§ 19. Україна за гетьмана Івана Виговського. Московсько-українська війна. Початок Руїни

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Пригадайте основні напрями зовнішньої політики Богдана Хмельницького. Як розвивалися відносини з Московським царством після Переяславської ради? Порівняйте ваші думки з положеннями документа. Як автор пояснює причини укладення українсько-московського договору? Як характеризує політику Московії щодо козацької України? Як ви вважаєте, яким було майбутнє цих відносин? Порівняйте свої припущення з фактами, які опрацьовуватимете під час уроку.

Звернення Івана Виговського до європейських дворів у жовтні 1658 р.

Ми прийняли захист великого князя Московії... щоб із Божою поміччю здобуту та захищену великим і багаторазовим кровопролиттям нашу свободу зберегти й примножити для себе й для наших нащадків.

Ми сподівалися, що він поставиться до нас справедливо, що поводитиметься з нами чесно та діятиме згідно зі своїми обіцянками. Проте (марні сподівання!)... Правителі його держави та перші люди Московії... свої плани будували на тому, щоб нас можна було легко захопити та уярмити.

1. ЯКУ ПОЛІТИКУ ПРОВОДИВ ГЕТЬМАН ІВАН ВИГОВСЬКИЙ

ПОМІРКУЙТЕ

Чому гетьманування Івана Виговського призвело до жорсткого соціального конфлікту між різними верствами козацтва?

Після смерті Богдана Хмельницького в Україні склалася вкрай складна ситуація. Воєнні поразки й загострення українсько-московських відносин через ігнорування царським урядом інтересів України посилювали соціальну напругу. Тривала війна викликала різке погіршення матеріального становища селянства, міщанства й козацтва. Чимало козаків, які не отримували платні за службу, зосередилися на Запорозькій Січі й перетворили її на осередок соціального невдоволення.

Незадовго до смерті Богдан Хмельницький запланував обрати на гетьманство свого сина Юрія — хворобливого 16-річного юнака. Але вже у вересні 1657 р. в Чигирині відбулася старшинська рада «при зачинених воротях», яка до повноліття Юрія Хмельницького передавала владні повноваження військовому генеральному писарю Івану Виговському. Козацтво, містяни й духівництво підтвердили це рішення на генеральній раді в Корсуні.

ДОСЛІДІТЬ

1. Які факти з біографії Івана Виговського свідчать про його адміністративний та військовий досвід? Якими якостями мав бути наділений Виговський, щоб отримати такий високий рівень довіри від Богдана Хмельницького?

Кілька фактів про людину

Гаврило Васько. Іван Виговський. XIX ст.

Іван Виговський — гетьман України (1657-1659 рр.), талановитий адміністратор, воєначальник і дипломат. Народився в сім’ї православного шляхтича. Здобув добру освіту. Володів латиною, церковнослов’янською, російською і польською мовами.

Мав досвід канцелярської служби, але, як свідчить анонімний автор, при цьому «мусив добре володіти як язиком, так і кулаком, маючи часті сутички із супротивниками, щоб не вилетіли зуби».

На початку Національно-визвольної війни Іван Виговський, перебуваючи у війську гетьмана коронного Миколи Потоцького, брав участь у битві біля Жовтих Вод, де його було поранено. За легендою, у непритомному стані його полонив якийсь запорожець і продав татарину за поганенького коня. Богдан Хмельницький «викупив Виговського за одну кобилу». Вдячний за порятунок шляхтич склав присягу на вірність козацтву.

Перейшовши на бік українського війська, Іван Виговський служив особистим писарем гетьмана. Однак швидко здобув авторитет і став генеральним писарем Війська Запорозького.

Із квітня 1649 р. Виговського нарівні з гетьманом було залучено до переговорів з іноземними послами. Завдяки зусиллям генерального писаря в 1648 р. було сформовано адміністративний і дипломатичний штаб Богдана Хмельницького — Генеральну військову канцелярію. Сам Виговський був утаємничений у найсекретніші справи — як писав один із сучасників, «жоден полковник не знає, що думає Хмельницький, тільки Виговський».

2. Проаналізуйте матеріал схеми. Який із чинників, на вашу думку, найбільше вплинув на загострення соціально-політичного становища в Україні?

ЧИННИКИ ПОГІРШЕННЯ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ ПІСЛЯ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ

Для придушення повстання Барабаша і Пушкаря Виговський використав кримських татар і розплатився за їхню допомогу дозволом брати ясир із Полтавщини. Під час боїв 1658 р. в Україні загинуло близько 50 тисяч осіб, серед яких і керівники повстання. За наказом Івана Виговського переможці стратили полонених козаків і спалили Полтаву.

Зазнавши збройної поразки, антигетьманська опозиція запросила допомоги в Московії, яка почала готувати військо до вторгнення в українські землі. Прагнучи уникнути небезпеки, гетьман у вересні 1658 р. скликав під Гадячем козацьку раду, на яку прибули й посли Речі Посполитої. За поданням Івана Виговського рада схвалила Гадяцьку угоду.

ПОМІРКУЙТЕ

1. На основі інфографіки на с. 159 з’ясуйте, якими були основні пункти угоди. Чиї інтереси вона відображала? Чому?

2. Чим умови Гадяцького трактату відрізнялися від Березневих статей? Як ви вважаєте, чи була зацікавлена Річ Посполита в налагодженні співпраці з Іваном Виговським? Чи вплине на вашу думку той факт, що сейм вилучив із неї найсуперечливіші положення, які викликали протести шляхти й католицької церкви?

ГАДЯЦЬКА УГОДА

Присяга короля Яна II Казимира на договорі, підписана 10 червня 1659 р.

ПОМІРКУЙТЕ

Чому розпочалася московсько-українська війна? Які сили брали в ній участь? Якими були її основні події?

Московський уряд підтримав тих, хто протистояв гетьману, і восени 1658 р., оголосивши Виговського зрадником, розгорнув наступ на українські землі. Розпочалася московсько-українська війна 1658-1659 рр. Цар направив на Київ своє військо чисельністю понад 100 тисяч вояків. До московитів долучився й лівобережний полковник Іван Безпалий, проголосивши себе гетьманом Війська Запорозького «його царської величності».

ДОСЛІДІТЬ

На основі ілюстрацій на с. 160 проаналізуйте та порівняйте склад війська та озброєння сторін часів московсько-української війни.

Реєстрові козаки (сучасні художні реконструкції С. Шаменкова)

Російський воєвода, рейтар та стрілець (сучасні художні реконструкції О. Федорова)

Наприкінці вересня 1658 р. московський цар звернувся до населення України із закликом до збройного повстання проти Виговського — так московські агенти вели антигетьманську агітацію серед простолюду.

А у квітні 1659 р. могутня московська армія перейшла український кордон і невздовзі взяла в облогу Конотоп. Облога тривала понад два місяці. Виговський із козацьким військом і татарською кіннотою хана Мехмед-Гірея IV уміло зманеврували, відтягли частину сил противника від міста, влаштувавши засідку. Московські воєводи зазнали нищівної поразки. Уночі московські війська зняли облогу з міста і з утратами відступили.

ДОСЛІДІТЬ

Опишіть Конотопську битву, спираючись на текст, схему та ілюстрацію. Прокоментуйте слова козацького літописця: «Від поразки міг утекти до свого обозу під Конотоп хіба що той, хто мав крилаті коні».

Конотопська битва

У бою загинуло: близько 30 тис. московських вояків (15 тис. потрапило в полон);

4 тис. українських воїнів;

6 тис. воїнів кримського хана.

Артур Орльонов. Конотопська битва, 2014 р.

Однак унаслідок гострої внутрішньополітичної ситуації Іван Виговський не зміг розвинути досягнутий воєнний успіх. Натомість у вересні 1659 р. на чорній раді в Білій Церкві гетьманом проголосили 18-річного сина Богдана Хмельницького — Юрія. Виговський скорився цьому рішенню і віддав новому гетьманові бунчук і булаву.

3. ЯК РОЗПОЧАЛАСЯ РУЇНА

ПОМІРКУЙТЕ

Чому описані події вважають початком Руїни?

З утвердженням Юрія Хмельницького при владі історики пов’язують початок в Україні доби Руїни.

Руїна — період історії України другої половини 1650-х — початку 1670-х рр., що відзначився розпадом Української козацької держави, загальним занепадом, громадянським протистоянням та кровопролитними війнами.

ДОСЛІДІТЬ

Якими, на вашу думку, були передумови і причини Руїни? Складіть перелік, порівняйте його з поданим далі й наведіть факти, що засвідчують кожну із причин.

ПЕРЕДУМОВИ РУЇНИ

• Відсутність загальнонаціонального лідера та боротьба за гетьманську владу між різними політичними силами.
• Слабкі державницькі традиції, низький рівень політичної свідомості українців.
• Втручання сусідніх держав у внутрішні справи і пряма агресія проти Гетьманщини.

ПРИЧИНИ РУЇНИ

• Виникнення гострих соціальних конфліктів та охоплення значної частини народу протестними настроями.
• Загострення суперечок у середовищі української державної верхівки щодо питань внутрішньої і зовнішньої політики.
• Соціальне розшарування, небажання містян, селян і простих козаків коритися шляхті та козацькій старшині, яка дбала про свої інтереси.

РИСИ РУЇНИ

• Гетьмани часто змінювали один одного, інколи в різних частинах України одночасно обирали кількох ватажків, які ворогували між собою.
• Продовжувалися воєнні дії з поляками, московитами, татарами, османами, які претендували на українські землі.
• Мирні угоди були вкрай невигідними для козацької держави, а гетьмани визнавали залежність від кількох монархів одночасно, щоб зберегти свою державу від інкорпорації до інших державних утворень.

Невідомий художник. Юрій Хмельницький. XVII ст.

Юрій Хмельницький розпочав гетьманування укладенням нового договору з Московською державою. Царський воєвода Трубецькой запропонував Юрієві зустрітися особисто в Переяславі. Той у супроводі нечисленної старшини вирушив на перемовини. Воєвода за допомогою промосковської старшини в жовтні 1659 р. скликав військову раду. Коли козацтво, не очікуючи зради, зібралося на майдані, його оточило сорокатисячне московське військо. Тож Юрію нічого не залишалося, як підписати так звані Переяславські статті 1659 р., укладені князем Трубецьким.

ДОСЛІДІТЬ

Чому Юрій Хмельницький погодився на умови Переяславських статей? Чи мав він вибір? Як ви вважаєте, як реагувало українське суспільство на ці статті? Чому? До яких наслідків це могло призвести?

ПЕРЕЯСЛАВСЬКІ СТАТТІ 1659 р.

• Гетьман не мав права вступати у відносини з іноземними правителями й укладати з ними угоди.
• Гетьман мав надавати військо за першим викликом царя.
• Московські воєводи мали бути в Києві, Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві й Умані та утримуватися місцевим коштом.
• Без згоди Москви гетьман не міг призначати й усувати полковників, а військо не могло переобрати гетьмана.
• Київському митрополиту належало визнати зверхність Московського патріарха.
• Козакам було заборонено переобирати гетьмана (крім випадку «зради государеві») без дозволу московського царя.

Переяславські статті викликали обурення в більшості козаків. Вони засвідчили, що козацька Україна втрачала самостійність і набувала статусу політичної автономії у складі Московської держави.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Якими були основні політичні цілі Івана Виговського?

2. Якими були основні положення Гадяцької угоди? Чи було її втілено в життя?

3. Чому розпочалася московсько-українська війна?

4. Що таке Руїна й коли вона розпочалася?

5. Якими були положення Переяславських статей 1659 р., підписаних Юрієм Хмельницьким?

6. Чому Івану Виговському не вдалося об’єднати довкола себе все козацтво?

7. Чому Виговському не вдалося скористатися результатами Конотопської битви?

8. Як ти оцінюєш діяльність Івана Виговського як гетьмана?

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Сучасні українські історики Валерій Смолій і Валерій Степанков уважають, що «Гадяцький договір зводив нанівець суверенітет козацької України й істотно змінював її політичний лад... унеможливлював досягнення незалежності й соборності, ліквідував соціально-економічні завоювання селян, міщан і нереєстрових козаків, його основні положення запізнилися щонайменше на 100 років». А яка твоя думка? Чому ти так уважаєш?

Виконай завдання 19.1, 19.3, 19.4 і 19.5 в е-додатку.