§ 9. Розвиток містобудування, архітектури та образотворчого мистецтва в українських землях у XVI — першій половині XVII ст.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Який вигляд мало місто в Київській державі ХІ—ХІІІ ст.? Розгляньте зображення Львова в XVI ст. Які частини міста ви впізнали? Які нові риси з’явилися в забудові міста порівняно із часами Русі-України? Що збереглося з попередніх часів?

1. ЩО НОВОГО З’ЯВИЛОСЯ В МІСТОБУДУВАННІ

ПОМІРКУЙТЕ

Чому відбувалися зміни в містобудуванні? Які саме? Які фортифікаційні споруди захищали українські міста?

У XVI ст. у зв’язку з розбудовою давніх міст і зведенням нових в українських землях пожвавилося містобудування. Утвердження нової еліти й активне будівництво нею власних фортець та укріплень суттєво вплинули на планувальну структуру міст. Разом із традиційними вільними принципами планування з’явилися (переважно в західноукраїнських землях) ознаки регулярного планування міст, пов’язаного з поширенням магдебурзького права.

ДОСЛІДІТЬ

Що таке регулярне планування? Що стало визначальним у плануванні міст? Як ви гадаєте, інтересам яких верств це відповідало? Чому?

Дослідниця Світлана Топилко про планування міст Галичини у XVI ст.

Центром планувальної композиції і комунікаційним вузлом міста... є ринкова площа. Ринок міста має значні розміри, він у 2-3 рази більший за середньовічну площу. Здебільшого це був майдан квадратної або подібної до квадрата форми. Класичний ринок мав 12 вулиць, що вели на площу. Для ренесансного ринку характерним є планувальний «хрест» головних доріг, що вливалися в площу. Типове місто, яке одночасово закладалося, — це регулярна забудова навколо ринку із прямокутною сітчастою структурою.

Прикладом такої забудови початку XVII ст. було місто Жовква. Його центр — Ринкова площа, у південно-західній стороні якої розташовані замок і костел. Із північної та східної сторін від площі — міські квартали. А перепланування міста Броди на Львівщині, яке приписують французькому військовому інженерові Гійому Левассеру де Боплану, передбачало його забудову у вигляді п’ятикутника. У західній частині міста було зведено укріплену резиденцію його власників.

ДОСЛІДІТЬ

Порівняйте наведені далі зображення й поясніть, у чому проявилися нові й традиційні підходи до містобудування в тогочасній архітектурі. Поверніться до зображення міста Львова і знайдіть ознаки нового й традиційного планування.

1 — реконструкція м. Жовкни у XVII ст.;

2 — реконструкція м. Болехова М. Козураком на основі малюнка 1607 р.;

З — реконструкція «ідеального міста» Броди в експозиції музею

Міста забудовували зазвичай дерев’яними будівлями. Важливою складовою містобудування були фортифікаційні споруди, які зводили для захисту населення і війська в разі наступу противника.

2. ЯК АРХІТЕКТУРНІ ПАМ’ЯТКИ ЗМІНЮВАЛИ ОБЛИЧЧЯ МІСТ

ПОМІРКУЙТЕ

Складіть таблицю основних пам’яток архітектури і місць їхнього розташування.

Разом із містобудуванням розвивалася й архітектура. Її досягнення відобразилися насамперед у будівництві храмів. Реалізуючи європейські ідеї Реформації «зробити церкву простою та дешевою», в українських землях муровані храми споруджували не часто.

Водночас залучення до будівничих справ іноземних зодчих сприяло поєднанню в архітектурі традицій українського храму з ідеями Ренесансу (Відродження).

Мистецтвознавці й архітектори зауважують, що історичний центр Львова — найбільшого міста західноукраїнських земель — зберіг унікальну забудову тих часів. Частину міста навколо площі Ринок у 1998 р. включено до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Унікальною пам’яткою ренесансної світської архітектури є ансамбль споруд центру Львова навколо спорудженої в 1615-1619 рр. міської Ратуші. Серед них так звана Чорна кам’яниця, збудована в 1588-1589 рр. Сучасну назву будинок отримав уже в середині XIX ст., коли його фасад пофарбували в чорний колір. Пам’яткою світської ренесансної архітектури є будинок відомого львівського мецената Костянтина Корнякта на площі Ринок.

ДОСЛІДІТЬ

Які ознаки епохи Ренесансу можна побачити в пам’ятках архітектури, створених італійськими майстрами в XVI ст.?

1 — каплиця Трьох Святителів у Львові;

2 — будинок Корнякта у Львові;

3 — Чорна кам’яниця;

4 — внутрішній італійський дворик будинку Корнякта;

5 — Успенська церква та вежа Корнякта (дзвіниця цієї церкви) у Львові;

6 — костел Св. Петра і Павла в Луцьку

Додаткова інформація про ренесансну пам’ятку Львова у відео «Вежа Корнякта та її дзвони» (е-додаток, § 9.2).

3. ЩО НОВОГО З’ЯВИЛОСЯ В ОБОРОННОМУ БУДІВНИЦТВІ

ПОМІРКУЙТЕ

На яких територіях будувались оборонні споруди? Чому? Які саме типи укріплень споруджували? Знайдіть ці місця на карті (с. 29).

У XVI ст. активно розвивалося оборонне будівництво в українських землях, що межували з татарським степом. Тут модернізували муровані укріплення і споруджували низку нових дерев’яних фортець. Унаслідок цього виникла потужна оборонна лінія, крайнім пунктом якої стала фортеця в Кам’янці-Подільському. Її доповнював комплекс міських укріплень, приведених відповідно до найновіших вимог оборонного будівництва.

Стрімко відбудовувалася Хотинська фортеця, було споруджено замок у Хмільнику, докорінно перебудовано давній замок у Меджибожі. Замки Поділля утворили унікальний комплекс мурованих оборонних споруд на західній ділянці кордону зі степом.

Лінію оборони продовжувала низка дерев’яних замків, розташованих на схід від регіону мурованих фортець (від Східного Поділля до Дніпра). Найбільшим із них, та й узагалі найбільшим в українській історії дерев’яним укріпленим замком, був Київський, споруджений 1542 р.

ДОСЛІДІТЬ

1. Розгляньте найвідоміші українські фортеці, зображені на сучасній світлині та художніх реконструкціях Збіґнєва Щепанека. Що спільного в їхній архітектурі?

1 — Меджибізький замок;

2 — Кам’янець-Подільська фортеця;

3 — Хотинська фортеця

2. На основі тексту й зображень розкажіть, як змінювалося будівництво фортифікаційних споруд. Поверніться до панорами Львова на початку параграфа і знайдіть споруди, про які йдеться.

Історик Тетяна Білущак про оборонні споруди Львова

Порохова вежа у Львові

Високий і Низький мури були завершені до середини XV ст. Вони формували дві перші лінії оборони Львова. Внутрішня, або висока, стіна мала оборонні вежі... Їх налічувалося 18. Зовнішня, або низька, стіна була зміцнена 16 напівкруглими «бастеями». Вона оточувала місто із трьох сторін: північної, східної і південної.

Третя оборонна лінія міських укріплень постала наприкінці XV — на початку XVI ст. і складалася із системи земляних валів із потужними артилерійськими бастіонами — баштами, з яких до наших днів збереглася Порохова вежа. Стіни завтовшки у три метри складені з «дикого» каменю. Вежа слугувала не тільки частиною зовнішніх оборонних укріплень міста, а й була складом запасів пороху.

3. Пригадайте замки середньовіччя. Чим вони відрізняються від оборонних споруд XVII ст.?

1-2 — замки в Збаражі і Підгірцях (акварелі Збіґнєва Щепанека);

3 — палацу Підгорецькому замку (сучасне фото);

4 — Троїцький монастир-фортеця у Межиріччі поблизу Острога (сучасне фото)

4. ЯКІ БУЛИ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте основні напрями розвитку образотворчого мистецтва і проілюструйте кожний із них прикладами.

Розвиток українського образотворчого мистецтва був пов’язаний насамперед із декоруванням храмів. Прикрасою церков були три-чотирирядні іконостаси. Серед таких, збережених донині, — іконостас Успенської церкви Львова XVI ст.

Основними замовниками ікон, окрім храмів, були шляхта й містяни. Для них майстри відтворювали в іконах народне світосприймання, що надавало творам художньої самобутності й фольклорного забарвлення. Перші такі ікони — «Успіння» (1547 р.) та недатована «Богородиця Одигітрія із пророками» із церкви архангела Михаїла у Смільнику (тепер на території Польщі). На іконах зберігся підпис майстра з Перемишля Олексія Горошковича. Інший видатний іконописець із міста Самбора у Львівській області — Федуско — відомий передусім власноруч підписаною іконою «Благовіщення», виконаною на замовлення землевласників Мотрі та Іларіона Іваницьких для церкви в Іваничах на Волині.

Поступово відбулося утвердження різьблення та скульптури як одного з напрямів мистецької творчості. Львівські споруди, як-от Чорна кам’яниця, будинок Корнякта, Успенська церква, прикрашено скульптурними рельєфами та пишним різьбленням. Серед скульптурних пам’яток — надгробок князя Костянтина Острозького з Успенського собору Києво-Печерської лаври (1530 р.) та надгробок Катерини Рамултової у костелі Дрогобича (1573 р.).

ДОСЛІДІТЬ

За ілюстраціями й текстом з’ясуйте, що нового з’явилося в іконописі та скульптурі в XVI ст.

Іконостас Успенської церкви у Львові (сучасний вигляд)

1 — ікона «Богородиця Одигітрія із пророками» перемишльського маляра О. Горошковича;

2 — ікона «Успіння Богородиці» О. Горошковича;

3 — ікона «Благовіщення» майстра Федуско;

4 — Святий Миколай, невідомий художник київської школи іконопису XVI ст.;

5 — ікона «Страсті Христові», Галичина, XVI ст.;

6, 7 — скульптури Чорної кам’яниці та будинку Корнякта, м. Львів;

8 — надгробок К. Острозького в Успенському соборі Києво-Печерської лаври;

9 — надгробок К. Рамултової

Другу половину XVI ст. характеризує розвиток малярства й виокремлення різних жанрів за західноєвропейськими зразками.

Пам’яткою жанру батального¹³ мистецтва є картина Симона Богушовича «Битва під Клушино»¹⁴ з костелу Св. Лаврентія у Жовкві. На полі битви з високим горизонтом зображено велику кількість дрібних фігурок. У лівому нижньому куті картини відтворено гетьмана коронного Станіслава Жолкєвського, який був замовником картини.

Значне місце в тогочасному українському мистецтві посідає жанр портрета. На початку XVII ст. людей на портретах починають зображувати вже об’ємно, з деталями, що засвідчують сферу діяльності особи та її статус у суспільстві. Загалом пам’ятки ілюструють поступове поглиблення в портретах індивідуальних характеристик людей.

ДОСЛІДІТЬ

Як ви вважаєте, які зрушення в суспільному житті зумовили розвиток портретного та інших жанрів образотворчого мистецтва? Які зміни в них відбувалися?

Портрети: 1 — Яна Гебурта, 1570-ті рр.; 2 — Костянтина Корнякта, 1603 р.; 3 — Анджея Фірлея, 1585 р.; 4 — Софії Острозької, 1570-ті рр.

¹³ Батальний живопис (від фр. bataille — битва) — відображає воєнні події і життя армії (військові походи, битви тощо).

¹⁴ У битві під селом Клушино на Смоленщині війська Речі Посполитої на чолі зі Станіславом Жолкєвським перемогли війська московського царя.

5 — С. Богушович. Битва під Клушино (до 1620 р.);

6 — портрети: Я. Барановського (1620), І. Даниловича (після 1646 р.), Я. Ходкевича (перша пол. XVII ст.), К. Збаразького (1627 р.)

Важливим напрямом образотворчого мистецтва стало книжкове малярство. Головною ранньою пам’яткою є мініатюри Пересопницького Євангелія. Згодом розпочалася доба книгодрукування та книжкової гравюри. Серед ранніх здобутків цього напряму привертає увагу оформлення острозьких видань, зокрема Біблії та книги Василія Великого.

Значних здобутків досягли вітчизняні майстри в ілюструванні друкованих книг гравюрами.

Пам’яткою з ілюструванням світською гравюрою стала книга віршів Касіяна Саковича на похорон Петра Конашевича-Сагайдачного, де було вміщено гравюри «Кінний портрет гетьмана Петра Сагайдачного», «Взяття Кафи» та ін.

Гравюра (від фр. graver — вирізати) — це вид графічного мистецтва, коли зображення створюється на твердому матеріалі (як правило, на металі, дереві або камені) шляхом нанесення малюнка різцем або травлення кислотою, а також відбиток такого зображення на папері.

ДОСЛІДІТЬ

Що таке книжкова мініатюра? У чому полягають її особливості як виду мистецтва? Якими були особливості ілюстрування друкованих книг?

1 — сторінки Острозької Біблії;

2 — сторінка із книжки Василія Великого «Книга о постнічестві», Острог, 1594 р.;

3, 4 — гравюри з книжки К. Саковича на похорон Сагайдачного (1622 р.)

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які зміни відбулись у містобудуванні?

2. Якими були основні фортифікаційні споруди, побудовані в XVI — першій половині XVII ст.? Які елементи їм притаманні?

3. Які пам’ятки іконопису XVI ст. тобі відомі?

4. На прикладі відомих будівель Львова назви і проілюструй характерні ознаки архітектури того періоду.

5. Чому регулярне планування міст з’являється саме в XVI ст.? Чим воно відрізняється від попереднього періоду?

6. Чому архітектурні пам’ятки Львова можна віднести до споруд ренесансного стилю?

7. Як пов’язані особливості періоду й поява портретного жанру в образотворчому мистецтві?

8. Чому появу гравюри пов’язують із початком книгодрукування?

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. За допомогою додаткових джерел інформації та матеріалу параграфа підготуй у малій групі презентацію «Вплив європейської культури на культуру українських земель у XVI — першій половині XVII ст.».

2. У параграфі часто згадується ім’я Костянтина Корнякта. Використовуючи додаткові матеріали, склади його біографію. Ким він був? Чому на його честь назвали вежу й палац у Львові? Який внесок у розвиток міста Львова він зробив? Результати дослідження презентуй однокласникам / однокласницям.

Виконай завдання 9.1, 9.3 і 9.4 в е-додатку.