§ 8. Розвиток економіки та зміни в соціальній сфері

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109515

НАВЧАЛЬНА МЕТА: з’ясувати, як впливала економічна політика радянської влади періоду «відлиги» на економіку УРСР.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Якими були особливості відбудови промисловості України в перші повоєнні роки? 2. Як розвивалося сільське господарство республіки в цей період? 3. За курсом економічної і соціальної географії України вкажіть провідні галузі промисловості та найбільші регіони сільськогосподарської спеціалізації УРСР у другій половині XX ст.

1. Зміни в управлінні господарством

• Які зміни в управлінні господарством УРСР відбулися в 1950—1960-х рр.?

Із квітня 1953 р. у підпорядкування УРСР почали передавати підприємства, якими раніше керував союзний центр. До 1956 р. частка республіканської промисловості в СРСР зросла із 30 до 70 %. У той самий час скоротився адміністративно-управлінський апарат.

У 1957 р. М. Хрущов ініціював перетворення, спрямовані на децентралізацію управління промисловістю. За Законом «Про подальше вдосконалення організації управління промисловістю і будівництвом в Українській РСР» замість системи центрального управління утворили територіальні ради народного господарства (раднаргоспи).

Зі 103 таких районів у СРСР 11 були в Україні: Станіславський, Львівський, Вінницький, Київський, Одеський, Херсонський, Запорізький, Дніпропетровський, Харківський, Сталінський та Ворошиловградський. Згодом їхня кількість не раз змінювалася. Так, у 1960 р. створили три нових раднаргоспи — Кримський, Полтавський та Черкаський.

Одночасно в УРСР було ліквідовано 11 промислових і будівельних міністерств, а два із союзно-республіканських перетворили на республіканські. Решту міністерств звільнили від безпосереднього управління підприємствами, і тепер вони виконували нові функції через раднаргоспи. Майже вся промисловість УРСР перейшла в підпорядкування уряду УРСР. Однак як республіканський, так і союзний уряд мав право скасувати розпорядження раднаргоспів.

У 1960 р. в Україні, Росії та Казахстані було утворено центральні раднаргоспи. Наприкінці 1962 р. за рішенням М. Хрущова кількість раднаргоспів в УРСР скоротилася до семи.

А•Я Словник

Ради народного господарства (раднаргоспи) — державні органи територіального планування та управління промисловістю УРСР і СРСР, що функціонували в 1957—1964 рр.

Зверніть увагу

Спроби впровадження децентралізованої системи управління в СРСР вкотре довели, що тоталітарну командно-адміністративну систему неможливо реформувати, її доцільно лише ліквідувати. Звичайно, компартійне керівництво не могло на це піти, і система була відновлена. Тому її чергова криза стала неминучою.

Радянська карикатура, що показує недоліки планової системи. 1950-ті рр.

На яких недоліках радянської планової системи наголошує карикатура? Які ще проблеми ви можете назвати?

Карикатура на раднаргосп. Написи: «Раднаргосп»; «чорнильна душа», «тяганина», «байдужість», «бюрократизм», «довгий ящик», «відомчі негаразди»; «А вам у раднаргоспі робити нічого»

Після появи в березні 1962 р. виробничих колгоспно-радгоспних управлінь контроль за сільським господарством також почали здійснювати за територіальним принципом. Однак це спричинило чимало проблем. Для усунення недоліків у 1963 р. створили нову центральну структуру союзного рівня — Вищу раду народного господарства. Їй були підпорядковані не лише раднаргоспи, а й усі інші органи управління господарством. Це стало кроком до ліквідації запровадженої децентралізації.

2. Розвиток промисловості

• Які зміни відбувалися в цей період у промисловості УРСР?

Загалом у період хрущовської «відлиги» більшість галузей промисловості УРСР демонструвала вищі за середні в СРСР темпи розвитку. Як і раніше, радянська влада послуговувалася людським і природним потенціалом України для розбудови військово-промислового комплексу СРСР. Були побудовані нові теплові й гідроелектростанції — Миронівська, Придніпровська, Сімферопольська, Дніпродзержинська, Каховська, Кременчуцька тощо. Розробляли нові вугільні басейни — Львівсько-Волинський кам’яновугільний і Дніпровський буровугільний. Багато зусиль докладали для модернізації Донбасу. У 1956 р. на роботи в шахти примусово направили 85 тис. юнаків і дівчат із різних областей УРСР. В експлуатацію ввели Шебелинське (Харківська область) і Радченківське (Полтавська область) газові родовища, після чого центр ваги в республіканському газовидобутку перемістився із західної до східної частини України.

Радянські поштові марки, присвячені розбудові хімічної промисловості і хімізації сільського господарства. Написи: «Велика хімія — сільському господарству», «Хімкомбінати — народному господарству». 1964 р.

Будівництво газопроводу «Шебелинка—Острог». 1960 р.

Знайдіть на карті (с. 54), де розташований зображений промисловий об’єкт.

Цікаві факти

Український природний газ від 1960 р. постачали до Білоруської РСР, від 1961 р. — до республік Балтії, від 1966 р. — до Молдови. У 1967 р. газопроводом «Братство» паливо пішло до Чехословаччини, Австрії, а пізніше до Румунії та Болгарії.

У 1975 р. до країн, які споживали український природний газ, приєдналася Угорщина. Тільки з прикарпатських родовищ і лише в Росію та соціалістичні країни було викачано близько 500 млрд м3 природного газу.

У 1973 р. його видобуток в УРСР сягнув максимуму: 68 млрд м3. Згодом він стрімко скорочувався, а центр газодобування в СРСР перемістився до Росії.

Руду Криворізького залізорудного басейну спочатку видобували найдешевшим відкритим способом, а з 1955 р. тут запрацював найбільший у Європі Південний гірничозбагачувальний комбінат. Завдяки величезним доменним мартенівським печам українська металургія випередила високорозвинені країни світу за кількістю виробленої продукції, хоча за якістю їм поступалася.

Хімічна промисловість, якій раніше приділяли мало уваги, стрімко розвивалась. У 1959—1963 рр. збудували 35 нових заводів і понад 250 великих хімічних виробництв. Серед них були чотири «гіганти великої хімії» — Роздольський гірничо-хімічний комбінат, Черкаський та Чернігівський заводи хімічних волокон і Дніпропетровський шинний завод. Розпочалася «хімізація» сільського господарства.

Розвивалася машинобудівна промисловість. У Краматорську і Донецьку виникло виробництво надпотужних видобувних машин для гірничорудної промисловості. У Києві, Сумах, Мелітополі та інших центрах машинобудування налагодили виробництво обладнання для хімічної промисловості. Було оновлено автомобілебудування, радіоелектроніку, виникло виробництво обчислювальної техніки, приладів із застосуванням синтетичних алмазів.

У Ворошиловграді (зараз Луганськ) і Харкові з 1956 р. значно зріс серійний випуск тепловозів, що дало змогу припинити випуск паровозів. На Харківському авіаційному заводі розпочали серійний випуск швидкісного турбореактивного пасажирського літака Ту-104. Із 1960 р. підприємство перейшло на випуск нового літака Ту-124. Київський авіаційний завод розгорнув виробництво турбогвинтового літака Ан-24, який у СРСР найчастіше використовували для внутрішніх пасажирських перевезень.

Із другої половини 1950-х рр. в УРСР активізували діяльність харчова та легка промисловість, які в довоєнні роки майже не розвивалися. Важка промисловість, що раніше обслуговувала переважно військово-промисловий комплекс СРСР, почала виробляти більше устаткування для легкої і харчової промисловості, а також товари народного споживання. Завдяки цьому населення помітно активніше порівняно з довоєнним періодом взялися забезпечувати товарами широкого вжитку.

Серійний турбореактивний пасажирський літак Ту-104. Його перший політ у СРСР відбувся 6 листопада 1955 р.

Конвеєр запорізького заводу «Комунар», який випустив 100-тисячний автомобіль «Запорожець». 20 липня 1965 р.

Чому можна стверджувати, що наведені факти свідчать про значний промисловий потенціал України?

А•Я Словник

Дефіцит (товарний) — перевищення сукупного попиту над сукупною пропозицією.

Попри значні зміни, промисловість УРСР і надалі розвивалася в інтересах союзного центру. На потреби республіки керівництво не зважало. Це було притаманною для тоталітарної імперії формою визиску України та нищення її економічного потенціалу.

Працюємо в малих групах. За допомогою методу «Асоціативна квітка» зафіксуйте слова-асоціації, що характеризують розвиток управління господарством і промисловістю УРСР у цей період.

3. Розвиток сільського господарства

• Як розвивалося в цей час сільське господарство в УРСР? Поясніть свою думку.

Наприкінці 1950-х рр. кількість міського й сільського населення УРСР зрівнялася, тобто умовно один представник селянства годував одного жителя міста. Проте насправді за радянської колгоспно-радгоспної системи селянство не могло забезпечити міських споживачів достатньою кількістю продуктів. Подолати дефіцит продовольства спробували шляхом надпрограм, зокрема освоєння цілинних і перелогових земель. Інші гучні партійні ініціативи й рішення теж майже не вплинули на ситуацію. З ініціативи М. Хрущова у травні 1958 р. з’явилося рішення про реорганізацію МТС та продаж колгоспам і радгоспам їхньої техніки. Замість МТС створювали ремонтно-технічні станції (РТС), на які, крім ремонту, покладали також постачання нафтопродуктів, запасних частин, добрив, отрутохімікатів. Ціни поставили пільгові, але вимога викупити техніку, непристосованість умов для її утримання, відсутність багатьох спеціалістів лягли важким тягарем на колгоспи та радгоспи.

Цікаві факти

Перший автомобіль «Запорожець» ЗАЗ-965 був вироблений у 1960 р. Він мав 4-циліндровий двигун об’ємом 750 см³ і потужністю 23 кінські сили. Максимальна швидкість автомобіля становила 80 км/год. Основою для його виробництва став італійський Fiat 600 — невеликий економічний автомобіль. Автомобіль «Запорожець» швидко набув поширення в СРСР завдяки доступній ціні та легкості в ремонті. Виробництво автомобілів «Запорожець» тривало до 1994 р. За цей час було виготовлено понад 3 млн автомобілів.

Посівна кампанія на цілині. 1950-ті рр.

Отримання зерна за трудодні. Радянська пропагандистська фотографія. 1950—1960-ті рр.

Опишіть вигляд зображених селян і селянок та зробіть висновок про умови життя та праці в цей період.

Наприкінці 1959 р. влада розпочала непродуману кампанію з укрупнення колгоспів. Якщо в 1950 р. в Україні їх було 19 295, то в 1960 р. залишилося 9634. Тепер один колгосп зазвичай охоплював кілька населених пунктів. Керуючись нереалістичними гаслами «ліквідації відмінностей між містом і селом», компартійна влада примусово зміцнювала центральні садиби колгоспів і нищила визнані «неперспективними» села. Окремим показовим колгоспам штучно створювали сприятливі умови, натомість у решти не було власних коштів на будівництво житла, водогонів, каналізації тощо.

У цей самий час розпочалася так звана «кукурудзяна епопея» — ще одна надпрограма М. Хрущова, що мала збільшити виробництво зернових. Так, ще в 1949 р. він (тоді Перший секретар ЦК КПУ) ініціював збільшення посівів кукурудзи в Україні. Ставши керівником СРСР, М. Хрущов поширив цю практику на всі регіони. Спочатку кукурудза давала добрий урожай завдяки закордонному насіннєвому фонду та власному виробництву мінеральних добрив. У 1961 р. в Україні для посівів кукурудзи виділили 3 млн га кращих земель (20 % від усіх посівних площ). Однак невдовзі надмірне поширення кукурудзи (за рахунок інших зернових культур) принесло негативні наслідки. Засіяні північні землі не вродили. Власний насіннєвий фонд, на який намагалися перейти, щоб не купувати зерно за кордоном, виявився неякісним. Посуха 1963 р. та інші негаразди створили проблему із забезпеченням населення хлібом.

Радянський агітаційний плакат. Напис на плакаті: «За виробництвом м’яса, молока й масла на одну особу наздоженемо Америку!». 1950-ті рр.

Радянський агітаційний плакат. Написи на плакаті: «Укрупнення дрібних колгоспів — шлях до подальшого розвитку соціалістичного сільського господарства!»: «Посіємо вчасно!», «Зберемо врожай без втрат!», «Виконаємо свої зобов’язання перед батьківщиною!», «За чесну працю винагорода чекає: добробут, слава й пошана!». 1959 р.

Що було характерно для засобів радянської пропаганди цього періоду?

У 1957 р. М. Хрущов пообіцяв за три роки «наздогнати і перегнати Америку» з виробництва молока, м’яса та масла на одну особу. Наздогнати промисловість планували за 10—12 років. Ідея ґрунтувалася на статистиці, яка показувала, що рівень добробуту радянських людей становив лише близько 60 % від рівня життя громадян США, а темпи економічного зростання СРСР у кілька разів перевищували американські. Проте ці підрахунки виявилися хибними, а гасло, яке ще в 1952 р. висунув Й. Сталін, нездійсненним.

Починаючи з 1963 р. СРСР закуповував зерно в інших державах. Унаслідок панування неефективної колгоспно-радгоспної системи в сільському господарстві СРСР потрапив у залежність від імпорту хліба, із якої вже до свого краху так і не зміг вирватися.

4. Зміни в соціальній сфері

• Які перетворення здійснила влада в цей період у соціальній сфері?

У період десталінізації відбулися деякі зміни в соціальній політиці влади. Навесні 1956 р. тривалість робочого дня в передвихідні й передсвяткові дні скоротили на дві години. Збільшилися відпустки, пов’язані з вагітністю та пологами, із 77 до 112 календарних днів. Було скасовано норми, що закріплювали робітників за підприємствами, де вони працювали. Їм дозволили змінювати місце роботи. Також усунули кримінальну судову відповідальність за самовільне залишення робочого місця та прогул без поважних причин. У 1958 р. селянство почало отримувати паспорти, завдяки чому могло вільно залишати свій колгосп (радгосп). Щоправда, цей процес затягнувся майже до кінця 1970-х рр. Для підлітків 16—18 років установили 6-годинний робочий день. Розпочався поступовий (за галузями) перехід від 8-годинного до 7-годинного робочого дня. Завдяки цим заходам М. Хрущов, суттєво не обтяжуючи бюджет, збільшив свою популярність серед населення.

Темпи економічного зростання СРСР у 1951—1965 рр.

Проаналізуйте діаграму та поясніть динаміку економічних процесів.

Облігації державної позики СРСР

Цікаві факти

У 1930-ті рр. держава примусовими позиками фактично забирала в робітника за рік дві-три місячні зарплати. Від позик держава отримувала стільки ж, скільки приносили всі інші податки та збори з населення. У роки Другої світової війни завдяки державним облігаціям внутрішньої позики уряд покрив 13% воєнних витрат. Для відбудови також використовували примусові позики. Як наслідок на 1956 р. для обслуговування боргу держава на рік потребувала 17 млрд руб.

У липні 1956 р. вийшов закон про державні пенсії, за яким було значно збільшено пенсії малооплачуваних категорій населення та обмежено розміри великих пенсій компартійної еліти. Середній розмір пенсій зріс майже вдвічі. Пенсійний вік знизився до 55 років для жінок і 60 років для чоловіків. У липні 1964 р. право на пенсію отримали колгоспники: жінки із 60 років, чоловіки із 65 років. Проте мінімальний розмір пенсій для них установили мізерний — 12 руб. на місяць.

У вересні 1956 р. у середньому на третину підвищили заробітну плату низькооплачуваним робітникам і службовцям. Для допомоги матерям (і вивільнення їхніх робочих рук для виробництва) створювали школи-інтернати й групи продовженого дня в загальноосвітніх школах.

Сторінка газети «Правда» із текстом закону про державні пенсії. Липень 1956 р.

Заселення до нового будинку, зведеного швидким індустріальним способом. Такі будинки в СРСР споруджували за типовими дешевими проектами, «без надмірностей», із маленькими кухнями. Вони були розраховані на 25 років експлуатації. Стелі в приміщенні були низькими — до 2,5 м. У малих і середніх містах будинки мали два-три поверхи, у великих — чотири-п’ять, ліфтів не передбачалося.

Висловіть припущення, чи можна було такими методами подолати житлову проблему за радянських часів.

Ужиті владою заходи значно збільшили державні витрати. Щоб їх зменшити, СРСР відтермінував, а фактично припинив виплати за облігаціями внутрішньої позики, які насильно нав’язували радянським робітникам, селянам і службовцям від 1930-х рр. Так широкі верстви суспільства вчергове стали жертвами обману та залишилися ні з чим.

У липні 1957 р. радянська влада проголосила курс на забезпечення кожної сім’ї окремою безкоштовною квартирою в наступні 10—12 років. В УРСР до 1960 р. було збудовано понад 3 млн квартир (так званих «хрущовок»). Це послабило житлову проблему, але не усунуло її. Значного збільшення житлової площі не відбулося.

Дещо поліпшилося забезпечення населення товарами широкого вжитку тривалого використання. У побуті з’явилися пилососи, холодильники, швейні та пральні машини, хоча і в обмеженій кількості.

Перший телевізор у селі. Станіславська область. Січень 1959 р.

5. Грошова реформа 1961 р. та її наслідки

• Чому грошова реформа СРСР мала негативні наслідки для довгострокового розвитку УРСР?

Реформаторські ініціативи розбалансували фінанси СРСР. Для покриття витрат у 1961 р. було проведено грошову реформу.

ЦУМ у Києві. 1960-ті рр.

Старі сталінські купюри зразка 1947 р. замінили без обмежень на нові у співвідношенні 10:1. У такому ж співвідношенні були змінені ціни на всі товари, тарифні ставки заробітної плати, пенсії, стипендії та допомоги, платіжні зобов’язання і договори. Робили це нібито лише «з метою полегшення грошового обігу і надання більшої повноцінності грошам». Проте заявлений курс не відповідав реальній купівельній спроможності нових грошей: насправді вона зросла не в 10 разів, а лише в 4. До реформи рубль «важив» у чистому золоті 0,222168 г, а після неї — 0,987412 г. Також для зовнішньоекономічних операцій курс рубля було завищено у 2,25 разу. Так, обмінний курс 1 дол. замість 40 коп. установили в 90 коп.

Тепер ті самі торговельні операції на зовнішньому ринку приносили СРСР у 2,25 разу більше прибутків. Переваги отримали галузі економіки, орієнтовані на експорт (сировинні). Однак у стільки ж разів зросла вартість золота, що призвело до подорожчання певних видів товарів. Тобто відбулася прихована девальвація рубля. Реформа призвела до різкого подорожчання харчових продуктів. Уперше після 1950 р. ціни на ринках (базарах) знову набагато перевищили магазинні й залишалися такими до кінця існування СРСР.

Перехожі розглядають вітрини ЦУМу Києва з рухливими манекенами. 1960-ті рр.

Черга за картоплею на ринку (базарі) у СРСР. 1960-ті рр.

Виступ населення у Кривому Розі. Написи на плакатах: «Обком, Радмін у відставку», «Убивцям розстріл». 1963 р.

Отримані продукти завідувачі магазинів найчастіше збували ринковим (базарним) спекулянтам — так за радянських часів називали людей, які перекуповували й продавали товар і заробляли на різниці цін. Як наслідок на полицях магазинів залишався неякісний або взагалі непридатний товар, і населення вимушено перейшло на дорожчі базари. Це негативно позначилося на загальному добробуті. Так, у 1960 р. за середньої заробітної плати можна було купити 1 т картоплі, а в 1961 р. — у 4 рази менше.

Особливо важким було становище в регіонах. Якщо у великих містах ситуацію в магазинах хоч якось контролювали, то в менших населених пунктах багато видів продуктів узагалі зникли з державної торгівлі. Їх можна було придбати лише в магазинах кооперативної торгівлі або на базарах.

Не поспішали здавати продукцію державі й колгоспники, адже закупівельні ціни теж змінилися у співвідношенні 1:10, а не 1: 4. І вони більшу частину продукції вивозили на базар. Тоді влада вдалася до укрупнення колгоспів і масового перетворення їх на радгоспи. На відміну від колгоспів, радгоспи всю продукцію були зобов’язані здавати державі. Однак замість очікуваного поліпшення продовольчого постачання такі заходи, навпаки, призвели до продовольчої кризи.

Зовнішній вигляд купюр 10 рублів (карбованців) 1947 р. та 1 рубля (карбованця) 1961 р.

А•Я Словник

Девальвація (від латинської мови: de — префікс, що означає рух униз, valeo — «маю значення») — офіційне зменшення золотого вмісту грошової одиниці або зниження курсу національної валюти щодо золота, срібла, певної іноземної валюти. За сучасних умов цей термін вживають для ситуацій значного зниження курсу національної валюти щодо «твердих» валют (зазвичай долар США, євро тощо).

У 1962 р. було вирішено підвищити роздрібні ціни в державній торгівлі, щоб компенсувати відплив продуктів на базари. Проте це спричинило ще більшу дорожнечу на базарах та навіть спровокувало народні виступи. Лише після 1965 р. базарні й магазинні ціни вдалося трохи вирівняти. Фактично єдиним позитивним результатом реформи стало збільшення експорту нафти із СРСР. Завдяки виявленню великих родовищ її видобуток зріс у 7 разів. Унаслідок грошових маніпуляцій нафту стало вигідно продавати на зовнішніх ринках. Радянське керівництво було впевнене, що отримало невичерпний ресурс нафтодоларів.

Таким чином, реформа 1961 р. створила передумови залежності СРСР від нафтового експорту та постійний дефіцит продовольства, що спричинило посилення корупції у сфері торгівлі та в розподілі матеріальних благ.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• розвиток економіки УРСР у 1950—1960-ті рр. і вплив на неї політики СРСР.

Працюємо з хронологією

1954—1963 р. — Залучення України до надпрограм СРСР у сільському господарстві.

1957—1965 рр. — Запровадження системи раднаргоспів.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Де в 1955 р. запрацював найбільший у Європі Південний гірничозбагачувальний комбінат?

• А Донбас
• Б Київщина
• В Криворіжжя
• Г Запоріжжя

2. Коли й чому в Україні розгорнули «кукурудзяну епопею»?

3. Додайте відсутні літери та вкажіть назву нових державних органів територіального планування та управління, які запроваджували в УРСР з 1957 р.

Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті атласу адміністративні одиниці й територіальні об’єкти, згадані в параграфі.

5. Складіть перелік подій і процесів, що відбувалися в демократичних країнах Заходу одночасно з періодом перетворень в УРСР.

6. Як ви вважаєте, чи стали зміни, що відбувалися в економічній сфері в період хрущовської «відлиги», спробою покращити радянську модель розвитку, не відмовляючись при цьому від примарної комуністичної перспективи? Аргументуйте свою відповідь.

7. Що вказує на те, що аграрна політика тоталітарного імперського режиму в цей період негативно впливала на розвиток українського сільського господарства через свій суперечливий характер?

8. Доведіть, що в соціальній сфері цього періоду простежувалися прояви тоталітаризму.

9. Працюємо в парах. Продовжте складати таблицю «Розвиток України в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства».

Узагальнюємо і оцінюємо

10. Працюємо разом. За допомогою методу «Обмін думок» дайте оцінку перетворенням доби хрущовської «відлиги».

11. За додатковими джерелами підготуйте невелике повідомлення про розвиток Кримського півострова в 1950—1960-ті рр.

12. Працюємо в малих групах. Чому запровадження системи раднаргоспів не дало бажаного результату? Обговоріть і сформулюйте оцінне судження.