§ 79-80. Духовний світ еліти. «Світоглядна революція»

Пригадайте. Що визначало духовний світ людини наприкінці періоду Середньовіччя? Які чинники найбільше впливали на формування світогляду людини?

Найглибші зміни в духовному житті суспільства раннього Нового часу пов’язані з діяльністю тогочасної еліти (фр. elite — краще, відібране) — вищих прошарків у суспільстві, що здійснювали функції управління, розвивали економіку, культуру та науку. В Середньовіччі еліта була становою, це були привілейовані верстви населення — аристократи, шляхта, вище духівництво. Тепер її образ змінився, під «елітою» почали розуміти освічену та енергійну меншість, наділену особливими організаційними, психологічними та інтелектуальними якостями. До традиційної еліти додалися нові групи, насамперед буржуазія, кількість якої зростала завдяки розвитку ринків та прибутковості торгівлі. Саме вона почала створювати у містах нову модель життя. Ці люди не належали до знаті, але вони одягалися за останньою модою, відвідували театри та міські парки, жили в сучаних і комфортних будинках. Окремий елітний прошарок становили люди розумової праці — науковці, викладачі, юристи, лікарі, їх об’єднували умовним поняттям «інтелігенція». В українських землях функції еліти виконували козацька старшина та реєстрове козацтво, пов’язане своїм походженням з українською шляхтою та містянами. Саме в цих середовищах відбуваються найбільші світоглядні зрушення.

Історичні подробиці

Армілярна сфера, розроблена Жаном-Батистом Делуре, демонструє Землю в центрі зодіакальної системи, а Сонце та Місяць розташовані на ковзних мідних дугах. Сфера відповідає моделі небес Птолемея (із Землею в центрі Всесвіту) у той час, коли модель Коперника вже була широко відома і прийнята в європейських наукових колах. Зберігається у Версальському палаці.

1. РОЗВИТОК ПРИРОДНИЧИХ НАУК ТА ПОГЛЯД НА ПРИРОДУ

Микола Коперник Геліоцентрична системи в астрономії

Йоганн Кеплер Встановив, що планети рухаються по еліпсах і що швидкість руху планет збільшується з наближенням до Сонця

Вільям Гарвей Відкрив велике коло кровообігу і створив суцільну теорію кровообігу - основу подальшого розвитку фізіології людини

Антоні ван Левенгук За допомогою мікроскопа відкрив мікроорганізми, зокрема бактерії

Марчелло Мальпігі Вивчав будову шкіри, легень, нирок, створюючи мікроскопічну анатомію

Галілео Галілей Винайшов телескоп, встановив фізичну природу Місяця, відкрив супутники Юпітера, склав рівняння рівномірно прискореного падіння; першим застосував абсолютно новий підхід до наукового дослідження: планування і проведення експерименту, а потім математичну обробку результатів

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте 3D-анімацію «Розвиток небесної механіки». Як розвивалися природничі науки протягом Середньовіччя і в ранній Новий час? Які дослідження і винаходи стали знаковими для цих епох?

qr.orioncentr.com.ua/YopRp

Значні досягнення, отримані природничими науками, привели до необхідності їх філософського осмислення. Філософське обґрунтування нових методів у науці пов’язане передусім з двома іменами — англійця Френсіса Бекона (1561-1626) і француза Рене Декарта (1596-1650).

Обгрунтував емпіричний (від грецького — «дослідний») метод вивчення природи.

Основа істинного знання — тільки досвід.

Вчений зобов'язаний виконати спостереження, перевірити їх точність, а потім шляхом узагальнення (індукції) цих спостережень робити загальні висновки.

Родоначальник раціоналізму (від грецького — розум).

Головним у пізнанні він вважав не досвід, а розум — раціональне, суворе логічне міркування.

Зразком для всіх наук Декарт вважав математику з її суворими доказами. В ясності і чіткості думки, а не в практиці Декарт бачив критерій істини, головний шлях до якої — наукова гіпотеза. Знамениті його вислови: "Мислю — значить існую", "У всьому сумнівайся".

Найбільших результатів досягали вчені, які поєднували експеримент і наукову гіпотезу, спостереження і математичне узагальнення. Такий підхід вирізняє роботи Ісаака Ньютона (1643-1727). Закон всесвітнього тяжіння, закони руху пояснювали всі попередні відкриття в астрономії, фізиці, механіці, зводили їх у струнку систему.

Найважливішим підсумком розвитку дослідного природознавства і математики став переворот у всьому світогляді. Вже у XVIII ст. створюється раціоналістична картина світу. Під природою розуміли все, що існує, зокрема людину. У ній все підпорядковано загальним закономірностям. Ці закономірності, що загалом не змінюються, можуть бути пізнані людським розумом, виражені в математичних законах. Такий світогляд визначають як матеріалістичний.

Зближення науки і практичних потреб людини в кінці XVIII ст. виходить на якісно новий рівень. Наукові відкриття, втілені в техніці, почали використовуватися у виробництві, що відкривало шлях до індустріальної революції.

Поміркуймо!

Подумайте, як розвиток природничих наук вплинув на якісні зміни у світогляді людей. Як ці відкриття прискорили індустріальну революцію?

2. НОВИЙ ПОГЛЯД НА СУСПІЛЬСТВО

Перемога нових методів у природознавстві, нового погляду на природу примушувала задуматися над місцем самої людини у світі та напрямком розвитку людського суспільства. Філософія Просвітництва захоплювала освічену еліту. Загальним для просвітників було схиляння перед людським розумом, віра в його перетворювальну силу. У звільненні від неуцтва бачився шлях до справедливого суспільства.

Поміркуймо!

Поясніть вислів Джонна Локка. Чому, на вашу думку, вчений таке велике значення надавав мисленню?

Портрет Джона Локка (Джон Грінхілл, XVII ст.)

Основу політичних переконань Просвітництва становила теорія так званого «природного права». Вона була розроблена в XVII ст. англійськими мислителями Томасом Гоббсом і Джоном Локком. Центральне поняття їхньої теорії — поняття «природних прав людини», згідно з яким кожна людина від природи володіє незмінними «природними» правами. Насамперед це право на власність і свободу.

Громадське суспільство і його основний елемент — держава — створюються шляхом «суспільного договору» — люди добровільно передають турботу про дотримання своїх «природних прав» державі. Водночас зберігається «народний суверенітет», народ має право змінити державу, якщо вона не виконує свої обов’язки. Повстання проти тирана буде законним.

Рушійна сила прогресу — розум: якщо всі зрозуміють необхідність «природного порядку» — він настане. Порівняно із століттями панування уявлення про «божественне походження» королівської влади, її одвічності та незмінності такий підхід був революційним. Ідеї про природні права, рівність людей від природи, про народний суверенітет, про договірне походження держави — в різних поєднаннях, з різними висновками — знаходимо у всіх просвітників.

Історичні подробиці

Левіафан — ім’я давнього морського чудовиська, яке згадується у Біблії. Це образ природних явищ, які придушують людську волю. Левіафаном Гоббс назвав сучасну державу, у якій люди зобов’язані жертвувати частиною своїх прав заради власної безпеки. Закон Левіафана — закон кожної людини. «Левіафан» — саме так назвав Томас Гоббс свій філософський роман про теорію влади. Він справив значний вплив на розвиток культури, філософії та політичної культури сучасного суспільства.

1) Левіафан (Гюстав Доре, гравюра, 1865 р.)

2) Левіафан (малюнок з «Французького збірника» єврейських текстів, близько 1278-1298 рр.)

3) Левіафан (обкладинка до видання Т. Гоббса)

3. СВІТОГЛЯД ЕЛІТИ В МИСТЕЦТВІ ТА ЛІТЕРАТУРІ

Мистецтво і література XVII—XVIII ст. кожної з європейських країн відзначаються неповторною своєрідністю. Але саме в цей час завдяки розширенню кола освічених людей між ними складалися певні контакти, налагоджувалися культурні зв’язки. Якщо в минулі епохи на виникнення і зміну художніх стилів ішли століття, то тепер це відбувалося набагато швидше: у першій половині XVII ст. панував стиль бароко, у другій половині — класицизм, в першій половині XVIII ст. — рококо, у другій половині — в дещо іншій формі — повернувся класицизм. Усі ці зміни є проявами змін у світогляді еліти суспільства.

Стиль бароко прямо перекликався із способом життя королівських дворів, особливо французького, що диктувало європейську моду: поєднання нескінченних свят, постійних розваг і суворого етикету, жорсткої регламентації. Водночас він засвідчував відсутність відчуття стабільності, міцності та непорушності тогочасного ладу в умовах «великої кризи».

Поміркуймо!

Як ви розумієте вираз баронеси, австрійської письменниці, майстрині реалістичної прози Марії фон Ебнер-Ешенбах: «Є люди в стилі бароко: багато гарних деталей, а в цілому несмак». Чи згодні ви з ним?

Церква Св. Сусанни у Римі (арх. Карло Мадерно, церква є одним із перших зразків римського бароко, 1603 р.)

Михайлівський Золотоверхий собор у Києві (характерний приклад стилю українського бароко, 1113 рік, перебудовано за сприяння гетьмана Івана Мазепи у XVIII ст.)

Центральна ідея класицизму — в руслі раціоналістичного світогляду — ідея розумності, впорядкованості, «правильності». У Франції класицизм став офіційним стилем, спеціальні вказівки митцям давалися кардиналом Рішельє, потім Людовіком XIV. Створювалися спеціальні організації, покликані стежити за розвитком літератури, мистецтва, такі як Французька академія, пізніше — Академія живопису і скульптури, Академія наук.

Класичний зразок архітектури класицизму — королівський палацовий комплекс у Версалі.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання здійсніть віртуальну екскурсію Версальським палацом.

qr.orioncentr.com.ua/IJq1T

На початку XVIII ст. провідним став стиль рококо (термін походить від назви декоративної прикраси у вигляді раковини). Стиль рококо декоративний, несе риси витонченості, чуттєвості. Рококо не припускає прямих ліній, використовує ніжні кольори — рожевий, блакитний, сірий. Він асоціюється з визначенням «галантний вік» — аристократія та шляхта остаточно відійшли від участі у практичному житті, замкнулися у своєму штучному світі.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте 3D-сцену «Палац Естергазі (в стилі рококо, Фертед, Угорщина)». Чому палац часто називають «Угорським Версалем»? В чому особливість архітектури у стилі рококо?

qr.orioncentr.com.ua/etE4g

У другій половині XVIII ст. знову утвердився класицизм, однак його зміст змінився. На перший план вийшла демократична складова. Основні ідеї — патріотизм і громадський обов’язок — були співзвучні з ідеями Просвітництва. Витонченості рококо протиставлялися суворість і простота античного мистецтва — зокрема, зразків мистецтва грецьких полісів та республіканського Риму.

Зміна художніх стилів впливала на розвиток інших видів мистецтва, хоча деякі з них розвивалися й автономно.

4. ДУХОВНИЙ СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ЕЛІТИ

Духовний світ козацтва мав виразно барокове забарвлення. Особливості життя на фронтирі, постійні військові походи, часте перебування на межі життя і смерті породили в козацькому середовищі типово бароковий світогляд. Його особливістю було сприйняття світу, людського життя як швидкоплинного і скороминущого, як своєрідної гри, сповненої ілюзій, химер і вигадок.

У бароковій козацькій традиції завжди було місце для подвигу, який іноді ціною життя козака мав принести добро громаді, користь для спільної справи. Глибока релігійність разом із нестримним потягом до волі, свободи, бурхливим, запальним темпераментом, прагненням до життєвих задоволень дають підставу характеризувати козацьке середовище як типово барокове, зіткане із поєднання протиріч і суперечностей, чеснот і вад.

На окрему увагу заслуговує проблема церковно-релігійного життя козацтва. Релігійність була своєрідною візиткою, самоідентифікацією козака як православного християнина, а згодом — й українця. Козаки за власний кошт утримували лікарні, шпиталі, різні інституції при монастирях, а також цілі церковні парафії, робили значні матеріальні внески у храми, прихожанами яких себе вважали. Найшанованішими церковними святами були Різдво, Великдень, Покрова.

qr.orioncentr.com.ua/fSXO7

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте відео про собор Святого Юра у Львові. Складіть коротку довідку про історію собору для української вікіпедії.

qr.orioncentr.com.ua/ZgEUg

Козацтво було носієм нової мистецької традиції. Відомо чимало мистецьких пам’яток, створених на замовлення козацької старшини. Красу козацького мистецтва засвідчують численні оригінальні козацькі собори. Козацький собор — п’ятиверхий хрещатий храм — типове явище у традиційному народному будівництві. Зразки таких архітектурних пам’яток — церкви у Ніжині, Видубицькому монастирі в Києві, Ромнах, Глухові, Козельці, Ізюмі та багатьох інших містах козацької України. Найбільш яскравим шанувальником цього напрямку був Іван Мазепа, який високо поціновував архітектуру.

Він наглядав за зведенням Братського та Микільського монастирів, давав кошти на церкву Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі, реставрацію собору Святої Софії, Михайлівського Золотоверхого монастиря, Успенського собору, Троїцької церкви; вкладав кошти в побудову церков у Переяславі, Глухові, Чернігові, Батурині, Лубнах та інших містах. Дослідники мистецтва нарахували близько 40 храмів, на які дав гроші Мазепа.

Українське бароко в літературі пов’язане з іменами І. Ґізеля, Л. Барановича, Й. Ґалятовського, Г. Сковороди та інших видатних письменників і філософів.

Значний внесок у філософію та літературу зробив Григорій Сковорода. У своєму розумінні світу філософ дотримувався моральних засад одвічної боротьби «добра» і «зла». Під «злом» він розумів прагнення до збагачення, паразитизм, розпещеність. Філософське вчення українського мислителя було спрямоване на утвердження ідей гуманізму, добра, справедливості.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте відео «Обличчя української історії. Григорій Сковорода». Складіть коротку біографічну довідку про Г. Сковороду або його особисту сторінку для соціальних мереж.

qr.orioncentr.com.ua/xx2IV

Розвиток літератури другої половини XVII—XVIII ст.

В усіх козацьких літописах є одна особливість: їхні автори відтворювали дійсність не такою, якою вона була, а такою, якою б мала бути в їхній уяві.

Поміркуймо!

Український письменник та філософ Іван Франко: «Власне в козацьких літописах Самовидця, Граб’янки, Величка та їх наступників... було б цікаво прослідкувати зростання тої легенди про Хмельниччину, що значною мірою закрила перед ними правдиву дійсність. З літературного погляду се було явище дуже цінне, здібне будити запал у широких масах народу: аж у XIX столітті ми побачили його значення для національного відродження і формування наших політичних ідеалів... Ця грандіозна конструкція Хмельниччини, конструкція більше літературна, аніж історична була... головною заслугою козацьких літописів».

• На прикладі козацьких літописів за допомогою вчителя визначте особливості «історичного міфу» та його значення в розвитку суспільства.

Отже, особливістю української культури цього періоду, починаючи з другої половини XVII ст., виявився вплив козацтва на неї, що стало одним з доленосних та визначальних факторів її розвитку.

5. «СВІТОГЛЯДНА РЕВОЛЮЦІЯ»

У ранній Новий час небачено розширилися світ і кругозір людини та зазнав революційних змін її світогляд — почалася «світоглядна революція». На перший план почав виходити індивід та його самопочуття, людина була оголошена «царем природи».

Діємо: практичні завдання

Розгляньте зображення, згенеровані за допомогою штучного інтелекту. Подумайте, який запит надавали ШІ автори підручника, щоб отримати такий результат. Яке місце у зображеннях відводиться науці і природі?

Світогляд епохи Декарта і Бекона, Ньютона і Кеплера, Рембрандта і Рубенса, Бомарше і Мольєра був оптимістичним. Він не відкидав, а приймав світ, був перейнятий вірою в можливість його розумної перебудови і вдосконалення.

Наука стрімко входила в життя європейців як природна і необхідна умова нормального функціонування і розвитку всієї системи суспільства. Із затворника-одинака, яким був дослідник природи в Середньовіччі, науковець XVII ст. став поважною фігурою в суспільстві, хоча його відносини з церквою нерідко залишалися складними.

Наукова революція XVII ст. і Великі географічні відкриття XV—XVI ст. широко розсунули перед людиною обрії простору і часу. Спочатку каравели Колумба і Магеллана, потім телескоп Галілея і мікроскоп Левенгука відкрили здивованому поглядові людини простір, незрівнянний з її звичайним досвідом та уявленнями.

Становлення науки поклало початок формуванню раціоналізму як способу думки і способу життя людини Нового часу. Це не означало заперечення релігійного світогляду. Раціоналізм поєднувався з християнством, з його вченням про розумність створеного Богом світу — просто «віра» і «розум» стали окремими сферами для його розуміння.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Поясніть поняття: «буржуазія», «інтелігенція», «наукова революція», «раціоналізм», «сентименталізм», «народний суверенітет».

2. За матеріалами параграфа заповніть таблицю у зошиті або нотатнику.

ІІ. Обговорюємо у групі

Об’єднайтеся у 3 групи. За допомогою матеріалів параграфа і додаткових джерел інформації створіть колаж / інфографіку / буклет одного з архітектурних стилів: бароко, класицизм, рококо. Результати роботи представте у класі.

ІІІ. Мислимо творчо

Уявіть себе представником / представницею української козацької еліти. Яким був би ваш світогляд? Створіть історію «Один день з життя української еліти: духовний світ та культура».