§ 20. Річ Посполита: «шляхетська демократія»

Пригадайте. Якими були умови Кревської унії 1385 р.? З якою метою її уклали?

1 липня 1569 р. внаслідок об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського у Східній Європі постала нова держава, яка отримала назву «Річ Посполита».

1. ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569 р. ТА УТВОРЕННЯ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

Робота з картою

Розгляньте карту «Утворенння Речі Посполитої», подану в е-додатку. Визначте кордони Речі Посполитої. Які українські землі увійшли до складу нової держави? З якими державами межувала Річ Посполита? Визначте території Польського королівства та Великого князівства Литовського до 1569 р.

qr.orioncentr.com.ua/HNBHl

На східних кордонах Великого князівства Литовського від кінця XV ст. вже існував небезпечний ворог — Московське царство. Москва заявила претензії на володіння всіма руськими землями, які входили до Великого князівства Литовського, та навіть на землі Польського королівства. Велике князівство Литовське потребувало військової допомоги від Польського Королівства, литовські та руські землевласники хотіли отримати такі самі права, якими володіла польська шляхта.

Варто запам’ятати!

Сейм — збори представників шляхти та духівництва у Речі Посполитій, вищий орган управління державою.

Автономія — самоуправління частини держави.

Річ Посполита складалася з дуже різних регіонів і за господарським потенціалом, і за структурою населення. Також вона була дуже строкатою за етнічним і релігійним складом населення. Точний переклад назви «Речі Посполитої» — «публічна справа» або «Республіка».

Свідчать документи

Із заповіту короля Сигізмунда II Августа: «Цією своєю останньою волею ми даємо й заповідаємо обом державам, Короні Польській і Великому князівству Литовському, ту любов, згоду і єдність... що їх наші предки називали латиною «унія» та укріпили навік міцними угодами... А той народ, що не виявить удячності за ту унію і стане на шлях відокремлення, нехай тремтить перед гнівом Господнім...»

• Чому, на вашу думку, король вважав унію корисною і необхідною?

Поміркуймо!

Підтвердіть чи спростуйте аргументами думку історика Ярослава Грицака: «Україна є результатом розширення Заходу на Схід».

2. ЕКОНОМІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

У державі існували чотири окремі стани: духівництво, шляхта, міщани і селяни. Кожен стан мав свої особливі права та обов’язки, які регулювались традицією і законами. Належність до стану визначалась насамперед народженням особи. Політичні права в повному обсязі мала лише шляхта, тому її й називають «політичним народом». Вона була численна: сягала до 10 % населення країни. До обов’язків шляхти належали оборона держави та сплата сталого податку на землю й нерухомість.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Українська історикиня Наталя Яковенко:

«Згадавши про появу привілею, яким заборонялося королю та його адміністрації ув’язнювати шляхтича, необхідно пов’язати цей акт з Великою хартією вольностей 1215 р. та Золотою буллою угорського короля Андрія 1222 р. А це розмова про те, як з’являється ідея прав людини в Європі і про нас у цьому процесі. Сюди ж — привілей великого князя Казимира 1447 р., який за прикладом Польського королівства зобов’язувався не ув’язнювати без вироку суду землевласників та не конфісковувати їхнє майно; він допустив до спадкування землі не лише синів, а й доньок, дозволив виїздити за межі держави на навчання та для служби іншим володарям. Цей привілей є чудовим прикладом договірного характеру влади, властивого для владних відносин різного рівня на наших теренах».

• З якими нормативними документами історикиня пов’язує виникнення ідеї прав людини у Європі? Яка роль українських земель у цьому процесі?

Вся шляхта мала однакові права, але це не означало рівності фактичної. На верхівці ієрархії перебувало 30-40 могутніх родин магнатів, які керували цілими провінціями практично одноосібно.

Варто запам’ятати!

Магнат (від magnus — великий) — людина високого соціального стану, шляхетського походження; великий землевласник, представник родової знаті.

Завдяки прикордонному положенню південних земель держави та їх низькій заселеності саме тут виникло козацтво — військова спільнота фронтиру, яка від середини XVI ст. поступово перетворюється на окремий соціальний стан. Козаки прагнули здобути ті ж права та привілеї, що й шляхта, адже вони вважали себе військовим станом — рицарями, які проливають кров за Річ Посполиту.

Поміркуймо!

На думку англійського історика Нормана Дейвіса, Річ Посполиту можна назвати «шляхетським раєм, але цей рай означав чистилище для міщан і пекло для селян».

• Аргументовано підтвердьте або заперечте оцінку історика.

3. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ. ШЛЯХЕТСЬКА ДЕМОКРАТІЯ

Протягом XVI—XVII ст. у більшості європейських країн утворювались централізовані держави та виникали абсолютні монархії. На цьому тлі дуже вирізняється Річ Посполита. Основною одиницею політичного життя були місцеві сеймики — збори шляхти в кожному воєводстві королівства.

Найвищим законодавчим органом із кінця XV ст. був Сейм, де найважливіші для країни рішення приймалися за згодою трьох представників влади — короля і двох палат, сенату і посольської ізби.

«Шляхетська демократія» вплинула на формування ідеалів, цінностей і звичаїв шляхти. Таким чином шляхта плекала відчуття своєї єдності й рівності, а водночас дистанціювалася від решти станів.

Свідчать документи

З трактату шляхтича Валеріана Трепки 1620 р.: «Тож якщо шляхтянка вийшла заміж за селянина, вона безперечно народить нешляхтича. Адже якої чистоти можна сподіватися від нечистоти? Існує мудра приказка: сова ще ніколи не народила сокола».

• Про які погляди шляхти свідчить позиція автора трактату?

4. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте відео від Ютуб-каналу «АрміяInform» — «Українці у Лівонській війні». Яку роль у воєнних діях відігравало козацьке військо? Які наслідки мала війна для країн-учасниць?

qr.orioncentr.com.ua/kojGB

Найбільшим випробуванням для держави в XVII ст. стали соціальні конфлікти з українськими козаками, що переросли в Козацьку революцію під проводом Богдана Хмельницького. Поступово до конфлікту втягнулися сусідні держави: Крим, Московія, Трансильванія, Бранденбург. Швеції вдалося захопити більшість польських земель, що поляки назвали «Великий Потоп». Річ Посполита була під загрозою зникнення, але змогла вистояти, втративши лише васальну Пруссію, Лівобережну Україну та Смоленщину, а також на певний час Поділля, Брацлавщину та Південну Київщину.

Останні успіхи Речі Посполитої припадають на правління короля Яна ІІІ Собеського (1629-1696 рр.), який відновив південні кордони держави та зупинив просування османів у Європі. Але вже на початку XVIII ст. слабка децентралізована держава потрапляє в залежність від сусідніх держав.

Діємо: практичні завдання

За допомогою додаткових джерел інформації підготуйте та проведіть у класі дискусію на тему «Чому Річ Посполита не стала абсолютною монархією?». Використовуючи додаткові джерела інформації, підготуйте історичну довідку про перемогу польського війська над османами під Віднем у 1683 році.

Поміркуймо!

Чому, на вашу думку, деякі історики вважають, що «ідеалам польської шляхти властивий присмак сучасності»? У чому ці ідеали актуальні для сучасних демократичних країн?

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Англійський історик Норман Дейвіс:

«Річ Посполиту можна краще охарактеризувати як монархічну республіку, ніж як... монархію. Вона була більш республіканська за структурою й духом, ніж конституційні монархії Англії і Швеції, і діаметрально протилежна абсолютистським системам Франції, Іспанії і Росії».

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Українська історикиня Наталя Старченко:

«Чи не водночас зі зміцненням влади володарів і династій виростає й інша ідея — територіальної держави, відокремленої від володаря, та народу як сукупності її мешканців, об’єднаних давнім спільним минулим і спільною культурою. Ця спільнота-народ на той час не сприймалася як спільнота усіх, хто проживав на певній території, а зазвичай включала лише громадян, наділених найширшими політичними правами, себто тих, хто поруч із володарем вирішував важливі політичні справи та представляв державу, або й обирав володаря».

qr.orioncentr.com.ua/DNXum

Атака гусарії (Олександр Орловський, поч. XIX ст.)

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Чим були спричинені зміни у сільському господарстві Речі Посполитої в XVI ст.?
• 2. Чому міста у Речі Посполитій не набули значного економічного розвитку?
• 3. У чому переваги і недоліки шляхетської демократії?
• 4. Якими були основні вектори зовнішньої політики Речі Посполитої в XVI—XVII ст.?

ІІ. Обговорюємо у групі

Об’єднайтеся в групи. Порівняйте політичну систему Речі Посполитої з політичними системами Франції та Англії і поясніть причини відмінностей. Результати роботи представте у вигляді мапи думок або інфографіки.

ІІІ. Мислимо творчо

Уявіть себе хроністом / хроністкою польського короля. Опишіть особливості шляхетської демократії. Якою була роль короля і сейму в Речі Посполитій?