§ 40-41. Берестейська унія та її наслідки

Пригадайте. Які рішення щодо реформування католицької церкви були ухвалені на Тридентському соборі?

Попри те, що розкол у християнській церкві тривав з XI ст., в обох церквах завжди були прихильники відновлення єдності християнства. Рух за церковну унію активізувався на початку XV ст., коли над Візантією нависла османська загроза. В 1439 р. у Флоренції відбувся об’єднавчий церковний собор, який проголосив Флорентійську унію — відновлення єдності християнських церков під владою Папи Римського. Але проголошена унія насправді не відбулась. Протиріччя між церквами були набагато глибшими, ніж здавалося авторам унії. А захоплення Константинополя османами поставило крапку у питаннях єдності церков.

1. ВИНИКНЕННЯ ІДЕЇ ЦЕРКОВНОЇ УНІЇ. ПОЛЕМІЧНА ЛІТЕРАТУРА

Наприкінці XVI ст. ідея унії християнських церков знову ожила — тепер її просували не стільки православні, скільки католики, які прагнули єдності перед загрозою поширення протестантизму. В 1581-1582 рр. папський посол Антоніо Поссевіно відвідав спочатку Москву, а потім Острог, намагаючись схилити православних володарів до єдності.

В 1577 р. єзуїт Петро Скарга видав трактат «Про єдність Церкви Божої під одним пастирем», у якому обґрунтував необхідність унії католицької та православної церков у Речі Посполитій. Цим він започаткував полемічну літературу — жанр богословських творів, присвячених захисту чи спростуванню ідеї унії церков.

Діємо: практичні завдання

Скористайтеся QR-кодом або покликанням. За допомогою наведених цитат та додаткових джерел інформації виконайте творчий проєкт. Поділившись на дві групи, підсумуйте аргументи прибічників і противників церковної унії. За підготовленими тезами проведіть у класі дискусію щодо можливості та необхідності об’єднання православної і католицької церков.

qr.orioncentr.com.ua/7lgMv

Варто запам’ятати!

Полемічна література — жанр богословської літератури, у якій обговорювалися дискусійні питання щодо унії католицької і православної церков.

2. ПЕРЕДУМОВИ УКЛАДЕННЯ БЕРЕСТЕЙСЬКОЇ УНІЇ

У 90-ті роки XVI ст. ідея про необхідність церковної унії зібрала багато прихильників. У 1590 р. більшість православного духівництва на чолі з луцьким єпископом Кирилом Терлецьким і володимирським єпископом Іпатієм Потієм висловили готовність до унії.

Роботу із втілення планів унії взяв на себе єпископ Іпатій Потій, якого часто називали «батьком унії».

В 1595 р. православні єпископи, до яких долучився і Київський митрополит Михайло Рогоза, зібралися у містечку Торчин, де виробили «Торчинські артикули» — документ, який і визначив зміст церковної унії.

Так, у документі йшлося про умови «об’єднання» церков, але жодним чином не про їх «злиття». Православні погодились на прийняття католицької редакції Символу Віри та юрисдикцію папського престолу, а це для них було менш важливим, ніж збереження звичного «грецького обряду».

Поміркуймо!

Чому, на вашу думку, збереження обрядовості було для багатьох вірян важливішим за зміни у релігійних догматах?

qr.orioncentr.com.ua/nuJLw

Проголошені умови подобалися не всім. Князі і магнати не хотіли втрачати контроль над церквою, ставропігійні монастирі воліли зберегти свою незалежність, землі і власність, православні братства бажали церковних реформ, а не підсилення влади єпископів. Головним противником унії став князь Костянтин-Василь Острозький. Серед православних стався розкол.

Діємо: практичні завдання

Подумайте, чому унія спрокувала не об'єднання, а розкол серед віруючих? Чому головним противником став князь Костянтин-Василь Острозький?

А тим часом, за підтримки короля Сигізмунда III, Іпатій Потій і Кирило Терлецький здійснили подорож до Рима, де в грудні 1595 р. отримали папську буллу про прийняття унії.

3. ЦЕРКОВНІ СОБОРИ У БЕРЕСТІ у 1596 році: РОЗКОЛ ПРАВОСЛАВНОЇ ТА УТВОРЕННЯ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

Церковний собор для проголошення унії був скликаний 8 жовтня 1596 р. у Бересті. Він розглядався скоріше як урочиста процедура — всі питання змісту унії були уже вирішені. Але противники унії на чолі з Острозьким відмовились брати участь в соборі і проголосили так само у Бересті свій окремий собор. Відбулися фактично два собори.

На стороні прибічників унії були майже всі єпископи (за винятком двох), підтримка короля і Папи. Острозький, зі свого боку, залучив до участі в соборі представників східних патріархів, православної шляхти і братств. Підтримали православний собор також 12 із 15 монастирів, найпотужнішим з яких був Києво-Печерський. Собори проголосили взаємне відлучення своїх противників від церкви.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання, поданих на наступній сторінці, прочитайте уривки документів. Проаналізуйте документи та оцініть ступінь гостроти протиріч між авторами документів. Чим, на вашу думку, вони були спричинені?

qr.orioncentr.com.ua/nuJLw

qr.orioncentr.com.ua/tFWdb

Руїни церкви Святого Миколая у 1840 р. Місце проголошення Берестейської унії (Марцін Залеський)

За рішенням «уніатського» церковного собору, православна і католицька церкви об’єднувались у греко-католицьку церкву, яку ще називали «уніатською».

• Зберігала православні обряди, церковнослов'янську мову богослужіння, право на митрополію та одруження нижчого духівництва

• Визнавалась зверхність Папи Римського та вчення католицької церкви

• Духівництво зрівнювалось у правах з католицьким, а шляхта і міщани, за умови прийняття унії, зрівнювались у правах з католиками

Православний собор ці рішення не визнав

Діємо: практичні завдання

За допомогою додаткових джерел інформації підготуйте та проведіть у класі дискусію на тему: «Берестейська унія 1596 року: компроміс еліт чи зрада духівництва?».

4. ВПЛИВ БЕРЕСТЕЙСЬКОЇ УНІЇ НА ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Українська історикиня Наталія Яковенко:

«Починалося велике протистояння..., що перетворило Берестейську унію, задуману як інструмент порозуміння, на символ розбрату, ворожнечі і насильства... Розмірковуючи над витоками цього феномена, мусимо визнати, що православний загал України-Русі на унії нічого не втрачав, ... логіка владик-уніатів, які... шукали опіки могутнього Риму і тим самим зміцнювали позиції православних у католицькій державі, була... слушною... Тож в основі ворожого ставлення до унії лежав... опір новині, неприйняття всякого нововведення, яке сприймалося як замах на усталену, а відтак — справедливу і добру старовину».

• Чи погоджуєтесь ви з оцінкою дослідниці? Думку аргументуйте.

Унію визнали шість із восьми єпархій Київської митрополії, першим греко-католицьким митрополитом став Михайло Рогоза (1596-1599 рр.). 15 грудня 1596 р. польський король Сигізмунд III видав універсал про обов’язковість прийняття унії. Православна церква у Речі Посполитій стала юридично не визнаною. Права православних порушували під час поширення впливу уніатів і вирішення питань розподілу церковного майна. Замість того, щоб сприяти порозумінню та єдності християн, унія перетворилась на інструмент розколу суспільства. Зміна церковної приналежності стала розглядатись як зрада свого народу — нібито «руський народ» складали тільки православні, а уніати сприймалися як поляки. Одинокий голос Мелетія Смотрицького, який намагався розірвати цей хибний зв’язок, майже ніхто не почув.

Отже, Берестейська унія стала відповіддю на кризу православної церкви та проявом процесу Контрреформації в Україні. Водночас вона поглибила розкол у суспільстві та загострила релігійні протиріччя. Намагання створити єдину церкву замість двох призвели до виникнення третьої.

Варто запам’ятати!

Уніатська (греко-католицька) церква — помісна католицька церква, яка використовує у церковному житті православний обряд і порядок богослужіння.

«Символ Віри» — короткий і точний виклад системи догматів християнського віровчення, затверджений у 325 році на Нікейському Вселенському соборі.

Християнські догмати — основні положення християнського віровчення, що вважаються істинними і тому не потребують доказів.

5. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ІЄРАРХІЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Перші два десятиліття після укладення Берестейської унії були для православної церкви періодом виживання. Київська митрополія фактично розділилась на «з’єднану» на умовах унії греко-католицьку, визнану польською владою, і «нез’єднану» — православну. У православних відбирали церкви і монастирі та передавали їх уніатам. На захист церкви піднялися братства — вони складали колективні протести та ініціювали судові процеси за церковне майно.

Свідчать документи

Ян Замойський, великий канцлер та великий гетьман Польського королівства: «Якби могло так статися, щоб усі були католиками, дав би за те половину свого здоров’я, аби живучи другою половиною, міг би тішитися тією святою єдністю. Але якщо хтось буде вам чинити насильство, віддам все здоров’я для вас, аби не бачити тієї неволі. Тож я, як і кожен порядний шляхтич, кажу: “Будьте, просимо, нашої католицької віри, бо вона є безсумнівно єдиною доброю і певною, і на те є правдиві докази. Але якщо насильством хочуть вас до того змусити, покладу за вас все своє здоров’я”».

• Про які погляди польського шляхтича щодо унії та дій уніатів свідчить документ?

Держава була вимушена йти на поступки. В 1603 р. польський король дав дозвіл на обрання православного архімандрита Києво-Печерського монастиря після того, як українська шляхта допомогла у фінансуванні участі у Лівонській війні. В 1607 р. було поновлено право «правити службу Божу» та дарувати маєтності православним церквам і монастирям.

Але головна загроза для православної церкви полягала у тому, що після смерті Гедеона Балабана (1607 р.) і Михайла Копистенського (1610 р.) церква фактично залишилась без єпископів. Це означало, що висвячувати священників невдовзі буде нікому, тож втрата ієрархів означала небезпеку припинення існування церкви. На допомогу прийшов новий соціальний стан українського суспільства — козаки. Змагаючись за власні права і привілеї, вони вбачали природного союзника у скривдженій православній церкві. В 1616 р. гетьман реєстрового козацтва Петро Конашевич-Сагайдачний демонстративно вступає до Київського Богоявленського братства «зо всім військом Запорозьким». Це дуже змінило ситуацію — козаки були потужною військовою силою, тож тепер за спиною православної церкви опинилися їхні шаблі.

У 1620 р., скориставшись проїздом через Україну єрусалимського патріарха Феофана, який повертався з Москви після висвячення на патріарший стіл Філарета Романова, Сагайдачний організував висвячення на Київського митрополита Нова Борецького, а також чотирьох єпископів. Православну ієрархію було відновлено.

Влада Речі Посполитої тривалий час відмовлялась визнавати нових ієрархів. Тільки в 1632 р. під час обрання нового короля Владислава IV були видані «Статті для заспокоєння народу руського», якими визнавалось право православних на власну ієрархію та відновлювалося юридичне визнання православної церкви.

6. СТАНОВИЩЕ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ

Поміркуймо!

Відомо, що греко-католицька церква фактично без спротиву поширилась на білоруських землях Великого князівства Литовського. Чим, на вашу думку, можна пояснити таку відмінність від ситуації в Україні?

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Український історик Сергій Плохій про митрополита Іпатія Потія:

«Людина кмітливого розуму, він добре усвідомлював недоліки передунійного православ’я та прагнув їх виправити через унію з Римом. Однак він не бачив інших способів ствердити власну правду крім насильства, яке спиралося на підтримку королівської адміністрації та породжувало нове насильство».

• Чому, на вашу думку, не вдавалось залагодити конфлікт між православними і уніатами?

Після смерті Іпатія Потія греко-католицьким митрополитом став Йосип-Вельямин Рутський (1613-1637 рр.). Непересічна особистість, він провів низку реформ у греко-католицькій церкві на засадах Контрреформації.

В 1621 р., намагаючись протистояти полонізації та окатоличенню українців і білорусів, Рутський розпочав переговори із православними ієрархами про примирення «Русі з Руссю» — створення об’єднаного Київського патріархату, підпорядкованого Риму. Однак проти цього виступали православна шляхта і козаки. З іншого боку, виник конфлікт із католицьким духівництвом, невдоволеним зміцненням греко-католицтва та збільшенням його популярності серед вірян. Домовитись про примирення не вдалося.

Поміркуймо!

Як можна оцінити погляди Йосипа Рутського? Як би могли розвиватися відносини церков, якби його позиція стала переможною? Залучивши додаткову інформацію, підготуйте статтю для вікіпедії «Йосип Рутський».

7. РЕФОРМИ МИТРОПОЛИТА ПЕТРА МОГИЛИ ТА ЗМІЦНЕННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

А тим часом у православній церкві, після смерті Йова Борецького, митрополитом Київським став нащадок молдавського аристократичного роду Петро Могила (1632-1647 рр.). Він був видатним православним інтелектуалом і добре розумів необхідність реформування православної церкви.

Діємо: практичні завдання

За допомогою інфографіки напишіть коротку розповідь про реформаторську діяльність Петра Могили. Залучивши додаткову інформацію, складіть його історичний портрет.

• Єпископи були поставлені під суворий контроль; до монастирів та єпархій поїхали спеціальні «митрополичі намісники»

• Було проведено ретельну перевірку правильності призначення священників та запроваджені спеціальні екзамени для них

• Для вирішення поточних проблем скликалися єпархіальні собори

• Конфлікти між духівництвом вирішував церковний суд — митрополича консисторія

• Домігся послаблення патронату, домовившись зі світськими володарями про чітке визначення їхніх прав і обов'язків

Були також упорядковані правила богослужіння. Для цього в 1646 р. був виданий «Требник» — книга, що визначала порядок проведення православних обрядів. У 1645 р. митрополит особисто написав «Катехізис» («Православне сповідання віри») із викладом основ християнського віровчення.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Український історик Сергій Плохій:

«Москва надалі провадила політику самоізоляції, тоді як Константинополь зазнавав впливу протестантизму. Виклик прийняв найбільш здібний серед православних провідників того часу, митрополит Петро Могила, який перетворив Київ на потужний інтелектуальний та церковний центр східного християнства».

• У чому історик бачить значення діяльності Петра Могили?

В 1632 р. Петро Могила досяг згоди з Київським братством про об’єднання братської школи з лаврською школою Києво-Печерського монастиря та створення Києво-Братського (а після його смерті Києво-Могилянського) колегіуму. Цей заклад був побудований за кращими зразками єзуїтських колегіумів з урахуванням досвіду європейських університетів.

qr.orioncentr.com.ua/hu0HT

Свідчать документи

Із записок мандрівника Павла Алеппського (1654 р.): «По всій козацькій землі ми помітили прекрасну рису, що нас дуже здивувала: всі вони (мешканці), крім небагатьох, навіть більшість їхніх жінок і дочок, уміють читати і знають порядок церковних служб та церковні співи, крім того священники навчають сиріт та не дозволяють, щоб вони тинялися неуками по вулицях».

• Наслідком чого, на вашу думку, стало таке становище освіти?

Петро Могила також був прихильником покращення стосунків з уніатами. Він особисто підтримував проєкт спільного патріархату та залагодження відносин між церквами. Але смерть митрополита в 1647 році та вибух Хмельниччини за рік по тому зробили ці плани неможливими.

Так у першій половині XVII ст. православна і греко-католицька церкви, якщо і не подолали кризу, то зробили великий крок до цього. Примирення «Русі з Руссю» — поєднання розколотого народу України — стало здаватись цілком можливим. Воно так і не відбулося, вже не з церковно-релігійних, а із соціально-політичних причин.

Діємо: практичні завдання

Об’єднайтеся в групи. За допомогою вчителя / вчительки складіть сенкан до слів: унія, греко-католики, привілей, криза.

Варто запам’ятати!

Василіянський орден — орден Святого Василія Великого, чернечий орден у греко-католицькій церкві.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Поясніть поняття: «унія», «полемічна література», «греко-католицька (уніатська) церква».
• 2. Коли і за яких обставин відбулося підписання Берестейської церковної унії?
• 3. Назвіть відомих вам авторів-полемістів та їхні найвідоміші твори полемічної літератури.
• 4. Які реформи в церкві провів митрополит Петро Могила? Як було утворено Києво-Могилянський колегіум?

ІІ. Обговорюємо у групі

Об’єднайтеся в групи. За матеріалами параграфа заповніть у зошиті або нотатнику таблицю за зразком.

ІІІ. Мислимо творчо

Розгляньте зображення. Подумайте, чому гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного часто зображують на іконах. Якою була роль козацтва у релігійному житті українських земель?