§ 74. Особливості українського міста

Пригадайте. Як виглядали українські міста в період Середньовіччя? Якою була роль міста для середньовічного суспільства? Що таке магдебурзьке право?

Ранньомодерна доба в історії України позначена активним розвитком міст, появою нових підходів до містобудування, зростанням кількості міського населення. Розвивалися світські форми міської архітектури, продовжувала зростати оборонна, фортифікаційна та палацова архітектура. З’явилися меценати, які вкладали кошти у розвиток міст та культури.

1. РОЗКВІТ МІСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

У XІV—XVI ст. почався період розквіту міської культури, торгівлі та ремесел. Старі міста розбудовували та укріплювали, а також закладали нові. Нові міста являли собою приклади мурованої оборонної архітектури — міста-фортеці, адже вони потребували постійного захисту від зовнішніх ворогів. Зазвичай місто було розділене на три умовні частини: замок, торгово-ремісничий центр та передмістя (за міськими мурами). Саме поняття «місто» вживали частіше для позначення укріпленої частини поселення — так званого «середмістя», торгової (ринкової) площі.

Поміркуймо!

Розгляньте зображення. Пригадайте, коли і як виникло магдебурзьке право. Чим відрізнялося життя у місті, яке володіло магдебурзьким правом? Яке значення для міста відігравала ратуша?

Київська ратуша першої половини XVII ст. (реконструкція Петра Юрченка)

Важливу роль при будівництві міст відігравав ландшафт. Найбільш поширеним було будівництво міст на краю мису, який ставав частиною фортечних мурів. Прикладом таких «мисових» міст можуть слугувати Луцьк, Дубно, Меджибіж, Ужгород тощо. Часто замок будували на природній височині — у Львові, Галичі, Хусті, Кременці, Олеську та ін.

Ранньомодерна доба привнесла у міське будівництво нові планувальні прийоми. У західноукраїнських містах застосовували прямокутно-перехресну систему планування. Першим містом, де було втілено цей прийом, став Львів. Нова забудова була чітко спланована, з визначеними розмірами вулиць і кварталів, місцями розташування основних споруд.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте гравюру Абрагама Гогенберґа за малюнком Авреліо Пассаротті «Панорама Львова», 1618 р.

Гравюра — перше друковане (і відоме) зображення Львова. Зверху гравюри зображені (зліва — направо) герби Львова, Королівства Польського, Руського воєводства та Герб Папи Сикста V. У 1586 р. папа Сикст надав Львову право користуватися його гербом на рівні з міським символом. В центрі верхньої частини розташований напис латиною «LEOPOLIS Ru іа Au tralis Urbs primaria emporium mercium Orientalium celeberrimum» (Леополіс Русі Південної місто — головний ринок товарів східних найславніше).

• За допомогою додаткової інформації дізнайтеся, як гравюра пов’язана з сучасним логотипом міста Львова. Які будівлі Львова зображено на цій відомій панорамі?

Поглиблення суспільного поділу праці у другій половині XVI — першій половині XVII ст. сприяло появі на українських землях нових міст. У цей час у східних регіонах були засновані Конотоп, Фастів, Лисянка, Шаргород, Кременчук, Гадяч, Миргород, Яготин, Старокостянтинів, Умань, Бориспіль, Гайсин та десятки інших міст і сотні містечок. У Волинському воєводстві в середині XVI ст. нараховувалося 68 міст, а в 1629 р. — вже 114. Водночас зростали старі міста й містечка. У 40-х роках XVII ст. в українських землях налічувалося вже близько 1100 міст і містечок. У Руському воєводстві їх було 205, Белзькому — 52, Волинському — 178, Подільському — 109, Брацлавському — 122, Київському — 292, Чернігівському — 68. Дев’ять міст відомо на Буковині та одинадцять — на Закарпатті, більше десятка міст — у Криму.

Вигляд Подолу з Київським братством, бернандинським та домініканським монастирями (малюнок Абрагама ван Вестерфельда, 1651 р.)

Значну роль відігравали Лівобережні землі, частина з яких отримала назву Слобідська Україна, або Слобожанщина. Тут існували вільні поселення з власним самоврядуванням, жителі яких були тимчасово звільнені від податків. Це робилося з метою привабити нових поселенців на вільні землі та заснувати нові поселення. У середині та другій половині XVII ст. на Слобідській Україні були засновані міста Суми, Чугуїв, Харків, Ізюм.

Варто запам’ятати!

Слобода — вільні («свобідні») поселення з власним самоврядуванням, мешканці яких були тимчасово звільнені від податків.

Наприкінці XVIII ст. з’являються нові міста на півдні України: Миколаїв, Одеса, Маріуполь, Херсон, що засновувалися насамперед як зручні порти для морської торгівлі.

З XIV ст. польський уряд створив сприятливі умови для поселення в містах Галицької землі католицьких поселенців, спершу німців, а пізніше в основному поляків. Великі міста, особливо на заході, перетворювалися на поліетнічні громади з різними релігійними конфесіями, різними політичними уподобаннями і різною ментальністю.

2. СТАТУС ТА ВРЯДУВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ МІСТ

Міста, які належали державі і мали статус «королівських», були адміністративними центрами та користувалися магдебурзьким правом. Всюди повноправними міщанами — громадянами міста були ті, хто володів будинками в межах міста і отримав відповідний статус. Але більшість міст все ж належала землевласникам — поважним шляхтичам або церкві. Так, у Київському воєводстві з 206 міст королівських було 46, шляхті належало — 150, церковних — 10. Загалом понад 80 % українських міст знаходилися у приватній власності. Деякі магнати володіли багатьма містами. Польському шляхтичу Станіславу Конєцпольському, наприклад, лише на Брацлавщині належало 170 міст і містечок, князю Острозькому — 80.

qr.orioncentr.com.ua/MfhJb

Свідчать документи

З королівського привілею 1570 р. на заснування міста Миколаєва на Дністрі: «і визволити всіх міщан і передміщан, котрі там жити будуть, від всякої влади, юрисдикції і зверхності, всіх загалом і кожного зосібна, воєвод, каштелянів, старост, державців, бурґграфів, підкоморських суддів, підсудків, возних і інших службових осіб королівства нашого, тим способом, що не перед ними або перед ким-небудь з них про привілеї або злочини всякі, як малі, так і великі, навіть злодійство і мужевбивство, відсічення членів і інші злочини, не будуть закликані відповідати, а ні жодних вин платити не будуть повинні, лиш перед війтом своїм. А війтові, на той час будучому... не інакше ніж на право німецьке спираючись, мають відповідати».

• Які привілеї надав король жителям Миколаєва? Чи справедлива для українських міст відома формула «Міське повітря робить людину вільною»?

Однак розвиток міст гальмувався існуванням земельних володінь на території королівських міст світських і духовних феодалів, які не підлягали міським судам та адміністрації. Такі земельні володіння називали юридиками. До них могли належати цілі квартали, а утворювалися вони на основі королівських привілеїв. Власники юридиків були повновладними їх господарями — на власну користь стягували з населення своїх володінь збори і податки, примушували відробляти різноманітні повинності. Юридики часом давали значні доходи. Так, у 1629 р. в Кременці на користь магістрату йшла 1/3 подимного з 1224 жилих будинків, а на десять власників юридику — 2/3. У Львові в XVII ст. на шляхетських і церковних юридиках було близько 600 будинків з населенням понад 4,5 тис. осіб. Юридики існували також у Києві, Луцьку, Вінниці, Чернігові, Самборі.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду перегляньте матеріали сайту «Хроніки Любарта» і ознайомтеся зі статтею «Юридика отців домініканів у Луцьку: самоврядна ділянка посеред міста». Що нового про юридики ви дізналися? Чи можна вважати існування юридиків прямим втручанням шляхтичів у міське життя? Відповідь обґрунтуйте.

qr.orioncentr.com.ua/f9Xr5

3. ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНСЬКИХ МІСТАХ

Українські міста, незалежно від свого розташування, являли собою центри виробництва і торгівлі. Спосіб життя в місті був більш вільним, а можливості для людини — ширшими. На центральній площі міст зазвичай будували ратушу — головну адміністративну споруду, яка виконувала функції міського врядування і де ухвалювали найважливіші рішення.

qr.orioncentr.com.ua/hX7k5

У XVIII ст. з’явилися підприємства, які виготовляли полотно, панчохи, екіпажі, фаянсовий і порцеляновий посуд. У містах почали будувати великі кам’яні будинки, в яких жили не лише найбагатші землевласники, а й найвпливовіші купці та власники підприємств, представники влади. Населення міст було дуже різноманітним та строкатим, мультикультурним і багатомовним. Але міщан об’єднували цехові збори та свята, толоки і спільне виконання різних повинностей, часта оборона міст у часи майже безупинних ординських нападів, шляхетських наїздів і війн.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте картину. Подумайте, який населений пункт зображено (місто / село). Якими були українські міста у XVIII ст.? Наскільки життя міщанства відрізнялося від життя селянства?

Майже в кожному місті до оточеної мурами або валами центральної частини приєднувалися передмістя. Проте повинності жителів передмість на користь магістрату (або на користь власників земель, на яких виникли передмістя) переважно були набагато легшими, ніж повинності звичайних селян. Тут більша частка населення, ніж в селах, була зайнята ремеслом і торгівлею. В багатьох відношеннях передмістя, здебільшого українські за складом населення, ставали своєрідним посередником в культурній взаємодії між містом і селом.

Проте заняття ремеслом і торгівлею не завжди могли прогодувати містянина. Кількість міської землі була обмеженою, а надавалась вона тільки за спеціальними привілеями. Привілеї визначали й усі повинності міщан: від цехів, крамниць, торгівлі, «куничного», «гребельного» тощо. Крім того, податками обкладався проїзд через шляхи, мости і переправи. Обтяжливою для міського населення була і військова повинність.

Усім були вигідні ярмарки. Ярмаркове мито йшло переважно в міську скарбницю. На цю подію до міст їхали з найвіддаленіших регіонів і навіть з інших країн. Кожне містечко мало привілей хоча б на один ярмарок, тривалість якого коливалася від одного до двох днів у XV—XVI ст. та зросла до двох-трьох тижнів у деяких містах у наступні періоди.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Поясніть поняття: «слобода», «юридик».
• 2. Як розвивалася міська культура у XV—XVIII ст.?
• 3. Які нові міста виникли в українських землях протягом XV—XVIII ст.?

ІІ. Обговорюємо у групі

Об’єднайтеся в групи. За допомогою додаткових джерел інформації та матеріалів параграфа створіть інфографіку «Розвиток українських міст у ранній Новий час». Представте результати роботи в класі та обговоріть їх у групах.

ІІІ. Мислимо творчо

Скористайся можливостями ШІ та згенеруйте зображення українського міста ранньомодерної доби. Проаналізуйте отримані зображення. Наскільки вони достовірні?