Розділ V. Українські землі у складі Австро-Угорщини у другій половині XIX століття

1. За допомогою інтернет-ресурсів та/або змісту розділу визначте, на фоні якої будівлі фотографуються Марічка та Ігор. Які функції виконувала будівля в XIX столітті, а які виконує зараз?

2. З’ясуйте, в якому місті знаходиться будівля.

3. Дослідіть, як дане місто пов’язане з політизацією українського національного руху у другій половині XIX століття.

Додаткова інформація до розділу

https://cutt.ly/uYGUote

§ 24. Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині XIX століття

• Згадайте, якою була сільськогосподарська спеціалізація краю.

• Як ви розумієте значення понять: «експорт», «імпорт»?

• Чи пам’ятаєте ви, що в результаті Йосифінських реформ селяни отримали особисту свободу, а під час «Весни народів» було скасовано панщину? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку з’ясуйте, якими були основні зміни в економіці та соціальній сфері в регіоні.

1. Вплив селянської реформи 1848 року на сільське господарство краю

Селянська реформа 1848 року мала суперечливі наслідки. Завдяки реформі скасували панщину, за що поміщики отримали грошову компенсацію від держави і частково від самих селян. Найкращі землі, ліси й пасовища опинилися в них. За нових умов одні поміщики збільшили земельні угіддя. Інші — розорялися, продавали землю або здавали її в довготермінову оренду. Землевласниками стали й українські селяни. Їхньою власністю визнали земельні наділи, якими вони володіли до реформи. Серед них переважали малоземельні господарства, хоча були середняцькі й навіть заможні. Поступово селянські господарства втягувалися в товарно-грошові відносини. В землеробство впроваджували нові сільськогосподарські машини та поліпшені знаряддя праці: вдосконалені залізні плуги і борони, косарки, січкарні. Традиційне трипілля замінювали прогресивнішою системою сівозмін, проводили меліорацію — осушення й зрошення земель, регулювання річок та поверхневого стоку вод, закріплення пісків і ярів. Окрім того, поширилася пропаганда сільськогосподарських знань: публікували літературу, відкрили сільськогосподарську школу в Дублянах біля Львова.

Через мало- та безземелля, незначну кількість промислових підприємств у регіоні й зростання кількості населення багато селян залишали рідні землі та вирушали на сезонні роботи в центральні й західні провінції Австро-Угорської імперії або ж у пошуках кращої долі виїжджали до Канади, США, Бразилії, Аргентини. Упродовж другої половини XIX століття із західноукраїнських земель на постійне проживання за кордон виїхало понад 400 тисяч осіб. Тимчасове або на постійній основі переміщення людей з рідної землі в інші країни через складні економічні умови називають трудовою еміграцією. Більшість емігрантів займалися сільським господарством.

Кооперація в українських регіонах Австро-Угорської імперії

Щоб якось підняти рівень життя селян, західноукраїнська інтелігенція започаткувала кооперацію — самоврядне об’єднання людей зі спільними інтересами для взаємодопомоги та співпраці. Поширеними були споживча, заготівельно-збутова, кредитна форми кооперації. Першим українським споживчим товариством у Галичині стала «Народна торгівля», котру заснував у Львові в 1883 році Василь Нагірний. Щоб домогтися позик на вигідних умовах і не бути при цьому ошуканими, селяни об’єднувались у кредитні спілки. Масовою організацією стало товариство «Сільський господар», члени якого навчали селян новітнім методам господарювання на своїй землі.

• 1. Які позитивні зміни відбулися після селянської реформи?
• 2. Що таке трудова еміграція? Чим вона була спричинена?
• 3. Які особливості кооперативного руху в регіоні?

2. Промисловий розвиток

Після революції 1848 року промислове виробництво на західноукраїнських землях пожвавилося, хоч айстро-угорський уряд і надалі розглядав цей регіон як джерело сировини для західних провінцій імперії та ринок збуту їхніх промислових товарів. У 70-90-х роках XIX століття відбувалась індустріалізація, почали діяти новозбудовані фабрики і заводи. Основними галузями промисловості залишалися нафтодобувна, харчова, лісопильна та деревообробна. В них переважав іноземний капітал — австрійський, німецький, англійський.

Нафтова промисловість була зосереджена в районі Борислава та Дрогобича, її фінансували переважно австрійські й англійські підприємці. В лісопильній і деревообробній галузях дрібні водяні лісопильні почали замінювати паровими. За участі іноземних інвесторів у Великому Бичкові на Закарпатті спорудили лісохімзавод, де переробляли букові дрова на оцет, деревне вугілля та іншу продукцію. Діяло три меблеві фабрики. В харчовій промисловості переважали борошномельні підприємства, пивні, спиртові та цукрові заводи. Зріс видобуток солі, який тут становив 64% від загальноімперського. У Східній Галичині працювали кілька невеликих машинобудівних і металообробних заводів. Але ремісництво й надалі займало чільне місце у промисловості західноукраїнських земель. Зокрема, текстильне та взуттєве виробництво залишалися справою ремісників.

Нафтовий шиб Битків (Івано-Франківська область)

Із 60-х років XIX століття розпочалося будівництво залізниць. У 1861 році відкрито першу на українських землях залізничну лінію Львів — Перемишль. У результаті цього Львів через Краків був з’єднаний зі столицею держави Віднем. У 1873 році почала діяти залізниця Золочів — Тернопіль — Підволочиськ, що з’єднала Західну Україну з Наддніпрянською. Через залізничне сполучення австрійський уряд прагнув сполучити центральні райони Австро-Угорщини російським прикордонням, а також забезпечити збут товарів австрійської промисловості та вивезення сировини з українських регіонів імперії.

• 1. Як проявлялася колоніальна політика Австро-Угорщини щодо економіки її українських регіонів?
• 2. Стисло охарактеризуйте галузі промисловості, що розвивалися на західноукраїнських землях.
• 3. Коли розпочалося будівництво залізниць? Назвіть основні залізничні лінії.

Відлуння минулого. Уривок з поезії Івана Франка «Стріча»:

В чудову ніч через Підгір’я сонне,

Мов лютий звір зірвавшись з пут, жене

Якеєсь диво чорне, невгомонне, [...]

Куди летиш, куди чвалаєш ти

З могучим розмахом, залізний коню?

Земля тісна для твої бистроти, [...]

І межі ти прорвав, предвічні перешкоди,

В одну сім’ю з’єднав всі землі, всі народи!

Примітка. До 1892 року загальна довжина залізничних колій на західноукраїнських землях досягла 3200 км.

Залізничний міст в Яремчі (нині — Івано-Франківська область), збудований у 1894-1896 роках

• 1. Про які позитивні та негативні риси залізничного сполучення написав Іван Франко?

3. Торгівля. Розвиток міст

Розвиток ринкових відносин зумовив зміни у сфері торгівлі. У найбільших містах діяли філії австрійських банків, а також місцеві банки. Переважаючими формами торгівлі були ярмарки і торги. Поступово зростала стаціонарна торгівля. Оптовою торгівлею займалися здебільшого іноземні компанії. Вивозили (експортували) із західноукраїнських земель нафту, озокерит, сіль, худобу й різні сільськогосподарські продукти, довозили сюди (імпортували) предмети побуту, машини й обладнання, мінеральні добрива, цемент, кам’яне вугілля, кольорові та чорні метали.

У пореформені десятиліття зросла кількість населення західноукраїнських земель загалом і міського зокрема. Для регіону найтиповішими залишалися міста з населенням до десяти тисяч осіб. Проте були й великі міста, зокрема Львів, Чернівці, Ужгород. Якщо серед сільських мешканців українці становили понад 70% населення, то серед містян їхня частка була значно меншою — не сягала й 20 %. Західноукраїнські міста й надалі залишалися більше торговельними, ніж промисловими центрами.

Економічний розвиток викликав зміни в соціальній структурі суспільства — формувався клас найманих робітників та підприємців. При цьому українських підприємців було небагато, а українська інтелігенція, зокрема і духовенство залишалися хоч і активною, але нечисленною соціальною верствою. Найбільшу частку українського суспільства становили селяни.

• 1. Що експортували із західноукраїнських земель, а що імпортували до них?
• 2. Які міста були найбільшими на західноукраїнських землях?
• 3. Які особливості соціальної структури українців краю?

У той час, коли... на теренах України

на новозбудований Львівський залізничний вокзал прибув перший потяг з Відня, ...

Тоді... у світі

в Російській імперії було скасовано кріпацтво.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1861 рік — відкриття першої в Україні залізничної лінії Львів — Перемишль.

2. Поясніть значення понять: «трудова еміграція»; «кооперація».

3. Підготуйте історичну довідку про діяльність українських кооперативів за алгоритмом: зміст поняття; «батько української кооперації»; види кооперативів; напрямки діяльності; значення кооперації для селян.

4. За схемою складіть розповідь про причини, напрямки і наслідки трудової еміграції українців. Дослідіть, які напрямки і причини трудової еміграції в теперішній час.