§ 82-83. Освіта і виховання у місті та на селі. Елітарна освіта

Пригадайте. Як розвивалася освіта у Середні віки? Яке значення надавали дітям? Як відрізнялися освіта і виховання еліти та інших прошарків середньовічного суспільства?

Новий час ознаменував становлення в Європі абсолютистських держав, які розширили контроль за політичною, релігійною і культурною сферами людського життя. Поява нового стану, буржуазії, привела до того, що навчання перестало бути привілеєм виключно еліти, адже розвиток торгівлі і виробництва вимагав розвитку і системи освіти.

Діємо: практичні завдання

За допомогою QR-коду або покликання прочитайте сучасну статтю «Що поєднує єзуїтські школи і Гаррі Поттера?». Чи погоджуєтеся ви з автором статті? Які особливості мали єзуїтські школи? Чому напис «Schola di Grammatica, d’Humanit e Dottrina Christiana, gratis (“Школа граматики, гуманітарних наук і християнського вчення, задармо”)», який єзуїти розмістили над школою Collegium Romanum у 1551 р., став справжньою революцією в тогочасній системі освіти?

qr.orioncentr.com.ua/qZcXJ

1. ОСВІТА РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ. НОВІ ІДЕЇ ТА ЦІННОСТІ

На початку Нового часу церква, як і раніше, була основним джерелом фінансування та забезпечення шкіл, особливо нижчої ланки. З початком Реформації її активні діячі закликали до створення кращих умов і можливостей для отримання освіти, наголошуючи на її пріоритеті у суспільстві. Реформатори наполягали на необхідності навчання рідною мовою, наданні загальної освіти, державного або громадського фінансування школи, можливості освіти для жінок. Саме реформаторські церкви стали засновницями шкіл нового типу по всій Європі. Це були латинські середні школи типу гімназій, які поклали початок класичному вихованню.

З метою зміцнення впливу католицизму церква створює єзуїтські школи — колегіуми. Такі католицькі заклади освіти були добре оснащені, застосовували нові підходи і принципи у навчанні, давали якісну та прогресивну для тих часів освіту. Проте у єзуїтських школах не сприймалася свобода думки, була відсутня моральна і патріотична складова виховного процесу.

Реформація надала поштовх для змін в системі тогочасної освіти. В Англії після Реформації було закрито значну частину католицьких монастирів, а з ними і багато парафіяльних шкіл. Натомість відкривались нові англіканські школи, які майже нічим не відрізнялись від старих католицьких, окрім того, що викладання у них велось рідною мовою.

qr.orioncentr.com.ua/yPyiM

Діти з аристократичних сімей навчались у гімназіях — привілейованих середніх школах, де основна увага зверталась на вивчення латинської, рідше — грецької мов. У найбільш забезпечених школах, крім класичних мов, багато уваги приділяли фехтуванню, верховій їзді, різним видам фізичних вправ.

Просвітителі піддали нищівній критиці тогочасне суспільство, державний лад, саме розуміння природи, релігію, освіту. На їхнє переконання, всі люди мають рівні здібності, а тому й повинні мати право навчитися всього. Крім того, на думку просвітителів, школи не повинні підкорятися церкві, а навчання має бути доступним і безкоштовним для всіх верств населення.

Отже, у XVI—XVII ст. у країнах Західної і Центральної Європи почали створюватися, з одного боку, народна школа з навчанням рідною мовою, а з іншого — школи типу класичної гімназії, які займали панівне становище у системі народної освіти аж до XX ст.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте картини, подані на наступній сторінці. Подумайте, навчання дітей якої верстви населення на них зображено. Наскільки якісною могла бути подібна освіта? Аргументуйте свою відповідь.

1) Шкільний учитель (Анріан Янс ван Остаде, 1662 р.)

2) Школа (Стен Ян Хавінсон, 1670 р.)

Народна школа

• Була типом навчально-виховного закладу, який призначався для дітей нижчих прошарків суспільства;

• Навчали читанню, письму і арифметиці;

• Релігійно-моральне виховання в дусі католицизму або протестантизму

Гімназія

• Передбачала вивчення мов (переважно латини), літератури, арифметики;

• Мала готувати майбутніх священників, чиновників тощо

«Школи навчання»

• Надавали елементарну освіту дітям робітників, кількість яких на той час була значною;

• Прикладом школи навчання є ланкастерські школи (або школи взаємного навчання);

• Старші і більш підготовлені учні (монітори) ставали помічниками учителя і під його керівництвом проводили заняття з рештою учнів

Школи взаємного навчання були розраховані на широкі маси. В одній залі могли збиратися до 600 дітей. Тут вчили читати релігійні книги, писати, рахувати. Учні, розділені по групах на десять-п’ятнадцять осіб, навчались у своїх старших товаришів. Книг не було. Знання, при такій системі, залишались залишались несистематичними і мінімальними. Адже монітори (старші учні) знали не набагато більше від інших учнів.

Найбільш поширеними серед селянства були парафіяльні школи. Вони виникали при церквах, утримувалися за рахунок релігійної громади і призначалися для навчання дітей парафіян. Навчання будувалося переважно на запам’ятовуванні текстів із священного письма і коментарів до них. Вчителями були священнослужителі.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте картини, подані на наступній сторінці. Подумайте, чому виникла ідея створення шкіл взаємного навчання. Про які проблеми у тогочасній системі освіти свідчить їх поява та поширення?

2. ОСВІТА І ВИХОВАННЯ ЕЛІТИ

У ранній Новий час зберігалася традиційна для середньовічного суспільства система освіти заможних верств населення. Діти знаті виховувалися в дусі «семи лицарських чеснот», які передбачали: уміння їздити верхи, плавання, володіння зброєю (фехтування), полювання, гру в шахи, вміння складати вірші й грати на музичних інструментах. Дівчат навчали читати, писати, а в пансіонах вони вивчали ще й латинську мову, знайомилися з Біблією, привчалися до шляхетних манер. До 7 років діти виховувалися у сім’ї.

Ідеї Контрреформації призвели до поширення в Європі єзуїтського виховання та освітніх закладів. Орден єзуїтів, з метою захисту католицької церкви, ставив перед собою завдання впливу на суспільство передусім через освіту та проповідь.

Ці заклади були інтернатного типу і, як правило, розміщувались у просторих спорудах з добрим обладнанням, де дотримувались відмінної чистоти і порядку. Режим дня і навчальний рік були побудовані з умілим чергуванням занять і відпочинку. Велика увага приділялась фізичному розвитку вихованців через впровадження гімнастики, спортивних ігор. Все це приваблювало сюди дітей з багатих аристократичних сімей.

За єзуїтською освітньою методикою весь матеріал засвоювався учнями під час занять. Існувала чітка регламентація роботи як освітнього закладу, так і педагогів. Від вчителя вимагали знання риторики, вміння зрозуміло пояснювати, сповідувати католицизм. Для учнів було створено систему заохочень.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте картини. Про які особливості освіти жінок, представниць знатних верств населення, можна зробити висновки за картинами? Які навички і знання були потрібні тоді жінкам?

Лист (Герард Терборх, 1660-ті рр.)

Сестри Лючія, Мінерва та Європа грають у шахи (Софонісба Ангіссола, 1555 р. Національний музей, Познань)

Для елітарних верств суспільства була доступною також вища освіта. Поява університетів ознаменувала новий етап у культурному розвитку європейських держав. В епоху раннього Нового часу поняття «культурний» ототожнювали з поняттям «освічений», а критерієм культури окремої особистості починали визначати наявність у людини вищої освіти.

На початку XIII ст. університети діяли в таких містах, як Оксфорд, Монпельє, Кембридж, Саламанка, Падуя, Неаполь, Тулуза, Саперно, Орлеан. У XIV ст. вже було відкрито 44 університети, а в кінці XVI ст. Їх діяло 63. Довгий час доступ до вищої освіти мали тільки представники знаті, а в XVII ст. взагалі увиразнилася так звана «аристократизація навчання» (створення окремих спеціалізованих закладів для шляхетних вихованців).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

• 1. Поясніть поняття: «єзуїтський колегіум», «ланкастерська школа», «парафіяльна школа».
• 2. Схарактеризуйте освіту еліти раннього Нового часу. Які особливості мала освіта заможних жінок?
• 3. За матеріалами параграфа доповніть схему.

ІІ. Обговорюємо у групі

Об’єднайтеся в групи. За допомогою матеріалів параграфа і додаткових джерел інформації складіть чек-листи з позитивними і негативними рисами єзуїтської освіти. Обговоріть результати роботи в класі. Проведіть дебати на тему: «Єзуїтська освіта — революція в освіті чи засіб для поширення католицизму».