§ 7. Програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства (братства). Практична робота № 1

Мета. Проаналізувати програмні документи Кирило-Мефодіївського братства під кутом зору відображення в них минулого / майбутнього України та з’ясувати вплив окремих особистостей на його діяльність, ознайомившись із біографією найактивніших братчиків.

Хід заняття

Завдання 1. Пригадайте:

1) Коли утворилося Кирило-Мефодіївське товариство?

2) Хто були засновники та учасники Кирило-Мефодіївського товариства?

3) У яких документах викладено цілі й завдання товариства?

Завдання 2. Об’єднайтеся в малі групи. За власним вибором чи вказівкою вчителя / учительки виконайте одне із запропонованих завдань 3-6. Після виконання завдання представте результати своєї роботи перед класом.

Завдання 3. Ознайомтеся зі Статутом Кирило-Мефодіївського товариства (братства), що складається з Головних ідей та Головних правил. Визначте основні цілі товариства та можливі шляхи їхнього досягнення. Складіть на основі документів схему.

Зі Статуту Кирило-Мефодіївського товариства (Головні ідеї):

1. «...духовне і політичне об’єднання слов’ян є їх істинним призначенням, до якого вони повинні прагнути».

2. «...кожне плем’я повинно мати народне правління, дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом».

3. «...правління, законодавство, право власності і просвіта у всіх слов’ян повинні базуватися на святій релігії Господа нашого Ісуса Христа».

5. «...має існувати спільний Слов’янський собор з представників усіх племен».

Скульптури святих Кирила і Мефодія в Мукачевому (Закарпаття)

Зі Статуту Кирило-Мефодіївського товариства (Головні правила):

1. «Створюємо товариство з метою поширення... (його) ідей... шляхом виховання молоді, літератури і збільшення кількості членів товариства».

7. «...товариство старатиметься знищити будь-яку писемну і релігійну ворожнечу... і поширювати ідею про можливість примирення протиріч у християнських церквах».

8. «...товариство старатиметься заздалегідь викорінити рабство, поширити грамотність».

9. «...правило «мета виправдовує засоби» товариство визнає безбожним».

Завдання 4. Програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства (братства) були створені за активної участі його лідерів. Опрацюйте наведені нижче рубрики «Активна життєва позиція». Користуючись діаграмою Венна, зробіть записи в зошиті. Знайдіть спільне й особливе (відмінне від інших) у житті та діяльності Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша, Миколи Гулака. За допомогою слів-підказок наприкінці кожної рубрики сформулюйте результати діяльності цих особистостей.

Діаграма Венна: 1, 2, 3 — особливе (відмінне від інших); 4 — спільне для всіх трьох

Життєтека

Микола Костомаров

(1817-1885)

Ім’я (повне). Микола Іванович Костомаров.

Народження. Народився у слободі Юрасівка Воронезької губернії.

Походження. Син поміщика та селянки.

Освіта. Навчався в Московському пансіоні, згодом — у Воронезькій гімназії. Закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету. Здобув ступінь магістра. Самостійно вивчав слов’янські мови. З 1864 року — доктор історичних наук.

Особистість та суспільно-політичний рух. Учителював у Харкові та Києві. Від 1846 року викладав історію в Київському університеті. Вважав, що потрібно писати історію народу, а не історію держави. Довів, що хоча між українцями та росіянами багато спільного, але це два різних народи. Автор художніх творів, переважно на історичні теми. Один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства (братства) й автор його програмного документа «Книга буття українського народу». За причетність до братства в 1847-1857 роках відбував заслання в місті Саратов. Згодом продовжив викладацьку діяльність. Мав високі нагороди та звання в Петербурзькій Академії наук і Київському університеті.

Результати діяльності. Видатний історик, письменник, громадсько-політичний діяч.

Життєтека

Пантелеймон Куліш

(1819-1897)

Ім’я (повне). Пантелеймон Олександрович Куліш.

Народження. Народився в містечку Вороніж Чернігівської губернії.

Походження. Із козацько-старшинського роду. Зростав у атмосфері залюбленості в українські пісні, легенди, казки.

Освіта. Навчався в Новгород-Сіверській гімназії, був слухачем лекцій у Київському університеті.

Особистість та суспільно-політичний рух. Учителював у Луцьку, Києві, Рівному, Петербурзі. Автор першого історичного роману українською мовою «Чорна рада». З моменту виникнення Кирило-Мефодіївського товариства (братства) активно долучився до нього, за що відбував заслання в місті Тула. Після звільнення разом з дружиною Ганною Барвінок мешкав у Петербурзі, де заснував альманах «Хата» та редагував журнал «Основа». Розробив український правопис — кулішівку, написав підручник з історії України для учнів старших класів. Публікував історичні й філологічні дослідження, що мали неабиякий успіх. Друкував статті у львівських журналах. Підготував до друку (у співавторстві) повний переклад Біблії українською мовою. Посмертне видання значної частини його творів здійснила дружина Ганна Барвінок.

Результати діяльності. Письменник, історик, автор абетки, перекладач, громадсько-політичний діяч.

Життєтека

Микола Гулак

(1821-1899)

Ім’я (повне). Микола Іванович Гулак.

Народження. Народився у Варшаві.

Походження. Із козацько-старшинського (пізніше — дворянського) роду Гулаків. Дитинство Миколи пов’язане з містом Варшава, де батько відбував військову службу, та хутором Гулаківкою на Черкащині, куди переїхала сім’я.

Освіта. Навчався вдома, а згодом — у приватному пансіоні. У Дерптському університеті (нині — Тартуський університет в Естонії) закінчив юридичний факультет. Знав п’ятнадцять мов, був одним із перших українських сходознавців.

Особистість та суспільно-політичний рух. Працював чиновником у канцелярії Київського генерал-губернатора. В Києві познайомився з Миколою Костомаровим та Василем Білозерським. Разом з ними заснував Кирило-Мефодіївське товариство (братство). Під час допитів Микола Гулак взяв усю відповідальність на себе, заперечував причетність інших осіб до товариства. Стверджував, що він — автор усіх програмних документів. Як організатор товариства був ув’язнений до Шліссельбурзької фортеці, згодом мешкав під поліційним наглядом у місті Перм. Після закінчення заслання викладав математику, історію та природничі науки в навчальних закладах України, а згодом — Грузії. Перекладав твори класиків грузинської та азербайджанської літератури. За математичні дослідження заслужив визнання Паризької академії.

Результати діяльності. Мовознавець, математик, юрист, людина з активною життєвою позицією, вірний товариш.

Завдання 5. Ознайомтеся з міркуваннями Василя Білозерського, учасника Кирило-Мефодіївського товариства, та опрацюйте уривок із «Книги буття українського народу». Обґрунтовано доведіть або спростуйте твердження: «Братчики намагались об’єднати українську національну ідею із загальнолюдськими християнськими цінностями та ідеєю слов’янської єдності».

Василь Білозерський

Василь Білозерський про становище Наддніпрянщини:

«Прилучена до Росії... (Україна) терпить безліч кривд. Її права позабуто, й тепер вона... як рабиня, мусить терпіти все, що тільки може бути нещасного в житті народу. ...(Тому Україна має) бажати незалежності й підтримувати в тій думці інші слов’янські народи...»

Із «Книги буття українського народу»:

«...і встане Україна із своєї могили і знову озоветься до всіх братів Слов’ян, і встане Слов’янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа... ні пана, ...ні кріпака, ні холопа — ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у Хорутан (Хорватів), ні у Сербів, ні у Болгар».

«І буде Україна непідлеглою Республікою в союзі Слов’янськім».

Завдання 6. Опрацюйте відозви Кирило-Мефодіївського товариства «Брати великоросіяни і поляки» та «Брати українці». Поміркуйте, в чому братчики вбачали причини складного становища слов’ян. Зробіть записи в зошиті за допомогою схеми, поданої нижче.

З відозви «Брати великоросіяни і поляки»:

«Це промовляє до вас Україна... Прокиньтеся від сну, викореніть з ваших сердець безрозсудливу ненависть один до одного, розпалену царями і панами, посоромтеся ярма, що обтяжує ваші плечі. ...і нехай метою вашого життя і діяльності кожного з вас буде: слов’янський союз, рівність, братерство, мир і любов Господа нашого Ісуса Христа».

З відозви «Брати українці»:

«1. Ми приймаємо, що всі слов’яни повинні з собою поєднатися.

2. Але так, щоб кожен народ скомпонував свою Республіку і... (окремо) управлявся, так, щоб кожен народ мав свою мову, свою літературу і свою справу громадську. Такі народи по-нашому: москалі, українці, поляки, чехи, словаки, хорвати, серби і болгари.

3. Щоб... (була одна) рада слов’янська, де б сходились депутати од всіх Республік і там такі справи, котрі б належали до цілого союзу слов’янського.

4. Щоб у кожній Республіці був свій правитель, вибраний на года, і над цілим союзом був би правитель, вибраний на года.

5. Щоб у кожній Республіці була... рівність і свобода і станів не було...

6. Щоб приймано депутатами і урядниками не по роду, не по достатку, а по розуму і просвіщенності народним вибором.

7. До того, щоб віра Христова була основою закону і громадської справи в цілому союзі і в кожній Республіці».

Завдання 7. Підбийте підсумки, обговоривши в загальному колі основні цілі й завдання братства. *Поміркуйте над твердженням Михайла Грушевського: «Від Кирило-Мефодіївського товариства (братства) веде свою історію весь новий український політичний рух». Висловте обґрунтоване судження.