§ 81. Жінки і діти у Ранній Новий час

Пригадайте. Яким було становище жінки у суспільстві в період Середньовіччя? Яке місце в родині займали діти?

Жінки і діти займали у ранньомодерному суспільстві особливе місце. Як і в Середньовіччі, родина залишалася патріархальною, із повною батьківською владою над жінкою і дітьми. У Європі раннього Нового часу сім’я стала меншою та складалася насамперед з найближчих родичів — чоловіка, дружини, їхніх батьків і дітей. Жінка зазвичай матеріально повністю залежала від чоловіка й була мало захищена законами. Найменше змін зазнало жіноче життя на селі — становище селянок залишалось майже таким, як у середні віки.

Відмінна ситуація склалася на українському фронтирі — важкі та небезпечні умови існування, загальна атмосфера особистої свободи і гідності, притаманна військовим спільнотам, впливали і на статус жінок.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте картину. Якою зображено родину? Які персонажі є центральними на картині? Про яке становище жінки може свідчити картина?

Щаслива родина (Луї Ле Нен, 1642 р., Лувр, Париж)

Дівчина з перловою сережкою (Йоганнес Вермеєр, 1665 р.)

1. ЖІНКИ У ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ

Місце жінки переважно обмежувалось домашнім господарством, таке призначення вважалося встановленим Богом і пояснювалось її фізичною і моральною слабкістю. Домашність, скромність, цнотливість та господарчі вміння були найважливішими у вихованні дівчат. Якщо діяльність чоловіка зосереджувалась переважно поза домом — у полі, у майстерні, у війську — то робота жінки була всередині дому, де вона мусила готувати їжу та виготовляти одяг. Праця жінок залишалася у суспільстві невизнаною та непоміченою.

На селі жінки працювали у полі та з худобою на рівні з чоловіками, щоб забезпечити їжу для родини та створити продукцію на обмін або продаж. Вони сіяли та збирали урожай, доглядали за тваринами, тримали сади та городи.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте картину та марку України 2007 року випуску. Поміркуйте, чому прядку зображено на сучасній марці України.

Королева Берта і прялі (Альберт Анкер)

Найчастіше жінки обирали працю для додаткового доходу з огляду на те, чи можна було виконувати роботу вдома. Прядіння, ткацтво та шиття одягу були такими заняттями. До винайдення прядки нитки пряли за допомогою веретена. Пізніше з ниток створювали тканини. У Європі їх віддавали майстрові в місті, а іноді жінки з різних сімей робили різні частини роботи, тобто фактично були робітницями розсіяної мануфактури.

У перші десятиліття індустріальної революції саме жінки та діти були найбільше залучені до роботи на текстильних фабриках. Хоча вони працювали довгі зміни в небезпечних умовах, вони однаково отримували меншу за чоловіків зарплатню.

Певні зрушення у становищі жінок відбувалися тільки у містах. Наприклад, варіння пива й іншого алкоголю часто здійснювали жінки, оскільки це була праця, яку можна виконати вдома. Жінки в місті часто працювали в пекарнях, займалися торгівлею, утриманням готелів.

Жінки також могли виконувати багато обов’язків у бізнесі свого чоловіка, вони були залучені до роздрібної торгівлі, ведення бухгалтерії тощо. Після смерті чоловіків жінки отримували їхні підприємства у спадок, тоді вони мали можливість вести справу далі самостійно. Так, наприклад, багато друкарень, які існували у XVI ст. в Лондоні, успадкували вдови та ефективно ними керували.

Поміркуймо!

Спираючись на матеріали параграфа, подумайте, чи можна вважати становище жінок у ранній Новий час пригнобленим. Наскільки становище жінки відрізнялося від чоловіків за правами та можливостями?

Джерела не зберегли імен жінок — членів парламенту або міського управління, ми не знайдемо жінок і серед студентів європейських університетів. Значний вплив на державне й громадське життя здійснювали тільки жінки з аристократичних і королівських родів. Наприклад, завдяки зусиллям Ізабелли І Кастильської (1469-1504) відбулися об’єднання Іспанії та завершення Реконкісти, експедиція Колумба. У роки правління Єлизавети І (1558-1603), яка знала вісім мов, в Англії настав розквіт культури й науки, країна перетворилася на провідну державу Нового часу. Чимало знатних жінок вражали сучасників своєю освіченістю, знанням мов і письменницьким талантом, не кажучи вже про вишуканість манер. При королівських дворах існував дамський двір. До нього належали жінки з найближчого оточення королеви, зазвичай дружини та родички вельмож. Нерідко дамський двір помітно впливав на державні справи.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте зображення. Подумайте, яке значення вклав у картину її автор. Про яку роль Єлизавети І в розвитку Англії свідчить картина? Які приховані змісти вона має?

Алегоричний портрет Єлизавети І (автор невідомий, бл. 1610 року)

2. ДІТИ ТА ДИТИНСТВО

У Середньовіччі в родинах простолюду народжували багато дітей, але більшість їх помирала раніше досягнення дорослого віку. Дітей вважали насамперед необхідною у господарстві робочою силою. Дитинство тривало приблизно до 7-10 років, після цього діти виходили з-під батьківської опіки. У селянських родинах вони або ставали повноцінним робітниками у батьківському господарстві, або йшли у наймити до чужих людей. Діти ремісників у семирічному віці починали навчатись ремеслу, іноді йшли до школи. У родинах вищих верств починали освіту або військове навчання, найчастіше залишаючи батьківську оселю. Від 7 років людина підлягала суду, а 12-14 років були віком заручин та укладання шлюбів.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте картини. Подумайте, діти представників яких соціальних станів суспільства на них зображені. Які висновки про життя дітей у XVII ст. можна зробити за картинами? За допомогою мережі Інтернет відшукайте власні варіанти картин, які зображують дітей періоду раннього Нового часу. Створіть у класі мистецьку галерею на тему: «Дитинство раннього Нового часу».

Магдалена та Ян-Баптист де Вос, діти художника (Корнеліс де Вос, 1630 р.)

Портрет Фредеріка Слюйскена (Фердинанд Боль, 1652 р.)

Хлопчик і дівчинка з котом та рибкою (Юдит Лейстер, 1640 р.)

У Новий час ставлення до дітей змінилося. Піклування про їхнє здоров’я, виховання, освіту й майбутнє перетворилось на одну з найважливіших турбот сім’ї. Заможні городяни й селяни до дитини ставилися перш за все як до наступника, що продовжить сімейну справу. Селянин, що мав будинок і певну власність та був особисто вільною людиною, також міг заповісти майно своїм дітям.

Діємо: практичні завдання

Подумайте, наскільки важливою була освіта у ранній Новий час. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, як відбувалося навчання дітей різних верств тогочасного суспільства.

3. ЖІНКИ У ГЕТЬМАНЩИНІ

Впродовж XIV—XVIII ст. сім’я в Україні, як і в усіх сусідніх країнах, залишалась патріархальною. Головою сім’ї, отже, мав бути чоловік, якому жінка зобов’язана була бути вірною і слухняною. До заміжжя дівчата перебували під опікою батьків або найближчих родичів.

Свідчать документи

З «Опису України» Гійома Левассера де Боплана: «...на відміну від загальноприйнятого звичаю усіх народів, тут можна побачити, як дівчата залицяються до молодих людей, котрі їм сподобалися: закохана дівчина заходить до хати парубка (якого любить), коли сподівається застати вдома батька, матір і самого обранця. Зайшовши до покою, ...вона вихваляє того, хто вразив її серце».

• Подумайте, чому дівчата залицялися до парубків. Яке місце у шлюбних стосунках XIV—XVIII ст. посідали почуття і кохання? Чи можна було дівчатам уникнути небажаного шлюбу?

У житті родини українська жінка посідала порівняно високе і навіть самостійне становище. За нею визнавалися особисті права. Жінка вищих станів мала необмежене право купувати й продавати рухоме й нерухоме майно, вступати в юридичні зобов’язання, подавати судові позови, особисто з’являтися в суд і виступати в залі судових засідань. Сестри і брати мали рівні права під час розподілу спадку матері (материзни), яке не переходило до чоловіка, а залишалося власністю дружини до її смерті. Від спадку батька доньки отримували четверту частину. Українські жінки складали заповіти, розпоряджаючись у них своєю власністю. Траплялося, що дружини були заможнішими за чоловіків.

Дівчина могла сама виявити ініціативу щодо шлюбу. Коли жінка виходила заміж, вона приносила з собою у дім чоловіка, в його сім’ю відповідне майно — придане, яке залишалося її власністю.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте репродукції картин, подані на наступній сторінці. За допомогою матеріалів параграфа та додаткових джерел інформації складіть чек-лист «Традиції та особливості весільного обряду XIV—XVIII ст. в Україні». Які традиції та звичаї збереглися і в сучасній обрядовості?

Вбирання молодої (Василь Васильєв, кінець XIX ст.)

Весільний викуп (Костянтин Трутовський, 1881 р.)

Свідчать документи

«Сталася з ласки Божої постанова в домі пана Кустинського з паном Андрієм, мельником із Лагодова, а саме: пан дівку та в присутності чесних осіб... при сині Івана Кустинського дає панові Андрієві тепер се, що може: вола, корову, поля на три руки і фільварок, не виділяючи дочці частини ні з дому, ні з пасіки, ні з інших річий, бо сим буде ділитися порівну з обома братами та одною сестрою. До поля належатиме ще менший її брат».

Цінність приданого, звичайно, залежала від майнового становища батьків нареченої. За звичаями того часу, придане, яке приносила жінка в сім’ю, розглядалося як матеріальна підстава для створення нової родини. Якщо шлюб розпадався, придане повністю підлягало поверненню жінці, яке пізніше успадковували її діти.

Особливе становище посідала вдова. Вона вільно розпоряджалася не тільки своїм приданим, а й усім майном чоловіка, що залишалося після його смерті. Вдова ставала, як правило, опікункою своїх дітей та нерідко самостійно керувала господарством.

Закон охороняв життя, здоров’я, честь і особисту недоторканність жінки. Причому це положення поширювалося не тільки на шляхтянок, а й на жінок «простого стану».

Спеціальних навчальних закладів для жінок у Гетьманщині не існувало, вони могли здобувати тільки домашню освіту. Однак жінки вищих станів одержували добру освіту, та й серед міщанок було багато письменних.

qr.orioncentr.com.ua/1GtMW

Свідчать документи

Спогади Павла Алеппського 1654 р.: «Починаючи цим містом, себто по всій козацькій землі, ми помітили прегарну рису, що нас дуже дивувала: всі вони, за малими винятками, навіть здебільшого їхні жінки та дочки, вміють читати та знають порядок богослужби й церковний спів».

Серед українських жінок були свої просвітительки, меценатки культури. Так, княжна Софія Михайлівна Чорторийська, яка була жінкою хорунжого Волинського полку, сприяла заснуванню в своєму маєтку, містечку Рохманові, друкарні, фінансувала переклади книжок. Варто згадати таких активних жінок, як фундаторка Київської братської школи Галшка Гулевичівна і Анна-Алоїза Ходкевич, уславлена підтримкою єзуїтських колегіумів.

Із документів відомо, що жінки з багатих магнатських родин, а також козацької військової старшини інколи втручалися в політичні та військові справи. Особливо впливовими були деякі дружини гетьманів та вищої старшини — прикладами були Олена Виговська, Любов Кочубей та Настя Скоропадська. Жінки нарівні з чоловіками були присутні на офіційних прийомах, а в разі потреби — заміняли їх у важливих справах.

Жінки заможних козаків, полкової старшини у час довгої відсутності своїх чоловіків у справах служби неодноразово брали у свої владні руки велике і складне господарство.

Діємо: практичні завдання

За допомогою мережі «Інтернет» або чату GPT знайдіть українські народні прислів’я та приказки, які демонструють повагу до жінки. Складіть чек-лист чеснот тогочасної жінки.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання перегляньте коротке відео від Першого інформаційного агентства «Волинські новини». За матеріалами відео та додатковими джерелами інформації складіть біографічну довідку про життя і діяльність Галшки Гулевичівни. Результати роботи озвучте в класі. Започаткуйте проєкт «Видатні жінки в історії Гетьманщини».

qr.orioncentr.com.ua/X8b4L

Отже, фронтирний характер українського суспільства впливав і на ставлення до жінок. Досить високий рівень свободи, економічної незалежності та серйозні юридичні права робили українських жінок активними членами суспільства — у релігійній, політичній та родинній сферах життя.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Яким було життя жінок у ранній Новий час?
• 2. Як змінилося ставлення до дітей та дитинства у ранній Новий час порівняно з періодом Середньовіччя?
• 3. Які традиції шлюбу та сімейних відносин існували у ранній Новий час? Чи були вони однаковими для представників / представниць різних верств суспільства?
• 4. Яким було становище жінок в Гетьманщині? Яких видатних жінок раннього Нового часу ви знаєте?

ІІ. Обговорюємо у групі

Об’єднайтеся в групи. За допомогою застосунку генерування зображень на основі ШІ https://firefly.adobe.com/generate створіть образи жінки періоду раннього Нового часу. Які запити ви надавали ШІ? Наскільки вдалими, з погляду історичності, були отримані вами результати? Проаналізуйте їх у групах та обговоріть у класі.

ІІІ. Мислимо творчо

Уявіть себе жінкою періоду раннього Нового часу (селянкою, містянкою, представницею еліти). Методом сторітеллінгу та за допомогою матеріалів параграфа і додаткових джерел інформації опишіть свій день в обраній вами ролі.