§ 8. Освіта і книгодрукування в українських землях у XVІ — першій половині XVII ст.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Які чинники і як, на вашу думку, впливали на розвиток української культури в XVI — на початку XVII ст.? Висловте ваші припущення щодо напрямів цього розвитку. Протягом уроку порівняйте їх із тогочасними подіями та явищами.

ЧИННИКИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ В XVI - НА ПОЧАТКУ XVII ст.

Економічні зміни

Піднесення міщанства й розвиток міст, які ставали центрами освіти та культури.

Розвиток ремесел і торгівлі, товарно-грошових відносин

Релігійні впливи та духовне життя

Протистояння православ’я з католицизмом. Берестейська унія 1596 року. Ідеї Реформації та Контрреформації. Поширення католицизму й уніатства. Зміцнення ролі братств і братських шкіл

Політичне й соціальне життя

Більшість українських земель перебували під владою Речі Посполитої.

Посилення соціального й релігійного тиску на українське населення з боку польської влади. Полонізація верхівки суспільства — втрата еліти

Впливи інших культур

Поширення ідей Відродження. Взаємодія з польською та західноєвропейською культурами. Вплив візантійських традицій

1. ЧИМ ХАРАКТЕРИЗУВАВСЯ РОЗВИТОК ОСВІТИ

ПОМІРКУЙТЕ

Опишіть основні типи шкіл, які були поширені у другій половині XVI — на початку XVII ст.

Розвиток культури в українських землях у XVI — на початку XVII ст. відбувався під впливом багатьох чинників: соціально-політичних, економічних, духовно-культурних. Насамперед це зумовило зрушення в системі освіти.

Ще від часів Русі-України освіченою верствою було духівництво, під опікою якого при православних церквах відкривалися школи на утриманні батьків учнів. Приміщенням зазвичай слугувала кімната в будинку священника. Учителями були дяки, тому такі школи часто називали дяківськими.

Після Люблінської унії на українських теренах зросла кількість єзуїтських навчальних закладів — колегій, навчання у яких було безкоштовним. Освіту тут здобували діти шляхти, містян і духівництва, але не бракувало й вихідців із соціальних низів.

Єзуїтські школи розміщувались у просторих будівлях із добрим обладнанням. У навчанні чергувалися заняття та відпочинок зі значною увагою до фізичного розвитку дітей. Домашні завдання не задавались, адже весь матеріал засвоювався на заняттях. Від учителів вимагали якісного навчання.

Отримання посад в установах передбачало досконале володіння польською й латинською мовами та достатньо високий освітньо-культурний рівень.

Відповіддю на такі потреби часу стало заснування В.-К. Острозьким близько 1576 р. Острозької слов’яно-греко-латинської школи (Острозької академії).

Найбільшу суму на розбудову академії надала його племінниця — княжна Гальшка Острозька.

ДОСЛІДІТЬ

Більше про трагічну долю Ельжбети, дочки князя Іллі Острозького, яку називали Гальшкою і вважали найгарнішою жінкою XVI ст., дізнайтеся з відео в е-додатку 8.2). З’ясуйте, якою була її роль у створенні Острозької академії.

У новоствореному навчальному закладі вивчали «сім вільних наук», а також вищі науки: філософію, теологію (богослів’я), медицину. Спудеї Острозької академії опановували п’ять мов: слов’янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латину.

Першим ректором академії був Герасим Смотрицький — видатний діяч освіти й культури, педагог, письменник-полеміст⁹, поет. Прибувши до Острога, він очолив гурток учених, які готували до друку Острозьку Біблію. За дорученням князя в Острозі було зібрано освічених осіб, створено друкарню та розгорнуто просвітницьку діяльність.

Юрій Нікітін. Портрет Гальшки Острозької, сучасний живопис, 1998 р.

Спудеї (від грец. старанний) — назва в Україні в XVI—XVIII ст. учнів братських шкіл, колегій та середніх і нижчих класів Острозької та Києво-Могилянської академій.

⁹ Полеміст — учасник полеміки.

Важливою частиною системи освіти були школи при православних братствах. Першу братську школу відкрили 1586 р. у Львові. У розпорядженні Львівського братства була бібліотека з творами грецьких і латинських авторів. Школа опікувалася розвитком хорового співу та шкільного театру. Тут не було станових обмежень — могли навчатися всі, незалежно від статків, адже помірну плату за навчання брали «згідно з можливостями кожного», тож сироти й діти з незаможних родин навчалися безкоштовно. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. було засновано близько 30 братських шкіл: спочатку здебільшого в містах Галичини, а згодом — у Києві, Луцьку, Кременці. Їхньою метою було надавати таку освіту, яка ґрунтувалася б на власних культурних традиціях і водночас не поступалася якістю польським та західноєвропейським школам.

ДОСЛІДІТЬ

1. Які вимоги до вчителя й учнів висувались у статуті¹⁰ Львівської братської школи? Чи можемо ми назвати ці вимоги гуманістичними? Чому?

Зі статуту «Порядок шкільний»

Від братства повинні бути дві досвідчені людини, щоб спостерігати за навчанням, а також за добрими і поганими справами дидаскалів¹¹. ...А дидаскал, взявши доручену йому дитину, повинен її вчити оволодівати науками, за непослух карати не по-тиранськи, а по-учительськи, спокійно, щоб не залишився винним ні за одного (учня), ні перед Богом, ні перед родичем, ні перед ним самим.

Багатий над бідним у школі нічим не повинен бути вищим, лише самою наукою, тілом же рівні усі.

Навчати дидаскал і любити повинен усіх дітей однаково, як синів багатих, так і сиріт бідних...

¹⁰ Статут — зведення правил, що визначають завдання, структуру, функції та порядок діяльності якої-небудь установи, організації тощо.

¹¹ Дидаскал — учитель.

2. На основі тексту та ілюстрацій поясніть» що нового з’явилося у братських школах порівняно зі школами середньовіччя.

1 — урок у школі (гравюра з «Букваря славенськими, грецькими, римськими письменами»);

2 — «Буквар» українського письменника Лаврентія Зизанія зі Львівської братської школи 1596 року;

3 — друкарський верстат Львівського братства;

4 — Ф. Ковалишин. Колишня будівля братської школи

У 1615 р. Галшка Гулевичівна, представниця старовинного православного шляхетського роду з Волині, подарувала Київському братству свою садибу на Подолі для влаштування монастиря, школи і притулку для прочан.

Програма навчання школи складалася з граматики, поетики, риторики, логіки й діалектики. Навчали латинською мовою. Серед перших очільників школи (ректорів) були Іов Борецький, Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович та інші. Як і решта братських шкіл, Київська приймала всіх охочих навчатися — без огляду на соціальне походження і статки батьків. Тож тут здобували освіту діти містян, козаків, духівництва і шляхти. Навчалися тут як українці, так і білоруси, греки, молдовани, серби та інші. Найбідніші й немісцеві спудеї жили у спеціальному приміщенні — бурсі, що утримувалася коштом братчиків.

У 1632 р. Київська братська школа об’єдналася зі школою Києво-Печерської лаври, заснованою митрополитом Київським і Галицьким Петром Могилою, що й започаткувало Києво-Могилянську колегію (колегіум) (згодом — Києво-Могилянська академія, яка в оновленому вигляді існує й нині). Дослідники вважають, що колегія стала фактично новим навчальним закладом, побудованим за моделлю єзуїтських закладів освіти. У навчальному процесі викладачі колегії часто застосовували публічні диспути — обговорення важливої проблеми у присутності сторонніх людей. Тож для забезпечення високого рівня викладання Петро Могила своїм коштом скеровував майбутніх викладачів на навчання до західноєвропейських університетів та академій.

ДОСЛІДІТЬ

У сучасних масмедіа трапляється чимало публікацій: «Від воїна до митрополита — несподівані злами долі Петра Могили», «Петро Могила — воїн, дипломат, святий». Поясніть заголовки статей на основі наведених далі або знайдених самостійно фактів про Петра Могилу.

Кілька фактів про людину

Невідомий художник. Портрет митрополита Петра Могили, перша половина XVIII ст.

Петро Могила (1596-1647) — церковний і культурно-освітній діяч, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі походив із сім’ї Симеона Могили, яка після втрати молдовського престолу переїхала до Речі Посполитої. Навчався у Львівській братській школі, в Замойській академії (м. Замостя, Польща) та навчальних закладах у Парижі й Голландії. Повернувшись до Речі Посполитої, служив у польському війську, брав участь у битвах під Цецорою (1620 р.) та Хотином (1621 р.).

Під впливом митрополита Йова Борецького вибрав церковну кар’єру, прийнявши 1625 р. чернечий постриг у Києво-Печерській лаврі. У 1627 році був висвячений на архимандрита¹² Києво-Печерської лаври і спрямував свою діяльність на захист володінь Лаври, відновлення її святинь та організацію чернечого життя. Особливого значення надавав освіті.

У 1631 р. заснував школу при лаврському Свято-Троїцькому монастирі, запросивши для викладання високоосвічених священнослужителів зі Львова — Ісаю Трофимовича-Козловського та Сильвестра Косова. На основі злиття цієї школи з Київською братською розпочав свою діяльність колегіум, названий на його честь Могилянським. Постійно надавав фінансову допомогу учням і викладачам закладу, своїм коштом скеровував учнів на навчання за кордон.

1633 р. Петра Могилу було обрано митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі. Він відбудовував храми, монастирі, створював навчальні заклади, впорядковував богослужбову практику й видавав літературу. Став автором та укладачем 19 творів церковно-теологічного, полемічного, просвітницького, філософського й моралізаторського характеру. Багато зробив для запровадження в богослужіння української розмовної мови.

Завдяки зусиллям Петра Могили новообраний король Речі Посполитої Владислав IV Ваза пішов на поступки й узаконив православну церкву.

Петра Могилу було канонізовано всіма автокефальними Церквами Вселенської церкви, крім російської, й поховано в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.

Додаткову інформацію про життя та діяльність Петра Могили дізнайтеся з відео в е-додатку 8.3).

Перед смертю Петро Могила заповів колегії великі кошти й найбільшу свою цінність — бібліотеку (2131 книгу), а також будинки й дворові місця на Подолі, кілька хуторів і сіл, понад 80 тис. золотих, свій митрополичий одяг, митру і хрест, прикрашений сімейним дорогоцінним камінням, і навіть тканини — на одяг студентам тощо. І наостанок Могила «слізно» просив берегти колегію як «єдине його надбання».

ДОСЛІДІТЬ

1. На основі документа на с. 59 визначте, яким бачили братчики головне завдання навчального закладу.

¹² Архимандрит — управитель великого чоловічого монастиря, ректор духовної семінарії.

Історик Ярослав Ісаєвич про Києво-Могилянський колегіум

Приміщення Києво-Могилянського колегіуму

Заслуговує на увагу лист братчиків (1626 р.), у якому зазначено, що головне завдання школи — виховання відданих своєму народові людей, які були б стійкі у переконаннях, непримиренні до національно-релігійного зрадництва, до якого часто доводило навчання в католицьких школах...

2. За схемою розкажіть, які предмети вивчали в різних типах шкіл. Які школи були подібними за програмою? Чи могли учні після закінчення таких шкіл навчатися в європейському університеті? Чому?

Школи при православних церквах

Давали елементарні знання з письма й арифметики, вивчали часослов, псалтир і церковний спів;

1-2 роки навчання

Єзуїтські колегіуми

Вивчали «сім вільних наук», філософію, теологію; мова спілкування — латина

Братські школи

Вивчали «сім вільних наук», три мови: слов’янську, грецьку, латину; без станових обмежень

Острозька слов’яно-греко-латинська школа (Острозька академія)

Вивчали «сім вільних наук», п’ять мов; слов’янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латину, філософію, теологію

Києво-Могилянський колегіум

Вивчали «сім вільних наук»; мова навчання — латина; без станових обмежень

«Сім вільних наук» — граматика, поетика, риторика, арифметика, геометрія, діалектика й музика.

Теологія — вчення, предметом пізнання якого є Бог і все, що з ним пов’язано.

Філософія — галузь знання, що системно досліджує найбільш загальні теми, як-от: буття, розум, пізнання, цінність, людина, закони розвитку природи, суспільства й мислення.

3. Яку нову інформацію надають вам візуальні джерела? Які висновки можна зробити?

1 — Галшка Гулевичівна (поштова марка із серії «Славетні жінки України», 1999 р.);

2 — сучасний вигляд будинку Галшки, де розташований Музей Києво-Могилянської академії (2015 р.);

3 — студенти Києво-Могилянської академії (реконструкція З. Васіної);

4 — староакадемічний корпус Києво-Могилянської академії (саме цю будівлю зображено на банкноті номіналом 500 гривень)

2. ЯК РОЗВИВАЛОСЯ КНИГОДРУКУВАННЯ В УКРАЇНІ

ПОМІРКУЙТЕ

Яку роль відіграла діяльність Івана Федоровича в культурі України?

Наприкінці XVI ст. народна мова проникає в літературні пам’ятки, причому не тільки у світські, а й у релігійні.

Першим із відомих перекладів Святого Письма староукраїнською літературною мовою, здійсненим за ініціативи українських шляхтичів-протестантів у середині XVI ст., стало Пересопницьке Євангеліє (1556-1561 рр.). Євангеліє з’явилося завдяки жінці — княгині Анастасії Заславській-Гольшанській, яка після смерті свого чоловіка прийняла чернецтво, стала ігуменею і благословила ченців на переклад Євангелія із книжної церковнослов’янської на зрозумілу для простого люду тогочасну народну українську мову.

ДОСЛІДІТЬ

Спираючись на текст та ілюстрації, поясніть, чому, на вашу думку, саме ця книга є не тільки перлиною книжкового мистецтва XVI ст., а й одним із символів української державності.

Мініатюри та орнаменти Пересопницького Євангелія. Рукописну книгу в оправі, обсягом у 482 пергаментні аркуші, було створено на Волині за меценатства княгині Анастасії Юріївни Заславської-Гольшанської та князів Чарторийських. З 1991 р. новообрані президенти України присягають на вірність своєму народові, поклавши руку на Конституцію України і за бажанням — на Пересопницьке Євангеліє

Із середини XVI ст. в українських землях дедалі активніше почали з’являтися друковані видання. Це була доба, коли й освічене духівництво, і причетні до освіти віряни зрозуміли необхідність забезпечення всіх храмів церковними книгами. Для цього рукописних можливостей виявилося замало. Виникала гостра потреба саме в друкованій книзі, яка ще й підвищила б рівень освіти у школах.

Перші друкарні на землях України виникли у Львові, в Острозі, згодом у Києві. У Львові ініціатива відкриття друкарні належала Івану Федорову (Федоровичу) , який зазнавши переслідувань у Московії, на початку 70-х років XVI ст. прибув до Львова. Тут він вирішив відкрити власну справу, де був би не тільки друкарем, а й видавцем. У 1574 р. з допомогою меценатів Федоров надрукував «Апостол» (нині одна з найстаріших друкованих книг в Україні) і «Буквар» — перший друкований підручник у Східній Європі.

Погодившись на пропозицію князя Василя-Костянтина Острозького, Федоров переїхав до Острога, де надрукував «Буквар» із грецькими і слов’янськими текстами, Книгу Нового Завіту й Острозьку Біблію (1581 р.), яку слушно вважають шедевром друкарського мистецтва.

Друкарні створювали і братства для забезпечення потреб власних шкіл. Так, у друкарні Львівського братства видавали праці та літературні твори викладачів школи, серед них найдавніша слов’яно-грецька граматика «Адельфотес», твори українських письменників, релігійна література, поезія, підручники. Згодом друкарні було створено при Луцькому, Київському, Кременецькому братствах.

ДОСЛІДІТЬ

1. На основі тексту та ілюстрацій розкажіть про життя і діяльність Івана Федорова. Про що свідчить ушанування його пам’яті у Львові?

1 — Євангеліст Лука, львівський «Апостол», 1574 р. (гравюра);

2 — сторінка Острозької Біблії, 1581 р.;

3 — пам’ятник Івану Федорову у Львові (скульптори В. Борисенко, В. Подольський)

2. Процес створення Острозької Біблії відтворив сучасний український художник Артур Орльонов. Визначте, кого зображено на полотні. Обговоріть свої припущення з однокласниками й однокласницями.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Якими були основні чинники, що впливали на розвиток культури в українських землях у XVI — на початку XVII ст.?

2. Що спільного було в діяльності Острозької академії і братських шкіл?

3. Чим вирізнялися єзуїтські колегії з-поміж інших навчальних закладів?

4. Які книги було надруковано Іваном Федоровим і коли?

5. Який зв’язок існував між особливостями культурного розвитку й освітою цього періоду?

6. Чому найкращі школи в українських землях створювали церковні братства?

7. У чому значення діяльності Івана Федоровича?

8. Чому розвиток книгодрукування був важливим для української культури?

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Уяви себе учнем / ученицею одного з українських навчальних закладів Речі Посполитої другої половини XVI — початку XVII ст. Опиши свій навчальний день. Проілюструй розповідь малюнком чи колажем.

2. Знайди на карті міста, у яких існували братські школи. Поясни, чому вони вперше виникли саме в цих населених пунктах.

Виконай завдання 8.1, 8.4 і 8.5 в е-додатку.