. За вкладами в ощадних касах у розмірі до 3 тис. руб. обмін грошових знаків здійснювали у співвідношенні 1:1, за вкладами від 3 до 10 тис. руб. заощадження зменшувалися на третину, а понад 10 тис. руб. — на дві третини.

Особливо боляче реформа вдарила по селянству, яке знову було ошукане режимом. За відсутності ощадних кас у селах обмін готівкових грошей, які населення зберігало вдома, здійснювали у співвідношенні 1:10. Отже, заходи влади лише відклали вирішення складних соціальних проблем.

Працюємо разом. За допомогою методу «Плакат думок» графічно зафіксуйте думки й погляди щодо змін у демографічній сфері, рівні життя та побуті українського населення.

5. Переміщені особи з України. Репатріація. Неповерненці

• 1. Чому після Другої світової війни гостро постало питання біженства та переміщених осіб? 2. Із якою метою Й. Сталін наполягав на примусовій репатріації радянських громадян? 3. Як розгортання «холодної війни» між СРСР та США вплинуло на процес репатріації?

1940-ві рр. стали «ерою переміщених осіб». Друга світова війна дала поштовх масштабній міграції. На землях колишнього Третього рейху опинилося близько 10 млн осіб, що залишили свої домівки через різні обставини (із них 5 млн осіб — вихідці із СРСР). Це були біженці, військовополонені, остарбайтери (вивезені на примусові роботи), в’язні нацистських таборів. Одну з найбільших етнічних груп становили українці (майже 2,5 млн осіб).

Після закінчення війни всі вимушені мігранти опинилися в таборах, спеціально облаштованих союзниками СРСР на території Німеччини та Австрії. До таких осіб застосовували англійський термін Displaced persons (DP) (переміщені особи). Відповідно і місця їхнього тимчасового притулку називали DP-таборами. Таких таборів налічувалося близько 80.

На Ялтинській (Кримській) та Потсдамській конференціях Й. Сталін домігся рішення про обов’язкову репатріацію радянських громадян до СРСР і громадян Центрально-Східної Європи до їхніх країн. Таке бажання було продиктоване двома причинами: максимально повернути на батьківщину робочу силу і покарати тих, хто зі зброєю в руках боровся проти радянської влади.

Українське весілля в DP-таборі. Гайденау (Німеччина). Кінець 1940-х рр.

Радянські репатріанти в очікуванні повернення до СРСР. 1940-ві рр.

Проте радянськими громадянами не вважалися особи, які до 1 вересня 1939 р. проживали в державах Балтії (Естонія, Литва, Латвія), Польщі (зокрема, у західних областях України та Білорусі), Румунії (Бессарабії, Північній Буковині) (500—700 тис. осіб). Їх насильно не повертали. Видачі СРСР уникли бійці дивізії СС «Галичина». Із понад 10 тис. бійців радянськими громадянами були лише 112 осіб.

Життям переміщених осіб на території розгромленого Третього рейху розпоряджалася створена в 1943 р. країнами — учасниками антигітлерівської коаліції Адміністрація ООН із надання допомоги та відновлення (UNRRA), що діяла до 1947 р. Метою її діяльності була різнобічна допомога переміщеним особам і повернення їх на батьківщину. Однак насправді все контролювали окупаційні адміністрації.

Радянська влада намагалася вплинути на своїх громадян, що опинилися в західних DP-таборах, бажаючи повернути якнайбільше людей. На переселенців впливали під час особистих зустрічей, демонстрували в таборах пропагандистські фільми. Масовими накладами видавали пропагандистські брошури, плакати.

На батьківщині репатріанти проходили через спецприймальники, яких на території України та Білорусі було створено близько 100 (кожен був розрахований на 10 тис. осіб). Людей ретельно перевіряли співробітники органів внутрішніх справ. У першу чергу вишукували тих, хто «завинив перед своєю радянською батьківщиною».

А•Я Словник

Переміщені особи — особи, які заходами нацистського режиму були вислані з країн свого попереднього місця проживання через расові, релігійні й політичні причини або вивезені з метою використання їх як дешевої робочої сили.

Біженці — особи, які залишили країни свого попереднього місця проживання через дії нацистського або інших режимів.

DP-табори — тимчасові табори для переміщених осіб.

Репатріація — повернення на батьківщину з поновленням громадянських прав військовополонених і цивільних осіб, які під час війни опинилися в інших державах та перебували там тривалий час.

Зверніть увагу

Біженці та переміщені особи — саме так у документах ООН було визначено відповідні категорії осіб.

Звільнені в’язні з нацистських концтаборів (загалом звільнили 400 тис. осіб). 1940-ві рр.

Дороги біженців. 1940-ві рр.

Цікаві факти

Обов’язкову репатріацію радянське керівництво не застосовувало до двох категорій осіб, які до 22 червня 1941 р. були громадянами СРСР:

• 1) бессарабці й буковинці, які оформили румунське громадянство (понад 4 тис. осіб);
• 2) жінки, що одружилися з іноземцями й мали від них дітей (на початку 1950-х рр. налічувалося майже 30 тис. осіб).

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• негативний характер впливу тоталітарного імперського гноблення на соціально-економічну ситуацію в тогочасній Україні.

Працюємо з хронологією

1946—1947 рр. — Масовий штучний голод на території УРСР.

Після перевірки 58 % репатрійованих радянських громадян одразу відправили по домівках (близько 2,5 млн осіб). Ті, хто підлягав призову, були мобілізовані до армії (понад 800 тис. осіб). Частину призовників відправили в робітничі батальйони Народного комісаріату оборони. Фактично це була примусова праця. Люди переважно відновлювали шахти Донбасу (близько 600 тис. осіб), 272867 осіб потрапили до ГУЛАГу (6,5%). У країнах Заходу залишилися близько 250 тис. українців.

Із 1947 р. в умовах «холодної війни» колишні союзники СРСР вже не допомагали повернути радянських громадян на батьківщину, а переселяли переміщених осіб і біженців до країн, які готові були їх прийняти. У цій справі активно діяли організації української діаспори.

Період репатріації фактично завершився в першій половині 1946 р. Після цього вона вже не мала масового характеру. До 1 липня 1952 р. було репатрійовано 4,3 млн радянських громадян. Проте багато людей через страх репресій залишилися за кордоном, ставши неповерненцями.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Відновлення зруйнованого внаслідок війни господарства в СРСР мало назву

• А відбудова
• Б перебудова
• В покращення
• Г модернізація

2. Коли комуністична влада організувала масовий штучний голод на території УРСР?

Радянський плакат. Напис на плакаті: «Звільнені радянські люди! Вас визволено від гноблення фашистської неволі — повертайтеся швидше на батьківщину!»

Чому держава була зацікавлена в поверненні біженців та переміщених осіб?

3. Як називали український регіон, де до кінця 1945 р. відновили роботу 123 великі і 506 дрібних шахт?

Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті атласу регіони УРСР, які найбільше постраждали від масового штучного голоду 1946—1947 рр.

5. Завдання з хронології. 1) Коли виповниться 100 років від початку штучного масового голоду 1946—1947 рр.? 2) Які події відбувалися в країнах Європи в 1946—1947 рр.?

6. Висловіть аргументовану думку про роль і значення українських в’язнів у таборах ГУЛАГу в організації повстань і підпільної боротьби.

7. Як радянська влада використовувала процеси відбудови в інтересах тоталітарної імперії? Наведіть факти, що підтверджують вашу думку.

8. Чи можливо було уникнути в 1946—1947 рр. масового голоду, якби тоталітарна імперія не ставила за мету знищення українців та українок?

9. Наведіть факти, які свідчать про злочинний характер політики тоталітарної імперії в УРСР у сферах демографії, рівня життя та побуту населення.

10. Працюємо в парах. Складіть порівняльну таблицю «Терори голодом в Україні».

Період	Причини	Особливості	Наслідки
1921—1923 рр.
1932—1933 рр.
1946—1947 рр.

Узагальнюємо і оцінюємо

11. Працюємо разом. За допомогою дискусії обговоріть питання відновлення командно-адміністративної моделі економіки під час відбудови в тогочасній Україні. Дайте оцінку цим процесам.

12. Працюємо в малих групах. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення за темою «Наш край у період здійсненого тоталітарною владою масового штучного голоду 1946—1947 рр.».

13. Уявіть себе журналістом (журналісткою) київської газети 1940-х рр. Ви маєте зробити репортаж про робітників, які працюють на відбудові металургійного заводу. Складіть перелік запитань до них. А які запитання ви не наважилися б поставити? Чому?

14. За додатковими джерелами підготуйте презентацію за темою «Життя репатріантів у DP-таборах».