§ 38. Суспільно-політичне життя в 2004-2013 роках

• Коли в Україні вперше почали досліджувати «білі плями» в історії?
• Коли відбулася Революція на граніті? Які її результати?
• Що означають поняття «зросійщення», «партія влади»?

1. Помаранчева революція

Чергове загострення внутрішньополітичної ситуації в Україні пов’язане з президентськими виборами 2004 року. Оскільки жоден із кандидатів не набрав 50% голосів у першому турі виборів Президента України, другий тур голосування між обома кандидатами-лідерами президентської кампанії — Віктором Ющенком та Віктором Януковичем — відбувся 21 листопада 2004 року. 22 листопада 2004 року на майдані Незалежності в центрі міста Києва розпочалася акція громадянської непокори. Приводом стали фальсифікації під час виборів: порушення в ході голосування та підрахунку голосів. Попри результати екзит-полів (опитування виборців, яке проводиться соціологічними службами на виході з виборчих дільниць у день виборів з метою прогнозування їхніх результатів до часу оприлюднення офіційних даних виборчими комісіями), які свідчили про перемогу в другому турі виборів очільника блоку «Наша Україна» Віктора Ющенка, Центральна виборча комісія (ЦВК) віддала перемогу його конкурентові — представнику Партії регіонів («партії влади») Вікторові Януковичу — Прем’єр-міністру України. Для захисту демократії до Києва з’їхалися сотні тисяч людей. В акціях непокори, за оцінками соціологів, брали участь від 5 до 6 млн осіб. Протестні акції проти фальсифікації результатів виборів пройшли в багатьох населених пунктах держави. Натомість переважна більшість населення Сходу і Півдня України підтримали кандидатуру Віктора Януковича. 28 листопада 2004 року в місті Сєвєродонецьку його прихильники провели так званий «Всеукраїнський з’їзд народних депутатів і депутатів місцевих рад», який визнав легітимно обраним президентом України Віктора Януковича. В разі ж обрання на цю посаду Віктора Ющенка було вирішено наполягати на проведенні референдуму щодо зміни адміністративно-територіального устрою України. Прийняті з’їздом рішення згодом були визнані такими, що суперечать Конституції України.

Помаранчева революція. Київ, майдан Незалежності, 22 листопада 2004 року. Світлина

1. Висловіть припущення, чому події 2004 року на майдані Незалежності у Києві назвали Помаранчевою революцією?

Подану скаргу на результати виборів від імені прихильників партійного блоку «Наша Україна» розглядав Верховний Суд України, який засвідчив численні факти порушення законів і Конституції України під час виборів. Результати другого туру голосування оголошено недійсними і призначено повторне голосування. Задля досягнення консенсусу і стабілізації ситуації були прийняті зміни в Конституцію України, які отримали назву Конституційна реформа 2004 року. Вона створювала парламентсько-президентську республіку на відміну від президентсько-парламентської, яка існувала до цього часу. Збільшувався термін функціонування Верховної Ради з 4 до 5 років. Кабінет Міністрів мав формуватися парламентською коаліцією, прем’єр-міністр призначався парламентом за поданням президента. В разі дострокового припинення повноважень президента його обов’язки виконував голова Верховної Ради. Отже, Конституційна реформа урівноважувала владні повноваження президента і парламенту.

Політична напруга в суспільстві не спадала. Під час повторного голосування 26 грудня переміг Віктор Ющенко. Проте в усіх трьох голосуваннях кожний суперник перемагав на «своїй» території: Віктор Ющенко — у 16-ти областях Західного і Центрального регіонів та в місті Києві. Натомість Віктор Янукович — у 8-ми областях Південного і Східного регіонів, в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі. 25 січня 2005 року Віктор Ющенко склав присягу і заступив на посаду Президента України. Масовий спротив народу фальсифікації владою результатів президентських виборів 2004 року отримав назву Помаранчевої революції, оскільки прихильники кандидата в президенти Віктора Ющенка використовували для позначення своєї участі в русі помаранчевий колір (прапорці, шарфи, інші деталі одягу). Під час революції вдалося уникнути кровопролиття. Помаранчева революція, що тривала упродовж листопада — грудня 2004 року, засвідчила важливі ментальні зрушення в суспільстві. В Україні відбувалося становлення громадянського суспільства як невід’ємного атрибуту правової держави. Його складовими частинами є діяльність політичних партій, здатних репрезентувати групові інтереси, вільне висловлювання власної думки, вільні та альтернативні політичні вибори, розвиток місцевого самоврядування, наявність ринкових відносин. Але на той час громадянське суспільство в Україні перебувало все ще в зародковому стані.

• 1. Що стало причиною протестних акцій у листопаді 2004 року?
• 2. Які зміни внесла Конституційна реформа 2004 року?
• 3. Чи можна вважати Помаранчеву революцію успішною? Відповідь обґрунтуйте.

Мовою джерела. Уривок зі спогадів Любомира Буняка, політика, міського голови міста Львова у 2002-2005 роках:

«Аж раптом сталося несподіване та непрогнозоване: народ відчув себе обдуреним і стихійно вийшов на вулиці столиці. Киян підтримали інші міста України. Розпочалася так звана Помаранчева революція. Під тиском народних мас Верховний Суд України визнав результати другого туру президентських виборів недійсними. Фальсифікації, зловживання та порушення законодавства [...] під час проведення другого туру виборів були настільки відвертими й масштабними, що їх приховати і навіть применшити було неможливо. Тому Верховний Суд України, визнавши результати другого туру президентських виборів недійсними та скасувавши їх, ухвалив рішення про переголосування, що в народі стали називати третім туром президентських виборів».

1. Які причини Помаранчевої революції називає Любомир Буняк?

2. Що змусило Верховний Суд України, який перебував під впливом «партії влади», визнати результати другого туру президентських виборів недійсними?

2. Внутрішньополітичне становище України в 2005-2009 роках

Перед новообраним Президентом Віктором Ющенком і його командою постало багато складних проблем, які потрібно було вирішувати: примирити українське суспільство, продовжити економічні реформи, подолати корупцію (відокремити бізнес від політики), просуватися до НАТО і ЄС та не погіршити відносини з Росією. Зміна політичної влади додала оптимізму українському суспільству. Віктор Ющенко мав великий кредит довіри (президента підтримували до 80 % громадян), але мало часу на його виправдання. Затверджена програма роботи уряду називалася «Назустріч людям». Початок діяльності уряду був доволі оптимістичним. Без підвищення податків і жодної позики збільшено доходну частину державного бюджету та зменшено суму державного боргу. Зріс рівень доходів громадян, соціальних виплат і пенсій, збільшилася допомога при народженні дитини. Значну увагу приділяли поверненню із забуття національної історії українців. З ініціативи Віктора Ющенка були відкриті «Мистецький арсенал» у Києві на Печерську, реконструйовані стара козацька столиця гетьмана Івана Мазепи в Батурині та палац Кирила Розумовського, створено музей «Героїв Крут» на честь полеглих у боротьбі з більшовиками в 1918 році гімназистів і студентів. Для формування історичної пам’яті багато зробили акції зі вшанування жертв Голодомору 1932-1933 років. 28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», що офіційно визнає Голодомор 1932-1933 років актом геноциду українського народу.

Національний музей «Меморіал жертв Голодомору», заснований з ініціативи Віктора Ющенка у Києві в 2008-2009 роках. Світлина

Проте провести ефективні реформи в державному і приватному секторах економіки не вдалося. Люди сподівалися, що Президент та уряд саме на цьому напрямі зможуть досягти прогресу. Але так не сталося. Відсутність реформ у господарському секторі стала найбільшою проблемою післяпомаранчевих часів. Це розчарувало людей, які підтримали Майдан. До того ж економічну ситуацію в країні ускладнила світова фінансово-економічна криза 2008-2009 років. Спроби глави держави створити ефективну систему управління не мали стратегічного характеру, а тому не змінили ситуації кардинально. У Верховній Раді не вдалося сформувати міцну пропрезидентську більшість, яка б законодавчо забезпечувала здійснення необхідних реформ. Кадрова політика на регіональному рівні також була не зовсім послідовною. Людям важко було зрозуміти, чому до влади поверталися ті особи, проти яких вони стояли на Майдані. Як наслідок, змінилося лише обличчя влади, але не її суть.

Майже відразу після виборів почалися негаразди та інтриги в команді Президента, її покидали одна за одною люди Майдану. Постійні конфлікти супроводжували стосунки між двома лідерами Помаранчевої революції — Президентом Віктором Ющенком та Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко. Все це негативно впливало на роботу державного апарату. Хоча президентові вдавалося частково знижувати рівень напруги в суспільстві, проте відсутність успіхів насамперед в економічній сфері призвела до програшу партій національно-демократичного напряму на дострокових парламентських виборах у 2007 році. Перемогу вчергове отримала «партія влади». Посаду Прем’єр-міністра обійняв знову Віктор Янукович, котрий в 2010 році був обраний Президентом України.

• 1. Розвитку якої сфери надавав особливого значення Віктор Ющенко?
• 2. Які проблеми залишилися нерозв’язаними за час президентства Віктора Ющенка?
• 3. Які результати виборів до парламенту 2007 року і президентських виборів 2010 року?

1. Проаналізуйте, як змінився розмір мінімальної зарплати протягом 2005-2010 років.

2. Який показник варто додати до графіка, щоб зробити об’єктивний висновок про розвиток економіки України в окреслений період?

Віктор Ющенко (народився 1954 року)

Народився в селі Хоружівка Сумської області. Закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут. Здобув ступінь кандидата економічних наук. Із 1993 року очолював Правління Національного банку України. Один з ініціаторів фінансової реформи, внаслідок якої було запроваджено українську грошову одиницю — гривню. В 1999 році став Прем’єр-міністром України. На виборах до Верховної Ради 2002 року очолював політичний блок «Наша Україна», за результатами яких став народним депутатом України. Завдяки подіям Помаранчевої революції добився переголосування другого туру президентських виборів. Упродовж 2005-2010 років — Президент України. У 2005 році разом із Президентом Грузії Міхаілем Саакашвілі був номінований на Нобелівську премію миру, оскільки вони «завоювали підтримку народу, відстоюючи демократію, свободу і громадянські права». Ініціював прийняття Закону «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», де Голодомор визнано геноцидом українського народу; сприяв відкриттю низки музейних установ та реставрації пам’яток культури; проводив проєвропейську зовнішню політику. Проте Віктор Ющенко не зумів створити дієву політичну команду, не налагодив співпрацю з урядом і парламентом. Залишилися невирішеними низка соціально-економічних питань.

Із 2011 року — співголова Ради з питань розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал». Захоплюється живописом, гончарством, бджільництвом.

1. Що в діяльності Віктора Ющенка вам імпонує найбільше?

3. Спроби формування авторитарного режиму в 2010-2013 роках

Віктор Янукович повернув у дію командно-адміністративну систему. Створена управлінська вертикаль фактично означала відновлення олігархічної моделі розвитку держави, за якої усе вирішує політико-промислове лобі найбільших компаній, що склалися за рахунок непрозорого перерозподілу державної власності. Віктора Януковича підтримували передусім фінансово-економічні групи Донбасу — регіону, з яким тривалий час була пов’язана його діяльність. У жовтні 2010 року Конституційний суд відмінив Конституційну реформу 2004 року й відновив в Україні президентсько-парламентську форму правління. Відтак Президент зумів зосередити у своїх руках більшість владних повноважень у країні.

Основним напрямком соціально-економічної політики Президент Віктор Янукович і Прем’єр-міністр Микола Азаров проголосили подолання наслідків світової економічної кризи, проведення податкової, пенсійної реформ, скорочення бюрократичного апарату, розвиток культури. Проте ці гасла не були реалізовані на практиці. Цінності радянського минулого ставали домінантними в житті суспільства. До прикладу, у 2012 році Верховною Радою був ухвалений Закон «Про засади державної мовної політики», запропонований депутатами Вадимом Колесніченком і Сергієм Ківаловим, що при незмінності визнання української мови як державної в Україні істотно розширював використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10% від населення певного регіону, а в окремих випадках і менше 10%. Закон викликав неоднозначну реакцію в українському суспільстві. Його авторів звинуватили в посиленні зросійщення. Після набуття чинності закону окремі обласні й місцеві ради проголосили російську мову регіональною. Окрім того, у західних областях регіональною було визнано угорську, молдовську, румунську мови.

У зовнішній політиці пріоритетним напрямком стала орієнтація на Російську Федерацію. Її керівництво схиляло Віктора Януковича вступити в Митний союз, що означало приєднання України до євразійського політико-економічного простору і кінець двадцятирічним потугам увійти в ЄС. Додатковим чинником тиску на українське керівництво з боку Російської Федерації стала проблема російського Чорноморського флоту. Саме через свої збройні сили вона намагалася зберегти домінуюче становище на півострові. Україні не вдалося підпорядкувати собі увесь флот і утвердитися в Севастополі — місті, де базувався російський флот. При розподілі флоту в 1995 році Україні дісталося 18 % кораблів, Росії — 82%. У справах флоту Росія завжди діяла з позицій сили, підкреслюючи, що Севастополь — це її територія. За міждержавним договором 1997 року російський флот мав у 2017 році залишити севастопольську базу. Проте в 2010 році в місті Харкові була підписана угода між Україною і Російською Федерацією, за якою встановили термін перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України із 2017 до 2042 року з автоматичним продовженням на п’ять років, якщо жодна зі сторін не буде мати заперечень. Угоду ратифікували Верховна Рада України та Державна Дума Російської Федерації. Ці домовленості отримали назву Харківська угода. Вона викликала неоднозначну реакцію в українському суспільстві. Частина опозиційних сил наполягала на притягненні до відповідальності Віктора Януковича. Однак далі протестів справа не дійшла. Натомість Російській Федерації вдалося реалізувати в тому часі свій геополітичний інтерес. Варто відзначити, що формально Віктор Янукович не виступав проти ЄС, але він нічого не робив, щоб наблизити Україну до Європейського Союзу.

• 1. Яким чином Віктору Януковичу вдалося перебрати більшість владних повноважень?
• 2. Які зміни відбувалися у внутрішній політиці за президентства Віктора Януковича?
• 3. Орієнтація на яку державу була пріоритетом у зовнішній політиці президента?

Мовою джерела. Зі звернення народного артиста України Богдана Ступки, українського письменника Івана Драча до Президента України Віктора Януковича щодо законопроекту Колесніченка-Ківалова:

«Цим законопроектом правляча партія — Партія регіонів — здійснює замах на найсвятіше українського народу — на його мову. Українська мова конституційно закріплена як єдина державна мова в Україні, а надання регіонального статусу російській мові та ще 17 мовам національних меншин є нічим іншим, як спробою узаконити русифікацію України. В Україні російській мові ніщо не загрожує. Захищати російську мову таким способом означає поставити під загрозу існування української мови та української державності. Цього український народ не допустить і буде вимагати від Президента України як гаранта Конституції України покласти край антиконституційним діям Партії регіонів, яка разом із комуністами намагається продовжувати комуністичну політику русифікації України».

1. Яку загрозу для існування української мови і української державності вбачали діячі української культури в законі Колесніченка-Ківалова?

2. Дізнайтеся, як відреагував на звернення діячів культури Віктор Янукович.

Віктор Янукович (народився 1950 року)

Народився в місті Єнакієве на Донеччині. Навчався в Єнакіївському гірничому технікумі, Донецькому політехнічному інституті. Упродовж 1997-2002 років займав посаду голови Донецької облдержадміністрації. Очолював Партію регіонів. Був Прем’єр-міністром України в 2002-2004 та 2006-2007 роках. Двічі балотувався на посаду президента. У 2004 році поступився Віктору Ющенку, а в 2010 році з невеликим відривом переміг Юлію Тимошенко. Був главою держави упродовж 2010-2014 років. За час президентства призначав на керівні посади здебільшого вихідців з Донбасу (так звана «сім’я» Януковича); ініціював зміну форми правління в Україні на президентсько-парламентську, підписав Харківську угоду з Російською Федерацією, відмовився підписувати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС в 2013 році. Його політика призвела до системної кризи й Революції Гідності. В 2014 році втік з України до Росії. 24 січня 2019 року визнаний винним у державній зраді, пособництві у веденні агресивної війни, за що нині засуджений на 13 років позбавлення волі.

У той час, коли... на теренах України

Президентом обрали Віктора Ющенка, лідера Помаранчевої революції.

Тоді... у світі

у Грузії на виборах президента перемогу здобув лідер «Революції троянд» Міхеіл Саакашвілі.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- 22 листопада 2004 року — початок Помаранчевої революції;

- листопад-грудень 2004 року — Помаранчева революція;

- 8 грудня 2004 року — проведено Конституційну реформу, затверджено парламентсько-президентську форму правління в Україні;

- 26 грудня 2004 року — Президентом України обрано Віктора Ющенка;

- 2005-2010 роки — Президентство Віктора Ющенка;

- 2010-2014 роки — Президентство Віктора Януковича;

- 2005 рік — Харківська угода з РФ, за якою встановили термін перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України із 2017 до 2042 року.

2. Поясніть значення понять: громадянське суспільство, Помаранчева революція.

3. Що таке екзит-пол? Проаналізуйте результати екзит-полу та дані ЦВК про результати другого туру Президентських виборів у 2004 році. Наскільки вони відрізняються? Що стало причиною Помаранчевої революції?

4. Ознайомтеся із фрагментом виступу Ханне Северінсен, колишнього співдоповідача ПАРЄ по Україні, про діяльність Януковича в перші два місяці президентства та дайте відповіді на запитання. «Я дуже занепокоєна. Я завжди знала, що в Україні вразлива демократія. Але я навіть не уявляла, що за два місяці, відколи працює новий Президент, — він використав їх для того, щоб підібрати під себе уряд, скасувати результати виборів 2007 року, повністю підкорити собі Вищу раду юстиції, Верховний Суд, СБУ і навіть парламент». Що викликало занепокоєння Ханне Северінсен? Чи згідні ви з твердженням, що діяльність Януковича завдала важкий удар по демократії в Україні? Відповідь обґрунтуйте.