§ 77-78. Побут і повсякденне життя української еліти

Пригадайте. Які верстви українського суспільства вважалися привілейованими? Яке місце у суспільній ієрархії належало еліті? Які привілеї вона мала?

У XVII—XVIII ст. елітою — провідною верствою в українських землях — стає козацтво Гетьманщини. Спочатку воно охоплювало своїми впливами майже всю Центральну Україну, а з кінця XVII ст. лише Лівобережну Україну, Слобожанщину та Київ. Становище цієї еліти виразно відрізнялося як від позбавленого козацьких прав населення Правобережжя, так і від анархічних та свавільних запорожців.

1. СТАТУС ТА ОСОБЛИВОСТІ КОЗАЦЬКОЇ ЕЛІТИ

Своїм корінням і традиціями козацька еліта походила з Великого князівства Литовського, яке поєднувало у собі руську спадщину та впливи західної культури. Свободи і вольності, що панували у цій державі понад двісті років та були закріплені Литовським статутом аж до ліквідації Гетьманщини в 1781 р., визначали становище населення України. Базою для формування козацтва були руська шляхта і міщани прикордонних міст, які мали досить широкі права та можливість їх обстоювати. Тривале існування в умовах фронтиру, небезпеки освоєння степового Півдня, постійні військові вправи та традиції здобуття «козацького хліба» заклали основи козацтва як військового стану, «людей війни». А у сполученні зі шляхетським походженням його провідників це сприяло цілком природним претензіям на привілейований статус у суспільстві та державі. Саме вони породили тривалий конфлікт із традиційною шляхтою Речі Посполитої. Провідним мотивом для козаків залишався «лицарський характер» козацької служби, тому вони і відчували себе елітою.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте випуск № 1 «Козацька звитяга». Історія. Козацька еліта. Якою була козацька еліта у XVI—XVIII ст.?

qr.orioncentr.com.ua/tsTnO

Етапи становлення козацької еліти

Наприкінці XVI — початку XVII ст. Переважно православна шляхта Речі Посполитої, яка через козакування відстоювала свою ідентичність та забезпечувала матеріальні інтереси

До початку Козацької революції Козацька старшина перетворилася на соціальний стан професійних військових, які ще й були у більшості спільнотою освічених людей

Створення Гетьманщини Представники еліти виконували не лише військові, а й адміністративні функції, утворивши органи виконавчої та судової влади

До кінця XVIII ст. Старшина все менше виконувала військові функції, зосередившись на у адміністративній, юридичній, судовій, податковій сферах

Це вже була згуртована еліта, об’єднана освітою, традиціями, родинними зв'язками.

Особливістю козацької еліти була її хазяйновитість і заможність, старшина вміла і любила займатися господарством. Крім традиційного землеробства, в старшинських маєтках виготовляли сукно, столярні вироби, поташ, скло, навіть виплавляли та обробляли залізо. Процвітали споконвічні промисли — бортництво, гуральництво (винокуріння) та рибальство. Старшина вела активну торгівлю на ринках Гданська, Риги, Криму, Сілезії, була розвинута система кредитування і лихварства.

Провідне значення у свідомості старшини мало усвідомлення власної гідності та ідентичності. Існувало чітке уявлення про козацькі чесноти, за які можна заслужити божественну винагороду — виконання християнських настанов поєднувалось з лицарськими ідеалами.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

Історикиня Тетяна Таїрова-Яковлева:

«Доволі поширеною є думка про «полонізованість» української еліти. Під цим часто помилково розуміють той європейський вплив культури Ренесансу та бароко, який нерідко проникав в Україну саме через Польщу, польську шляхту або єзуїтські колегії. Коли ми говоримо про культуру і освіту Гетьманщини, то... бачимо багато з того, що наближувало її до Європи. Класична освіта, яка ґрунтується на принципі семи мистецтв, захопленість античними ідеалами, розуміння бароко насамперед як гуманізму, зверненого до людини, і багато іншого. Утім, навіть бароко було своїм, українським... До того ж сильний вплив православної традиції..., а також традиції військового товариства надавали українському суспільству незвичайного колориту і своєрідності».

• Залучивши додаткові джерела інформації, підготуйте тези доповіді на тему: « Українська козацька еліта — між впливами Заходу і Сходу».

2. ДОМАШНІЙ ПОБУТ КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ

Внаслідок Козацької революції козацька старшина отримала значні статки у вигляді військових трофеїв. У будинках з’явилися розкішні меблі, дорогі тканини, дзеркала, срібний посуд. Водночас характерною рисою еліти Гетьманщини була військова традиція скромності і помірності — гетьман не міг сильно відрізнятися у побуті від полковника, а той — від сотника. До початку XVIII ст. навіть гетьманські будинки були доволі скромними. Однак багато предметів розкоші ставали загальноприйнятими.

У житловому будівництві зберігалися традиції фронтиру, які можна позначити висловом «Мій дім — моя фортеця». Тому набуло поширення кам’яне будівництво — багато будинків старшини були «кам’яницями», що робило їх дорожчими, але добре захищеними. В будівництві переважало козацьке бароко, хоча іноді використовували готичний чи класичний стилі. Стіни прикрашали ліпниною, західний вплив засвідчували фасади, декоровані щитами, різьбленням, бароковими фронтонами. Традиційною прикрасою оселі вважався ґанок, який займав до третини довжини фасаду — на ньому зустрічали гостей та приймали відвідувачів. До кінця XVII ст. з’являлися парки — парк Кочубеїв під Батурином займав 13 гектарів землі. Іноді поруч влаштовували ставки, куди запускали рибу. Важливим елементом садиб були криниці. У багатих маєтках будували власні храми чи каплиці.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте зображення. За допомогою додаткових джерел інформації та матеріалів параграфа складіть коротку розповідь-екскурсію садибою представників української шляхти.

Будинок-музей Генерального судді Василя Кочубея (сучасне фото)

Садиба Тадеуша Костюшка в м. Косово, Білорусь. Типове житло середньої та дрібної шляхти в Речі Посполитій (сучасне фото)

Будинки зазвичай поділялися на дві частини — господарську і службову. У першій розташовувалась світлиця-спальня із суміжними кімнатами, у другій — канцелярські приміщення, службові справи вирішувались прямо в оселі посадовця. Підлогу вимощували цеглою, інколи покриваючи її дошками. На стінах кімнат висіли портрети, килими, зброя, дзеркала та обов’язково ікони. Важливим елементом домашнього затишку була білизна з ручною вишивкою — рушники, скатертини, хустки. В кімнатах з’явилися європейські вироби — годинники, дзеркала, люстри та ліхтарі.

Оселі були непогано умебльовані. Меблі місцевого виробництва — столи, стільці, лави, прості ліжка — виготовляли з дуба, липи та сосни. Більш вишукані різьблені меблі завозили з Європи. Вражав багатством посуд — столове срібло та вишукане скло. Він вироблявся переважно українськими майстрами.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте зображення. Які висновки про українську шляхту можна зробити? З якими верствами населення Західної Європи можна порівняти представників української еліти?

1) Шляхтич Станіслав Антоній Щука

2) Шляхта (Йоганн Вільгельм Бауер)

3) Рід князів Вишневецьких (мідьорит Яна Александра Горчина)

Харчування еліти також поступово набуло вишуканості. Традиційними продуктами в Гетьманщині були страви із зернових — жита, ячменю, проса, гречки, для заможніших — зі пшениці. Споживали достатньо м’яса — переважно баранини, рідше яловичини, свиней вирощували більше на сало. Основними жирами були смалець та лляна чи конопляна олія. На городах росли капуста, морква, ріпа, цибуля, часник, буряк. Все це було доступне і простолюду.

До раціону старшини додалися насамперед вишукані напої — європейські вина, коньяки та горілки. До місцевих напоїв належали варенуха та медовуха, фруктові наливки. До повсякденного раціону входило пиво, яке виробляли у власних броварнях, і фруктовий квас. Набула широкого поширення кава, а чай був найдорожчим та доступним тільки вищому прошарку еліти.

Свідчать документи

Зі спогадів Павла Алепського «Подорож патріарха Макарія»: «Спочатку піднесли солодощі і варення: із зелених волоських горіхів, варення з вишень з багатьма прянощами, хліб на меду і горілку. Опісля подали пісні страви з шафраном і багатьма спеціями, печені з тіста млинці у маслі. Після подали царські страви, яких ми ніколи у житті не бачили: супи з яйцями, начинені прянощами, і рибні з мигдалем, соуси ж всі з чистим шафраном. З напоїв частували спершу медом, тоді пивом, потім відмінним червоним вином з власних виноградників. Наприкінці прийому принесли черешню, вишню, смородину і аґрус».

3. ОДЯГ, МОДА, ЗАХОПЛЕННЯ І ДОЗВІЛЛЯ

Одяг української еліти був близьким до польсько-угорської моди, в якому чітко відчувався східний вплив. Західноєвропейська мода потрапила в Україну лише у середині XVIII ст., коли Гетьманщина разом з автономією почала втрачати і власну культурну своєрідність. В українському костюмі були виражені особливості, привнесені козацтвом. Саме зі Сходу козаки отримали шаровари (тюрк. — «шальвар»), зручні для верхової їзди. Те саме стосувалось і зачіски-оселедця — пасма волосся на голеній голові, поширеного у багатьох кочових народів та пов’язаного з гігієнічними потребами військового життя. Водночас була поширена і модна серед шляхти Речі Посполитої стрижка, коли волосся вистригалося невеличким кружком на маківці — чуприною, варіантом такої зачіски був козацький чуб.

Різноманітність одягу була зумовлена широким вибором тканин. До місцевих належали вибілені полотна з конопель та льону, до імпортних — кольорові сукна, шовк, парча та оксамит. Існувала також місцева вишивка та золототкане виробництво — їх осередками були монастирські майстерні. Орнаменти вишивки були переважно рослинного характеру. Особливе значення в одязі мав пояс — старшина носила в основному османські, перські чи китайські пояси.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте зображення, подане на наступній сторінці. Складіть коротку довідку про одяг української еліти для української вікіпедії.

1) Козацький полковник; 2) Сотник; 3-4) Українські жінки шляхетного походження

Не тільки еліта, а й рядові козаки носили шкіряне взуття, чоботи вважали своєрідною ознакою вільної людини. Особливо цінувалися кольорові, зроблені з сап’яну з металевими підковами. Червоні чоботи на високих підборах носили і жінки, поширені були і туфлі, черевики. Нижнім одягом і в чоловіків, і в жінок були сорочки, полотняні або шовкові. Поверх сорочки носили жупан — ще один елемент східної моди. Його підперізували поясом, а зверху одягали кунтуш — верхній одяг польського походження з довгими рукавами та іноді підбитий хутром. Шапки еліти були з дорогого сукна або оксамиту та прикрашались хутром.

Жіноча мода також була наближеною до польської — до сорочок та жіночих кунтушів додавалася розшита спідниця чи сукня, узимку жінки еліти носили шуби. У Гетьманщині любили прикраси — у старшин були персні з сапфірами та діамантами, коштовні запонки, ґудзики та застібки одягу. Найчастішими жіночими прикрасами були намиста з 5-35 ниток перлів або коралів і вишукані персні.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте відео «Козацька звитяга — 3. Випуск № 51 (134). Історія. Як козаки Різдво зустрічали». Про які традиції козацтва та особливості святкування ви дізналися? Які традиції існують в Україні сьогодні?

qr.orioncentr.com.ua/Qwob3

Оскільки представники старшини зазвичай отримували високу освіту, їхні розваги та дозвілля були достатньо вишуканими. Вони захоплювались театром, опікувались вертепами — пересувними ляльковими театрами, які відтворювали сюжети з Євангелій. Набули поширення бібліотеки, найбільші з них належали монастирям та навчальним закладам. У Києво-Могилянській академії налічувалося до 8 тис. книжок, великі зібрання мали П. Могила, Й. Борецький, С. Яворський, Ф. Прокопович. Але і старшина збирала великі бібліотеки, найбільш відомі були у І. Мазепи, І. Скоропадського та Д. Апостола.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Поясніть поняття «еліта». Наскільки неоднорідною була українська еліта у ранній Новий час? Як вона сформувалася?
• 2. Який статус мала українська козацька еліта у тогочасному суспільстві?
• 3. Яким був побут української еліти (житло, хатнє начиння, їжа)?

ІІ. Обговорюємо у групі

Об’єднайтеся в групи. Дослідіть поняття «меценат». Пошукайте приклади меценатської діяльності української еліти за допомогою чату GPT. Перевірте отриману інформацію. Які висновки ви зробили? Обговоріть результати своєї пошукової роботи в групах.

ІІІ. Мислимо творчо

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте відео «Козацька звитяга — 3. Випуск № 32 (115). Історія». Складіть коротку історію методом сторітеллінгу на тему: «Козаки — українська еліта».

qr.orioncentr.com.ua/JmYSq