§ 75-76. Духовний світ селянина і містянина

Пригадайте. Якими були особливості світогляду людини у Середньовіччі? Чим він визначався?

У ранній Новий час відбувалися певні зрушення у світогляді та духовному житті суспільства. Найповільніше вони відбувалися на селі — селяни зберігали традиційний спосіб життя, а отже, і в їхньому уявленні про світ мало що змінюється. Осередками змін остаточно стали міста. Характерною рисою духовного життя був взаємовплив міського і сільського населення. Міста стали центрами фахової, «високої» культури.

1. ІНДИВИД, РОДИНА, СУСПІЛЬСТВО

Світогляд людини з часів Середньовіччя спирався насамперед на уявлення про суспільну ієрархію. У ті часи ніхто не вважав, що всі люди рівні, навпаки, визнавалося, що вони різні за своєю значущістю у земному житті. Отже, селяни мали підпорядковуватись землевласникам, народи — монархам, ченці — абатам, а родина — батьку. Ієрархія не піддавалась сумніву та вважалась даною Богом. Суспільство чітко ділилося на соціальні стани. Належність до певного стану визначалась походженням людини та зазвичай не змінювалась протягом її життя.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте зображення. Пригадайте, яким був світогляд середньовічної людини. Яке місце в житті середньовічної людини посідали родина і діти?

Нічне чування (із середньовічного підручника Такуінум санітатіс, XIV ст.)

Важливим було також, що кожна людина відчувала себе насамперед членом спільноти — родини, громади, цеху, монастиря, ордену — тільки це могло забезпечити їй виживання. Для селянина найважливішою спільнотою була родина, необмежену владу над усіма її членами в ній мав батько або старший за віком чоловік.

Поступово, завдяки зміцненню християнського світогляду, все ж виникає уявлення про особистість як окреме створіння Боже та її відповідальність перед Богом за свої вчинки.

ПРОЯВИ ІНДИВІДУАЛІЗМУ (ІНДИВІДУАЛЬНОГО МИСЛЕННЯ) У СЕРЕДНІ ВІКИ

Але провідною все ж залишалася належність до спільноти. На селі важливу роль у житті кожної людини зберігала селянська громада, у містах виникли братства, які надавали соціальну підтримку своїм членам.

2. РЕЛІГІЙНІСТЬ У РАННІЙ НОВИЙ ЧАС. ХВОРОБИ І СМЕРТЬ

Людина раннього Нового часу продовжувала жити у «зачарованому світі» — поруч з християнським світоглядом зберігались численні залишки язичництва — віри у відьом, лісовиків, водяників, русалок, гномів, ельфів, прояви магії. Згідно з уявленнями, тільки через відповідні ритуали (молитви, замовляння тощо) можна було вплинути на потойбічні сили. Людина сприймалася слабкою та вразливою і мала шукати Божого захисту. Отже, у світі тривала боротьба добрих і злих сил, а людина мала стати на чийсь бік. Це породжувало численні гоніння та вороже ставлення до тих, хто вважався «іншим» — для європейських країн це були юдеї, мусульмани, єретики тощо. Найближче «інші» просунулися до Європи після захоплення Константинополя османами у 1453 р. та створення Османської імперії. Османів сприймали як чергову кару Господню та передвісників кінця світу. Деякі соціальні рухи — Селянська війна у Німеччині, революції в Нідерландах та Англії, Козацька революція в Україні — також мали релігійну складову та багатьма сприймалися як надія на порятунок і встановлення Божої справедливості.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте зображення і прочитайте уривок з літопису Самовидця, поданий в е-додатку. Подумайте, чому ставлення до юдеїв було жорстоким. Як людина формує образ «іншого»?

qr.orioncentr.com.ua/HeavS

Козак Мамай на тлі гайдамаків, які страчують юдеїв

Водночас поступово посилюється увага до страждань Христа, співчуття та милосердя, любові Бога до людини, поклоніння Богородиці як захисниці людей — все це було проявом пошуку надії на захист і рятування від жахів земного життя.

У міському середовищі новим мотивом стало поєднання надій на спасіння душі «добрими справами», корисною діяльністю та наполегливою працею. В освічених колах з’явилась взагалі революційна ідея — про відмінність між вірою та знаннями, згідно з якою у релігійні настанови можна лише вірити, а осягнути їх розумом неможливо. Так «розум» і «віра» стали відокремлюватись.

Реформація та Контрреформація справили визначний вплив на зміни релігійного світогляду в усіх країнах Європи.

А головне — турбота про спасіння душі стала особистою справою кожної окремої людини. Це остаточно відкрило шлях до відокремлення особистості від групи чи спільноти. Сама «душа» перетворювалась для людей в уособлення їхніх почуттів, поглядів та моральної відповідальності за своє життя.

Поміркуймо!

Подумайте, як змінилося ставлення до здоров'я та хвороб у ранній Новий час. Яку користь могли побачити люди у гігієні? Яке значення мало здоров'я для різних верств тогочасного суспільства?

Діємо: практичні завдання

Розгляньте зображення. Як автор змальовує ставлення людини до смерті? Які художні засоби використовує? Яким чином на уявлення людини про смерть впливала церква?

Смерть забирає дитину (Ганс Гольбейн Молодший, гравюра із серії «Танець смерті», Базель, 1538 р.)

У всіх верствах населення зберігалася віра у безсмертя душі. Поступово смерть та похорон перетворюється на приватну родинну справу, а цвинтарі, які у Середньовіччі були одним з центрів громадського життя, переносяться за межі населених пунктів.

3. ПРАЦЯ І СВЯТО. МОВА І СПІЛКУВАННЯ

У Середньовіччі праця сприймалася виключно як покарання — в християнській уяві важкою працею людство мало спокутувати гріхи. Найважливіші свята стосувались життя Христа — Різдво зайняло місце свята бога сонця, Стрітення — свята зустрічі весни, Великдень замінив свято повернення язичницьких богів з царства мертвих та воскресіння природи. Замість вшанування героїв встановлювались дні святих та мучеників, день святого Івана замінив день літнього сонцестояння (у слов’ян Купала) з розпалюванням вогнищ.

Поступово ставлення до праці змінювалося — її почали розглядати як засіб збільшення сили і багатства спільноти. У містах праця поступово зайняла почесне місце — людині, що працює, приписували участь у творінні Божому. Праця визнавалася соціальною і моральною цінністю, частково її сприймали як служіння Богу, а частково — як засіб підвищення добробуту.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте картину. Картина складається з 4 окремих частин: «Земний рай», «Вознесіння праведників», «Падіння грішників», «Пекельна ріка». Проаналізуйте картину. За допомогою додаткових джерел інформації визначте, які тогочасні уявлення про рай та пекло зображено на полотні?

Рай та пекло (Чотири бачення загробного світу) (Ієронім Босх, бл. 1490-1516 рр.)

В підвищенні значущості праці провідну роль відіграла Реформація, саме протестанти стали вважати багатство та збільшення прибутків ознакою «прихильності» Бога та засобом порятунку душі людини. У міру розвитку ринкової економіки праця стала товаром, який можна було продати, саме так і робили наймані працівники, кількість яких невпинно збільшувалася.

В українських містах довгий час зберігалися спільні з сільським населенням свята, що зумовлювалося неповним відокремленням міста від села і великою мірою аграрним характером більшості міст. У своїй основі це були язичницькі обряди, пов’язані з культами рослинності, вмирання природи восени та її воскресіння навесні, християнські свята й ритуали ще глибоко не ввійшли до побуту міщан.

Поміркуймо!

Пригадайте вчення Жана Кальвіна. Яке місце, за ним, відводиться праці у спасінні душі?

У містах України утверджувалися й нові свята. Це, зокрема, загальноміські та церковні церемонії, а також обрядові дії в межах церковних парафій, цехів, братств. Проводилися вони переважно в дні головних християнських свят та охоплювали церковні служби і врочисті процесії.

Важливе значення для успішної праці мала взаємодія між людьми у спільноті, а засобом такої взаємодії було спілкування однією мовою.

4. ПРИРОДА ТА ДОВКІЛЛЯ. УЯВЛЕННЯ ПРО ЧАС І ПРОСТІР

Середньовіччя було добою пристосування людей до природи. Для осушення боліт у Нідерландах, вздовж берегів Рейну та Ельби, у Східній Англії необхідна була продумана система гребель, каналів та шлюзів. За період Середньовіччя площі орних земель майже подвоїлися. Втручання людей у довкілля протягом кількох сторіч перетворило ландшафт Європи на окультурений, з орними землями, селами, містами та штучно створеними шляхами сполучень. На довкілля істотно впливала потреба у вугіллі, деревині та руді. Існувала загальна думка, що покликання людини полягає у боротьбі з природою та перемозі над нею.

qr.orioncentr.com.ua/5l43q

У ранній Новий час ставлення до природи широких верств населення, насамперед селян, не зазнало істотних змін. 80 % людей жили у сільській місцевості. Важливою була відмінність між внутрішнім та зовнішнім світом, між огородженою територією дому, двору, саду, городу чи міста і лісом, чагарями, диким полем. Довкілля поза оброблюваною, забудованою територією для селянина було реальним потойбічним світом. Гори, болота, лісові хащі вважалися притулком надприродних сил.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду перегляньте тизер-трейлер до відомого фантастичного фільму «Чаклунка». Яким режисер Роберт Стромберґ змальовує у фільмі світ лісових міфічних істот? Від яких народних уявлень про природу походять подібні вірування?

qr.orioncentr.com.ua/

В освічених колах містян виникла ідея «гармонійної природи» — певної структури, створеної Богом. Вона гармонійна, врівноважена, гарна і призначена служити людям. Тільки для цього треба її розуміти — вивчення природи дає безпосередній доступ до Бога. Тому дослідження природи — шлях до розуміння Божого задуму та Його творінь. Починає розвиватися природознавство, поширюються дослідницькі експедиції, зображення природи у творах мистецтва. Навіть уявлення про «примітивного варвара» змінюється образом «шляхетного дикуна», який живе у злагоді з природою.

Селяни розглядали світ з господарського погляду. Для них простір — це поле, на якому росте збіжжя, пасовище, де пасеться худоба, ліс, деревину з якого можна використовувати на опалення та будівництво. Мешканець міста став вдивлятися у краєвид, у поля, слухати шум лісу, насолоджуватись квітами, у нього виникло естетичне відчуття простору. Нове ставлення до простору проявилося у подорожах, мандрівках і дослідженнях — люди почали активніше вивчати, вимірювати, зображувати і картографувати простір. Однак все це відбувалося повільно.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Німецький історик Герхард Штромаєр:

«Людина надає перевагу відомому їй простору. Світ — це поки що рідко заселена територія... Відношення між сільським та міським населенням у «розвинених регіонах» з великими містами становить десять сільських мешканців на одного міського. На переважній більшості території світу до кінця XVIII ст. було дуже мало великих міст, в яких нові уявлення про простір могли б зазнати справді масового поширення».

• З чим історик пов’язує повільність світоглядних змін у населення Європи?

Уявлення про час у традиційному суспільстві визначались церквою, тому що обчислення часу було частиною релігійного життя — насамперед, щоб визначати години молитви. Церковний рік поділяв життя людей на свята і будні, часовим орієнтиром для громади був звук церковних дзвонів. Селяни не мали потреби в абсолютній точності та рівномірності обчислення часу, годинник їм був не потрібний.

Поступові зрушення у ставленні до часу відбувались у містах. Потреби міського господарства та торгівлі вимагали більш точного обчислення часу, тож у XIII ст. з’явилися механічні годинники, спочатку з обчисленням годин, а згодом і хвилин. Годинники на міських вежах стали визначати життя міста — бій годинника сповіщав про робочий час та час важливих подій. Міські громади взяли час під свій «контроль».

Від кінця XIV ст. відмінності у сприйнятті часу міським жителем та селянином ставали дедалі глибшими. Якщо у Середньовіччі ще багато міщан обробляли поля й доглядали худобу, а тому орієнтувались на природні цикли, засновані на сонцестоянні, кліматичних змінах, житті рослин і тварин, то до XVIII ст. у великих та середніх містах така орієнтація майже повністю зникла.

Спийняття часу

Селянин

• День було поділено суто на години, а вдосконалення засобів освітлення дало змогу за потреби використовувати будь-який час доби для праці;

• Сезонні види робіт скоротились до мінімуму, а літо і зима з виробничого погляду втратили відмінності;

• Селянське уявлення про різну інтенсивність часу («напружене літо» - «спокійна зима») змінилося відчуттям чітко уніфікованого та регульованого часу.

Містянин

• З встановленням годинників на ратушах міський світ відібрав у церкви контроль над часом;

• У майстернях встановлювався часовий графік роботи, у школах - розклад уроків, на кухні - приготування їжі за годинами, а не за тривалістю молитви;

• Механічний годинник давав змогу заощаджувати час, ставитись до нього як до цінності;

• Розповсюджувалася погодинна оплата праці.

Змінювалося й уявлення про час існування людства — його історію почали розуміти як тривалий процес, закінчення якого не визначене наперед. У людей поступово зникало відчуття, що вони живуть в останню пору існування світу, а земні справи стали важливішими за небесні.

Такі перетворення відбувалися насамперед у містах. Переважна більшість населення проживала у сільській місцевості, де традиційне ставлення до часу і простору протрималося набагато довше.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте зображення, згенеровані ШІ. Як штучний інтелект «побачив» світогляд та уявлення про простір і час ранньомодерної людини? Проаналізуйте зображення, спираючись на матеріали параграфа.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Поясніть поняття: «суспільна ієрархія», «індивідуалізм».
• 2. Як проявлявся індивідуалізм у світогляді людини?
• 3. Як формувався образ «іншого»? Які наслідки це мало?
• 4. Як Реформація і Контрреформація впливали на зміни у світогляді людини?
• 5. В чому сутність ідеї «гармонійної природи»?

ІІ. Обговорюємо у групі

Об’єднайтеся в групи. За допомогою додаткових джерел інформації та матеріалів параграфа порівняйте уявлення про час і простір людини в середні віки та у Ранній Новий час. Результати роботи представте у вигляді інфографіки або мапи думок.

ІІІ. Мислимо творчо

Уявіть себе кінорежисером / режисеркою. Запропонуйте плакат до історичного художнього фільму, який би відобразив духовний світ селянина / містянина. Яким був би ваш тизер-трейлер до такого фільму?