§ 6. УРСР на початку десталінізації

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109513

НАВЧАЛЬНА МЕТА: з’ясувати, які перетворення здійснювала влада в 1950—1960-х рр.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Якими були особливості внутрішньополітичного становища УРСР у перші післявоєнні роки? 2. Назвіть характерні риси відбудови промисловості та сільського господарства республіки. 3. Коли загалом завершилася відбудова?

1. Внутрішньополітичне становище УРСР після смерті Й. Сталіна

• Які зміни відбулися в УРСР на початку десталінізації?

6 березня 1953 р. в СРСР з’явилася офіційна інформація про смерть Й. Сталіна. Це не означало, що сталінський режим перестав існувати, але відкрило можливість розпочати десталінізацію суспільно-політичного життя.

Наприкінці березня 1953 р. керівництво СРСР провело амністію щодо осіб, засуджених на термін до п’яти років, а також за господарські, посадові та деякі воєнні злочини. Із радянських в’язниць і концтаборів звільнили 1,2 млн осіб. Удвічі було скорочено термін відбуття покарання особам, засудженим на п’ять років (за винятком тих, хто брав участь у так званій «контрреволюційній діяльності»). Того самого року розпочалася поступова реабілітація раніше засуджених.

У 1955 р. влада оголосила амністію громадянам, засудженим за пособництво або співробітництво з нацистською окупаційною владою в роки війни.

У вересні 1953 р. М. Хрущова обрали Першим секретарем ЦК КПРС. Раніше він очолював секретаріат ЦК КПУ, тож разом з ним посилився вплив вихідців з України на справи СРСР.

А•Я Словник

Десталінізація — обмежений і непослідовний процес усунення радянською владою деяких проявів сталінського режиму в СРСР після смерті Й. Сталіна.

Амністія — звільнення особи від покарання та його правових наслідків, а також зняття судимості шляхом перегляду справи.

Реабілітація — заходи щодо відновлення справедливості та історичної правди тощо для осіб, необґрунтовано притягнутих до відповідальності, як за життя, так і після їхньої смерті.

УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ (1953 — початок 1960-х рр.)

1. Покажіть на карті зміни адміністративно-територіального поділу УРСР у цей період. 2. Покажіть на карті території адміністративних економічних районів у 1957—1962 рр. 3. Які обласні центри разом з областями перейменували в 1954—1962 рр.

Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про передачу Кримської області із складу РРФСР до складу УРСР» від 19 лютого 1954 р.

У Москві розгорнулась активна боротьба за владу, одночасно з тим відбувалися кадрові зміни в керівництві УРСР. У червні 1953 р. тодішнього Першого секретаря КПУ звинуватили в російщенні вищої школи та дискримінації місцевих кадрів у західний частині України. Замість нього на цю посаду вперше призначили українця — О. Кириченка. У липні—вересні 1953 р. українці посіли й інші вищі посади в республіці. Заступником голови Ради міністрів УРСР став С. Стефаник (син українського письменника В. Стефаника). Українську республіканську раду професійних спілок очолив К. Москалець. Другим секретарем Львівського обкому КПУ призначили колишнього члена репресованої за часів сталінщини Комуністичної партії Західної України В. Дудикевича, а першим заступником голови Ради міністрів УРСР — драматурга О. Корнійчука. Також частка українців зросла в республіканських партійних структурах і союзних органах влади. Так, до уряду СРСР увійшли близько десяти міністрів, що раніше працювали в Україні.

2. Входження Кримської області до складу УРСР

• Як відбулося входження Кримської області до складу УРСР?

Господарське життя Кримського півострова перебувало в занепаді. Це було пов’язане з масовими злочинними депортаціями представників грецького, вірменського та кримськотатарського народів у 1944 р. за неправдивими звинуваченнями у співробітництві з німецькою окупаційною владою.

Переселенці з інших областей РРФСР, не знайомі з особливостями ведення сільського господарства у степових і гірських районах Криму, таємно тікали звідти додому. Керівництво СРСР вирішило передати півострів Україні, щоб вона розв’язувала питання його подальшого розвитку. У 1954 р. Крим увійшов до складу УРСР.

Працюємо разом. За допомогою методу «Товсті та тонкі запитання» проаналізуйте зміни, які відбулися в УРСР на початку десталінізації, та умови входження до її складу Кримської області.

Навчальний фільм

rnk.com.ua/109550

Перегляньте відеоролик «Історія, яку приховують в Росії: хто і як відновлював Крим» і виконайте завдання до нього.

3. Перетворення в соціально-економічній сфері

• Визначте основні перетворення в соціально-економічній сфері, що відбулися в цей час.

У 1954 р. в СРСР вийшла друком повість радянського письменника Іллі Еренбурга «Відлига». Вона дала назву періоду, що настав після смерті Й. Сталіна. Десталінізація не змінювала суті радянського режиму, хоча влада вже не використовувала відверто терористичні методи, як раніше. Проте цього було достатньо, щоб почалися процеси лібералізації суспільного життя.

A•Я Словник

«Відлига» — неофіційна назва періоду в історії СРСР після смерті Й. Сталіна (походить від однойменної повісті І. Еренбурга).

Лібералізація — у широкому розумінні: пом’якшення державного контролю над різними сферами суспільного життя: політикою, економікою, пресою тощо.

Пуск води на Сімферопольському водосховищі. 27 грудня 1955 р.

Частина гірської тролейбусної траси Сімферополь—Алушта—Ялта. 3 листопада 1959 р.

В економіці ознакою періоду хрущовської «відлиги» стала увага до соціальних потреб населення, які в попередні часи влада ігнорувала. Перші заходи нового керівництва в економічній сфері стосувалися сільського господарства. Зокрема, зросли закупівельні ціни на продукцію сільського господарства (загалом протягом 1953—1958 рр. на товари тваринництва — у 5,5 разу, на картоплю — майже у 8 разів, на зерно — майже в 7 разів).

Восени 1953 р. з колгоспів списали борги попередніх років, спричинені невиконанням обов’язкових поставок продукції тваринництва. Для стимулювання праці колгоспникам дозволили отримувати грошовий аванс у розмірі 25% від вартості запланованих обсягів продукції. Проте щойно ситуація в селах дещо покращилася, з’явилися обмеження щодо особистих господарств колгоспників. У 1955 р. вдвічі зменшили розміри присадибних ділянок. Це негативно вплинуло на ситуацію із забезпеченням продовольством у країні, оскільки на присадибні ділянки припадала значна частка сільськогосподарської продукції.

У 1954 р. керівництво СРСР намагалося збільшити обсяги виробництва зерна. Для цього влада відмовилася від вкладання коштів у сільське господарство центральної нечорноземної смуги Росії та України і перейшла до освоєння цілинних і перелогових земель Казахстану, Сибіру, Уралу й частково Північного Кавказу. До Казахстану й на Алтай з УРСР виїхало понад 100 тис. осіб, переважно молодь. У 1956 р. у господарствах Казахстану, Західного Сибіру й Північного Кавказу працювали понад 75 тис. українців.

В українському радгоспі. Радянська пропагандистська фотографія. 1950-ті рр.

Що вказує на те, що це пропагандистська фотографія?

Цікаві факти

У 1957 р. М. Хрущов запропонував селянству здійснити продаж власних корів колгоспам, запевняючи, що замість клопоту з худобою можна отримувати молоко за трудодні на колгоспній фермі. І взагалі, на його думку, незабаром особисті підсобні господарства зникнуть. Однак віддавати своїх корів добровільно селянство відмовлялося.

Тоді відбулася кампанія з вилучення худоби шляхом адміністративного тиску, як у сталінські часи. Це засвідчило, що економічною доцільністю знову знехтували задля ідеологічних настанов. У результаті зменшився обсяг продукції, що надходила в роздрібну торгівлю, а ціни зросли.

Поштова марка СРСР. Напис: «Слава підкорювачам цілини!». 1962 р.

Що, на вашу думку, мали продемонструвати такі зображення як засоби пропаганди радянської дійсності?

Цікаві факти

Однією з неафішованих причин освоєння цілини було влаштування мільйонів людей, які вийшли з ГУЛАГу. Більшість із них усе втратили в роки війни та не мали куди повертатися.

Разом з переселенцями на нові землі з України перевезли чимало техніки. Тільки в 1955 р. з УРСР на цілину було відправлено близько 11,4 тис. тракторів і 8,5 тис. комбайнів. Програма освоєння цілинних і перелогових земель дала змогу збільшити обсяги виробництва зерна в СРСР, але зберегла екстенсивний характер його розвитку.

У промисловості нове керівництво нарешті звернуло увагу на необхідність запровадження у виробництво досягнень науково-технічної революції (НТР), яка в цей час охопила країни Заходу. Разом із цим уперше радянська влада побачила проблему диспропорції між випуском засобів виробництва (група «А») і товарів народного споживання (група «Б»). У серпні 1953 р. було оприлюднено показники, згідно з якими в 1940—1953 рр. випуск засобів виробництва в СРСР зріс більш ніж утричі, а предметів споживання — лише на 72%. Влада обіцяла «у найближчі два-три роки домогтися достатку продовольства для населення та сировини для легкої промисловості». Попри це повністю забезпечити населення споживчими товарами так і не вдалося.

Працюємо разом. За допомогою методу «Інсерт» опрацюйте текст розглянутого пункту.

4. Протести українців, ув’язнених у радянських концтаборах

• Визначте особливості протестних акцій в’язнів-українців у радянських концтаборах.

У 1954 р. в СРСР було утворено спеціальну комісію з вивчення матеріалів масових репресій 1930-х рр. Однак вона працювала дуже повільно, а система виправно-трудових таборів сталінського режиму нікуди не зникла.

В’язні ГУЛАГу часто повставали проти жахливих умов утримання. У 1953 р. розпочалися страйки в таборах Воркути, Норильська, Магадана й інших міст, де було чимало членів ОУН, УПА та «банд-пособників» (так називали осіб, яких звинувачували в їхній підтримці). У травні-червні 1954 р. в’язні табору в Кенгірі (Казахстан) підняли повстання, у якому взяли участь чимало українців. Повсталі змогли протриматися кілька тижнів. Проте таборове керівництво застосувало проти них танки, багато людей загинули. Цей виступ, як і всі інші, було жорстоко придушено.

Зверніть увагу

У 1955 р. у світі в черговий раз дізналися про становище людей у радянських таборах і життя в УРСР завдяки відкритому листу українських політичних в’язнів до ООН. На початку 1950-х рр. українці становили п’яту частину в’язнів ГУЛАГу (у таборах їх перебувало близько 363,6 тис., у колоніях — 143,6 тис. осіб).

У 1956 р. ГУЛАГу ліквідували, а замість нього створили Головне управління виправно-трудових колоній Міністерства внутрішніх справ СРСР.

CФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• сутність змін в УРСР на початковому етапі десталінізації.

Продовольчий магазин СРСР. 1960-ті рр.

Чи можна вважати наведену фотографію пропагандистською?

Працюємо з хронологією

1953—1954 рр. — Хвиля страйків і повстань у таборах ГУЛАГу.

1954 р. — Входження Кримської області до складу УРСР.

1955 р. — Відкритий лист українських політичних в’язнів до ООН.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Послаблення державного контролю в суспільному житті — це

• А амністія
• Б реабілітація
• В лібералізація
• Г репресії

2. Коли і чому Кримська область увійшла до складу УРСР?

3. Як вплинуло на розвиток України освоєння цілинних земель?

Застосовуємо і аналізуємо

4. Простежте за картою (с. 54), які адміністративно-територіальні зміни відбулися за часів десталінізації.

5. Чому передача Кримської області до складу УРСР перш за все відповідала інтересам союзного центру? Із якою метою це було зроблено?

6. Зробіть висновок щодо особливостей політичного та соціально-економічного розвитку УРСР у 1950 — першій половині 1960-х рр.

7. Чи можна стверджувати, що протести українців у ГУЛАГу сприяли його ліквідації?

8. Створіть інтерактивну лінію часу, на якій розташуйте події, пов’язані з десталінізацією та лібералізацією суспільного життя, модернізацією економіки України.

Узагальнюємо і оцінюємо

9. Чи погоджуєтеся ви з думкою, що десталінізація стала лише відмовою від крайнощів сталінізму, а не ліквідацією комуністичного тоталітарного режиму.

10. Підготуйте есе за темою «“Відлига”: особливості суспільно-політичних настроїв населення України».

11. Працюємо разом. За допомогою методу «Дебати» порівняйте процеси, що відбувалися в соціально-економічному розвитку тогочасних країн Заходу та України.

12. Працюємо в малих групах. До уроку узагальнення знань за розділом підготуйте навчальні проєкти за темами: 1) «“В безсмерті холодно. І холодно в житті. О, Боже мій! Де дітися поету?!” Творчість “шістдесятників” як закономірна реакція на виклики часу»; 2) «Ті, хто відкрив шлях у космос (внесок українців в освоєння космічного простору)»; 3) «“Сповідь у камері смертників” Левка Лук’яненка»; 4) «Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій періоду десталінізації». Кожна група готує один проєкт (на вибір).