§ 11. Наростання кризових явищ тоталітарного режиму в суспільно-політичному житті СРСР

Додаткові матеріали

rnk.com.ua/109518

НАВЧАЛЬНА МЕТА: з’ясувати, у чому полягали кризові явища СРСР і як це відбивалося на суспільно-політичному житті УРСР.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Що таке десталінізація? 2. Охарактеризуйте суспільно-політичне життя УРСР у 1953—1964 рр. 3. Як ви розумієте вислів «кризові явища в суспільно-політичному житті»? 4. Наведіть декілька прикладів прояву кризових явищ у суспільно-політичному житті.

1. Ідеологічні орієнтири тоталітарного режиму

• У чому полягали ідеологічні основи компартійної влади?

У 1964—1982 рр. керівництво СРСР очолював Леонід Брежнєв. Для цього періоду, що дістав назву «застій», були характерні такі основні ознаки:

• відмова влади від будь-яких реформ у суспільно-політичному житті;
• курс на збереження стабільності в державі;
• жорстоке придушення будь-яких проявів інакодумства й критики політичного курсу СРСР;
• дефіцит більшості товарів.

У тогочасному політичному житті влада застосовувала методи керівництва, які назвали неосталінізм.

УРСР продовжувала рухатися до нереальної мети — побудови комуністичного суспільства. При цьому посилювалося відставання від провідних країн Заходу. У суспільстві швидко накопичувалися проблеми. Сформоване з противників десталінізації керівництво СРСР заперечувало необхідність лібералізації режиму. У 1967 р. компартійні ідеологи запровадили термін «розвинений соціалізм» — невизначений у часі період переходу до комунізму та поступового вдосконалення суспільно-політичного життя.

A•Я Словник

«Застій» — назва періоду розвитку СРСР у 1965—1985 рр., за якого поглиблювалися кризові явища в усіх сферах життя. Офіційна тогочасна назва цього періоду в комуністичній пропаганді — «розвинений соціалізм».

Неосталінізм — термін, яким називали сталінізм, пристосований до пізніших, постсталінських часів у державному житті деяких соціалістичних країн. Він базується на командно-адміністративній моделі управління державою, включає ідеологічний тиск, репресії та придушення опозиції (дисидентів).

«Розвинений соціалізм» — ідеологічний термін щодо невизначеного в часі періоду переходу до нового «комуністичного суспільства».

Депутати Верховної Ради УРСР голосують за нову Конституцію. 1978 р.

За допомогою додаткових джерел з’ясуйте, які положення Конституції 1978 р. були принципово новими порівняно з Конституцією 1937 р.

Петро Шелест. 1960-ті рр.

У 1977 р. в СРСР прийняли нову Конституцію, а наступного 1978 р. затвердили відповідну до неї Конституцію УРСР. У ній уперше закріпили панівну роль Комуністичної партії (КПРС) у політичній системі СРСР. Стаття 6, яка містила цю норму, стала об’єктом критики всіх опозиційних сил в Україні та за її межами. Фактично було легалізовано комуністичний тоталітаризм.

Працюємо разом. Чим було зумовлене ухвалення нової Конституції УРСР?

2. Вплив діяльності П. Шелеста на суспільно-політичне життя УРСР

• Як вплинув на суспільно-політичне життя республіки період, коли її компартійне керівництво очолював П. Шелест?

У 1963—1972 рр. республіканську компартійну організацію очолював Петро Шелест. У своїй діяльності він доволі суперечливо поєднував вірність компартійній ідеології та радянській тоталітарній моделі розвитку з поміркованим українофільством. Так, П. Шелест придушував будь-які прояви дисидентського руху та антикомуністичні настрої в Україні. Саме він ініціював дві великі хвилі арештів українських дисидентів у 1965 та 1972 рр. Серед затриманих були І. Світличний, В. Чорновіл, брати М. і Б. Горині, В. Стус та інші. Для того щоб перешкодити поширенню інформації про становище ув’язнених дисидентів, П. Шелест наклав заборону на їхні побачення з родичами у виправно-трудових таборах.

Проте період перебування П. Шелеста на посаді першого секретаря компартійної організації республіки став, на думку багатьох істориків, добою найвищого прояву автономістських тенденцій в українському радянському керівництві. Діяч навіть намагався певною мірою захищати економічні інтереси УРСР, виступав за надання їй більших прав у внутрішній і зовнішній політиці, опирався політиці російщення. За сприяння П. Шелеста з’явилися нові українськомовні газети, збільшилася кількість телевізійних програм українською мовою, нею почали дублювати фільми та дозволили видавати наукову літературу. П. Шелест виступав за переведення діловодства в УРСР на українську мову та українізацію управлінського апарату. Так, у період перебування П. Шелеста три чверті посад у партійно-державному апараті посіли українці, а з 33 вищих посадовців вони становили 30 осіб.

Обкладинка книги «Україно наша Радянська». 1970 р.

Цікаві факти

У квітні 1973 р. в журналі «Комуніст України» з’явилася нищівна критика на книгу П. Шелеста «Україно наша Радянська», де автора звинуватили в пропаганді націоналізму. Колишньому керівнику компартійної організації приписали ідеалізацію українського козацтва й Запорозької Січі, недооцінювання ролі та значення єдиного загальносоюзного народногосподарського комплексу, недостатню увагу до «братерської дружби» українського й російського народів. П. Шелеста відправили на пенсію за станом здоров’я. При цьому йому заборонили оселитися в Україні, і він під постійним наглядом жив у Росії. Книгу «Україно наша Радянська» вилучили з продажу і бібліотек.

Видання «Історія міст і сіл УРСР», що почало виходити друком у 1962 р. і налічувало 26 томів. Це була перша фундаментальна історична праця, кожний том якої висвітлював історію населених пунктів окремих областей УРСР (на той час — майже 40 тис. міст і сіл)

А•Я Словник

Системна криза — розлад, занепад, загострення суперечностей (політичних, економічних, соціальних), що порушують стабільність певної системи та створюють передумови до її розпаду або заміни.

У березні 1972 р. П. Шелест та підпорядковане йому керівництво республіканської компартійної організації зазнали критики за «недоліки у справі інтернаціонального виховання трудящих і примиренське ставлення до проявів націоналізму». Новим керівником УРСР до 1989 р. був Володимир Щербицький.

3. Вплив діяльності В. Щербицького на суспільно-політичне життя УРСР

• Охарактеризуйте суспільно-політичне життя України за В. Щербицького.

В. Щербицький розпочав свою діяльність із показової ідеологічної «чистки» партійно-державного апарату від прибічників П. Шелеста та його українофільського курсу. Провідником цієї політики став новий компартійний ідеолог Валентин Маланчук, для якого інтерес до історії України та української мови був достатньою підставою для звинувачень у націоналізмі. Новим завданням українських суспільствознавців стала «наукова розробка таких соціально-психологічних категорій, як загальнонаціональна гордість радянських людей».

З ім’ям В. Щербицького в історії України цього періоду пов’язане посилення російщення під приводом реалізації нежиттєздатної комуністичної ідеї про «злиття націй» і переслідування українського дисидентства, що фактично знищило його. Діяльність партійно-державного апарату УРСР здійснювалася тільки російською мовою.

В. Щербицький підтримував думку союзного центру про Україну як «другу серед рівних». Через таку відданість владі він зміг обіймати посаду найдовше.

СРСР поступово заглиблювався в системну кризу, що відображала приреченість радянської тоталітарної моделі розвитку.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• прояви системної кризи комуністичного тоталітарного режиму в суспільно-політичному житті УРСР.

Працюємо з хронологією

1978 р. — Прийняття в УРСР нової Конституції, яка легалізувала комуністичний тоталітаризм.

1972-1989 рр. — Посилення російщення УРСР за керівництва В. Щербицького.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Якою була офіційна назва в СРСР періоду «застою»?

• А «комуністичне суспільство»
• Б «соціалістичне суспільство»
• В «розвинений комунізм»
• Г «розвинений соціалізм»

2. Коли в УРСР ухвалили нову Конституцію, яка закріплювала однопартійну систему?

3. Впишіть у клітинки назву одного з останніх періодів існування СРСР.

Застосовуємо і аналізуємо

4. Завдання з хронології. Складіть перелік подій у західних демократичних країнах, що були пов’язані зі становленням там постіндустріального інформаційного суспільства, у той час як Україна перебувала у складі охопленого системною кризою СРСР.

5. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що тоталітарний режим використовував «розвинений соціалізм» для маскування безперспективності розвитку суспільства? Поясніть свою думку.

6. Працюємо в парах. Розпочніть складати таблицю «Україна в період системної кризи СРСР (середина 1960 — початок 1980-х рр.)».

7. Канадський історик і письменник українського походження другої половини ХХ — початку ХХІ ст. Орест Субтельний писав: «Не підлягає сумніву, що як Шелест, так і Щербицький бачили майбутнє у світлі комуністичної ідеології та в контексті радянської системи... і кожен являв собою яскравий приклад того жорсткого контролю, що його здійснювала Москва під керівництвом КПУ...». Складіть усний або письмовий перелік фактів, що підтверджують цю характеристику.

Узагальнюємо і оцінюємо

8. Працюємо разом. За допомогою методу «Мозковий штурм» визначте прояви політико-ідеологічної кризи радянського режиму в УРСР. Обґрунтуйте свою відповідь.

9. Дайте оцінку періоду діяльності П. Шелеста як керівника УРСР. Наведіть аргументи.

10. Яким діячем, на вашу думку, увійшов в історію України В. Щербицький? Поясніть свою думку.

11. Працюємо в малих групах. До уроку узагальнення знань за розділом підготуйте навчальний проєкт за темами (на вибір): 1) «Степан Бандера і “бандерівщина”: (де)конструкція імперського міфу»; 2) «Виклик системі (аналіз творів Івана Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація?” та Михайла Брайчевського “Приєднання чи возз’єднання?”)»; 3) «49 сміливців проти режиму (дослідження діяльності Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод)»; 4) «Стадії боротьби за незалежність: від зброї до слова (продовження кейсу “Як трансформувався український визвольний рух у ХХ ст.?”)»; 5) «Міжнаціональна взаємодія в опозиційному русі»; 6) «Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій у період системної кризи СРСР».

12. Оцініть місце УРСР під час загальної кризи радянського режиму.