Розділ 2. Україна в умовах десталінізації

З нагоди 150-річчя від дня народження Тараса Шевченка ректорат Київського університету замовив групі художників вітраж, який мав прикрасити фоє Червоного корпусу. Митці на чолі з художницею Аллою Горською взялися до роботи.

1. Розгляньте ескіз вітража «Шевченко. Мати». Опишіть, кого/що ви бачите на ескізі. Поясніть значення напису: «Возвеличу малих, отих рабів німих, я на сторожі коло них поставлю слово!»

2. З’ясуйте, хто й чому знищив вітраж «Шевченко. Мати».

3. Дізнайтеся, що об’єднувало режисера Леся Танюка, художників Опанаса Заливаху й Аллу Горську, поетів Василя Симоненка і Ліну Костенко, літературознавців Івана Світличного й Івана Дзюбу.

§ 11. Особливості розвитку УРСР у 1953-1964 роках

• Які ознаки тоталітарної держави були характерні для СРСР?
• Хто очолював Комуністичну партію України у 1940-1950-х роках?
• Як змінився територіально-адміністративний устрій УРСР після Другої світової війни?

1. Внутрішньополітична ситуація в СРСР й УРСР у першій половині 1950-х років

Узимку 1953 року здоров’я Иосифа Сталіна різко погіршало. Його оглянув лікар та рекомендував суворий постільний режим. Тоді увесь медичний персонал, який обслуговував партійних працівників, було заарештовано і звинувачено у підривній діяльності проти радянської влади. Ці події увійшли в історію як «справа лікарів». Преса нагнітала антисемітські настрої, адже заарештовані були євреями; їх таврували як агентів американської розвідки. Суспільство завмерло і чекало нової хвилі репресій. Проте 5 березня 1953 року Йосиф Сталін, який протягом тридцяти років розбудовував тоталітарний режим в СРСР, помер.

Розпочалася активна боротьба за владу, котра тривала декілька місяців. У ній переміг Микита Хрущов. Він і очолив Компартію СРСР. Зі своїм політичним опонентом Микита Хрущов вчинив у дусі сталінських традицій: Лаврентія Берію було заарештовано за звинуваченням у шпигунстві та змові з метою захоплення влади й застосовано проти нього найвищу міру покарання — розстріл. Першим секретарем ЦК КПУ став Олексій Кириченко — перший українець, котрий будь-коли займав цю посаду з часу утворення Компартії України. На цій посаді він перебував упродовж 1953-1957 років. Його змінив Микола Підгорний, який очолював ЦК КПУ до 1963 року. Поступово усталилася практика призначати на вищі партійні посади в республіці представників корінної національності. Загалом вихідців із УРСР на керівних посадах у союзних партійних і державних органах також суттєво побільшало. Українські чиновники могли зробити кар’єру в Москві й у будь-якому іншому місці СРСР та успішно користувалися такою можливістю. Очевидно, це пояснюється тривалим проживанням Микити Хрущова в Україні та його майже 11-річним керуванням КП(б)У. Та й своєму підвищенню він великою мірою завдячував підтримці українських партійних діячів. Політична підтримка з боку українського керівництва не раз допомагала Микиті Хрущову в критичні моменти, особливо в період боротьби за владу 1954 року, а також у 1957 році, коли частина партійного керівництва намагалася усунути його від влади.

Прихід до влади Микити Хрущова ознаменувався значними змінами: було пом’якшено державний контроль у різних сферах суспільно-політичного життя й частково розширено права союзних республік. Тому десятирічний період в історії СРСР від середини 1950-х років і до середини 1960-х років ще називають лібералізацією. У цей час фактично відбувся перехід від тоталітарного до авторитарного політичного режиму. Його визначальними рисами стало засудженння культу особи Сталіна, розформування ГУЛАГу. Було покладено край використанню примусової праці в економіці, звільнено політичних в’язнів, послаблено цензуру. Митці отримали більшу свободу в творчій діяльності. За цим періодом закріпилася ще одна назва — «відлига». Вона з’явилася після публікації в 1954 році однойменної повісті письменника Іллі Еренбурга, у якій було показано ці переміни в житті суспільства.

1. Що називають «справою лікарів»?

2. Хто після смерті Йосифа Сталіна зайняв керівну посаду в СРСР, а хто — в УРСР?

Фотофакт

Карикатура з радянського журналу «Крокодил». 1953 рік

Ресторан «1203» у Вашингтоні запрошує на безкоштовний борщ з нагоди смерті Йосифа Сталіна. 5 березня 1953 року. Світлина

Розгляньте карикатуру і світлину та виконайте завдання 1-3.

• 1. З якими історичними подіями пов’язані ілюстрації?
• 2. Як би ви назвали карикатуру та світлину? Чому?
• 3. Чи пов’язані ці зображення з «холодною війною»? Відповідь обґрунтуйте.

2. Адміністративно-територіальні зміни в Україні

У 1954 році в адміністративно-територіальному устрої України відбулися суттєві зміни. Є кілька версій пояснення їхніх причин. Зокрема, цього року в Радянському Союзі з розмахом відзначали 300-річчя Переяславської ради, яку пересічним громадянам представляли як акт «возз’єднання» України з Росією. Щоб підкреслити важливість цієї події, радянська влада здійснила відповідні адміністративно-територіальні зміни. За іншою версією, такі зміни відбулися задля удосконалення адміністративного поділу і полегшення управління територіями. До прикладу, в Київській області було 45 районів. Звісно, управляти такою кількістю районів було складно.

У січні 1954 року було створено Черкаську область. До неї увійшли три міста обласного підпорядкування — Черкаси, Умань, Сміла — і території 30 окраїнних районів Вінницької, Київської, Кіровоградської, Полтавської областей. На початку лютого 1954 року місто Проскурів перейменували на Хмельницький. Оскільки Проскурів був обласним центром Кам’янець-Подільської області, то й область відтоді стала Хмельницькою. Тоді ж Ізмаїльську область приєднали до Одеської. Рішенням Верховної Ради СРСР 19 лютого 1954 року Кримську область було передано від Російської Федерації до Української РСР.

У 1958 році місту Ворошиловград повернули історичну назву — Луганськ. Водночас було перейменовано область. У травні 1959 року ліквідували Дрогобицьку область, яка із 20 районами та 4 містами обласного підпорядкування стала частиною Львівщини. Після 1959 року адміністративно-територіальні зміни не стосувалися структури областей. На обласному рівні відбувалися тільки перейменування. Наприклад, у 1961 році місто Сталіно перейменували у Донецьк. Відповідно й область стала називатися Донецькою. В 1962 році Станіславську область перейменували на Івано-Франківську. Отже, упродовж 1954-1962 років адміністративно-територіальний устрій Української РСР суттєво змінився. Так завершилося формування території сучасної України.

• 1. Що зумовило зміни в адміністративно-територіальному устрої УРСР у 1954 році?
• 2. Стисло охарактеризуйте територіальні зміни у 1954 році.
• 3. Які територіальні зміни відбулися у 1958-1962 роках?

3. Українська РСР у міжнародних відносинах

Зовнішньополітичну діяльність УРСР суворо дозував загальносоюзний центр. До прикладу, УРСР не мала жодного дипломатичного представництва в інших країнах, а Міністерство закордонних справ України було найменшим за кількістю службовців відомством. Якщо ж УРСР долучалася до міжнародних організацій, то це були переважно спеціалізовані установи ООН. Від 1957 року в Нью-Йорку відкрилося постійне представництво УРСР при ООН. У 1960 році на XV сесії ООН українські представники ініціювали прийняття Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам. Це в той час, як Україна фактично сама була колонією і не мала реального права вийти з СРСР.

В орбіті інтересів Радянського Союзу, а отже, під його впливом перебували країни Центрально-Східної Європи, які ще називали країнами «соціалістичного табору». Тож зовнішні відносини УРСР були пов’язані насамперед із цими країнами. Економічну співпрацю Україна реалізовувала в рамках Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ). Вона зводилася до експорту з УРСР промислового обладнання, металопрокату, а також сировини, передусім вугілля, залізної руди. Натомість в Україну імпортували різноманітне технічне устаткування, вироби хімічної та електротехнічної промисловості, товари народного споживання, сільськогосподарську продукцію. Українські будівельники зводили промислові об’єкти в Чехословаччині, Угорщині, Польщі, Румунії, Німеччині (НДР). Відтак громадяни УРСР змогли здійснювати закордонні поїздки — звісно, до країн соцтабору й під контролем КДБ чи партійних комітетів. Проте співпраця з країнами-членами РЕВ ґрунтувалася не стільки на економічних, скільки на політичних та ідеологічних засадах. Задля розширення свого впливу СРСР налагоджував політичні, економічні, наукові та культурні зв’язки з країнами Азії, Африки й Латинської Америки. У складі радянських делегацій чи військових формувань сюди зазвичай скеровували й українців.

Зміни, що відбувалися в СРСР після смерті Йосифа Сталіна, в окремих країнах соціалістичного табору були сприйняті як сигнал до кардинальних змін у суспільстві. Антикомуністичні виступи відбулись у низці країн: Німеччині (НДР) — 1953, Польщі та Угорщині — 1956 року, проте їх придушили радянські війська. Тисячі людей було вбито, тисячі людей зазнали кримінального переслідування. У радянських дивізіях, спрямованих на придушення революцій, служили й українці. Загалом значна частина жителів УРСР була зомбована радянськими засобами масової інформації і засуджувала «зраду народних інтересів» повсталими. Проте були й такі, котрі об’єктивно аналізували ситуацію й розцінювали дії СРСР як інтервенцію.

• 1. З якою ініціативою виступили українські представники уООН у 1960 році?
• 2. Переважно з якими країнами співпрацювала УРСР? Чому?
• 3. Як українці поставилися до повстань у НДР, Польщі, Угорщині?

Фотофакт

У 1964 році ЮНЕСКО підтримало ініціативу щодо відзначення 150-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка. Одним із напрямків вшанування пам’яті великого Кобзаря було спорудження пам’ятників. Відтак 27 червня 1964 року у Вашингтоні (США) відбулося урочисте відкриття пам’ятника Тарасу Шевченку. На церемонії був присутній екс-президент США Дуайт Ейзенхауер. Загалом ця подія зібрала понад 100 тисяч людей, насамперед представників української діаспори. Пам’ятник — то спільна робота скульптора Леоніда Молодожанина, українця з Канади, та архітектора Радослава Жука. Фінансування проекту здійснювала українська громадська організація «Просвіта».

Пам’ятник Тарасові Шевченку у Вашингтоні (США). Світлина

1. За допомогою мережі Інтернет дізнайтеся, у яких країнах споруджено пам’ятники Тарасові Шевченку. Про що це свідчить?

Адміністративно-територіальні зміни в Україні у 1954-1962 роках

Попрацюйте в парах. Простежте на карті ті адміністративно-політичні зміни, про які йдеться в 2 пункті параграфа.

У той час, коли... на теренах України

першим секретарем ЦК КПУ обрано Олексія Кириченка, першого етнічного українця, хто очолив Комуністичну партію України,

Тоді... у світі

у Великій Британії було короновано Єлизавету II.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- 1953 рік — «справа лікарів»;

- 1953-1964 роки — період, коли Компартією СРСР керував Микита Хрущов;

- 1953-1957 роки — перебування Олексія Кириченка на посаді першого секретаря ЦК КПУ;

- 1954 рік — приєднання Криму до УРСР.

2. Поясніть значення понять: лібералізація, «відлига».

3. Історик Сергій Єкельчик стверджує, що боротьба за владу між наступниками Йосифа Сталіна несподівано надала Україні більшу політичну вагу. Чи погоджуєтеся ви з цією думкою? Відповідь аргументуйте.

4. Використовуючи легенду карти «Адміністративно-територіальні зміни в Україні у 1954-1962 роках», стисло охарактеризуйте адміністративно-територіальні зміни в Україні упродовж 1950-1960-х років.