§ 39. Становище в економіці

• Чим відрізняються командно-адміністративна й ринкова економіки?
• Розвиток якої галузі промисловості був пріоритетним в УРСР?
• Пригадайте, коли і якими методами було запроваджено колгоспи.

1. Суперечності становлення ринкової економіки

У 1992 році Верховна Рада ухвалила «Основи національної економічної політики України», які передбачали роздержавлення і приватизацію, структурну перебудову та модернізацію промисловості. Аналітики оцінювали тогочасні перспективи держави в становленні ринкової економіки як найкращі з-поміж усіх пострадянських республік. Однак утвердження ринкових відносин в економічній сфері відбувалося досить повільно. Кожний наступний уряд та президент розпочинали діяльність з обіцянок реформування посткомуністичної економіки України. Проте практичних кроків у цьому напрямі було зроблено небагато. Головних перешкод в реформуванні економіки було декілька. Насамперед брак досвіду, відсутність у керівництва держави наполегливості в проведенні ринкових реформ, його намагання зберегти елементи командно-адміністративної економіки. Доповнювала негативні тенденції фінансова нестабільність. У 1992 році уряд увів до обігу купони багаторазового використання або ж купонокарбованці, які були попередниками гривні — української національної валюти. Вони мали забезпечувати захист внутрішнього споживчого ринку. Та запровадження цих тимчасових грошей лише частково і на короткий час стримало зростання цін. У 1993 році в Україні виникла гіперінфляція — ситуація, коли ціни стрімко зростають разом зі швидким знеціненням грошової одиниці. Рівень інфляції був найвищим у світі і становив 10256%. У той час в обігові переважали купонокарбованці із шестизначними числами. Люди одномоментно ставали «мільйонерами», але при цьому мали низьку купівельну спроможність. У магазинах розплачувалися пачками грошей за традиційні продукти харчування чи товари повсякденного вжитку.

Банкнота номіналом 1 мільйон купонокарбованців, 1995 рік

1. Яке явище в економіці України відображає поява такої купюри?

Входження України у світовий ринок показало неспроможність більшості українських підприємств витримувати конкуренцію через брак сучасного менеджменту та відстале технічне оснащення. Специфікою української приватизації (перехід майна з державної і комунальної власності на користь фізичних та недержавних юридичних осіб) були її непрозорість і підкилимність, тобто вона відбувалася з явними порушеннями. Приватизація державних підприємств ніби й давала державному бюджету додаткові кошти, але вони були мізерними, бо без відкритого процесу торгів об’єкти діставалися за безцінь особам, пов’язаним із посадовцями того чи іншого державного підприємства. Внаслідок цього власністю не міг заволодіти ефективний приватний власник, який мав відповідні обігові кошти для оздоровлення виробництва. В 1998 році українська економіка, яка переживала не найкращі часи, дивом уникла дефолту — відмови держави сплачувати свої боргові зобов’язання перед іноземними кредиторами. Криза вилилася в рекордне на ті часи зростання тіньової економіки — господарської діяльності, яка розвивалася поза державним обліком. Власники тіньових підприємств не сплачували податків, збільшуючи власні прибутки. Зовнішній борг збільшився до 40% ВВП, сталося падіння економіки від 10 до 28% в різних галузях, відбувся стрибок курсу з 2 до 4 гривень за долар. Наприкінці 1990-х років вдалося частково стабілізувати економіку. 2000 рік став першим роком зростання з часу здобуття Україною незалежності. Цьому сприяла зокрема проведена фінансова реформа.

Банкнота 10 гривень. Рік випуску 1992, рік введення в обіг — 1996

Дізнайтеся: 1) чому банкноти, випущені в 1992 році, ввели в обіг аж через 4 роки; 2) яка 10-гривнева купюра викликала заперечення істориків і чому.

У вересні 1996 року запровадили національну грошову одиницю — гривню. Позитивна динаміка економічного зростання була перервана світовою економічною кризою 2008-2009 років. Однак вже в 2010 році вдалося подолати наслідки економічної кризи. На український ринок зайшов іноземний капітал, який інвестували в галузі переробної промисловості, сферу оптової та роздрібної торгівлі — туди, де швидко з’являються нові товари, змінюється асортимент, повертаються витрати та є невисокі комерційні ризики. Зарубіжних інвесторів приваблював місткий внутрішній ринок з більшості товарних позицій; географічне розташування України на перетині основних транспортних шляхів між Європою та Азією; порівняно дешева та водночас кваліфікована робоча сила; науковий потенціал; розвинена інфраструктура (наявність портів, мостів, летовищ, складів, систем зв’язку, водопостачання) та інше. Проте притік іноземних інвестицій у країну гальмували корупція, неефективна судова система (неможливість захистити право власності чи справедливо вирішити бізнес-суперечку), митні процедури, часті зміни законодавства; отримання великої кількості дозвільних документів у різних інстанціях та інші. Відтак попри поступове зростання економічного потенціалу зберігалися старі недоліки пострадянської системи.

• 1. Чому перехід до ринкової економіки відбувався вкрай повільно?
• 2. Як відбувалася приватизація? Що таке тіньова економіка?
• 3. Що приваблювало іноземних інвесторів в Україні, а що відштовхувало?

2. Становище в промисловості

Визначальна роль у промисловому виробництві належала галузям важкої промисловості. Вони працювали переважно на експорт, і тільки це давало змогу їм триматися на плаву. Проте в перші роки незалежності й тут означилися негативні тенденції, позаяк виробничі цикли розраховані тільки на первинну обробку металу або сировини. Продукцію для широкого вжитку з нашого металу та напівфабрикати на ринок споживача спрямовували вже західні фірми. Технічний рівень металургійної і машинобудівної галузей залишався вкрай низьким. Виробництвом продовжували керувати директори, які звикли працювати не у ринкових, а в командно-адміністративних умовах народного господарства.

Одна з доменних печей Дніпровського металургійного заводу. Світлина

1. Які перспективи розвитку важкої промисловості в сучасних умовах?

Негативно позначилася на промисловому виробництві енергетична криза. Головні її причини — зменшення поставок енергоносіїв із Росії та розрахунок за них за світовими цінами, до яких Україна не була готова. Вітчизняна промисловість була енергозатратною і в радянський період базувалася на низьких цінах на енергоносії. Програми щодо збільшення видобування газу щораз провалювалися, що робило країну залежною від основного постачальника блакитного палива — Російської Федерації. У складній ситуації опинилась атомна енергетика, що виробляла близько третини української електроенергії. Негативне ставлення суспільства до цієї галузі, проблема постачання ядерного палива із Росії та захоронения радіоактивних відходів ускладнили умови роботи атомних електростанцій.

Попри труднощі періоду становлення, з 2000 року спостерігалося зростання темпів промислового розвитку. Цьому сприяли проведені модернізаційні заходи, використання нової техніки і технологій, орієнтація частини виробництва на експорт. До прикладу, між 2000 і 2008 роками експорт промислової продукції зріс майже на 50%. В структурі промисловості найвищу питому вагу займали чорна металургія, машинобудування, електроенергетика, хімічна та харчова галузі. І надалі провідне місце займала чорна металургія. Вона забезпечувала понад 25% промислового виробництва, майже 40% валютних надходжень в Україну і майже 10% до бюджету держави. Україна входила до десятки найбільших виробників і експортерів металів. Понад 80% металопродукції експортувалося до країн Європи, Азії, Близького Сходу, Південної Америки. Важливою галуззю економіки залишалася також ракетно-космічна. Провідний центр — конструкторське бюро «Південне» та виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод» у місті Дніпро. Тут сконструювали і виготовили понад 400 штучних супутників Землі, серійно виробляли ракети-носії, космічні апарати. Значним досягненням вітчизняних фахівців стало створення космічних штучних апаратів «Січ-1», «Океан-О», ракетоносіїв «Зеніт», «Дніпро», «Циклон». Україна відома також апаратурою стикування для міжнародної космічної станції, об’єктами наземної інфраструктури: станціями для глобальних навігаційних супутникових систем, мережею спостережень геофізичних явищ. Позитивну динаміку демонстрували інші галузі промисловості.

• 1. Як розвивалася важка промисловість в перші роки незалежності?
• 2. Які процеси відбувалися в енергетичному секторі економіки Україні?
• 3. Назвіть провідні галузі в структурі промисловості держави.

Мовою джерела. Уривок із праці Миколи Рябчука «Дві України»:

«Політологи охрестили політико-економічні системи, збудовані в Україні й Росії, як blackmail state — «шантажистська держава». Суть її полягає в тому, що замість колишнього тотального ідеологічного шантажу застосовується ефективніший економічний. З одного боку, держава створює такі умови, що практично жоден її громадянин не може вижити, не порушуючи тих або тих законів чи приписів. Підприємець мусить приховувати частину податків, бо не в силі їх усіх заплатити, викладач бере дрібні хабарі від студентів, бо не може вижити із сім’єю на мізерну зарплату (як і міліціонер, що збирає «данину» з вуличних торговців), робітник виготовляє «ліву» продукцію на заводі, що місяцями простоює і не платить йому зарплати, ну, а решта пересічних громадян дружно роками не платить за газ, електрику, воду та інші комунальні послуги. Держава нібито толерує всі ці дрібні (а часом і не дуже дрібні) порушення, але — і це вже другий бік справи — лише доти, доки громадянин залишається лояльним підданим і не «рипається», себто не намагається стати власне громадянином — із незалежними думками, вчинками та висловлюваннями».

1. У чому суть політико-економічної системи, яку політологи назвали blackmail state?

2. Чи існує ця система й досі? Свою думку обґрунтуйте.

Фотофакт

Ракета-носій «Циклон-3» розроблена Державним конструкторським бюро «Південне» імені Михайла Янгеля для запусків космічних апаратів наукового, прикладного, комерційного та військового призначення на кругові та еліптичні (у формі еліпсу) орбіти. Діапазон висот складає від 150 до 10000 км. Ракета-носій може здійснити запуск космічного апарату загальною масою від 550 до 4000 кг. 31 серпня 1995 року цією ракетою-носієм виведений на орбіту перший космічний апарат «Січ-1» під юрисдикцією України. Висота орбіти складала 659 км, а маса космічного апарата під час запуску — 1915 кг. Призначення «Січ-1»: спостереження за поверхнею Землі для ведення господарської діяльності, проведення наукових експериментів з дослідження іоносфери й магнітосфери.

Ракета-носій «Циклон-3» і міжконтинентальна балістична ракета в парку ракет у місті Дніпро. Світлина

Космічний апарат «Січ-1». Світлина із сайту Державного космічного агентства України

1. Дізнайтеся, які ще українські космічні апарати були виведені на навколоземну орбіту. Яке їхнє цільове призначення?

2. Пригадайте 1-2 факти про Михайла Янгеля, іменем якого названо Державне конструкторське бюро «Південне».

3. Зміни в сільському господарстві

Економічна криза, яка охопила всю державу, особливо гостро відчувалась у сільському господарстві. В СРСР ця сфера виробництва була донором промисловості, забезпечуючи її сировиною, а населення міст — продуктами харчування. Упродовж 1991-1992 років Верховна Рада прийняла Закони України «Про селянське (фермерське) господарство», «Про форми власності на землю». Вони мали сприяти утвердженню на селі альтернативних колгоспно-радгоспній системі форм господарювання і забезпечити позитивну динаміку розвитку сільськогосподарського виробництва. Однак на практиці ці законодавчі акти впроваджували повільно. Косметичне перетворення колгоспів на КСП — колективні селянські господарства — не приносило реальних зрушень на селі. Ними керували переважно колишні голови колгоспів. У Верховній Раді сформувалося колгоспно-радгоспне лобі, під тиском якого в сільське господарство виділяли кошти, однак до рядового колгоспника чи працівників радгоспів ці кошти зазвичай не доходили, осідаючи на рахунках посередників. Фермерські господарства як альтернативу колгоспній системі створювали повільно. Існували різноманітні перепони, бо пострадянська номенклатура розглядала фермерів як своїх конкурентів у близькому майбутньому й перешкоджала розвитку їхніх господарств. Перевірки з боку фіскальних органів, складність в отриманні банківської позики, рейдерство, невизначеність законодавства призводили до банкрутства фермерів та відтоку робочої сили.

Невирішеним законодавчо тривалий час залишалися питання створення ринку землі та нових форм господарювання — від кооперативної до фермерської. Старі та нові партії займалися, по суті, соціальною демагогією. Говорили, що земля не може стати товаром як всенародна цінність і власність. Стверджували, що багаті іноземці при створенні ринку землі залишать зубожілим місцеве населення. Ці «страшилки» здійснювали негативний вплив на українців. Тимчасом як лише за вільного обігу землі та розумного контролюючого законодавства можна створити ефективного власника як сільськогосподарського підприємства, так і фермерського господарства. Класик консервативної ідеології в українській суспільній думці В’ячеслав Липинський у праці «Листи до братів-хліборобів» закликав до утвердження в Україні середньої та дрібної приватної власності на землю. Лише за таких умов можливе виникнення середнього класу, зацікавленого у власній державі та підтримці національної культури.

Картина Євгена Павлова «Пшеничне поле». 2010 рік

1. Які емоції викликає у вас цей мистецький твір?

2. Підшукайте уривок з поезії, який відповідає зображеному.

Однак попри труднощі, сільськогосподарські виробники забезпечували населення якісними продуктами харчування та промисловість сировиною. 2002 року схвалено Земельний кодекс України, який закріпив приватну власність на землю. Досить динамічно розвивалося зернове господарство і тваринництво. Основна зернова культура України — озима пшениця. Другою за розмірами площ посівів був ячмінь, третьою — кукурудза. Значні площі відводили під посіви гречки. За рівнем виробництва зерна Україна посіла одне з провідних місць у світі. Зокрема в 2011 році зібрано рекордний врожай зернових — 55 млн тонн. Серед технічних культур поширені соняшник, льон-довгунець, цукровий буряк, хміль, тютюн. Важливими галузями сільського господарства стали овочівництво, садівництво та виноградарство. Позитивна динаміка в розвитку сільського господарства зумовлювалася наявністю багатих земельних ресурсів і достатньою кількістю кваліфікованої робочої сили. Потенціал сільського господарства перевищив потреби держави. Україна стала одним із світових лідерів експорту зернових і кормових культур, соняшникової олії, фруктів і овочів, вносячи тим самим свою вагому частку в розв’язання світової проблеми голоду.

• 1. Що перешкоджало розвитку фермерського господарства?
• 2. Які загрози й переваги створення ринку землі в Україні?
• 3. Що зумовило позитивну динаміку розвитку сільського господарства?

У той час, коли... на теренах України

було запроваджено національну валюту — гривню (вересень 1996 року).

Тоді... у світі

в США компанія Motorola почала продаж мобільного телефону моделі StаrTAC,який став одним із перших мобільних телефонів (січень 1996 року).

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- 1992 рік — ухвалено «Основи національної економічної політики України»;

- вересень 1996 року — запроваджено національну валюту — гривню;

- 2002 рік — прийнято Земельний кодекс, який закріпив приватну власність на землю.

2. Поясніть значення понять: інфляція, дефолт, приватизація, тіньова економіка.

3. Дослідіть, які країни є найбільшими споживачами сільськогосподарської продукції України (зернові й технічні культури, овочі, фрукти, виногад). На основі дослідження доведіть або спростуйте думку: «Україна — житниця Європи».

4. Опрацюйте графіки «Інфляція в Україні в карбованцях» та «Курс долара до карбованця» (джерело: Державна служба статистики України) та дайте відповіді на запитання.

1) У якому році інфляція досягла піку, а коли — суттєво знизилася? Чим це пояснюється, на вашу думку? 2) Чи співпало зростання курсу долара до карбованця із зростанням інфляції? Як ви вважаєте, чим це зумовлено? 3) Коли курс долара до карбованця був найвищим, а коли найнижчим у цьому часовому періоді?