Розділ 4. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

§ 23. Україна і Східна (Кримська) війна

1. Пригадайте, якими були причини російсько-турецьких війн кінця XVIII. 2. Якими були наслідки для України російсько-турецьких війн першої третини XIX ст.?

1. ПРИЧИНИ І ТЕАТРИ ВОЄННИХ ДІЙ СХІДНОЇ (КРИМСЬКОЇ) ВІЙНИ

Історичні подробиці

Походження назви війни:

Кримська — за назвою головного театру бойових дій;

Східна — за т. зв. «східним питанням» долі ослабленої Османської імперії, яка географічно розташована на схід від Західної Європи.

У середині XIX ст. у Російській імперії настав період масштабних реформ, що істотно вплинули на подальший розвиток українських земель. Подією, що спонукала царський уряд до реформування країни стала Східна (Кримська) війна (1853-1856 рр.). Російська імперія сподівалася на перемогу над ослабленою кризовим станом Османською імперією. Однак царський уряд не врахував, що проти нього у цій війні виступить цілий ряд європейських держав, які бажали за будь-якої ціни запобігти посиленню Росії. Таким чином, протистояння довкола «східного питання» переросло в масштабну війну, у якій відсталій Росії довелося воювати зі значно розвиненішими Британією і Францією.

Діємо: практичні завдання

Опрацюйте історичний колаж (інфографіки й історичну карту) і дайте відповіді на запитання:

1. У якій ролі виступала Російська імперія у війні: агресора чи сторони, яка захищається?

2. Чому Росії було важливо встановити контроль над чорноморськими протоками? Як це могло вплинути на економічний розвиток українських земель?

3. За легендою карти визначте, як події Кримської (Східної) війни зачепили українські землі?

Патріотичне піднесення після розгрому російським військом турецької ескадри в Синопській битві у листопаді 1853 р. невдовзі змінилося розчаруванням поразок у бойових діях з англо-французькими військами і тривалої (349 днів) оборони Севастополя.

У березні 1856 р. Росія змушена була підписати невигідний Паризький мирний договір, за яким втрачала право на власний флот і бази на Чорному морі, права опіки над православними святинями в Палестині. Молдова разом із заселеною українцями Південною Бессарабією, а також Волощина поверталися під владу Османської імперії.

2. ВІЙНА І НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Поміркуймо!

Дізнавшись про початок війни, Т. Шевченко з обуренням писав: «І знову потекла мужицька кров! Кати вінчані, мов пси голодні за маслак, гризуться знову». Який вплив Східної війни на населення українських земель мав на увазі Т. Шевченко?

Війна особливо негативно позначилася на неслов’янських мешканцях Криму і прилеглих територій. На кримсько-татарське населення і приазовських ногайців російське командування дивилося як на зрадників і всіляко їх утискало. Їхні господарства було пограбовано. Обидві ворогуючі сторони у примусовому порядку їх залучали до забезпечення тилових робіт.

Восени 1854 р. з’явився наказ військового міністра Російської імперії про депортацію татар: «Імператор наказав переселити від моря всіх прибережних жителів магометанського віросповідання у внутрішні губернії». Наказ було виконано частково — на заваді став брак транспортних засобів. Утім, із багатого південного узбережжя кримських татар виселили майже всіх. Після закінчення війни ця політика продовжувалася. У 1860-1862 рр. з Криму емігрувало більше 140 тис. татар. Реалізовувалася політика: «Крим без татар». У наступні роки еміграція тривала.

Кримські татари, яких союзницькі війська використовували як працівників (фото Роджера Фентона)

• 1. Яку історичну інформацію повідомляє нам фотографія?
• 2. Поміркуйте, у чому полягає трагедія мирного населення в умовах воєн.

Поміркуймо!

Висловіть припущення, якою була істинна мета виселення кримських татар з історичної батьківщини.

Важкий тягар ліг на населення материкових губерній України. Основу російського війська у війні в Криму становили українці: до 50 % солдатів, матросів і офіцерів. Матросів-українців було близько 70 % від загальної чисельності Чорноморського флоту.

У результаті ополченського набору лише Полтавська губернія виставила 9,5 тис. осіб. У Київській губернії і в трьох повітах Волинської на початку 1855 р. сформували чотири полки легкої кавалерії. У воєнних діях у Криму і в обороні Севастополя брали участь Одеський, Полтавський, Кременчуцький, Житомирський, Подільський і Волинський полки, сформовані головним чином з місцевих жителів. Переважали українці й у складі флотських екіпажів.

Діємо: практичні завдання

На основі набору фотографій і тексту параграфа назвіть форми участі українців у Східній (Кримській) війні. Чи тільки на боці Росії брали участь у війні українці?

Герої оборони Севастополя 1854-1855 рр.: Афанасій Єлісєєв, Аксеній Рибаков, Петро Кішка, Іван Димченко, Федір Заїка (літографія Георга-Вільгельма Тімма)

Постать в історії

Символом солдатської доблесті, слави і честі стали подвиги матроса Петра Кішки з Вінниччини. Він започаткував військову розвідку пластунів (спецпризначенців) і був неперевершений у цій справі. Кішка взяв участь у 18 вилазках у тил ворога і часто діяв самостійно — майже щоночі влаштовував секрети (засідки) й повертався з полоненими та важливими відомостями. Відзначились також багато інших солдатів і матросів, у тому числі й українці Андрій Гіденко, Дмитро Горленко, Іван Даниленко, Іван Димченко, Федір Заїка та ін.

Василь Завойко походив з козацького роду на Полтавщині. Був першим губернатором Камчатки. Відзначився організацією вдалої оборони порту Петропавловськ Камчатський на Далекому Сході. Під його керівництвом оборонцям вдалося відбити напад англо-французької ескадри (17-24 серпня 1854 р.).

Адмірал Василь Завойко

Постать в історії

Микола Пирогов — видатний український хірург і педагог під час оборони Севастополя керував Хрестовоздвиженською громадою сестер милосердя. Залучення до догляду за пораненими сестер милосердя було започатковане під час тієї війни. До керованої М. Пироговим громади сестер милосердя входили севастопольські жінки, а також 13 жінок-киянок.

Микола Пирогов на головному перев’язувальному пункті (з картини Михайла Труфанова)

Жінка в історії: «Леді з лампою»: Флоренс Найтінгел

Мехмед Садик-паша (Михайло Чайковський) походив із козацького роду на Волині. Відомий також як отаман Чайка. Генерал Османської імперії, який командував військовими частинами у боях проти Росії у Волощині та Молдові.

Мехмед Садик-паша (Михайло Чайковський)

У жителів України забирали або примусово закуповували за безцінь для армійських потреб продовольство і фураж. В основному з України до Криму надходили різноманітні військові припаси. Луганський снарядний завод збільшив випуск у чотири рази, Шосткинський пороховий — у шість, і виробляв пороху стільки, скільки майже всі заводи Росії.

Але чи не найобтяжливішим було транспортування військових вантажів. Залізниць ще не проклали й десятки тисяч чоловіків і жінок у будь-яку пору відривали від найнагальніших робіт і відправляли на перевезення продовольства, фуражу та військових припасів. Дрібні господарства занепадали. Багатіли тільки постачальники й інтенданти. Соціально-економічні проблеми загострилися до краю.

3. НАСЛІДКИ СХІДНОЇ (КРИМСЬКОЇ) ВІЙНИ

Східна (Кримська) війна мала далекосяжні наслідки як для всієї Російської імперії, так і для України. Вони загострила проблему відставання соціально-економічного розвитку імперії. Російська імперія одна зазнала збитків на 200 млн крб. більше, ніж її суперники.

Історичні подробиці

Російська піхота була, як і сто років до того, озброєна кремнієвими гладкоствольними гвинтівками з надзвичайно низькою швидкострільністю і далекобійністю, що не перевищувала 300 кроків. На озброєнні артилерії були гладкоствольні мідні та чавунні гармати також з невеликою далекобійністю. Лише важкі гармати стріляли на відстань 4 км, але їх було вкрай мало. Вітрильний російський флот був безсилий проти флотів Англії і Франції. Навіть вітрильники союзників були помітно кращими, бо мали чудові ходові якості й новітню корабельну артилерію. А головне, у їхньому розпорядженні було понад 250 парових суден. Росія мала всього 24 судна (разом з тими, що ще будувалися).

Уряд вдавався до друку знецінених паперових грошей. Однак найгострішою проблемою стало загострення соціальної боротьби проти феодально-кріпосницької системи.

Масове невдоволення особливо проявилося серед селян, на яких ліг тягар утримання армії. Це спричинило заворушення, що увійшли в історію як «Київська козаччина» 1855 р.

Безпосереднім приводом до виступів стало опублікування царського маніфесту від 29 січня 1855 р. про створення державного морського ополчення в Петербурзькій і Архангельській губерніях. Селяни України вирішили, що це стосується і їх. У багатьох селах Васильківського повіту Київської губернії поширювалися чутки, що зміст царського маніфесту поміщики приховують, що насправді цар обіцяв після запису в козацьке ополчення звільнення від кріпацтва з наданням поміщицької землі, реманенту, лісів і лук. Селяни змушували священиків або інших письменних людей складати списки козаків, а записавшись, поводили себе як вільні люди — не відбували панщину, не виконували розпорядження поміщиків і їхніх управителів, створювали власні органи самоврядування, відбирали в поміщиків землю і майно. Почавшись у лютому 1855 р., селянський рух у березні-квітні охопив всім із 12 повітів Київської губернії (понад 500 сіл). Поміщики змушені були залишати свої маєтки.

На придушення «козаччини» уряд кинув регулярні війська. У деяких селах селяни вступали в бій із солдатами. За неповними даними було вбито й поранено 100 учасників руху.

Іншим проявом селянського руху був похід селян «у Таврію за волею». Поширилися чутки про те, що російський уряд закликає селян переселятися до Криму з наданням усім охочим волі і землі. Навесні і влітку 1856 р. розпочався масовий рух селян до Перекопу, для припинення якого владі довелося створювати військові заслони і вдаватися до кривавих екзекуцій.

Таким чином, у середині XIX ст. бездержавність українців вкотре боляче по них вдарила. Вони були втягнуті в орбіту чергової воєнної авантюри російського самодержавства, яке переможною війною проти Османської імперії хотіло зміцнити свої позиції в країні. Однак війна завершилася поразкою Росії й загострила низку проблем в державі. Східна (Кримська) війна продемонструвала, що Росія залишилася далеко позаду модернізованих промислових країн Заходу. Усвідомлення цього охопило всі верстви суспільства. Перед царизмом постало завдання розв’язання всього комплексу проблем. Реформи були неминучі.

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Дайте відповіді на запитання:

• а) Що стало причиною війни між Росією та Туреччиною і приводом для її початку?
• б) Чому вступ у війну Англії і Франції означав неминучу поразку Росії?
• в) Чому війна дістала назву Східна (Кримська)?

2. Виконайте онлайн-вправу https://cutt.ly/jhWRdJM

Обговорюємо в групі

1. На основі відомих вам фактів про участь українців у Східній (Кримській) війні, обґрунтуйте тезу «Севастополь — місце української слави».

2. Попрацюйте в групах. Уявіть, що ви імператор Російської імперії Олександр II. Підсумовуючи результати Східної (Кримської) війни, запропонуйте програму реформування Російської імперії, які дозволили б подолати відставання від європейських країн.

Мислю творчо

Розгляньте карикатуру і поясніть, який зміст вклав у неї автор.

«Двоголова ворона у Криму» (карикатура у лондонському журналі «Панч», 29 вересня 1855 р.) Два солдати союзників спостерігають втечу двоголового російського орла. Підпис: «Вона добряче отримала! Добий її!»