§ 29. Узагальнення за розділом: Україна в період системної кризи Союзу Радянських Соціалістичних Республік

1. Прочитайте уривок з історичного джерела. Про який рух йдеться в джерелі? Назвіть представників даного руху.

«...«Генеральному секретареві ЦК КПРС Л. І. Брежнєву, Голові Ради Міністрів СРСР О. М. Косигіну, Голові Президії Верховної Ради СРСР М. В. Підгорному Шановні товариші! Звертаємось до Вас у справі, яка хвилює різні кола радянської громадськості. Протягом останніх кількох років у Радянському Союзі провадяться політичні процеси над молодими людьми з середовища творчої і наукової інтелігенції. Ми занепокоєні цими 126 процесами з ряду причин. Насамперед, нас не може не тривожити те, що під час проведення багатьох із цих процесів порушувалися закони нашої країни. Наприклад, усі процеси в Києві, Львові та Івано-Франківську 1965-66 рр., на яких засуджено 20 осіб, провадилися в закритому порядку [...]»

2. Розташуйте перелік подій у хронологічній послідовності. Складіть хронологічну таблицю.

Прийняття Конституцїї УРСР; створення Української Гельсінської групи; початок проведення економічних реформ під керівництвом Олексія Косигіна; виникнення в УРСР соціально-економічного явища депопуляція; вихід друком книги Петра Шелеста «Україно наша Радянська».

3. Попрацюйте з логічними ланцюжками. З’ясуйте, яке з понять зайве і чому.

• А) «застій»; номенклатура; розвинутий соціалізм; раднаргоспи.
• Б) дисиденти; «самвидав»; спеціальні поселення; правозахисний рух.
• В) дефіцит; командно-адміністративна система; українізація; депопуляція.
• Г) Олесь Гончар; Сергій Параджанов; Іван Миколайчук; Юрій Іллєнко.

4. Визначте позитивні і негативні риси суспільного життя періоду «застою».

5. Заповніть пропуски у реченнях.

Дисидентський рух засвідчив існування ____ у радянському ладові, сприяв розхитуванню радянської ____ системи. Незважаючи на те, що загалом дисидентський рух не зустрів масової підтримки ____. Але враховуючи тотальний контроль КДБ і партії над громадським життям, слід зазначити, що дисидентство було важливим явищем у ____. Дисиденти доносили до народу про реальне ____ становище в ____, незважаючи на перешкоди, що їх чинила влада. Вони зробили значний внесок у розвиток української ____ і ____, теорію і практику державного будівництва.

6. Дайте визначення поняття «компартійно-радянська номенклатура». Чому вона виникла?

Поміркуйте, хто є автором / авторами статті, уривок з якої наведено нижче.

«Керівництво — це еліта. Вершина республіки. Члени політбюро і секретарі... Щодня влаштовували так звані обіди політбюро... Щодня на обід у приміщенні ЦК для цього виділяли спеціальну залу, де збиралися члени політбюро, і ті, що тут працювали, і ті, що в Раді Міністрів чи у Верховній Раді... На чолі столу — перший. Страви подавали вишукані. Членам політбюро видавали якісь додаткові гроші, крім зарплати... Окремо обідали заввідділами, перші заступники, помічники, у них був окремий зал, кожен мав своє місце...»

7. З’ясуйте, про яке явище періоду «відлиги» йдеться в уривках з історичного джерела.

«Володимир Васильович Щербицький ставився до рідної мови, м’яко кажучи, не вельми приязно. Сам він говорив винятково російською, тому для його підлеглих, незалежно від національності, ця мова ставала мовою спілкування. А про документи, звіти, виступи, доповіді — годі й казати. За часів секретарства Петра Юхимовича Шелеста у багатьох школах існували куточки української мови. Після приходу Володимира Щербицького ці куточки зникли, натомість почало з’являтися дедалі більше шкіл, де рідною мовою викладали хіба що українську літературу».

Поміркуйте, чим була зумовлена ця політика.

8. Пригадайте, які реформи були здійснені у період десталінізації, та усно (письмово) заповніть таблицю.

9. Попрацюйте з характеристиками історичних особистостей, поданими у § 22 (Петро Григоренко, Іван Дзюба, Микола Руденко, Василь Стус). Стисло, у формі запитання до кросворда, охарактеризуйте їхню діяльність.

10. Поміркуйте, чи згідні ви з даною тезою, обґрунтуйте свій вибір.

«Завдяки послідовному проведенню ленінської національної політики і побудові соціалізму в СРСР вперше в історії успішно розв’язане національне питання».