§ 3. Люблінська унія і її вплив на українське суспільство

• Пригадайте передумови виникнення ідеї об’єднання Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Про яку історичну подію «розповідає» хмаринка слів?

Діємо: практичні завдання

Із промови князя Костянтина Вишневецького

Приєднуємося як люди вільні й свобідні, аби не були в почтивості своїй шляхетській принижені, бо ми є народ такий почтивий, що жодному народові не поступимося, і чуємося... рівними кожному народові.

З промовою, сповненою почуття гідності та самоповаги, виступив від імені українців на Люблінському з’їзді щодо об’єднання Великого князівства Литовського та Королівства Польського представник князівського роду Вишневецьких.

Опрацюйте історію укладення Люблінської унії та визначте:

• 1) яким було ставлення українців до унії Великого князівства Литовського і Королівства Польського?
• 2) як змінилося підпорядкування Волині, Київщини та Брацлавщини в результаті Люблінської унії?
• 3) яких привілеїв вдалося домогтися шляхті для українських воєводств у результаті Люблінської унії?
• 4) у чому полягала суперечність наслідків Люблінської унії для українців?

1. Передумови Люблінської унії 1569 р.

Передумови для об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського були закладені ще в XIV ст., коли посилилася військова загроза з боку Тевтонського ордену. Укладена між цими державами Кревська унія поклала початок посиленню впливу Королівства Польського на Велике князівство Литовське.

У XVI ст. Велике князівство Литовське змушене було шукати союзників, щоб протистояти загрозі з боку Московії. Коронна шляхта, яка від 20-х років XVI ст. виступала за широке реформування Королівства Польського, вбачала своїм завданням завершення процесу унії з Великим князівством Литовським. Це, на її думку, мало б істотно поліпшити внутрішнє та зовнішнє становище держави.

Від часів Кревської унії 1385 р. Велике князівство Литовське та Королівство Польське здебільшого були під владою спільного монарха, тож у 1568 р. відновилися переговори щодо тіснішого їх об’єднання.

Ставлення до унії у Великому князівстві Литовському

2. Люблінський сейм. Утворення Речі Посполитої

Наприкінці 1568 р. король Сигізмунд II Август скликав об’єднавчий сейм у м. Люблін. Через протиріччя з поляками литовська делегація спробувала зірвати сейм і покинула Люблін. Сигізмунд II Август під тиском шляхти ухвалив рішення про входження Волині й Підляшшя до складу Королівства Польського.

Отримавши звістку про приєднання до Королівства Польського, шляхта Волині у листі до короля запропонувала обговорити умови унії на окремому сеймі. А це значить, що українські шляхтичі вважали себе рівноправними партнерами поляків. Волиняни домоглися можливості написати привілей, «як найкраще і найкорисніше для себе розуміють».

Очевидно, ані поляки, ані литвини не очікували, що українська шляхта заявить про себе як окремий народ зі своєю власною позицією. Волиняни домоглися приєднання до Корони ще й Київщини та Брацлавщини і стали авторами привілеїв для трьох українських воєводств.

Думки істориків

Наталя Старченко, українська історикиня

Волиняни витиснули в безнадійній ситуації право самим написати привілей — договір, який регулював умови приєднання Волинського і Брацлавського воєводств до Польського Королівства. До привілею впишуть і гарантії непорушності кордонів, і збереження власного права, і уживання руської мови як офіційної на цих теренах, і рівність прав православних і католиків...

Генрік Літвін, польський історик

Волиняни трактували зв’язок із Короною як двосторонню угоду, де кожна сторона — рівноцінний суб’єкт.

• Яку роль відводять історики волинянам у підписанні унії?

Литвини, тяжко переживаючи втрату майже половини територій Великого князівства Литовського та побоюючись за свої землі й посади, повернулися до Любліна.

1 липня 1569 р. Люблінський сейм ухвалив унію між Великим князівством Литовським і Королівством Польським. У результаті дві держави об’єдналися в одну — Річ Посполиту (у перекладі — республіка), яка була федеративною державою.

Історичні подробиці

Найвищим законодавчим станово-представницьким органом Речі Посполитої був Вальний (загальний) сейм. Він був двопалатним. Верхня палата — сенат — складався з магнатів, церковних ієрархів та інших сановників. Нижня палата — посольська ізба — складалася з вибраних на місцевих шляхетських сеймиках представників шляхти. Король спільно із сенатом та посольською ізбою складали три правлячі стани.

Пам’ятник Люблінській унії (1) і барельєф на ньому (2) у м. Люблін, Польща (сучасне фото)

• 1. Розгляньте зображення пам’ятника Люблінській унії. Поміркуйте, який зміст закладено в його барельєфі.
• 2. Як ви вважаєте, чому цей пам’ятник визнано одним із символів об’єднаної Європи?

Люблінська унія 1569 р. Формування Речі Посполитої

• 1. Визначте кордони Речі Посполитої, покажіть на карті території, які відійшли до Королівства Польського за умовами Люблінської унії.
• 2. Назвіть воєводства на українських землях, які входили до складу Королівства Польського до Люблінської унії, а також ті воєводства, які булиутворені на новоприєднаних українських землях.

3. Наслідки Люблінської унії для українських земель

Читаємо й розуміємо

Дізнайтеся з тексту, якими були наслідки Люблінської унії для українських земель. Інформацію систематизуйте за схемою.

Київське, Волинське та Брацлавське воєводства за умовами унії отримали автономний статус у межах Королівства Польського. Позитивним наслідком стало об’єднання українських земель у складі однієї держави.

Поміркуймо!

Чому, на вашу думку, українська дослідниця Наталя Яковенко назвала одним із наслідків Люблінської унії «зустріч Русі з Руссю»?

Люблінські привілеї закріпили дію зводу законів Великого князівства Литовського — Литовських статутів — у межах трьох воєводств.

Перший Литовський статут був затверджений у 1529 р. Звичайно, у суспільстві, де кожен стан мав свої окремі права, не могло бути єдиних для всіх законів. Однак законодавці створили унікальну на той час правову пам’ятку на основі норм римського права, «Руської Правди», польських і німецьких правових норм і місцевих звичаїв. У статуті наголошувалося, що ним мають судитися всі мешканці Великого князівства Литовського.

Другий Литовський статут 1566 р. зрівняв у правах усю шляхту, зокрема позбавив «головних» князів їхнього особливого статусу.

1588 р. у Великому князівстві Литовському був прийнятий Третій Литовський статут. Він істотно доповнив Другий статут, чіткіше окреслив владні відносини, остаточно закріпив привілеї шляхти й істотно обмежив особисту свободу селян.

Другий Литовський статут залишився у вжитку лише в українських воєводствах Королівства Польського й дістав назву «Волинського». Статут увів адміністративний поділ Великого князівства Литовського на воєводства і повіти, впровадив сеймики та шляхетське судочинство за взірцем Королівства Польського.

Збереглася судова система й ведення діловодства місцевою (руською) мовою. Посади в межах трьох воєводств мала отримувати лише місцева шляхта. Оголошувалася рівність католиків і православних. Гарантувалася непорушність кордонів приєднаних воєводств.

Варто запам’ятати!

Литовські статути (Статути Великого князівства Литовського) — зводи законів Великого князівства Литовського, створені у 1529 р., 1566 р., 1588 р.

Люблінська унія створила суперечливі умови для розвитку українських земель. Українські землі у складі Королівства Польського стали значно ближчими до західноєвропейських впливів. Входження більшості українських земель до складу однієї держави — Речі Посполитої — сприяло формуванню у їх мешканців спільної української ідентичності.

Більшість їх опинилася у складі Королівства Польського. Люблінські привілеї забезпечували широку автономію українських воєводств у Речі Посполитій. Вони (люблінські привілеї) пришвидшували формування власної ідентичності. Шляхта українських воєводств стала важливим учасником усіх політичних процесів у Речі Посполитій. Ці громадяни Республіки відчували повну відповідальність за свою нову батьківщину, заявляючи, що не хочуть бути «останніми в служінні Вітчизні». Вони також уміли відстояти власні інтереси, інколи всупереч більшості. Їхній голос було чути під час усіх сеймів Речі Посполитої; вони вміли знайти союзників серед шляхти інших регіонів; вони обирали королів і ухвалювали нові права, водночас затято захищаючи своє власне; вони боронили державу в численних війнах. Українська шляхта, творячи уявлення про себе як спадкоємців давньої лицарської держави Русь, міцно пов’язувала минуле зі своїм «теперішнім».

Однак унія таїла й низку небезпек. Польська мова була мовою високої політики, що зводило статус руської мови до регіональної.

Рівність шляхти забезпечувала можливість для представників українських воєводств відстоювати свої позиції на сеймах. Водночас ця рівність несла загрозу «розчинення» руської шляхти в польській більшості.

Діємо: практичні завдання

Роздивіться монету, присвячену 450-річчю Люблінської унії, і дайте відповіді на запитання.

• 1. Кого зображено на аверсі монети?
• 2. Як ви розумієте цитату на монеті: «Вільний з вільним, рівний з рівним»? Чи відповідало це гасло історичній дійсності?

Пам’ятна срібна монета на честь 450-річчя Люблінської унії (Національний банк Польщі, 2019 р.)

Поміркуймо!

Доведіть або спростуйте думку історика Ярослава Грицака: «Україна є результатом розширення Заходу на Схід». Свою відповідь аргументуйте.

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Люблінська унія і її вплив на українське суспільство».

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Ознайомтеся з оцінкою українських істориків Люблінського сейму й дайте відповідь на запитання.

Михайло Грушевський: «Литовські представники, що прибули на сейм, не мали енергії протестувати проти територіальних захоплень: вони відчували, що в них «обрізано крила», як вони висловились».

Наталя Яковенко: «Люблінська унія вивела суспільство зі стану двохсотлітньої сплячки, розбудила для опору й боротьби за виживання усі прояви суспільної активності: релігійної, етнічної, економічної, культурної, збройної».

• а) Як ви розумієте вислів М. Грушевського, що литвинам було «обрізано крила»? Чи були, на вашу думку, інші варіанти дій у литовської делегації?
• б) Чи погоджуєтеся ви з висловлюваннями істориків щодо унії?

МИСЛЮ ТВОРЧО

3. Проаналізуйте згенеровану ШІ ілюстрацію «Люблінська унія». Визначте, чи достовірною є інформація зображення. Які елементи не відповідають історичній дійсності? Спробуйте згенерувати власне зображення. Визначте, як на якість генерації впливає формулювання промтів (запитів-завдань) для ШІ.

Люблінська унія

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

1569 р. — Укладення Люблінської унії. Утворення Речі Посполитої