§ 18. Воєнно-політична ситуація в Україні влітку 1919 - на початку 1920 років

• Коли було створено УСРР/УССР?

• Які економічні зміни запровадили більшовики в Україні у 1919 році?

• Що передбачала політика «червоного терору»?

1. Воєнні дії влітку 1919 року. Наступ білогвардійських військ на Київ

Улітку 1919 року в Україні виникла складна військово-політична ситуація. За утвердження своєї влади на цій землі воювали білогвардійські війська під командуванням генерала Антона Денікіна і Червона армія. Прорватись у центральні райони намагалася Армія УНР.

Скориставшись ослабленням більшовицьких військ, білогвардійці, а саме Добровольча та Донська армії, зуміли потіснити Червону армію в Донбасі, де бої тривали із січня 1919 року. Згодом денікінці захопили Луганськ, Харків, Катеринослав (нині Дніпро). Воєнно-стратегічна обстановка в Україні почала змінюватися на користь білогвардійців. 3 липня 1919 року в Царицині (нині Волгоград) генерал Антон Денікін підписав «Московську директиву» збройним силам Півдня Росії — наказ про наступ на Москву. Отримуючи допомогу країн Антанти, російські білогвардійські війська планували встановити повний контроль над Україною, а потім оволодіти Москвою. Спроби більшовиків зупинити денікінців провалилися, і наприкінці серпня вони залишили Київ. Російська окупаційна влада в Україні, втративши військову підтримку, авторитет та соціальну опору в місті й селі, була ліквідована вдруге.

Картина Леоніда Перфецького «Київ 31 серпня»

На Правобережжі падіння більшовицького режиму прискорили війська Директорії УНР та уряду ЗУНР. Опинившись улітку 1919 року в районі Надзбруччя після невдалих військових дій УНР проти російських військ, а УГА — проти польських, обидві сторони у липні того самого року підписали угоду про об’єднання збройних сил задля спільної боротьби за незалежність України. Чисельність об’єднаної армії становила 85 тисяч вояків, із яких близько 50 тисяч були галичани. Вона контролювала простір, окреслений на півдні Дністром, на заході — Збручем, на сході — лінією Жмеринка-Вапнярка, на півночі — Гусятин-Бар. Ця невелика смуга землі — 90 км углиб і 350 км вшир — стала базою для контрнаступу з метою відновлення в Україні національної влади. За лінією фронту діяли повстанські загони отаманів Зеленого й Ангела, котрі підтримували Директорію. Проте повної узгодженості дій між українськими політичними силами не вдалося досягти. Уряд ЗУНР орієнтувався на боротьбу з Польщею та більшовицькою Росією і був готовий до укладення ситуативного союзу з генералом Денікіним. Натомість Симон Петлюра схилявся до переговорів із більшовицьким урядом Володимира Леніна для координації зусиль проти денікінських військ. Відтак план воєнних дій українських армій був компромісним: на Одесу, яку захопили білогвардійці, спрямовували війська УНР, на Київ — УГА. Однак він виявився невдалим, бо передбачав розпорошення сил, хоча початково наступ українських армій, що розпочався у серпні 1919 року, розвивався успішно. Більшовики, не маючи змоги стримувати українські підрозділи та білогвардійців, 30 серпня 1919 року залишили Київ, до якого майже одночасно увійшли українські та денікінські війська. Діючи разом із «білими», український уряд сподівався заручитися підтримкою країн Антанти. Однак Добровольча армія в жодній формі не визнавала українську державність. Українські підрозділи, не бажаючи воювати з союзниками, залишили Київ та відійшли до Василькова. Здача Києва була рівносильна поразці. Ця подія увійшла в історію як «Київська катастрофа». Отже, на початку осені 1919 року майже вся Україна опинилася під владою білогвардійських військ.

• 1. Чому влітку 1919 року військово-політична ситуація в Україні загострилася?
• 2. Яке завдання стояло перед військами білогвардійців? Хто їх очолював?
• 3. Коли були об'єднані війська УГА та УНР? Які протиріччя між ними виникли?

Мовою джерела. Марко Безручко. «Від Проскурова до Чарториї»:

«Великий вплив на все українське військо зробило залишення українськими частинами тільки що взятої столиці України — Києва. Дух підупав, порив охолонув, у душу почала закрадатися зневіра в перемогу».

Мовою джерела. Прем’єр УНР Ісаак Мазепа:

«Так славно почався і так безславно скінчився похід об'єднаної Української Армії на Київ».

• 1. «Київська катастрофа» відбулася в серпні 1919 року». Доберіть аргументи на підтвердження або спростування цієї тези, скориставшись матеріалами документів.

2. Денікінський режим в Україні

Ще на початку наступу білогвардійських військ Антон Денікін сформулював засади своєї політики: «єдина і неділима Росія», боротьба з більшовиками до кінця, встановлення порядку і запровадження тимчасової військової диктатури, смертна кара за участь у «бунтах», більшовицьких організаціях, за дезертирство в армії.

Перші кроки денікінського режиму засвідчили прагнення нової влади знищити сліди існування в недалекому минулому не лише УССР/УССР, а й УНР. Антиукраїнська політика проявлялась у різних формах. Територію України поділили на три області: Київську, Харківську і Новоросійську на чолі з керівниками із необмеженими в умовах військового часу повноваженнями. У Києві скинуто із п’єдесталу і розтрощено бюст Тараса Шевченка. В усі установи надійшла інструкція зняти його портрети. Закривали українські школи. Українською мовою могли навчати дітей лише у приватних навчальних закладах. Спеціальні цензори проглядали запасники київських книгарень і вилучали навіть ті видання, які свого часу дозволила імперська цензура. Українські вивіски на крамницях замінили на російські, усі залізничні станції перейменували російською мовою. Відповіддю на «червоний терор» більшовиків став «білий терор» денікінців.

Газета «Київлянин»

Економічна політика денікінського режиму передбачала відновлення великого землеволодіння. У селян знову забирали землю і реманент. Третину зібраного зерна, половину скошених трав і шосту частину овочів селяни зобов’язувалися безоплатно віддавати поміщикам та орендарям, якщо останні заявляли про свої права на землю. Крім того, селян змушували вносити на потреби денікінської армії разовий податок — п’ять пудів зерна з кожної десятини землі. За несвоєчасну поставку примусово стягали подвійну суму. Отже, білогвардійський податок виглядав не краще, ніж більшовицька продрозкладка. Складною залишалася ситуація в промисловості. Фабрики і заводи повертали власникам. Формально зберігали 8-годинний робочий день, проте реально він тривав 11-12 годин. Багато підприємств через нестачу сировини й палива працювали неповний робочий день або зупинялися зовсім, і робітники залишалися без зарплати. Нормалізувати економічне життя білогвардійській владі так і не вдалося.

• 1. Які завдання ставив Антон Денікін перед білогвардійськими військами?
• 2. У яких формах проявлялася антиукраїнська політика денікінського режиму?
• 3. Визначте сутність змін в економіці. В чиїх інтересах вони здійснювалися?

3. Боротьба проти денікінців. Перший Зимовий похід військ УНР. Повернення більшовицького режиму

Політика денікінців викликала обурення серед різних прошарків українського суспільства. Навіть ті, хто, сподіваючись на спокійне життя, початково симпатизували генералу Денікіну, перейшли в опозицію. До соціальних мотивів неприйняття білогвардійського режиму в Україні додались і національні. У містах виникло антиденікінське підпілля. Проти білогвардійської влади розгорнувся масовий повстанський рух, головною силою якого стали селяни. Значної шкоди денікінським військам завдали загони Нестора Махна, організовані у Революційну повстанську армію України (махновців), яка налічувала близько 50 тисяч вояків. У жовтні 1919 року під їхнім контролем опинилися великі райони півдня України, зокрема Катеринослав, Каховка, Бердянськ. На звільнених територіях землю передавали селянам, фабрики і заводи — робітникам.

Наприкінці вересня 1919 року, в атмосфері загального невдоволення «білими», Директорія оголосила їм війну. Проте зіткнення з потужною Добровольчою армією закінчилося для українців невдачею. Українські армії опинились у «трикутнику смерті» й змушені були вести бої із трьома силами, кожна з яких переважала їх чисельно: з більшовиками, білогвардійцями і поляками, які захопили Західну Волинь та Поділля, залишивши українців без тилу. Першою припинила збройну боротьбу УГА, перейшовши на бік генерала Денікіна. Натомість війська УНР ще деякий час чинили опір, однак згодом прийняли рішення перейти до партизанських методів боротьби. Частина військ УНР на чолі з генералом Михайлом Омеляновичем-Павленком 6 грудня 1919 року вирушила у рейд по тилах Добровольчої та Червоної армій, названий Першим Зимовим походом. Рейд тривав понад п’ять місяців. Війська подолали дві тисячі кілометрів, завдаючи втрат противникові. Навесні 1920 року вони перейшли у райони, що зайняли поляки. 3 грудня 1919 року очільник Директорії Симон Петлюра у Варшаві вів переговори із польським керівництвом про спільні дії проти більшовицької Росії.

У жовтні 1919 року наступ проти денікінців розпочала Червона армія. 16 грудня того ж року білогвардійські війська залишили Київ. У січні-лютому 1920 року військові дії розгорнулися на Правобережжі. Упродовж лютого денікінські війська залишили південь України. Під контролем білогвардійців зостався лише Крим. Отже, боротьба за Україну, що упродовж другої половини 1919-початку 1920 років тривала між українськими арміями, більшовиками та білогвардійцями, завершилася перемогою більшовиків, які вкотре окупували території України.

• 1. Якою була реакція в суспільстві на денікінський режим?
• 2. Коли відбувся Перший Зимовий похід військ УНР?
• 3. Чим завершилася боротьба між українськими, більшовицькими та білогвардійськими військами?

У той час, коли... на теренах України

Київ було звільнено від більшовиків та відбулася «Київська катастрофа», ...

Тоді... у світі

у США розпочав роботу установчий з'їзд Комуністичної партії Америки.

Фільм «Невідома Україна. «Більшовики перемагають»:

https://cutt.ly/7NfgzMi

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- липень 1919 рік — підписана угода між УНР та УГА про спільні військові дії;

- 31 серпня 1919 рік — «Київська катастрофа»;

- 6 грудня 1919 рік — початок Першого Зимового походу Армії УНР;

- 16 грудня 1919 рік — білогвардійські війська залишили Київ.

2. Поясніть значення понять: денікінський режим, «білий терор», «трикутник смерті».

3. Напишіть есей на тему «Зовнішній ворог чи внутрішній розбрат? Хто більше загрожував суверенітетові держави?».

4. Заповніть таблицю «Перший Зимовий похід військ УНР».