§ 6. Особливості релігійного життя в українських землях у XVI ст.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Як можна схарактеризувати становище православної церкви в українських землях після Люблінської унії? Чому? Які процеси в релігійному житті Європи називають Реформацією? Як ви думаєте, чи здійснила вона вплив на українські землі? Чому? Порівняйте свої думки з текстом підручника.

1. ЯКІ ЗМІНИ ВІДБУЛИСЯ В ЦЕРКОВНОМУ ЖИТТІ

ПОМІРКУЙТЕ

Які тогочасні явища і процеси дають змогу вважати стан православної церкви кризовим? Чому?

Перебування українських земель у складі Корони Польської та Великого князівства Литовського загострило проблему співіснування православної і католицької церков. В умовах непростої зовнішньополітичної ситуації ані великий князь, ані король не хотіли посилення впливу Московії через церкву, тому намагалися контролювати ситуацію з вищими церковними ієрархами.

Окрім того, з кінця XV ст. митрополити припинили їздити за посвятою до Константинополя. Натомість впливу набули собори — з’їзди єпископів і духівництва, на яких вирішували найважливіші питання церковного життя. Щоб надати авторитету такому зібранню, на нього запрошували впливових світських осіб — князів і шляхтичів. Відтак зростав вплив знаті на рішення духівництва і знижувався авторитет православної церкви.

Після Люблінської унії серед магнатів і шляхти почастішали випадки переходу із православ’я у католицизм. Унаслідок цього православна церква стала втрачати джерела матеріальної підтримки. Серед православних вірян усе менше було заможного панства та представників верхівки суспільства.

Ще одна проблема полягала в низькому освітньому рівні православного духівництва, частина священників була неписьменною і не могла складати конкуренцію освіченим католицьким богословам.

Православна церква вже не могла бути гарантом збереження національних традицій і духовності та осередком культурного життя.

ДОСЛІДІТЬ

Що проголошує документ? Чи порушує він права православної церкви? Чи засвідчує він кризові явища, про які йшлося в підпараграфі? Чи було дотримано насправді прав православних? Чому ви так думаєте?

Із привілею Сигізмунда II Августа українській громаді Львова, 1572 р.

Ми... маючи на увазі гідний похвали акт унії Польського Королівства з Великим князівством Литовським, зрівняли всіх достойників, сенаторів та урядовців, духовних та світських Великого князівства Литовського та Волині й Підляшшя, земель також грецького обряду та руської віри з достойниками Польського Королівства.

Найперше хочемо та постановляємо, щоб українці нарівні з іншими міщанами та передміщанами поляками римської віри вживали всіх прав, привілеїв, вільностей, прерогатив та імунітетів, наданих місту Львову з різних нагод і різними способами... щоб і вони [українці] тішилися ними так само, як тішаться польські міщани римської віри. Священники їх церкви грецького обряду, які тепер живуть і будуть у майбутньому, повинні бути вільними та звільнені від будь-яких податків, як від грошових, так і від будь-яких інших... Ці ж священники грецького обряду не зобов’язані підлягати й підкорятися іншій юрисдикції та зверхності, тільки львівському владиці.

2. У ЧОМУ ВИЯВЛЯЛИСЯ ОСОБЛИВОСТІ РЕФОРМАЦІЙНИХ І КОНТРРЕФОРМАЦІЙНИХ РУХІВ В УКРАЇНІ

ПОМІРКУЙТЕ

Які саме реформаційні рухи поширилися в українських землях? Чому це стало можливим?

Реформація — суспільно-політичний та ідеологічний рух XVI—XVII ст., спрямований на реформування (оновлення) католицької церкви.

Протестантизм — один із трьох основних напрямів християнства (поряд із православ’ям та католицизмом), що сформувався в XVI ст. і проголошував абсолютний авторитет Біблії. На цьому ґрунтується право й обов’язок усіх вірян проповідувати Біблію й отримати спасіння через особисту віру.

Наприкінці XIV ст. церкву в Західній Європі охопила криза. Шляхами виходу з неї стали релігійні, політичні та соціальні перетворення, що тривали впродовж наступних століть і ввійшли в історію під назвою Реформація. Вона сприяла піднесенню національної свідомості й розвитку культури народів Європи, створенню низки нових — протестантських церков.

Реформація була спрямована проти панівного економічного й політичного становища католицької церкви, зокрема підтримувала секуляризацію⁵ церковних земель. У східнослов’янських землях Реформація торкнулася білоруських і українських земель, які входили до складу Речі Посполитої.

Сусідство з європейськими країнами сприяло поширенню протестантизму в українських землях. Українські студенти, які вчилися за кордоном, після повернення додому демонстрували свою обізнаність із поглядами німецького мислителя Мартіна Лютера — засновника протестантизму, та пропагували його ідеї. Заклики Мартіна Лютера до спрощення і здешевлення церковної обрядності та переходу до богослужіння народною мовою, а також його твердження, що кожен вірянин може звертатися до Бога без посередників, викликали інтерес в українському суспільстві. Окрім усних носіїв ідей Реформації, важливим інформаційним джерелом стало надходження в українські землі книжок, видрукуваних у Європі.

Українськими землями, передусім Волинню, поширився й кальвінізм. Його прибічниками стали такі знатні православні роди, як князі Вишневецькі, магнати Ходкевичі та інші.

ДОСЛІДІТЬ

На основі документа визначте, серед яких верств населення і чому поширювалися реформаційні погляди.

Із «Нарисів з історії Української Православної Церкви» Івана Огієнка

Нововірство (погляди прихильників Реформації) ширилося переважно серед інтелігенції, а простий народ був байдужим до нової науки. Духівництво підкреслювало свою вищість, чого не могли спокійно зносити магнати і тільки чекали відповідного часу, щоб помірятися силами з духівництвом... Ось через це, коли появилися в Польщі нововірці, магнати давали їм повну змогу виступати проти католицького духівництва: вони брали їх під свою опіку, самі приставали до нової віри й схиляли до того своїх підданих... Потроху нововірство ставало модою для меншого панства, що переймало звички від панства більшого. Верхи українського громадянства, незадоволені з власного духівництва, легко підпадали під реформаційні впливи і переходили в кальвінізм.

⁵ Секуляризація (від фр. secularisation, від лат. saecularis) — перетворення церковної та монастирської власності (насамперед земель) на державну власність.

Реформаційний рух опікувався розбудовою шкільництва та відповідною освітньо-виховною роботою серед учнівської молоді. В Україні відкрилися протестантські школи в Дубецьку, Панцівцях, Гощі й інших містечках. У закарпатському Шарошпатаці було засновано кальвіністську академію, яку очолив видатний педагог Ян Амос Коменський.

Реформація слугувала поштовхом для оновлення православної церкви. Її прикладом слід уважати появу перекладу Святого Письма староукраїнською мовою, тобто мовою юридичних документів і літератури, а також використання такої мови під час богослужінь. Найвідомішим таким перекладом є Пересопницьке Євангеліє, яке, на думку фахівців, не має рівних серед українських рукописів.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте сторінки Пересопницького Євангелія, зокрема зображення євангеліста Матвія. Що свідчить про майстерність автора цих мініатюр?

Сторінки з Пересопницького Євангелія

У відповідь на поширення реформаційних процесів католицька церква розпочала Контрреформацію (від лат. contra — проти і reformation — перетворення). Контрреформація мала на меті, з одного боку, зупинити наступ Реформації, а з іншого — оновити католицьку церкву. Для протидії протестантам було створено орден єзуїтів. Відкриті єзуїтами колегіуми давали найкращу на той час освіту, поєднуючи її з католицьким вихованням учнів. В українських землях було 13 таких колегіумів, зокрема у Львові, Луцьку, Перемишлі й Кам’янці.

ДОСЛІДІТЬ

Яке враження у вас створює пам’ятка? Чому? Який вплив, на вашу думку, здійснили єзуїти на українське суспільство?

Храм святих апостолів Петра і Павла (колишній костел Св. Петра і Павла), споруджений у Львові у 1610-1630 рр. італійським архітектором єзуїтського ордену Джакомо Бріано; нині пам’ятка національної і всесвітньої культурної спадщини

3. ЯК ВИНИКАЛИ Й ДІЯЛИ ПРАВОСЛАВНІ БРАТСТВА

ПОМІРКУЙТЕ

Коли і чому виникли братства? Які завдання вони виконували?

Братства — національно-релігійні та культурно-просвітницькі громадські організації містян у XVI—XVIII ст.

Виявом Реформації в українських землях була діяльність православних церковних братств (XVI—XVIII ст.). Як релігійні та культурно-просвітницькі організації вони залучали населення до участі у громадському та культурному житті.

Найдавніші братства виникли на Львівщині у 40-х рр. XVI ст. Братчики практикували читання Святого Письма не лише на зібраннях, а й удома, стежили за поведінкою своїх членів, наглядали за церковними справами, контролювали діяльність священників і єпископів.

Спочатку братства були релігійно-благочинними. Братчики опікувалися храмами, влаштовували громадські богослужіння, братські обіди, допомагали бідним і хворим, організовували шпиталі і школи. Окрім чоловіків, до братства зараховували й жінок, однак вони не складали присяги й не приходили на збори. Приймали тільки одружених, а неодружені могли входити до «молодшого» («молодечого») братства з обмеженою діяльністю.

Найвідомішим українським православним братством було Успенське братство у Львові, засноване при храмі Успіння Богородиці.

У 1586 р. Львівському братству було надано право патріаршої ставропігії — підпорядкованості безпосередньо патріарху, а не місцевому єпископу.

ДОСЛІДІТЬ

З’ясуйте, спираючись на текст документа, хто міг вступати до братства. Чим опікувалися братчики? Що вони робили для усунення зловживань статусом братчика? Як вибудовувалися відносини Львівського братства з іншими такими організаціями?

Зі Статуту Львівського Успенського ставропігійного братства, 1586 р.

До братства може вступити кожний: міщанин, шляхтич, передміщанин, посполитий, притому з різних міст. Під час вступу вносяться шість грошів.

Щороку для ведення справ обираються чотири старших братчики.

На зборах усі мають поводитись чинно, не казати «гнилих» слів.

По вирішенні справ на зборах братчики мають читати священні книги й скромно вести бесіди.

Старший братчик має бути покараний утроє суворіше.

Бідним братчикам, котрі захворіють чи потраплять у біду, мають допомагати інші брати, у тому числі грошима братства, вони ж доглядають хворого.

Братство дає безпроцентну позичку лише братчикам, котрі її справді потребують, а не беруть задля збагачення.

Інші братства мають підкорятися Львівському та узгоджувати свої дії з його постановами.

За прикладом Львова виникали братства в інших містах: Перемишлі, Сатанові, Комарні, Красноставі, Галичі (усього близько 30). Формувалися братства і в деяких містах Лівобережної України.

Наприкінці XVI ст. православні церковні братства почали активно протистояти католицизму. Водночас поширювався протестантизм, яким захоплювалися передусім освічені та матеріально незалежні групи населення — шляхта й містяни.

ДОСЛІДІТЬ

Прочитайте документ і визначте, чому вчений вважає, що діяльність братств була виявом Реформації. Чи погоджуєтеся ви з ним?

Історик Ярослав Ісаєвич про значення православних братств

Формально гуртуючись навколо церковних парафій, братства за складом членів і напрямом діяльності були світськими організаціями. Виступи деяких братств... проти засилля духівництва у громадському та культурному житті були одним із виявів реформаційного руху в Україні.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Чому світське населення брало участь у житті православної церкви?

2. Які реформаційні рухи були поширені в Україні?

3. Як Контрреформація проявилася в Україні?

4. Як виникли православні братства?

5. Що змінилося в церковному житті протягом XVI ст.?

6. Які верстви українського населення найбільше підтримували Реформацію? Чому?

7. Якими були наслідки реформаційних рухів для України?

8. Чому братства висували до братчиків жорсткі вимоги?

Виконай завдання 6.1, 6.2 і 6.3 в е-додатку.