Демографічні й соціальні зміни. Життєвий рівень населення
§ 13. Демографічні й соціальні зміни. Життєвий рівень населення
Додаткові матеріали
rnk.com.ua/109520

НАВЧАЛЬНА МЕТА: проаналізувати процеси у сферах демографії і соціального розвитку українського населення в умовах системної кризи СРСР.
ПРИГАДАЙТЕ: 1. Які демографічні зміни відбувалися в УРСР у повоєнний період? 2. Визначте характерні риси соціальної структури українського суспільства в попередні часи. 3. Укажіть зміни в житті й побуті населення УРСР в умовах гноблення комуністичним режимом у період повоєнної відбудови. 4. Назвіть нові явища в соціальній сфері життя населення під час обмеженої імперської лібералізації в постсталінський період. 5. За курсом географії пригадайте значення понять «демографічна політика», «демографічний вибух», «урбанізація», «міграція», «мегаполіс».
1. Демографічні проблеми
- Якими були демографічні проблеми України в період системної кризи СРСР?
Упродовж 30 років (між переписами 1959 і 1989 рр.) кількість населення УРСР збільшилася із 42,3 млн до 51,7 млн осіб. За цим показником республіка посіла шосте місце в Європі після РРФСР, Німеччини, Італії, Великої Британії та Франції. Однак приріст населення щороку зменшувався через переважання смертності над народжуваністю. Україна опинилася перед загрозою депопуляції.
Україна була однією з небагатьох республік СРСР, де кількість осіб, що переїздили сюди на постійне проживання, перевищувала кількість осіб, які виїздили. Унаслідок цього у складі населення УРСР зменшувалася кількість українців, натомість зростала частка росіян. Водночас меншою ставала кількість єврейського населення, якому влада СРСР під тиском країн Заходу була вимушена дозволити еміграцію.
Також в УРСР у цей час скорочувалася частка сільського населення. Склад сільських сімей у 1979 р. фактично зрівнявся з міським (три особи).
2. Зміни в соціальній структурі
- Проаналізуйте зміни в соціальній структурі, що відбувалися в цей період.
Соціальна структура тогочасного суспільства УРСР також відображала кризовий стан тоталітарного режиму. Привілейоване становище належало групі керівних працівників різних рівнів, або компартійній (партійно-державній) номенклатурі. Порівняно з довоєнним періодом її кількість зросла вдвічі й досягла 6% населення.
У період системної кризи тоталітарного режиму в промисловості України зростала кількість робітництва. Передусім це було обумовлене збільшенням кількості промислових підприємств і неможливістю здійснити інтенсифікацію виробництва. Так, у 1965 р. кількість промислового робітництва становила половину від усієї кількості зайнятих у господарстві, а на 1985 р. цей показник збільшився до 60%. У 1980-х рр. в УРСР спостерігалася нестача працівників, зокрема, через значне використання ручної праці порівняно з країнами Заходу.
А•Я Словник
Депопуляція — систематичне зменшення кількості населення певної країни або регіону, що відображається в переважанні показників смертності над показниками народжуваності.
Зростання населення України в 1959—1989 рр. (млн осіб)


Мікрорайон «Сонячний» у Дніпропетровську. 1970-ті рр.
Якими були причини швидкого зростання міст?

Містяни збирають урожай. 1960-ті рр.
Яке кризове явище радянської дійсності відображає ілюстрація?
Як і раніше, більшість людей, зайнятих у промисловості, працювали в галузях групи «А». Серед них переважали підприємства військово-промислового комплексу та ті, що забезпечували його всім необхідним. Галузі групи «Б», спрямовані на забезпечення потреб населення, залишалися малорозвиненими, їхньої продукції не вистачало.
За роки «застою» в УРСР суттєвих змін зазнало співвідношення між сільським і міським населенням. Оскільки із сіл виїжджала переважно молодь, тут разом зі зменшенням кількості населення спостерігалося його старіння. Якщо в 1960 р. селянство становило половину населення республіки, то в 1985 р. — лише третину. Це загострило проблему нестачі трудових ресурсів в аграрному секторі.
Збирати врожай примусово направляли населення міст (переважно з-поміж службовців та інтелігенції). Проте некваліфікована праця не могла збільшити ефективність кризової галузі господарства.
Відповідно до уявлень компартійних ідеологів про структуру суспільства інтелігенція була прошарком між «свідомим» робітництвом і селянством. Їй відводили другорядну роль у системі суспільних відносин.
Працюємо разом. За допомогою методу «Мозковий штурм» складіть перелік фактів, що розкривають особливості розвитку соціальної сфери України в умовах кризи радянського режиму.

Радянська карикатура: «Як бачите, і ми механізували ручну працю». 1960-ті рр.
Які явища радянської дійсності відображають карикатури?

Радянська карикатура. Написи: «Овочева база», «НДІ (науково-дослідний інститут)». Підпис під карикатурою: «Щоб шефи далеко не їздили, овочеву базу побудували навколо інституту!». Художник В. Уборевич-Боровський
3. Стан соціальної сфери
Протягом 1965—1985 рр. національний дохід в УРСР зріс у 2,5 разу та досяг 96,6 млрд руб. Із цієї суми, за офіційними даними, 80 % начебто використовували на задоволення матеріальних потреб населення через суспільні фонди споживання, видатки на спорудження та утримання житла, лікарень, навчальних, спортивних, культурних закладів тощо. Коштом суспільних фондів виплачували стипендії учням технікумів і студентам закладів вищої освіти, забезпечували пільги різним категоріям населення. Протягом 1968—1985 рр. в УРСР сума виплат із суспільних фондів збільшилася майже в 5 разів. Проте рівень життя за тоталітарного режиму був набагато нижчим, ніж у демократичних країнах Заходу.
Згортання економічної реформи 1965 р. і подальше падіння темпів виробництва призвели до зменшення національного доходу. Як наслідок на задоволення матеріальних потреб населення виділяли значно менше коштів. Керівництво почало використовувати для закупівлі споживчих товарів і харчових продуктів так звані «нафтодолари» — прибутки, отримані від продажу за кордон природного газу та нафти. Однак такий крок не вирішував економічних проблем, а навпаки, сприяв їх накопиченню та ускладненню.

Радянська карикатура: «Що з того, що ми з тобою на різних дошках, усе одно зарплати однакові!». Написи: «Дошка пошани», «Не проходьте повз! Сидоров — прогульник». Художник В. Добровольський. 1984 р.
На яку проблему вказував автор карикатури?

Відомий танцювальний колектив «Буревісник», який сформувався наприкінці 1960-х рр. при Будинку культури Харківського тракторного заводу
Будинок культури Харківського тракторного заводу. Він мав велику кількість кружків і студій, де займалися як діти, так і дорослі. 1970-ті рр.
У роки «застою» в УРСР відбулося певне підвищення заробітної плати. Її мінімальний розмір у 1977 р. становив уже 70 руб. (замість 40—50 руб. у 1965 р.). Середня заробітна плата робітників і службовців зросла із 78 руб. у 1960 р. до 155 руб. у 1980 р. Хоча попри ці покращення загальний рівень життя залишався далеким від належного.
До того ж від кінця 1960-х рр. на оплату праці негативно впливала так звана «зрівнялівка». Усі професії оплачували майже однаково, мало чим відрізнялися доходи працівників високої та низької кваліфікації. Через це люди не були зацікавлені в результатах своєї праці, втрачали мотивацію до професійного зростання.
У 1983 р. уряд дещо збільшив надбавки до пенсій за тривалий стаж роботи на одному підприємстві та за віком. Проте розміри пенсій більшості населення все одно залишалися вкрай низькими.
Ще в 1966 р. колгоспи й радгоспи перейшли на гарантовану грошову оплату праці, що підвищило середньомісячні доходи сільських жителів та скоротило розрив між заробітками селян і містян. Подекуди реальні доходи селян були навіть вищими. Проте важкі умови праці та низький рівень побутових зручностей у селах спонукали багатьох молодих людей шукати кращої долі в містах.
Незважаючи на певні кроки для підвищення заробітної плати, рівень добробуту в УРСР та інших республіках СРСР суттєво відставав від західних демократичних країн.
До середини 1980-х рр. в УРСР тривало активне житлове будівництво, понад 7 млн сімей переїхали в нові квартири. Однак якість і рівень комфорту цих помешкань були незадовільними.

Фабрика кольорових телевізорів. 1970-ті рр.
Чому за часів СРСР не вдавалося задовольнити попит на якісну побутову техніку?

Черги та дефіцит — характерні ознаки часів «застою». Напис на фотографії (праворуч): «Чоловіче взуття». Харків. 1970-ті рр.
Які явища радянської дійсності відображають ілюстрації? Чому асортимент продукції був малим?
Новим явищем у радянському житловому будівництві стала поява житлових кооперативів, що будували житло коштами громадян, які до них належали. Із 1965 р. в УРСР почали створювати експериментально-показові села як взірець процвітання за комуністичного режиму. У наступні десять років з’явилося близько 44 таких населених пунктів. У 1970 р. керівництво УРСР оголосило про початок реалізації програм із реконструкції старих сіл. Через це зникло чимало сіл, які влада визнала «неперспективними».
Разом із тим для розв’язання житлової проблеми УРСР не мала відповідних ресурсів: на початку 1980-х рр. кожна п’ята міська сім’я стояла в черзі на поліпшення житлових умов.

Рекламний буклет фірми «Світанок». Написи: «Ласкаво просимо!», «Комплексні приймальні пункти». 1977 р.
4. Життєвий рівень населення
- Визначте рідкісні явища радянського повсякдення цього періоду.
Стан медичного обслуговування населення як один з показників рівня життя за радянських часів значно поступався демократичним країнам Заходу. На 300 жителів УРСР припадали один лікар і три медсестри, але кваліфікація медичних працівників часто не відповідала актуальному рівню розвитку медичних знань. У той самий час набула поширення система відомчих медичних установ для компартійно-радянської номенклатури, де якість послуг і технічне забезпечення були набагато вищими.

Інтер’єр однокімнатної квартири («гостинки»). 1980-ті рр.

Радянська карикатура: «Громадяни, хто від Сидора Андрійовича — не стійте, його тільки-но зняли». Художник В. Добровольський
Працюємо разом. Обговоріть, як карикатура відображає викривлені уявлення в радянських людей щодо престижності професій.
Через системну кризу в економіці спостерігалася значна невідповідність між надходженнями до державного бюджету та видатками. Долаючи її, держава час від часу випускала в обіг нові, не забезпечені товарною масою гроші. У 1971—1985 рр. кількість грошей в обігу збільшилася втричі, а виробництво товарів народного споживання — удвічі.
Через те, що накопичувалася грошова маса в населення, а товарів не вистачало, в УРСР, як і в інших радянських республіках, збільшувався дефіцит товарів і послуг. Як наслідок були поширені черги. Іноді людям роками й навіть десятиліттями доводилося чекати, щоб купити меблі, автомобілі тощо.
Серед тогочасних здобутків у сфері торгівлі була поява універмагів і магазинів самообслуговування, набула поширення виїзна торгівля (обслуговування працівниками торгівлі селянства під час польових робіт). Попри дефіцит і черги населення УРСР у цей період більше, ніж раніше, використовувало побутову техніку: пральні машини, пилососи, холодильники, радіоприймачі, телевізори тощо.
Слід зазначити, що проблемою стала не лише нестача вітчизняних товарів, але і їхня низька якість. Виробництво мало орієнтувалося на потреби й замовлення споживачів, оскільки за умов дефіциту все одно був попит. Також продукцію часто виготовляли не пристосовані для цього підприємства військово-промислового комплексу. До цього додавалося незначне, але постійне зростання роздрібних цін. Загалом у 1975—1985 рр. темпи зростання реальних доходів населення УРСР порівняно з попереднім десятиліттям знизилися на 10 %.

Радянський агітаційний плакат, що висвітлює боротьбу з нетрудовими доходами. Написи: «Нетрудовим доходам — заслін!», «Трудове законодавство», «Указ Президії Верховної ради СРСР про посилення боротьби з вилученням нетрудових доходів»; «Розкрадання», «Вимагання», «Казнокрадство», «Спекуляція», «Хабар»; «Не поспішайте, хижаки, у справу ризиковану, дарма лазівку шукаєте — ви законом скуті!»
Висловіть припущення, чому влада наполегливо боролася з нетрудовими доходами, але успіхи були мінімальними.
У цей період поширювалися різноманітні підприємства з надання послуг населенню: побутові комбінати, фірми побутових послуг, будинки побуту тощо. Так, однією з перших у СРСР стала київська фірма побутових послуг «Світанок», яка надавала послуги з вивчення іноземних мов, навчання музики, машинопису, перекладу, догляду за хворими й дітьми, пошиття одягу, ремонту квартир тощо. Так, якщо в 1960-х рр. населенню України, за офіційними даними, надавали 60—80 видів послуг, то станом на 1975 р. — уже понад 600 видів.
Наявність численних привілеїв для компартійної номенклатури не афішували, але всі знали про це. Суспільство опинилося у стані глибокої моральної кризи через розрив між гаслами пропаганди та порушенням законів і зловживаннями.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
- прояви системної кризи радянського режиму в житті населення України кінця 1950—1980-х рр.
Працюємо з хронологією
УРСР 1989 р. — Кількість населення становила 51,7 млн осіб.
Запитання і завдання
Знаємо і розуміємо
1. У скільки разів знизилися темпи природного приросту населення України в період системної кризи в СРСР порівняно з попередніми роками?
- А у 2 рази
- Б у 3 рази
- В у 4 рази
- Г у 5 разів
2. Коли в УРСР провели перепис населення, за яким воно дорівнювало 51,7 млн осіб?
3. Поставте частини слів у правильному порядку та з’ясуйте назву процесу вимирання населення певного регіону або країни.
![]()
4. Коли кількість міського населення перевищила кількість сільського? Про що це свідчило? Які наслідки мало?
Застосовуємо і аналізуємо
5. Спростуйте або підтвердьте фактами твердження, що в період системної кризи в СРСР демографічна ситуація в Україні погіршувалася.
6. Чи погоджуєтесь ви з тим, що ситуація в соціальній сфері УРСР у період «застою» унаочнювала нездатність тоталітарного режиму забезпечити належний розвиток суспільства? Аргументуйте свою думку.
7. Що, на вашу думку, відображав факт створення окремих закладів охорони здоров’я, торгівлі, побутового обслуговування тощо для компартійно-державної номенклатури?
8. Працюємо в парах. Продовжте складати таблицю «Україна в період системної кризи СРСР (середина 1960 — початок 1980-х рр.)».
Узагальнюємо і оцінюємо
9. Якими, на вашу думку, могли бути шляхи подолання проблем розвитку соціальної сфери України в період системної кризи радянського режиму? Обґрунтуйте свою думку.
10. За допомогою методу усної історії візьміть інтерв’ю в осіб, які жили в тогочасній УРСР, і з’ясуйте, із якими проблемами в соціальній сфері вони стикалися та як їх розв’язували.
11. Працюємо разом. За допомогою методу «Коло ідей» обговоріть проблемне питання. Про що свідчили соціальні зміни та життєвий рівень населення в УРСР у період системної кризи? Поясніть свою відповідь.
