§ 23. Програмні засади й форми організації українського відродження на підставі публікацій його лідерів, офіційних документів, спогадів. Практична робота № 4

Мета. Визначити зміст програмних засад і форми організації українського національного відродження.

Хід заняття

Завдання 1. Пригадайте:

1) Які організації українського національного відродження діяли в Наддніпрянщині в другій половині XIX століття?

2) Коли були створені громади?

3) Які форми роботи вони використовували задля популяризації свої ідей?

Завдання 2. Об’єднайтеся в пари. Ознайомтеся з документами практичної роботи.

Завдання 3. Дайте письмово відповіді на питання після документів.

№ 1. З твору Володимира Антоновича «Моя сповідь»

По волі долі, я родився на Україні шляхтичом; в дитинстві мав всі звички паничів й довго поділяв всі станові й національні упередження людей, в колі яких виховувався; але коли прийшов для мене час самосвідомості, я оцінив своє становище в краї, я зважив його недоліки, всі наміри суспільства, в котрому доля мене поставила, й побачив, що його становище морально в безвиході, якщо воно не відмовиться від своєї винятковості поглядів, від своїх посягань на край і його нарід... Надіюсь також, що з часом в середовищі польського шляхетського суспільства, котре проживає на Україні, поворот до народу й усвідомлення трудитися на його користь — раніше чи пізніше стане моральною необхідністю не лише окремих осіб — як тепер, а взагалі всіх...

• 1. Яку організацію очолював Володимир Антонович?
• 2. У чому автор вбачав головну мету для себе й польської шляхти, що проживала на Україні?

№ 2. З доповіді голови слідчої комісії про недільні школи

...Ініціатива про розповсюдження грамотності в народі і про недільні для цього школи вийшла не від уряду безпосередньо, а, на нещастя, від таємного товариства, яке утворилося в Харкові... Засновниками і головними рушіями цього підбурливого товариства були студенти Харківського університету: Бекман, Моравський, Єфіменко, Завадський і Івков, а спільниками — студенти Левченко, Португалов, Зеленський, Раєвський та інші. Не усвідомивши ще думки про заснування недільних шкіл, товариство стало спочатку трудитися над поширенням грамотності в народі, а особливо між розкольниками за допомогою різних рукописних статей (заміток, повчань і т. п.) обурливого змісту.

• 1. Які цілі переслідували студенти, створюючи недільні школи?

№ 3. З редакційної програми журналу «Основа»

Програма «Основи» охоплює все, що може займати освічене суспільство по відношенні до південноросійського народу...

Ми відкриваємо свій журнал для художніх творів... ми будемо триматися строгого вибору відносно творів витонченої словесності на українській мові... Український відділ словесності вже забезпечений у нас значним запасом творів улюблених наших письменників — Марка Вовчка, Тараса Шевченка. Історія Південної Русі отримала новий інтерес для всіх російських людей з того часу, як Микола Костомаров оприлюднив свого «Богдана Хмельницького», робить нові кроки для розуміння нашого минулого.

• 1. Пригадайте, хто був ініціатором створення журналу «Основа».
• 2. З якою метою було створено журнал у «Основа»?

№ 4. Із програми «Громади», збірка «Громада», впорядкована Михайлом Драгомановим у Женеві

Одтепер «Громада» стане виходити в строк, що два місяці, книжками по шість листів. Разом з тим, впорядкування її візьмемо на себе ми троє, котрі підписані нижче: Михайло Драгоманов, Михайло Павлик і Сергій Подолинський. Ми знаємо, як то тяжко братись за письменне видавництво на українській мові, та ще й за кордоном нашої країни. Ми мусимо обертатись до народу, котрий не має державної (політичної) самостоячості, котрого розірвано між двома великими царствами: Росією й Австро-Угорщиною.

• 1. Хто очолив грромадівський рух за кордоном?
• 2. Які завдання перед собою ставили лідери Громади?

Київська громада. Світлина. 1873 рік

№ 5. З «Положення про Південно-західний відділ Імператорського російського географічного товариства»

§ 2. Південно-Західний Відділ Імператорського Географічного Товариства під безпосереднім керівництвом Головного Начальника Краю займається в основному вивченням губерній Київського навчального Округу...

§ 3. З цією метою Південно-Західний Відділ Імператорського Російського Географічного Товариства: По-перше, розшукує і популяризує вже зібрані й ті, що зберігаються у місцевих архівах і у приватних осіб, відомості про Край, розглядає їх і вирішує, яку користь може мати від них наука; По-друге, збирає етнографічні і статистичні матеріали, що стосуються Краю, серед місцевих жителів і споряджає наукові експедиції для виконання цілей... Зміни в суспільно-політичному, соціально-економічному та культурному поступі... По-третє, допомагає приватним особам, що відвідують Південно-Західний Край з науковою метою, і намагається залучити до дослідження цього Краю осіб, які можуть бути для цього корисними; По-четверте, сприяє збиранню і збереженню наукових праць, що належать до кола його досліджень, як наприклад: книжок друкованих і рукописних, актів, карт та етнографічних предметів. [...]

• 1. З якою метою було створено Південно-західний відділ Імператорського російського географічного товариства?
• 2. Як діяльність товариства сприяла українському національному відродженні?

№ 6. З промови «Profesion de foi (символ віри) Братства тарасівців, надрукованої 1893 року в львівській «Правді»

Україна під гнітом; і після закону людської психології вона підіймає свій національний прапор. Тим ми як діти України, як сини свого народу є націоналами і передусім дбаємо про те, щоб дати свому народові волю національну. Скоро Україна добуде сю волю, зміст національного прапору сам собою перемінить ся, бо людскість поступає і довічні ідеали чергуються...

Для нас свідомих Українців є один українсько-руський народ. Україна Австрійська і Україна Російська однак нам рідні, і жодні географічні межі не можуть роз’єднати одного народу і, аби була у нас моральна міць, то ні нас не зможуть відірвати від Галичини, ні Галичини від нас, бо ідеї духа розірвати на два шматки не можна, як нічим не можна спинити Дніпрової течії: вона завсіди спиниться у морі, які б перепони не були...

Учасники «Братства тарасівців» у Харкові. Світлина. 1891 рік

• 1. Пригадайте, хто ініціював створення «Братства тарасівців».
• 2. Які цілі ставили перед собою братчики?

Завдання 4. Складіть допис до історичної газети про українське національне відродження за алгоритмом: назва організації, період функціонування, лідери, цілі й завдання.

Завдання 5. Підготуйтесь обґрунтовано захищати результати своєї роботи з виконання завдання № 3 для обговорення в загальному колі.