§ 10. Культура та духовне життя в УРСР

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109517

НАВЧАЛЬНА МЕТА: охарактеризувати становище культури й духовного життя в УРСР у період обмеженої лібералізації життя в СРСР постсталінського періоду.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Як розвивалася освіта в УРСР у перші повоєнні роки? 2. Назвіть здобутки тогочасної науки в Україні. 3. Як розвивалися в повоєнний період українська література і мистецтво? 4. Укажіть здобутки культури України доби десталінізації, уже відомі вам за курсами інших навчальних дисциплін.

1. Освіта

• Якими були тенденції розвитку освіти в цей час?

У грудні 1958 р. було започатковано реформу шкільної освіти в СРСР. Запроваджували обов’язкову 8-річну освіту, 10-річні середні школи перетворювали на 11-річні. Передбачалася також політехнізація освіти (одночасно учнівство шкіл мало опановувати одну з робітничих професій).

У новому законі про освіту з’явилося положення про обов’язковість вивчення російської мови й факультативне вивчення (за бажанням батьків) української мови. Фактично це означало поступове повне зросійщення населення УРСР. Положення викликало значний резонанс, проти нього виступали представники творчої інтелігенції, але марно. Кількість шкіл з українською мовою навчання в Україні наприкінці 1950 — у 1960-х рр. скоротилася, а кількість російських шкіл відповідно зросла.

Представники різних верств українського суспільства виступили проти російщення освіти в УРСР. У більшості міст півдня та сходу України залишилося по кілька невеликих українських шкіл «для статистики». При цьому на одну російську школу в середньому припадало 524 учні, а на українську — 190.

Порівняно з 1950-ми рр. у першій половині 1960-х рр. в УРСР у 1,5 разу збільшилася кількість професійних училищ, де готували працівників масових робітничих професій.

1 вересня у школі. Київ. 1955 р.

Поміркуйте та висловіть думку, чим вирізняється свято 1 вересня для сучасних дітей.

Цікаві факти

Під час реформування шкільної освіти прискорився процес перетворення звичайних шкіл на школи-інтернати. У 1956—1957 рр. в УРСР було створено 50 таких закладів освіти, а на середину 1960-х рр. їхня кількість збільшилася в 10 разів. Особливо зручним новий тип закладів освіти був для сільської місцевості, оскільки в селах часто працювали лише початкові школи. У 1960 р. з’явилися школи продовженого дня.

Працівники науково-дослідної лабораторії Львівського політехнічного інституту. 1960-ті рр.

Під контролем тоталітарного режиму розвивалася система вищої освіти. У 1958 р. в УРСР у 140 закладах вищої освіти навчалося понад 380 тис. студентів. Часто працівники здобували вечірню і заочну вищу освіту без відриву від виробництва. У 1950—1958 рр. кількість студентства денної форми навчання зросла вдвічі, а вечірніх і заочних відділень — у 3—7 разів. На початку 1960-х рр. в УРСР на 10 тис. населення припадало 129 студентів (більше, ніж у деяких розвинених країнах світу).

2. Наука

• Визначте факти, які характеризують розвиток тогочасної української науки.

Поступове усвідомлення владою змін, пов’язаних із розгортанням у світі НТР, певною мірою сприяло розвитку науки. Хоча бюджетні витрати на наукові дослідження радянська влада збільшила, достатнє фінансування отримували лише установи, що працювали на військово-промисловий комплекс. Щоб мати доступ до інформації про передові розробки й наукові досягнення, радянська влада дозволила вченим виїздити за кордон, але під контролем спецслужб.

Головними офіційними центрами наукових досліджень залишалися інститути Академії наук УРСР, президентом якої до 1962 р. був біохімік О. Палладін. У 1962 р. її очолив Б. Патон.

Доба хрущовської «відлиги» сприяла розвитку української науки. У цей час в УРСР виникло декілька нових наукових центрів, наприклад, Українська сільськогосподарська академія та Академія будівництва й архітектури (1956 р.). Було відкрито й чимало нових установ, що мали розвивати важливі для потреб військово-промислового комплексу СРСР напрями. У 1957 р. у складі Академії наук УРСР розпочав роботу Обчислювальний центр, який очолив математик Віктор Глушков. Українські інженери та вчені створили цифрову машину «Київ» (1960 р.), першу в СРСР цифрову напівпровідникову керуючу електронно-обчислювальну машину широкого призначення «Дніпро» (1961 р.), електронно-обчислювальні машини «Промінь» (1962 р.), «МІР» (Машина Інженерних Розрахунків) (1964 р.) тощо. У 1962 р. Обчислювальний центр було перейменовано на Інститут кібернетики Академії наук УРСР.

У 1961 р. колектив Науково-дослідного конструкторсько-технологічного інституту синтетичних надтвердих матеріалів Академії наук УРСР виготовив перші штучні алмази. Насамперед з військовою тематикою був пов’язаний розвиток найстарішої наукової установи — Інституту механіки Академії наук УРСР. Його вчені працювали над проблемами гасіння вібрацій в елементах міжконтинентальних ракет, створили теорію конструктивної міцності пластмас, що також застосовували передусім у ракетній техніці. Фізико-технічний інститут у Харкові працював над програмою розвитку атомної енергетики, якою керував Ігор Курчатов. У 1955 р. в республіці відкрили Інститут проблем матеріалознавства, де розробляли технології порошкової металургії. Тоді ж вчені Інституту металофізики створили жароміцні сплави на основі титану для реактивної техніки. У 1958 р. виник Інститут проблем лиття, що розробляв новітні технології для чорної металургії. Вагомі досягнення мав Інститут електрозварювання імені Є. Патона, який із 1953 р. очолював його син Б. Патон. Розроблені вченими Інституту технології електрошлакового зварювання та зварювання під флюсом дали змогу українським вченим вийти на перше місце у світі за цією технологією.

Зверніть увагу

Знаковою подією в культурному житті тогочасної України стало запровадження в 1962 р. щорічної Шевченківської премії — державної нагороди за визначні досягнення в літературі, журналістиці, мистецтві та архітектурі. Першими Диплом і Почесний знак лауреата (викарбуваний із золота) здобули Павло Тичина й Олесь Гончар у галузі літератури, Платон Майборода в галузі музики. Премію присуджують митцям дотепер.

Відзнаки лауреатів Шевченківської премії в різні часи (від 1962 р. до наших днів)

Електронно-обчислювальна машина «МІР-1». 1964 р.

Штучні алмази

Здобутки радянського ракетобудівництва були пов’язані з діяльністю інженера-конструктора авіакосмічної техніки Михайла Янгеля, який у 1954—1971 рр. очолював Конструкторське бюро «Південне» у Дніпропетровську. Під його керівництвом було створено радянські стратегічні бойові ракети.

Деяких успіхів досягла в цей період українська медицина. У середині 1950-х рр. під керівництвом кардіохірурга Миколи Амосова було розпочато розробку та впровадження нових методів лікування хвороб серця.

У 1956 р. уродженець Житомира Сергій Корольов став генеральним конструктором, а через два роки очолив ракетну програму СРСР. Під його керівництвом, зокрема, запустили першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, здійснили перший політ і вихід людини в космос. С. Корольов заклав основи практичної космонавтики.

Ювілейна монета, присвячена 50-річчю Конструкторського бюро «Південне». 2004 р.

За додатковими джерелами визначте та охарактеризуйте здобутки в діяльності Конструкторського бюро «Південне» в цей період.

Борис Патон. 1950-ті рр.

Лібералізація суспільно-політичного життя в СРСР сприяла деякому пожвавленню суспільних наук. Історики отримали доступ до окремих заборонених раніше архівних матеріалів радянської доби. Із 1957 р. в УРСР видавали журнали академічних установ («Радянське право», «Український історичний журнал», «Економіка радянської України», «Народна творчість та етнографія»). Вийшла друком Українська радянська енциклопедія в 16 томах.

3. Література

• Якими були здобутки української літератури цієї доби?

Поштовхом до пожвавлення літературного життя стала поява в червні 1955 р. в «Літературній газеті» статті «Мистецтво живопису і сучасність» О. Довженка, який першим закликав митців «розширювати творчі межі соціалістичного реалізму». У 1959 р. О. Довженко отримав (посмертно) від компартійної влади премію в галузі літератури за досить далекий від принципів соціалістичного реалізму кіносценарій «Поема про море».

Саме цієї доби В. Сосюра написав автобіографічну повість «Третя рота», поеми «Розстріляне безсмертя» і «Мазепа». Проте видати їх в умовах тоталітарного режиму він не зміг. Серед відомих авторів цього періоду були М. Стельмах (романи «Кров людська — не водиця», «Хліб і сіль»), Г. Тютюнник (роман «Вир»), Олесь Гончар (роман «Тронка»), Леонід Первомайський (роман «Дикий мед» і збірка новел «Материн солодкий хліб»).

«Проміння землі» — перша збірка молодої поетеси Ліни Костенко. 1957 р.

Цікаві факти

У 1950-ті рр. розпочалося творче життя відомої української поетеси Ліни Костенко. Три її перші збірки поезій — «Проміння землі», «Вітрила» та «Мандрівки серця» — продемонстрували здатність авторки поєднувати в поетичних рядках філософські роздуми, оригінальні думки й художнє слово. Проте після завершення «відлиги» твори Ліни Костенко тривалий час не видавали, хоча вона продовжувала плідно працювати.

У період «відлиги» до української літератури прийшла талановита молодь: Р. Іваничук, Є. Гуцало, М. Вінграновський, Д. Павличко, В. Шевчук, І. Драч, В. Коротич, М. Руденко, Б. Олійник, І. Чендей, В. Симоненко, Ліна Костенко, Р. Лубківський та інші. Усі вони належали до «шістдесятників».

У період лібералізації тоталітарного режиму до літературного життя повернулися українські письменники, які змогли вижити в ГУЛАГу: Б. Антоненко-Давидович, І. Багмут, М. Гаско, Н. Забіла, О. Ковінька, З. Тулуб, Г. Хоткевич та інші.

Працюємо разом. Складіть перелік «товстих» і «тонких» запитань, які допоможуть проаналізувати розвиток освіти, науки та літератури в цей період.

4. Мистецтво

• Які досягнення мало українське мистецтво цього періоду?

Деякі зміни на краще відбулися і в мистецькому житті України. У травні 1958 р. з’явилося компартійне рішення, яким визнавали безпідставними звинувачення в ідейних помилках у період «ждановщини» автора опери «Велика дружба» В. Мураделі, українських композиторів К. Данькевича (опера «Богдан Хмельницький») і Г. Жуковського (опера «Від щирого серця»). Водночас комуністичні ідеологи наголошували на необхідності продовжувати «боротися проти вдаваного “новаторства”, зараженого впливом реакційного буржуазного мистецтва».

П. Тичина, О. Гончар і П. Майборода (зліва направо) під час вручення їм Шевченківської премії. 1962 р.

Прототип мозаїчного панно «Боривітер» А. Горської, створеного на початку 1960-х рр. для ресторану «Україна» в Маріуполі. Мозаїку було знищено у 2022 р. внаслідок широкомасштабного вторгнення Росії в Україну

Ескіз вітража «Шевченко. Мати» у Київському державному університеті. 1964 р. Художники А. Горська, О. Заливаха, Л. Семикіна, Г. Севрук, Г. Зубченко

Цікаві факти

У 1964 р. А. Горська, О. Заливаха, Л. Семикіна, Г. Севрук, Г. Зубченко з нагоди відзначення 150-річчя від дня народження Т. Шевченка створили вітраж із зображенням молодого поета й розмістили його у вестибюлі Київського державного університету. Однією рукою поет пригортав скривджену жінку, яка символізувала Україну, а другу простягав угору, тримаючи в ній книгу. Композицію супроводжували слова Т. Шевченка «...Возвеличу малих отих рабів німих, я на сторожі коло них поставлю слово». І зображення, і цитата, на думку компартійних чиновників, були ідеологічно небезпечними для влади. На їхню вимогу вітраж знищили.

Зверніть увагу

Кінорежисер С. Параджанов створив фільми «Наталія Ужвій», «Золоті руки», «Думка», «Перший хлопець», «Українська рапсодія», «Квітка на камені». Міжнародне визнання здобула його екранізація в 1964 р. повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків», яка отримала на міжнародних кінофестивалях 16 призів.

Відомими українськими композиторами цього періоду також були С. Людкевич, Б. Лятошинський, брати Г. і П. Майбороди, Ю. Мейтус, Л. Ревуцький, A. Штогаренко та інші. Успішно працювали композитори-пісенники О. Білаш, А. Філіпенко та І. Шамо. У жанрі оперети здобули визнання О. Сандлер, А. Кос-Анатольський, Я. Цегляр. Новаторською була авангардна музика композиторів-«шістдесятників» Л. Грабовського, В. Годзяцького, B. Сильвестрова і В. Загоруєва.

У цей період відбулися зміни у ставленні населення республіки до українського радянського мистецтва театру й кіно. Кількість відвідувачів театрів постійно зростала і в 1965 р. досягла 15,5 млн осіб. Визнаними майстрами тогочасної театральної сцени в Україні були А. Бучма, Н. Ужвій, Г. Юра, К. Хохлов, В. Добровольський, М. Крушельницький та інші.

В УРСР працювали три кіностудії — у Києві, Одесі та Ялті. Популярною була також продукція Української студії хронікально-документальних фільмів і Київської студії науково-документальних фільмів. В українському кінематографі з’явилися нові імена: Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Леонід Осика.

Історичні персоналії

Із рухом «шістдесятників» у цей період була пов’язана творчість талановитої художниці Тетяни Яблонської. На противагу соціалістичному реалізму, що фактично ставав натуралізмом, вона створювала образи за давніми традиціями українського народного живопису (картини «Фольклорна сюїта», «Травень» тощо). Разом із В. Зарецьким та іншими художниками-«шістдесятниками» Т. Яблонська стала засновницею фольклорного напряму в українському образотворчому мистецтві. Він розвивався і в наступні роки, незважаючи на перешкоди з боку компартійно-радянського керівництва.

А•Я Словник

Абстракціонізм — напрям у мистецтві, прибічники якого відмовилися від наближеного до дійсності зображення форм у живописі та скульптурі.

Художники-«шістдесятники» шукали нові шляхи, їхні твори згодом поповнили скарбницю українського образотворчого мистецтва. Творчі пошуки та експерименти визначили роботи О. Заливахи, А. Горської, В. Кушніра, В. Зарецького. Народні майстрині К. Білокур, М. Примаченко, Г. Василащук плідно працювали в жанрі декоративно-ужиткового мистецтва. Продовжували творити Т. Яблонська, М. Дерегус, В. Касіян, К. Трохименко, В. Бородай.

Однак компартійно-радянське керівництво ретельно стежило за дотриманням митцями усталених принципів соціалістичного реалізму. Твори, що викликали підозру в схильності до так званого українського «буржуазного націоналізму», забороняли. Організовували кампанії цькування митців, засудження «проявів формалізму та абстракціонізму» в мистецтві.

В умовах лібералізації суспільного життя новими творами збагатили культуру українські скульптори. Так, у 1964 р. у Львові було споруджено пам’ятник І. Франку. З’явилися нові твори майстрів станкової скульптури — Г. Петрашевич («Дитина моя»), М. Рябініна і В. Сколоздри («Олекса Довбуш»).

5. Розвиток спорту

• Як відбувався розвиток спорту в цей час?

Доба «відлиги» сприяла розвитку фізкультури та спорту. Розпочалася активна кампанія за поширення здорового способу життя. Успіхи радянських спортсменів на змаганнях різного рівня використовували як рекламу радянського режиму.

У цей період чемпіонами й призерами Олімпійських ігор стали кілька українців: легкоатлет Л. Бартенєв, стрілець В. Романенко, плавець Г. Прокопенко.

Успішно розвивався футбол. У 1954 р. футбольний клуб «Динамо» (Київ) уперше завоював Кубок СРСР із футболу. У 1961 р. Кубок СРСР здобув футбольний клуб «Шахтар» (Сталіно). Цього ж року «Динамо» (Київ) стало чемпіоном СРСР із футболу.

Проте керівництво СРСР докладало зусиль насамперед до розвитку перспективних видів спорту, які могли дати дивовижні результати, а інші залишалися занедбаними.

«Динамо» (Київ) зі своїм першим кубком СРСР. 1954 р.

6. Культурні здобутки української діаспори в 1953-1964 рр.

• Визначте культурні здобутки тогочасної української діаспори.

Культура української діаспори не мала тих обмежень, з якими мусили боротися митці в УРСР.

У 1954 р. у Нью-Йорку (США) відкрили об’єднання українських письменників в еміграції «Слово». Серед його засновників були Василь Барка, Іван Багряний, Тодось Осьмачка, Улас Самчук та інші.

Знайомству англомовного світу з українською поезією сприяла перекладацька діяльність Костянтина Андрусишина та Вотсона Кірконела. У 1963 р. вони видали англійською мовою збірку «Українські поети 1189—1962 рр.», яка охоплювала період від «Слова о полку Ігоревім» до сучасності. Наступного року завдяки їхнім зусиллям було видано «Кобзар» Т. Шевченка англійською мовою.

У Торонто (Канада) у 1956 р. виникла Українська спілка образотворчого мистецтва. За її сприяння через два роки в тому ж місті було відкрито українську мистецьку галерею «Ми і світ», де представили понад 200 картин митців-українців Європи й Канади.

Відомий у світі український живописець із Канади Василь Курилик був автором понад 7 тис. картин. У серії «Український піонер» митець відтворив історію українських канадців. Будівлю канадського парламенту прикрашають виконані ним чотири панно, які символізують творчу працю українських поселенців, їхній внесок у суспільне й культурне життя Канади.

Пам’ятник Тарасу Шевченку в місті Вінніпег (Канада). Скульптор Лео Мол. 1961 р.

Опишіть зображений пам’ятник. Висловіть думку, чому пам’ятник встановлено саме Т. Шевченку.

Англомовна версія «Енциклопедії українознавства»

Коли розпочалося видання «Енциклопедії українознавства»?

Цікаві факти

У науковому доробку української діаспори чільне місце посідала «Енциклопедія українознавства». Із 1954 р. у ній оглядові статті змінилися словниковими. З’явилася її англомовна версія. Це зробило історію української спільноти доступною широкому загалу й науковцям країн Заходу. Серед істориків української діаспори чільне місце посідала Наталія Полонська-Василенко, яка в 1955 р. видала «Історію Української академії наук». Історик Олександр Оглоблин переїхав до США, де в 1954 р. до річниці Переяславської угоди 1654 р. видав низку праць, присвячених аналізу цієї події. У 1959 р. було надруковано його збірку нарисів про видатних українців минулого («Люди старої України»). Через рік дослідник видав у США працю «Гетьман Іван Мазепа та його доба».

Світове визнання здобув український скульптор із Канади Леонід Молодожанин (псевдонім Лео Мол). У 1961 р. було встановлено створений ним пам’ятник Т. Шевченку в місті Вінніпег (Канада), а через три роки — у Вашингтоні (США). Раніше, до виїзду в еміграцію в 1941 р., він допомагав скульптору М. Манізеру в роботі над пам’ятником Т. Шевченку в Києві.

Цікаві факти

Греко-католицького митрополита Йосипа Сліпого було засуджено до примусового поселення на території Росії. Проте навіть після спливу терміну його покарання радянська влада не давала діячу повернутися до України. Органи державної безпеки СРСР вважали, що він таємно керував процесом відновлення греко-католицької церкви. Лише в 1963 р. за клопотанням Папи Римського Йосип Сліпий зміг залишити поселення. Радянське керівництво змусило його виїхати за кордон і заборонило повертатися до України. До самої смерті в 1984 р. Йосип Сліпий жив у Ватикані.

7. Держава і церква. Антирелігійна кампанія

Обмежена лібералізація комуністичного режиму в УРСР в умовах «відлиги» спричинила деякі зміни в церковному житті. З осені 1955 р. до західних областей почали повертатися репресовані компартійною владою греко-католицькі священники. Віряни мріяли відновити традиційну для регіону греко-католицьку церкву. Однак Рада у справах Російської православної церкви при союзному уряді в цьому категорично відмовила. У 1957 р. греко-католицьких єпископів Олександра Хіру та Миколу Муранію, що повернулися із заслання до Закарпаття, спочатку заарештували, а потім вислали за межі України.

У листопаді 1958 р. М. Хрущов заявив про зміну компартійної політики щодо релігії та церкви. Причина — начебто вони «заважали побудові комунізму». У пресі розгорнули чергову антирелігійну кампанію під гаслом «змінити боротьбу проти ворожої ідеології». М. Хрущов назвав будь-які витрати на реставраційні роботи в давніх культових спорудах марним використанням державних коштів. Було запроваджено «обмежувальні заходи»: закрито монастирі, церкви, костели, синагоги, молитовні будинки тощо. Загалом протягом 1957—1964 рр. майже половину церковних громад в УРСР позбавили храмів, припинили свою діяльність дві третини монастирів. У 1961 р. провели «уточнення списку пам’ятників архітектури». За його результатами з обліку зняли 740 пам’ятників архітектури минулих століть, більшість із яких мали культове походження.

Антирелігійна кампанія влади, примусове насадження атеїзму не дістали широкої підтримки населення.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• розвиток культури й духовного життя УРСР у період обмеженої лібералізації в умовах перебування у складі тоталітарної держави.
• культурні здобутки української діаспори 1950 — початку 1960-х рр.

Працюємо з хронологією

1954 р. — Створення в США об’єднання українських письменників в еміграції «Слово».

1962 р. — Заснування Шевченківської премії.

А•Я Словник

Атеїзм — світогляд, для якого характерна відсутність віри в існування богів або будь-яких надприродних істот, що можуть впливати на розвиток світу та життя людей.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Який український кінорежисер створив фільм «Тіні забутих предків»?

• А С. Параджанов
• Б Л. Осика
• В Ю. Іллєнко
• Г В. Бородай

2. Коли в канадському місті Торонто виникла Українська спілка образотворчого мистецтва? Яке це мало значення для розвитку української культури?

3. Змініть порядок складів та отримайте визначення напряму в мистецтві та літературі. Поясніть його особливості.

Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті атласу місця, пов’язані з розвитком тогочасної культури України, і поясніть, із чим саме.

5. Завдання з хронології. 1) Складіть перелік подій зі всесвітньої історії, які відбулися в рік запровадження в Україні Шевченківської премії. 2) З’ясуйте імена лауреатів Шевченківської премії, які отримали її в незалежній Україні у два-три останні роки. За які здобутки надавали таку відзнаку?

6. Охарактеризуйте, яким був розвиток освіти в УРСР у цей період.

7. Чи справді послаблення ідеологічного тиску комуністичного тоталітаризму в цей час позитивно впливало на становище української літератури й мистецтва? Обґрунтуйте свою думку.

8. Спростуйте або підтвердьте твердження про вагомий внесок української діаспори в розвиток культури цього періоду.

9. Наведіть факти впливу тоталітарного комуністичного режиму в УРСР у 1950—1960-х рр. на розвиток релігії та церкви.

10. Працюємо в парах. Складіть таблицю «Розвиток культури і духовного життя УРСР у період “відлиги”». Чи доцільно говорити про культурне і духовне відродження?

Узагальнюємо і оцінюємо

11. Працюємо разом. Проведіть дискусію за темою «Патріотичні мотиви, морально-етичні проблеми у громадянській ліриці В. Симоненка», використовуючи знання з української літератури.

12. Дайте оцінку розвитку української науки в період постсталінської лібералізації тоталітарного комуністичного режиму.

13. Підготуйте повідомлення про одного з представників науки і культури України 1950—1960-х рр. (на вибір): М. Янгель, Б. Патон, С. Корольов, В. Глушков, Лесь Танюк, Ліна Костенко, І. Світличний, В. Симоненко, А. Горська та інші.

rnk.com.ua/107010

Практичні заняття за розділом II

rnk.com.ua/107011

Узагальнення знань за розділом II

rnk.com.ua/107012

Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом II

УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ