§ 40. Демографічна та етнонаціональна структура населення

• Поясніть значення понять: депопуляція, урбанізація, еміграція.
• Представники яких національностей мешкають в Україні?
• Коли кримських татар було депортовано з Криму?

1. Демографічні процеси

Прикметна ознака демографічної ситуації в Україні — зменшення чисельності населення. На це впливало кілька факторів: спад народжуваності, зменшення тривалості життя, економічна нестабільність, старіння населення, міграційні процеси — з країни виїжджало більше людей, ніж поверталося. Звернемося до мови цифр. Отже, найбільша кількість жителів держави була зафіксована в 1993 році — 52 мільйони 244 тисячі осіб. Натомість у 2013 році за даними Державної служби статистики цей показник становив 45 мільйонів 469 тисяч 812 осіб. У 1991 році народилося 630 тисяч 800 дітей. Надалі рівень народжуваності поступово зменшувався і становив у середньому 400 тисяч малюків на рік.

Важливим показником демографічних процесів є тривалість життя населення. В Україні вона становила відповідно 69 років у 1991 році та 71 рік у 2013 році. Середній вік жінок у 1991 році складав 74 роки, чоловіків — 67; у 2013 році відповідно 76 і 66 років. Світова організація здоров’я вважає, що на 50% тривалість життя залежить насамперед від способу життя людини. Чоловіки живуть менше, ніж жінки. Серед причин такої ситуації демографи виокремлюють наступні: нездорове харчування, вживання алкоголю, малорухливий спосіб життя. До того ж чоловіки частіше працюють у шкідливих умовах, ніж жінки. Зазвичай чоловіки більш зверхньо ставляться до свого здоров’я і рідше звертаються до лікаря. Все ж таки визначальним чинником тривалості життя є прагнення самої людини зменшити негативні впливи на власний спосіб життя.

У містах України проживало вдвічі більше мешканців, ніж в сільській місцевості. Майже у всіх регіонах України тривалість життя мешканців міст була вищою, ніж у селі. На початку 2000-х років нараховувалося майже півтори сотні сіл, що перебували на адміністративному обліку, але там ніхто не жив. Майже 8 тисяч сіл спеціалісти відносили до деградуючих, тобто таких, де проживало порівняно небагато мешканців переважно пенсійного віку. Винятками стали Автономна Республіка Крим і Закарпатська область, у яких відбулося збільшення сільського населення відповідно на 13% і 6%. Джерела приросту були різними: на Кримському півострові — внаслідок міграційного притоку, в Закарпатті — природного приросту. Незважаючи на ускладнення демографічної ситуації, Україна й надалі залишалася однією з найбільших за чисельністю населення держав Європи.

• 1. Що впливало на зменшення чисельності населення в Україні?
• 2. Від яких факторів залежить тривалість життя?
• 3. Яке співвідношення чисельності міського й сільського населення?

Діаграма. Чисельність населення України в 1989-2019 роках, млн осіб (джерело: інтернет-видання «Слово і діло»)

1. Проаналізуйте за діаграмою, як змінювалася чисельність населення України упродовж 1989-2019 років (з 1 січня 2018 року без урахування даних з АР Крим, Донецької і Луганської областей).

2. Як ви вважаєте, які політичні й економічні чинники не вплинули на зміни в чисельності населення України?

3. Дізнайтеся, яке місце посідає Україна в Європі та світі за чисельністю населення.

2. Етнонаціональна структура населення

Україна — поліетнічна держава. Згідно з переписом 2001 року національний склад населення характеризувався значною перевагою основної нації — українців. Вони становлять 77,8 % всіх жителів держави. До найбільших національних спільнот, які населяють територію України, входять росіяни, білоруси, молдавани та болгари. Великими етнічними спільнотами є угорці, румуни, поляки, євреї, вірмени. Всього на теренах України проживають понад 100 національностей. Поставши як незалежна держава в 1991 році, Україна змогла уникнути внутрішніх конфліктів на національному ґрунті. Держава гарантувала всім національностям право на збереження їхнього традиційного розселення і забезпечує існування національно-адміністративних одиниць, взяла обов’язок створювати належні умови для розвитку всіх національних мов і культур.

Безперечною заслугою незалежної України стала розробка законодавчої бази, яка врегульовувала міжнаціональні відносини, забороняла дискримінацію громадян за національною ознакою. Засади державної політики в національному питанні були сформульовані в Декларації прав національностей України. Законодавчо закріплювалося право кожного народу на використання національної символіки, відзначення національних свят, сповідування своєї релігії, розвиток літератури, мистецтва, засобів масової інформації, утворення національних навчальних закладів. У Конституції України гарантовано всім народам, національним групам, громадянам, які проживають на її території, рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права. Дискримінація за національною ознакою заборонена і карається відповідно до Закону.

Представники різних національностей створили свої культурні центри, товариства, земляцтва, об’єднання. Вже наприкінці 1991 року було зареєстровано понад 150 національно-культурних товариств. Надалі їхня чисельність зростала. Близько 100 з них представляли інтереси громадян України — етнічних росіян, понад 150 — євреїв, близько 120 — поляків, понад 100 — греків, 88 — народу ромів, 85 — німців, 41 — болгар, 35 — вірмен, 34 — азербайджанців, 19 — угорців, 18 — білорусів, 15 — корейців, 14 — румунів, 10 — молдован, по 9 — караїмів і литовців, 5 — словаків. Інші етноси України мали по 3 і менше національно-культурних товариств різного статусу. З 1999 року функціонує Асоціація національно-культурних об’єднань України. Всі ці організації проводили в установленому законом порядку діяльність, спрямовану на розвиток національної культури, проводили масові заходи, видавати газети, журнали, створювали художні колективи, театри, музеї, видавництва, відзначали національні свята, брали участь у традиційних обрядах своїх народів. Наприклад, права й інтереси грецької діаспори з 1995 року представляла Федерація грецьких общин України, яка координувала діяльність грецьких товариств у 18 областях України та в Криму. Українська єврейська громада створила єврейські школи, дитячі будинки та інтернати, будинки для людей старшого віку. Зберігаючи національні традиції, її представники в Україні широко відзначали свої національні свята, такі, як Пурім, Рош-а-Шана, Ханука та інші, подекуди поєднуючи їх проведення із різноманітними культурно-мистецькими акціями, як-то фестивалі імені Шолом Алейхема. Традиційними стали дні вірменської культури. Представники болгарської діаспори проводять щорічне національне свято болгарський Собор. Держава в різний спосіб допомагала інтегруватися в українське суспільство народу рома, зокрема різноманітною культурно-мистецькою діяльністю відзначена Всеукраїнська спілка громадських організацій «Конгрес ромен України». Україна підтримує видавничу діяльність національних меншин. Було зареєстровано зокрема більше 180 друкованих засобів масової інформації для національних меншин. Вони виходили болгарською, вірменською, єврейською, кримськотатарською, польською і румунською мовами. Мовами оригіналу друкувало книги видавництво «Етнос». Популярними стали виставки творів живопису та декоративно-прикладного мистецтва.

• 1. Поясніть поняття «поліетнічна держава» на прикладі України.
• 2. Які права національностей, які мешкають в Україні, закріплені законодавчо?
• 3. Яким чином Україна підтримує розвиток національних меншин?

Карта. Етнічний склад населення України станом на 2001 рік (джерело: Вікіпедія)

1. З’ясуйте, у яких областях України проживало найбільше українців, у яких — найменше (порівняно із загальною кількістю населення в області).

2. Назвіть 3 найчисленніших національні меншини в Україні станом на 2001 рік.

3. Дізнайтеся, які території заселяли кримські татари.

4. Обговоріть, які історичні процеси впливали на зміни в етнічному складі.

Мовою джерела. Конституція України (витяг):

Стаття 11. Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

1. Віднайдіть у статтях 11, 24 Конституцїї України цитати, які підтверджують, що держава гарантує рівність прав усіх національностей.

2. Намалюйте малюнок, який символізує рівність прав усіх національностей.

3. Повернення кримськотатарського народу на історичну батьківщину

Повернення кримських татар на історичну батьківщину розпочалося в 1988-1989 роках. Це стало можливим завдяки тривалій боротьбі кримськотатарського національного руху, героїчним вчинкам його активістів та розпаду авторитарного радянського режиму, який 1944 року депортував кримських татар і впродовж десятиліть не давав можливості повернутися до Криму. Основні принципи цього руху — демократичність та ненасильницьке, мирне вирішення питань. Багато в чому саме такий підхід сприяв уникненню гострих конфліктів у регіоні, які не оминули інші країни пострадянського простору. Водночас українське політичне керівництво на початку та в середині 1990-х років вбачало в кримських татарах союзників у протидії проросійському сепаратизмові.

Повернення кримських татар на батьківщину. Світлина

1. Які емоції викликає у вас ця світлина?

2. Що символізує плакат із написом «18мая» (18 травня)?

Однак під тиском домагань Російської Федерації Україна була змушена піти на компроміс із російською владою, яка вимагала спеціального статусу для цієї частини української території. 21 вересня 1994 року проголошено Автономну Республіку Крим (АРК). На жаль, Україна не змогла нав’язати РФ своє бачення кримського питання. Не був використаний потенціал української громади Криму, яка у чисельному еквіваленті складала майже третину населення півострова. Не одержали територіально-національної автономії кримські татари, котрі налічували приблизно 10% населення. Проте як репресований народ вони сподівалися на створення національних органів влади на землях татарських поселень. Курултай — вищий представницький орган кримськотатарського народу — не став рівноправним гравцем на політичній мані Криму.

З 1992 року процес облаштування кримських татар фінансувався з державного бюджету. Попри дотримання національно-культурних прав кримських татар, багато проблем залишилося. Зокрема чи не найскладнішим питанням було виділення земельних ділянок для індивідуального будівництва і господарської діяльності на південному узбережжі Криму. Ілюстрацією цього стали факти самозахоплень земель та інших акцій протесту в населених пунктах Судак, Морське, Веселе, Ялта, Алушта та інших. Місцева влада через етнічні упередження та корумпованість не сприяла вирішенню земельного питання. У травні 1999 року, після низки протестних акцій, Президент України Леонід Кучма підписав указ «Про раду представників кримськотатарського народу». Вона складалася саме з представників меджлісу — координаційного органу, який мав відстоювати інтереси кримських татар перед іншими політичними суб’єктами і спрямовувати місцеві органи самоврядування кримських татар на реалізацію рішень Курултаю. Втім, наступні Президенти — Віктор Ющенко і Віктор Янукович — недостатньо використовували цей інструмент комунікації з політичним керівництвом кримських татар. Влада радше ситуативно реагувала на ті чи інші проблеми, аніж керувалася цілеспрямованим діалогом.

• 1. Коли й завдяки чому кримські татари змогли повернутися на історичну батьківщину?
• 2. Хто й чому наполягав на проголошенні Автономної Республіки Крим?
• 3. Кому з Президентів України вдалося налагодити діалог з лідерами кримських татар?

У той час, коли... на теренах України

в Крим, почали повертатися кримські татари.

Тоді... у світі

у Нагірному Карабасі було прийнято рішення про перехід зі складу Азербайджану до складу Грузії, що призвело до міжетнічних конфліктів, погромів і війни.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дату і подію, пов’язану з нею:

- 1988-1989 роки — повернення кримських татар на історичну батьківщину — у Крим.

2. Поясніть значення понять: поліетнічна держава, курултай, меджліс.

3. Розгляньте світлини, які відображають історію кримського татарського народу від його повернення в Крим до анексії півострова Росією у 2014 році. Розташуйте фотографії в хронологічній послідовності, поясніть свій вибір. Дайте назви світлинам.

Напис на плакаті: «Нехай ніколи не повториться насилля над жодним народом, як це сталося з кримськими татарами 18 травня 1944 року»

Напис на плакаті: «Геноцид продовжується»

Наметове містечко кримських татар

Кримські татари демонструють свої документи

Напис на плакаті: «Волю вже маємо. Дайте ж землі!»

4. Проаналізуйте діаграму «Демографічна ситуація в Україні та прогноз на майбутнє» та виконайте завдання:

1) порівняйте кількість населення у 1992 та 2022 роках;

2) з’ясуйте, яка вікова група населення була найчисленнішою в 1992 році і чи змінилася ситуація у 2022 році; 3) дізнайтеся, чисельність якої вікової групи зросла, а якої зменшилася у 2022 році порівняно з 1992 роком; 4) знайдіть, скільки українців змушені були тікати від війни в Європу; 5) довідайтеся, скільки українців у 2030 році проживатимуть у кордонах України 1991 року за прогнозом Інституту демографії та соціальних досліджень України; 6) зробіть аргументовані висновки.