§ 22. «Військові» держави Центрально-Східної Європи

Пригадайте. Що таке Кальмарська унія та якими були її наслідки? Коли і за яких обставин було утворено державу Лівонського ордену?

У ранній Новий час значення війн у державній політиці зросло. У Середньовіччі війни були здебільшого династичними конфліктами, а тепер стали міждержавними та засобом утвердження могутності держав. Вплив військових справ на політичну владу став значним і в деяких випадках визначальним.

1. «ВІЙСЬКОВА РЕВОЛЮЦІЯ» ТА «ВІЙСЬКОВІ ДЕРЖАВИ»

У XVII—XVIII ст. в Європі відбулася «військова революція», яка означала розвиток вогнепальної зброї, постійних армій, регулярного вишколу, нових методів ведення війни. Утримання регулярних армій вимагало великих витрат, що змушувало вводити нові податки і суворий фінансовий облік, боротися зі спротивом невдоволених цим станів. Це призвело до появи нової моделі держави — абсолютної монархії.

Поміркуймо!

Пригадайте, що таке абсолютизм. Які абсолютні монархії ви знаєте? Яку роль у формуванні абсолютної влади відіграє армія?

За таких умов у низці держав увесь уклад життя й управління були побудовані за військовим принципом, створюючи «державу-військо». Це здебільшого були нащадки держав кочовиків (Османська імперія, Кримське ханство) або військово лицарських спільнот (Прусське королівство, скандинавські держави). До таких військових спільнот належало і козацтво, майбутня козацька держава також мала виразно військовий характер.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте зображення з відомих ігор, які присвячені козацтву. Чи є образ козаків у цих іграх історичним? Чому, на вашу думку, більшість ігор про козацтво змальовують козаків воїнами та відображають військові сюжети? Уявіть себе розробником / розробницею подібної гри. Яким був би образ козака у вашій грі? Який сюжет ви б обрали?

Варто запам’ятати!

Військова спільнота — організована група людей, пов’язаних спільними інтересами, цінностями та досвідом військової служби.

Військова держава — тип держави, в якій ключову роль в управлінні суспільством і державними справами відіграють військові структури та принципи.

2. СКАНДИНАВСЬКІ ДЕРЖАВИ. КОРОЛІВСТВО ШВЕЦІЯ

У XVI—XVII ст. на півночі Європи існували дві великі держави: Королівство Швеція та об’єднане Королівство Данія і Норвегія. У цих державах, на відміну від більшості сусідніх, селяни мали особисту свободу, а шляхетство залишалося малочисельним (менше 0,5 %). Із XVII ст., завдяки зв’язкам з Англією та Голландією, у Швеції й Данії розвивалося ринкове господарство: з’явилися торговельні та мануфактурні підприємства. У Данії-Норвегії абсолютизм утвердився в 1660-1661 рр., а в Швеції — 1680 р., де після війни з Данією молодий король Карл XI провів низку реформ.

Швецію XVI—XVII ст. називають «молотом Сходу». Її вплив на Пруссію, Річ Посполиту та Московське царство в 1630-1720 рр. порівнюється із впливом Іспанії в Західній Європі. Це був один з найбільших прикладів воєнної експансії, що перевершував навіть іспанські кампанії.

3. ПРУССІЯ — «ДЕРЖАВА-ВІЙСЬКО»

Держава Тевтонського ордену на південно-східному узбережжі Балтійського моря була створена на початку XIII ст. У 1237 р. до неї доєднався Лівонський орден. Після Грюнвальдської битви 1410 р. держава занепала. До 1525 р. Тевтонська Пруссія була васалом Польського королівства. Невелика правляча спільнота лицарів Тевтонського ордену залучала на службу німецьких найманців, які отримували за це земельні наділи. Так виникла прусська юнкерська шляхта, яка стала опорою монархії.

У 1525 р. король Польщі Сигізмунд І перетворив Тевтонський орден на васальне Герцогство Пруссію і надав останньому великому магістру Альберту Гогенцоллерну титул герцога.

Інша гілка Гогенцоллернів 1415 р. отримала владу над маркграфством Бранденбургом. 1618 р. через династичний шлюб ці дві гілки об’єдналися, а 1625 р. було скликано спільний ландтаг для затвердження системи податків. Це створило міцну фінансову основу для формування регулярної армії, яка стала ядром майбутньої абсолютистської держави.

1657 р. Пруссія домоглася від Речі Посполитої незалежності, а Гогенцоллерни стали суверенними монархами-курфюрстами. Вони обмежили права ландтагу, збільшили податки та створили 22-тисячну армію.

Генеральний військовий комісаріат виконував функції уряду і генерального штабу, а Генеральна військова каса займалася фінансами. Армія зросла до 30 тис., була добре навчена та озброєна, з професійним офіцерським корпусом. У 1701 р. курфюрст Фрідріх III домігся від імператора титулу короля. Попри це, Королівство Пруссія залишалося маленькою бідною державою з 1,6 млн жителів. Ситуація змінилася за Фрідріха-Вільгельма І (1713-1740), який для протистояння шведській експансії зміцнив армію і централізував управління.

• Чисельність армії була доведена до 80 тис., для її поповнення був запроваджений регулярний набір рекрутів

• Був заснований кадетський корпус для молодих дворян

• Мануфактури працювали переважно для задоволення потреб армії

• Надходження до скарбниці зросли, були здобуті нові території, населення держави зросло на 40 %

• Державне управління здійснювало Головне загальне управління фінансів і військових справ

• Був створений корпус таємної поліції

• Економічна політика будувалася на засадах меркантилізму

• Видатки королівського двору були зведені до мінімуму завдяки режиму жорсткої економії

З 1740 р. Пруссія була готова стати великою європейською державою, здатною кинути виклик Габсбургам за домінування серед німецьких держав.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Поясніть терміни та поняття: «військова революція», «риксдаг», «ландтаг», «курфюрст».

2. Чому Пруссію називають «держава-військо» ?

3. За допомогою матеріалів параграфа доповніть та прокоментуйте лінію часу:

ІІ. Обговорюємо у групі

Об’єднайтеся в групи. Проаналізуйте реформи, які були проведені в Пруссії за правління Фірдріха-Вільгельма І. Які з них можна віднести до військових, а які до адміністративних? Поясніть, що мав на увазі монарх, коли сказав: «Зійшовши на трон, я розпочав виконання плану: на бережливості та добрій економії створити найважливіше».

ІІІ. Мислимо творчо

Уявіть себе ілюстратором / ілюстраторкою дитячих журналів-коміксів. За допомогою матеріалів параграфа створіть комікс на тему «Швеція — молот Сходу». Поясніть свій творчий задум у класі.