§ 20. Правобережна та Лівобережна Україна в останній третині XVII ст.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Якими подіями розпочалося гетьманування Юрія Хмельницького? Як це відобразилося на становищі України? За яким сценарієм, на вашу думку, могли розвиватися подальші події? Чому?

Проаналізуйте поданий документ — лист гетьмана Лівобережної України Івана Брюховецього до російського вельможі. Про яку подію згадує в листі І. Брюховецький? Навіщо він звертається до впливового російського вельможі? Про які настрої лівобережного козацтва свідчить лист? До яких наслідків це могло призвести? У чому автор звинувачує І. Виговського і Ю. Хмельницького? Порівняйте ваші думки з фактами, з якими ознайомитеся на уроці.

З листа гетьмана Лівобережної України Івана Брюховецького до російського вельможі Богдана Хитрово (1665 р.)

Згадайте мій приїзд до Москви. За звичаєм Виговський і молодий Хмельницький обіцяли бути в столиці, але не виконали своєї обіцянки, — то прошу не рівняти мене, слугу свого, ваша милосте, з молодим Хмельницьким та Виговським, бо лядських, і татарських, і шведських, і турецьких послів приймали... А щодо мене, ваша милосте, то я без лукавства кажу: відчув себе на небі, коли... побачив пресвітлі очі великого государя нашого, його царську величність, єдиного осяйного під сонцем монарха.

1. ЯК І ЧОМУ ВІДБУВСЯ РОЗКОЛ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

ПОМІРКУЙТЕ

Складіть розгорнутий план «Розкол козацької держави».

Переяславські статті Юрія Хмельницького засвідчили, що козацька Україна втрачала самостійність і набувала статусу політичної автономії у складі Московської держави. Це викликало обурення в більшості козаків, адже дії царату показали, що наступ на незалежність України триватиме.

Успішні дії Речі Посполитої проти Московського царства, наступ Москви на суверенітет України схилили Юрія Хмельницького до переходу на бік Польщі. У жовтні 1660 р. Ю. Хмельницький підписав Слободищенський трактат, який відміняв Переяславські домовленості 1659 р. й базувався на Гадяцькій угоді. Проте у трактаті вже не було положення про Велике князівство Руське, а Україна мала визнати владу короля Речі Посполитої. Це рішення підтримала козацька рада Правобережжя.

Натомість козаки деяких лівобережних полків відмовилися визнавати угоду й за підтримки Московії розпочали самостійне володарювання. Яким Сомко, рідний дядько Юрія Хмельницького, став наказним (тимчасовим) гетьманом на Лівобережжі. Невдала спроба Ю. Хмельницького відновити свою владу на Лівобережжі лише погіршила ситуацію: майже все Лівобережжя визнало владу Москви. Наприкінці 1662 р., зневірившись у власних можливостях об’єднати під своєю булавою всю Україну, Юрій Хмельницький зрікся гетьманства.

Тож стався поділ території України на Правобережну, яка визнавала польську владу, і Лівобережну, підвладну Московській державі. В обох частинах козацької держави було проголошено окремі гетьманати. На Правобережжі козацька рада обрала гетьманом Павла Тетерю (1663-1665 рр.), а гетьманом Лівобережжя, за підтримки Московії, став Іван Брюховецький (1663-1668 рр.). Козацька держава опинилася у стані глибокої кризи.

ДОСЛІДІТЬ

Історик Орест Субтельний зазначав: «Козацька Україна розділилася на дві окремі частини, кожна на чолі із власним гетьманом. Доба Руїни тепер сягнула свого апогею». Як ви розумієте це висловлювання? Чому саме ці події історик уважає апогеєм Руїни? Чи погоджуєтеся ви з ним? Чому?

2. З ЯКИМИ ПОДІЯМИ ПОВ’ЯЗАНО ГЕТЬМАНУВАННЯ ПАВЛА ТЕТЕРІ ТА ІВАНА БРЮХОВЕЦЬКОГО

ПОМІРКУЙТЕ

Чому жодному з гетьманів не вдалося об’єднати Україну?

Відтепер поділ українського суспільства проходив не лише за соціально-політичними, а й за територіальними ознаками. На Лівобережжі головну політичну роль відігравали вихідці із Запорожжя, щойно покозачені містяни й посполиті³¹, а на Правобережжі — реєстрові козаки й покозачена православна шляхта.

ДОСЛІДІТЬ

1. Покажіть на карті (с. 166) території, які ввійшли до Лівобережної та Правобережної України. Зробіть припущення, як цей розкол уплинув на подальшу долю українського населення.

³¹ Посполиті (від пол. загальний, звичайний) — загальна назва простих людей, зокрема й селян.

2. Порівняйте біографічні дані гетьманів Правобережної і Лівобережної України Павла Тетері та Івана Брюховецького. Як ви думаєте, якою буде політика цих діячів? Чому ви так уважаєте?

Кілька фактів про людину

Невідомий художник. Портрет Павла Тетері, XVIII ст.

Павло Тетеря (Моржковський) — гетьман Правобережної України в 1663-1665 рр. Один із дипломатів в урядах Б. Хмельницького, І. Виговського, Ю. Хмельницького, переяславський полковник. Походив зі шляхетського роду, мав добру освіту. З 1649 р. був писарем Переяславського полку. У 1659-1662 рр. обіймав посаду спеціального секретаря при польському королі Яні II Казимирі. У 1662 р. став генеральним писарем у ІО. Хмельницького, після його зречення був обраний гетьманом.

Віктор Штець. Гетьман Іван Брюховецький (сучасний живопис, 2008 р.)

Іван Брюховецький — гетьман Лівобережної України (1663-1668 рр.). З початком козацької революції перебував при дворі Богдана Хмельницького, виконуючи дипломатичні доручення та обов’язки «старшого слуги» гетьмана, зокрема був вихователем гетьманича Юрія. Восени 1659 р. обраний кошовим отаманом Запорозької Січі. У 1661 р. прийняв титул кошового гетьмана. Відтоді розпочав активну боротьбу за булаву гетьмана Лівобережної України, якої домігся в 1663 р. за московської підтримки.

Павло Тетеря планував об’єднати Правобережну й Лівобережну Гетьманщину. Він прагнув схилити на свій бік лівобережних старшин, але ті не бажали ділитися владою. Тоді в жовтні 1663 р. правобережні козацькі полки на чолі з Тетерею та польське військо разом із союзними татарами вторглися на територію Лівобережної України. Похід тривав до березня 1664 р. й завершився поразкою Тетері та його союзників.

Повернувшись з невдалого походу, польська шляхта почала відновлювати свої порядки на Правобережжі. У відповідь спалахнуло анти- польське повстання, яке тривало до червня 1665 р., коли Тетеря втік до Польщі. Після цього на правобережних землях розгорнулася міжусобна боротьба за гетьманську булаву.

Іван Брюховецький, отримавши гетьманську булаву на Лівобережжі, намагався зміцнити свою владу в Україні, підпорядкувати козацькій адміністрації міське населення, обмежити вплив Запорозької Січі на політичне життя гетьманату. Зустрівши опір серед козацтва у здійсненні цих планів, він звернувся по допомогу до царського уряду. Із цією метою восени 1665 р. І. Брюховецький здійснив візит до Москви, де підписав нові Московські статті, а за виявлену поступливість отримав від царя титул боярина та маєтки.

ДОСЛІДІТЬ

Як ви оцінюєте Московські статті? Чому? Спираючись на цей та інші факти, поясніть, якою була політика Московського царства щодо України.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ МОСКОВСЬКИХ СТАТЕЙ

• Українські землі та міста проголошувалися володіннями московського царя, а з їхнього населення (крім козаків) стягувалися податки до царської казни.
• Вибори гетьмана відбувалися у присутності московських представників, а клейноди новообраний гетьман отримував від царя.
• Дипломатичні зносини гетьмана з іншими державами заборонялися.
• Київську митрополію мав очолити московський ставленик.
• Гетьман позбавлявся права надавати українським містам самоврядування, відтепер це здійснював лише цар.
• Збільшувалася кількість московських гарнізонів, вони розміщувалися в усіх основних містах, а повноваження російських воєвод суттєво розширювалися (збирання податей з некозацького населення, хліба на утримання гарнізонів, податків з купців, грошових зборів з винних оренд тощо).

Виснажені війною Московська держава і Річ Посполита змушені були шукати згоди, щоб припинити війну за право володіння Україною, що точилася в 1654-1667 рр. Тож у січні 1667 р. було укладено Андрусівський договір, яким установлювалося перемир’я між Московією та Польщею (Андрусівське перемир’я). На підписання до Андрусова не запросили гетьманів ані з Лівобережної, ані з Правобережної України, що засвідчувало зневажливе ставлення Москви і Варшави до України.

ДОСЛІДІТЬ

Як розподіляли сфери впливу на українські землі за договором?

УМОВИ АНДРУСІВСЬКОГО ДОГОВОРУ

• Припинялася польсько-московська війна 1654-1667 рр.
• Установлювалося перемир’я на тринадцять з половиною років.
• Під владою Московського царства залишалася Лівобережна Україна, Сіверська земля із Черніговом і Стародубом, а також Смоленськ.
• До складу Речі Посполитої входили Правобережна Україна (крім Києва) і Білорусь із Вітебськом, Полоцьком і Двінськом.
• Київ з околицями на два роки передавався Московському царству, проте в умові було кілька застережень, які давали можливість залишити Київ за Московією назавжди.
• Запорозька Січ мала перебувати під спільною владою обох держав.

Після 1667 р. внутрішньополітичний розкол в Україні поглибився. Укладання московсько-польського договору викликало невдоволення серед українського суспільства. Цей договір започаткував процес втрати козацькою державою можливості брати рівноправну участь у міжнародних відносинах.

Андрусівський договір спрямовувався і проти Османської імперії, уряд якої розпочав підготовку до боротьби з Московією та Польщею.

3. ЯК ВІДБУВАЛИСЯ СПРОБИ ОБ’ЄДНАННЯ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ ТА ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ГЕТЬМАНЩИНИ

ПОМІРКУЙТЕ

Яку політику проводив гетьман Петро Дорошенко?

Кілька фактів про людину

Петро Дорошенко — гетьман України (1665— 1676 рр.). Народився в Чигирині 1627 р., онук гетьмана Михайла Дорошенка, навчався в Києво- Могилянській академії. Учасник козацької революції, соратник Богдана Хмельницького. У 1665 р., ставши гетьманом Правобережної України, намагався об’єднати Лівобережну і Правобережну Україну. У 1668 р. здійснив похід на Лівобережжя, де був проголошений гетьманом об’єднаної козацької держави. В умовах політичної боротьби із сусідніми державами 1669 р. прийняв турецький протекторат. Улітку 1672 р. взяв участь у поході османів проти Польщі. Обурений спустошенням України турецько- татарським військом, склав гетьманські повноваження. З 1679 р. перебував на царській службі. Помер у своєму маєтку поблизу Москви.

Петро Дорошенко намагався не допустити розпаду козацької держави. У здійсненні задуманого він покладався на підтримку кримських татар. Восени 1667 р. військо Дорошенка разом із татарами атакувало польські війська, змусивши короля дарувати автономію Правобережній Україні.

Згодом П. Дорошенко переправився через Дніпро й узяв під контроль Лівобережжя, де вже розгорталося повстання проти Московії та Андрусівської угоди. Дорошенка було обрано гетьманом і на лівому березі. Так Гетьманщина знову стала єдиною. Але ця єдність тривала недовго. Невдовзі Дорошенкові довелося залишити Лівобережжя, щоб протистояти польському наступу. Тим часом московські війська окупували лівий берег. У цій ситуації Дорошенко почав шукати підтримки в Туреччині, яка ворогувала з поляками й московитами.

У 1669 р. турецький султан узяв Дорошенка і його козаків під свою протекцію на тих самих умовах, що й Молдавію та Волощину, які зобов’язувалися виставляти військо за його закликом. Такі плани османів збігалися з бажанням козаків узяти під контроль усі руські землі Речі Посполитої.

У 1672 р. стотисячне турецько-татарське військо, посилене козацькими загонами, рушило проти поляків. Союзники захопили фортецю Кам’янець на Поділлі, а військо султана узяло в облогу Львів.

Поляки попросили миру й відмовилися від претензій на Поділля і Середнє Подніпров’я. Та після цієї перемоги османи не виправдали очікувань Дорошенка. Замість незалежної держави козаки отримали в управління лише свої старі володіння на Наддніпрянщині. Турки перетворювали християнські церкви на мечеті й дозволили татарам збирати ясир на українських землях. Це обурило населення, яке відвернулося від Дорошенка й почало переселятися з підвладної гетьману території до спокійніших регіонів, здебільшого на підконтрольне Московії Лівобережжя. Правобережжя почало занепадати.

Тож замість об’єднання козацької держави під протекторатом султана Петро Дорошенко привів на територію України ще більш руйнівну силу, що розділила країну. У вересні 1676 р. він змушений був зректися булави.

Спроби зберегти досягнення козацької революції в Україні й відродити єдність держави здійснювали й інші очільники козацтва (гетьмани Дем’ян Многогрішний та Іван Самойлович, а також фастівський полковник Семен Палій), але вони також виявилися невдалими.

Додаткову інформацію про політику, яку проводили Дем’ян Многогрішний та Іван Самойлович, та чому їм не вдалося об’єднати Україну, дізнайтеся з відео «Руїна» (е-додаток, § 20.2).

Війна між Османською імперією, Кримським ханством і Московським царством за Україну закінчилася підписанням Бахчисарайського мирного договору в січні 1681 р.

УМОВИ БАХЧИСАРАЙСЬКОГО МИРНОГО ДОГОВОРУ

• Османська імперія приєднала Північну Київщину, Брацлавщину і Поділля.
• Московія приєднала Лівобережну Україну та Київ.
• Дніпро став лінією кордону.
• Козацькі землі між Південним Бугом і Дніпром протягом двадцяти років мали залишатися незаселеними.

У травні 1686 р. Річ Посполита та Московія уклали «Вічний мир» — договір про розділ Гетьманщини»

УМОВИ «ВІЧНОГО МІРУ»

• До Московії відійшли Лівобережна Україна, Київ, Запорожжя, Чернігово-Сіверщина.
• До Речі Посполитої відійшли Північна Київщина, Волинь і Галичина.
• Поділля залишалося під владою Османської імперії (у 1699 р. було приєднано до Речі Посполитої).
• Брацлавщина і Південна Київщина стали нейтральною незаселеною зоною між двома державами.

ДОСЛІДІТЬ

1. Простежте за картою (с. 166) кордони розділу України за «Вічним миром». Якими були, на вашу думку, наслідки цього розділу?

2. До яких кроків і чому вдавалися українські гетьмани? Чому це не принесло очікуваних результатів? Яким був стан України наприкінці XVII ст.?

Із книги «Брама Європи» сучасного українського історика Сергія Плохія

Османське панування в Україні тривало недовго. У 1698 р. Поділля повернулося під контроль Польщі. Османи зійшли зі сцени, а московсько-польський кордон по Дніпру, проти якого 1666 року повстав Дорошенко, було відновлено. Гетьманщина не зникла повністю, але її територія й автономія були обмежені і збереглися лише в Лівобережній Україні. Козацька держава не змогла захистити здобутки національної революції. Коли справа дійшла до союзів з іноземними країнами, козаки перепробували все — від Криму й Туреччини до Московії, Швеції та Польщі. Жоден із союзів не спрацював — було втрачено не лише єдність козацької держави, а й єдність українських земель загалом.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Коли і як відбувся розкол України за гетьманування Юрія Хмельницького?

2. Чому Павлу Тетері не вдалося утримати гетьманство?

3. З якими подіями пов’язане гетьманство Івана Брюховецького?

4. Назви умови Андрусівського договору.

5. Поясни, у чому полягала слабкість політики Юрія Хмельницького.

6. З якою метою, на твою думку, Московська держава щоразу укладала новий договір з обраним гетьманом?

7. Чому Андрусівське перемир’я завдало важкого удару по Україні?

8. Схарактеризуй політику Московського царства, Речі Посполитої та Османської імперії щодо українських теренів, спираючись на факти, які стали відомими тобі на уроці.

9. Поміркуй, чому Петра Дорошенка називають «сонцем Руїни».

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. В історичній літературі ти можеш натрапити на думки, що роком розколу козацької держави на Лівобережну і Правобережну Гетьманщину можна вважати 1660, 1663 чи 1667. А що із цього приводу думаєш ти? Власну думку обґрунтуй.

2. Чи погоджуєшся ти із прислів’ям: «Де два українці — там три гетьмани»? Чому? Поясни свої міркування на прикладах з матеріалу уроку.

Виконай завдання 20.3, 20.4 і 20.5 в е-додатку