§ 18. Військо Запорозьке в системі міжнародних відносин

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

1. Спираючись на схему, поясніть, що сприяло рішенню Богдана Хмельницького звернутися до перемовин із Московією.

СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Спустошення земель унаслідок тривалих бойових дій, польських каральних походів, пограбувань татарами

Занепад сільського господарства

Загибель значної кількості людей за п’ять років війни та епідемій чуми та холери

Зростання невдоволення населення

Погіршення міжнародного становища козацької держави: Річ Посполита не йшла на поступки козацтву, інші європейські держави не цікавились українськими справами

2. Пригадайте, яким був характер зовнішньої політики Московського царства. Чим це загрожувало Українській козацькій державі?

1. ЯКИМИ БУЛИ УМОВИ УКРАЇНСЬКО-МОСКОВСЬКОГО ДОГОВОРУ 1654 р.

ПОМІРКУЙТЕ

У чому суть рішень Переяславської ради та Березневих статей 1654 р.? Яке значення вони мали й до яких наслідків могли призвести?

Пошуки виходу зі складної ситуації спонукали Хмельницького до дипломатичних зусиль. Найбільш перспективними напрямами були Московське царство й Османська імперія. Адже саме московський цар і турецький султан могли допомогти молодій Українській державі врівноважити військовий потенціал Речі Посполитої та легітимізувати на міжнародній арені гетьманську владу. Спочатку Хмельницький схилився на бік переходу під протекторат турецького султана Мехмеда IV і навіть отримав його згоду. Проте Османська імперія була втягнута у війну з Венеційською республікою, допомогу Україні мав би надавати султанів васал — кримський хан. Цього для гетьмана було замало, і він узяв час на роздуми. Натомість Москва, дізнавшись про переговори з Туреччиною, відразу висловила готовність взяти Військо Запорозьке під «царської величності високу руку», що й ухвалив Земський собор у Москві 1 жовтня 1653 р.

Для проголошення рішення Земського собору та грамоти царя в Україну було направлено посольство на чолі з боярином Василем Бутурліним. 8 січня 1654 р. на раді гетьмана з генеральною старшиною та полковниками було вирішено прийняти протекцію (захист, покровительство) московського царя. Того ж дня на майдані Переяслава (нині місто в Київській області) зібралася Генеральна рада, на якій Хмельницький закликав піти під руку московського православного царя. Усі присутні схвалили промову гетьмана. Потім в Успенській церкві мала відбутися присяга Богдана Хмельницького і старшин на вірність цареві.

Гетьман запропонував, щоб і Бутурлін із послами присягнули від імені царя щодо непорушності прав і вольностей Війська Запорозького та захисту його від агресії. На це Бутурлін відповів, що в Московії присягають лише цареві, а не підданим. Конфлікт завершився поступкою послам — аби не зірвати переговори, гетьман і старшина прийняли присягу в односторонньому порядку.

Після Переяславської ради представники посольства поїхали Україною, аби прийняти присягу від населення на вірність цареві. Проте одностайності серед українців не було. Відмовилася підтримати угоду й присягати царю значна кількість козацької старшини, зокрема полковники Іван Богун, Іван Сірко, Петро Дорошенко та інші. Не стали долучатися до угоди й деякі полки на місцях. У Полтавському полку царських представників, які приїхали до козаків, навіть побили кийками. Не підтримали рішення Переяславської ради деякі міста, а також частина українського духівництва. Не присягала й Запорозька Січ.

ДОСЛІДІТЬ

1. Які положення історик називає міфом? Як він пояснює ці положення? Як історичний міф відобразився в картині Михайла Хмелька?

Історик Юрій Мицик про Переяславську раду

Міф про Переяславську раду... всіляко пропагувався в історичних працях, у художній літературі, мистецтві. Вкажемо на головні риси цього міфу:

1. Українці і росіяни ніколи між собою не ворогували. 2. Українці і до, і з самого початку повстання до Переяславської ради безперервно просили взяти їх «під царську руку». 3. Переяславська рада була генеральною ...всенародною і одностайною, а її рішення здобули всенародне схвалення.

Розглянемо ці положення...

1. За всю історію українсько-російських відносин нараховується близько двох десятків воєн... 2. У різні часи у XV — на початку XVII ст. до Москви їздили окремі представники козацтва, православного духівництва в пошуках матеріальної та моральної підтримки, були налагоджені певні контакти, але з цього не можуть випливати ті висновки, які їм приписують творці міфу... Перше звернення до Москви було скероване... влітку 1648 р., і тільки з кінця 1648 — початку 1649 рр. було налагоджено дипломатичні відносини між Чигирином та Москвою... 3. Переяславська рада не могла бути всенародною ...на ній були присутніми не більш як 300 осіб...

Михайло Хмелько. Навіки разом, 1951 р. (назва і сюжет твору, написаного в радянські часи, мали прославляти союз України з Росією)

2. Порівняйте, як оцінили союз Війська Запорозького з Московією російський та український історики.

Російський історик кінця XIX ст. Василь Ключевський

Москва боялася порушити мир із Польщею і спостерігала, як справа Хмельницького, зіпсована татарами під Зборовом та Берестечком, хилилася до занепаду... і, нарешті, коли країна вже нікуди не годилася, її прийняли під свою високу руку, щоб перетворити пануючі українські стани з польських бунтівників в озлоблених московських підданих.

Українська історикиня початку XX ст. Олександра Єфименко

Козацька Україна... приєдналася до Московської держави. Дарма представники української сторони намагалися надати акту приєднання форму договору. Непохитна наполегливість московських дипломатів зуміла перетворити його на милість. Московський воєвода із сильним гарнізоном одразу ж увійшов у Київ.

ДОСЛІДІТЬ

Хто є героями картини? Які настрої козацтва показує картина? Чому, на вашу думку, вони виникли?

Мирослав Добрянський. Незгода полковника Івана Богуна (живопис, 2005 р.)

У березні 1654 р. основи українсько-московського договору було визначено в узгодженому обома сторонами комплексі документів під назвою «Березневі статті». Оригінали цих документів не збереглися, відомі тільки їх копії та чернетки.

Загалом, незважаючи на деякі обмеження суверенітету, Березневі статті надавали Війську Запорозькому широку автономію під протекторатом²⁹ Московії і засвідчили визнання його як окремої держави. Договір відкрив перспективу козацтву (за збройної допомоги царського уряду) завершити війну з Річчю Посполитою.

ДОСЛІДІТЬ

Які перспективи для Війська Запорозького у внутрішній і зовнішній політиці визначалися «Березневими статтями»? У чому, на думку істориків, полягала небезпека цієї угоди?

Зі статті в Енциклопедії історії України історика Валерія Степанкова про «Березневі статті» 1654 р.

Зберігалися форми урядування й устрою української держави, її територія, судочинство, фінансова система. Підтверджувалися права і привілеї козацтва, шляхти, духівництва і містян та незалежність українського уряду у внутрішній політиці. У Києві розміщувався царський воєвода із залогою. Чисельність козацького реєстру становила 60 тисяч осіб, визначалася їхня платня. Московія зобов’язувалася обороняти Україну від Речі Посполитої і Кримського ханства. Український уряд погоджувався сплачувати податки до царської казни, припиняв дипломатичні відносини з Річчю Посполитою і Османською імперією, зобов’язувався інформувати Москву про можливі переговори з іншими державами.

Із праці сучасних істориків «Дипломатія українського Гетьманату» (Валерій Смолій та інші)

...Якщо українська сторона розглядала досягнуті з Москвою домовленості як військово-політичний союз для здобуття перемоги над Річчю Посполитою, то російська вбачала в них включення України до складу своїх володінь. Відтак кожна держава по-своєму формувала наріжні принципи політичних відносин.

²⁹ Протекторат — форма залежності, за якою одна держава (протектор) перебирає здійснення зовнішніх відносин іншої держави (протегованої), забезпечує захист її території і ставить під свій контроль її внутрішні справи.

2. ЯК РОЗГОРТАЛИСЯ ВОЄННО-ПОЛІТИЧНІ ПОДІЇ 1654-1655 рр.

ПОМІРКУЙТЕ

Схарактеризуйте воєнно-політичні події в 1654-1655 рр.

Навесні 1654 р. військова боротьба між Військом Запорозьким та Польщею ще тривала, але тепер разом із козацькими частинами діяли й московські загони.

Українсько-московський договір спричинив союз Криму з Польщею. Восени 1654 р., щоб запобігти активності козацьких військ, татари й поляки вдерлися на Брацлавщину та Поділля. Одним із важливих центрів опору загарбникам стала Умань, обороною якої керував Іван Богун. Успішно відбивши низку атак, він відтягнув на себе значні сили поляків.

У липні 1655 р. розпочався похід Богдана Хмельницького в західноукраїнські землі, який здійснювався за підтримки російських загонів.

ДОСЛІДІТЬ

Які протиріччя проявилися між Військом Запорозьким і московською владою під час спільних воєнних дій?

Із праці сучасних істориків «Дипломатія українського Гетьманату» (Валерій Смолій та інші)

Під час літньо-осіннього галицького походу 1655 р. гетьман не приховував невдоволення жорстоким ставленням російського воєначальника до населення Поділля й Галичини і заборонив йому захоплювати Гусятин, а під час облоги Львова відхилив наполягання штурмувати місто й добиватися капітуляції міщан та складання ними присяги царю, обмежившись викупом. Це засвідчує, що Богдан Хмельницький розглядав звільнені землі складовою частиною Української держави й запобігав розташуванню в тамтешніх містах російських залог. Під час спілкування з посланцями львівського магістрату гетьман неодноразово наголошував, що він є володарем усієї Руської землі, якою нікому не поступиться.

Утім, розвинути успіх не вдалося... й Московія розпочала мирні переговори з Річчю Посполитою. На ці переговори, що проходили у Вільно (нині м. Вільнюс, столиця Литви), козацьку делегацію не пустили і про зміст переговорів не повідомили.

І це не дивно, адже укладене Віденське перемир’я 1656 р. порушувало Березневі статті, до того ж Московія і Річ Посполита домовилися, по-перше, про припинення війни, а по-друге, не вести мирних переговорів зі Швецією, а спільно діяти проти неї та Бранденбурга³⁰. Поляки обіцяли московському цареві, що після смерті короля ЯнаІІ Казимира саме його оберуть правителем Речі Посполитої.

ДОСЛІДІТЬ

1. Покажіть на карті (с. 135) місця воєнно-політичних подій 1654-1655 рр. Поясніть. чому, незважаючи на воєнні успіхи, Б. Хмельницькому не вдалося закріпити їх політичними досягненнями.

2. Прочитайте свідчення сучасника про реакцію гетьмана на звіт посланців. Що мав на увазі Богдан Хмельницький, погрожуючи «відступати від руки Царської Величності»?

«...заволав немов шалений, котрий втратив розум, і мовив: «Уже, діти, про те не печальтеся! Я знаю, що з тим робити: треба відступати від руки Царської Величності, а підемо туди, куди звелить Верховний Владика — не тільки під християнського государя, але хоч і під бусурмана» .

3. ЧОМУ І ЯК УКЛАДАВСЯ УКРАЇНСЬКО-ШВЕДСЬКО-ТРАНСИЛЬВАНСЬКИЙ СОЮЗ

ПОМІРКУЙТЕ

Якими були нові союзники козацької держави? Що їх об’єднувало? Чому цей союз виявився неміцним?

Підписання московсько-польського Віленського перемир’я змусило гетьмана шукати нових союзників для продовження війни проти Речі Посполитої. Восени 1656 р. гетьманські дипломати вели переговори щодо угод зі Швецією, Трансильванією, Валахією, Австрією, Молдавським князівством та Кримським ханством.

ДОСЛІДІТЬ

На яку сусідню державу натякав гетьман, дорікаючи її прагненням «сісти на шию» Україні? Як характеризує гетьман зв’язки України зі Швецією, Трансильванією, Молдовою?

³⁰ Бранденбург — одна з федеральних земель Німеччини.

З листа Богдана Хмельницького до шведського короля Карла X Густава (листопад 1656 р.)

Найясніший королю Швеції, наш вельмишановний пане і друже. Сповіщаємо, що як від початку ми підняли зброю проти поляків на захист віри і вольності, так і тепер не перестаємо боротися проти кожного, хто хотів би сісти нам на шию... Бажаємо, щоб ваша величність знала, що ми з’єднані з вашою величністю зв’язком, яким ми зобов’язані воєводам Молдови і князеві Трансильванії. Нашу обітницю радо виконуємо, посилаючи для цього завдання особливих послів.

Тож Богдан Хмельницький приєднався до союзу Трансильванії, Швеції і Бранденбургу, згідно з яким усі чотири країни мали розпочати воєнні дії проти Речі Посполитої з метою поділу цієї держави. Українська козацька держава мала отримати юридично закріплене визнання її незалежності в Європі, хоч і лише в межах Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств.

Військова кампанія розпочалася наприкінці 1656 р. Хмельницький наказав Антіну Ждановичу й кільком полкам на чолі з Іваном Богуном підтримати союзників. На початку 1657 р. війська Антіна Ждановича і князя Трансильванії Дєрдя II Ракоці узяли під контроль Краків. Згодом, об’єднавшись зі шведами, захопили Люблін і Варшаву. Від повної капітуляції Річ Посполиту врятувала Данія, яка оголосила війну шведам.

Без підтримки шведів улітку 1657 р. князь Дєрдь II Ракоці здався. Тож Антін Жданович вирішив відступати й повернувся до Гетьманщини.

Звістка про рішення Ждановича погіршила й без того поганий стан здоров’я Богдана Хмельницького, і 6 серпня 1657 р. він помер. Його було поховано в Іллінській церкві рідного Суботова. Україна втратила одного зі своїх найвидатніших діячів.

Смерть Богдана Хмельницького в 1657 р. стала своєрідним рубежем у політичному розвитку Української козацької держави.

ДОСЛІДІТЬ

Чи погоджуєтеся ви з висновком авторів підручника про те, що зі смертю Богдана Хмельницького Україна втратила одного зі своїх найвидатніших діячів?

1 — Тарас Шевченко. Смерть Богдана Хмельницького (малюнок, 1832-1837 рр.);

2 — Тарас Шевченко. Богданова церква (Іллінська церква в Суботові, споруджена коштом гетьмана. Усипальниця Богдана Хмельницького. Акварель, 1845 р.)

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Що спонукало Богдана Хмельницького укласти союз із Московським царством?

2. Яким був зміст українсько-московського договору? Які наслідки він мав для України?

3. Як розгорталися воєнні події після Переяславської ради?

4. Якими були наслідки військових операцій на території Білорусії?

5. Якими були причини походу Богдана Хмельницького на Львів 1655 р.? Чим він завершився?

6. Історики по-різному оцінюють українсько-московську угоду 1654 р.

Прочитайте і прокоментуйте наведені твердження, які узагальнюють основні позиції із цього питання.

• 1) Персональна унія між Московією та Військом Запорозьким (подібно до Кревської), коли обидві держави мають єдиного монарха, але зберігають самостійність у державному управлінні.
• 2) «Реальна унія» між Московією та Військом Запорозьким (подібно до Люблінської), у результаті якої виникла єдина держава.
• 3) Форма васальної залежності, коли сюзерен (цар) захищає васала (Військо Запорозьке), за що васал зобов’язується надавати сюзерену військову допомогу й передає частину податкових надходжень.
• 4) Тимчасовий військовий союз між Московією та Військом Запорозьким, спричинений історичними обставинами.
• 5) Результат віковічного прагнення українців до злиття з росіянами в єдиний народ у єдиній державі.

7. Чому події 1648-1657 рр. називають Українською національною революцією?

Виконай завдання 18.1, 18.2, 18.3 і 18.4 в е-додатку.